Історія справи

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 199/3761/17-ц

провадження № 61-9968св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальне підприємство «Дніпроводоконал» Дніпропетровської міської ради,

представники відповідача: Яріз Ольга Анатоліївна, Терехова Оксана Василівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня

2017 року в складі судді Скрипник О. Г. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (далі -

КП «Дніпроводоканал» ДМР) про зобов'язання надати достовірну інформацію, стягнення пені та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що між сторонами існують договірні правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідно до пункту 16 договору про надання послуг, позивач зобов'язаний своєчасно сплачувати за надані відповідачем комунальні послуги, а відповідач зобов'язаний надати ці послуги відповідно до умов договору. Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем. Позивач зробив свій вибір з оплати послуг відповідача готівкою, у зв'язку з чим 21 березня 2017 року подав до

КП «Дніпроводоканал» ДМР запит про надання йому інформації стосовно розташування каси підприємства з прийому платежів готівкою від населення, та в які дні та часи вона працює. Разом з тим, позивач звертався до відповідача з проханням надати йому копії договорів, укладених між українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - УДППЗ «Укрпошта»), публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний Ощадний банк України») та КП «Дніпроводоканал» ДМР, як виконавцем комунальних послуг, проте відповідач відповідну інформацію не надав, посилаючись на її конфіденційність.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив суд зобов'язати відповідача надати йому повну і достовірну інформацію, яку він запитував 21 березня

2017 року за вхідним № П-168, зокрема: копії договорів, укладених між

УДППЗ «Укрпошта», ПАТ «державний Ощадний банк України» та

КП «Дніпроводоканал» ДМР - як виконавцем комунальних послуг, предметом договору з якими є приймання платежів від мешканців Дніпра, у тому числі позивача за надані йому комунальні послуги цим виконавцем комунальних послуг, яку платники зазначають при здійсненні платежів у відділеннях зв'язку УДППЗ «Укрпошта» та відділеннях ПАТ «Державний Ощадний банк України», а також зобов'язати відповідача вчинити необхідні дії з організації прийому платежів готівкою від позивача через касу КП «Дніпроводоканал» ДМР та надати у письмовому вигляді інформацію про те, в якому місці розташована така каса підприємства з прийому платежів готівкою від населення, у тому числі від ОСОБА_4; зобов'язати відповідача сплатити позивачу пеню у розмірі трьох відсотків від вартості послуги за травень 2017 року за кожний день прострочення виконання зобов'язання згідно з договором № 1; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн, заподіяну відповідачем неправомірними діями заступника директора ОСОБА_7 при розгляді скарги позивача

від 22 травня 2017 року за вхідним № П-234.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позовні вимоги є недоведеними і не має передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій з урахуванням доповнень до касаційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У червні 2018 року КП «Дніпроводоканал» ДМР подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2015 року між сторонами було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався своєчасно і безперебійно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року

№ 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за

№ 40/10320, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2.3. Положення, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх перерахування на поточні рахунки в банку. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Статтею 94 ЦК України встановлено, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, встановивши, що позивач не є учасником господарських правовідносин, які виникли між суб'єктами господарювання, а саме: УДППЗ «Укрпошта», ПАТ «Державний Ощадний банк України» та

КП «Дніпроводоканал» ДМР та з урахуванням того, що проведення розрахунків готівкою із фізичними особами через касу є правом підприємства, а не обов'язком, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні належні та допустимі докази порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 03 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська