Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №569/15638/16

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 569/15638/16

провадження № 61-32138св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2017 року в складі судді Харечка С. П. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шеремет А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір № 50011429 від 18 грудня 2013 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті").

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначала, що 18 грудня 2013 року між нею та ТОВ "Порше Мобіліті" було укладено кредитний договір, за умовами якого їй було надано в кредит грошові кошти у розмірі ~money0~, при цьому вказаний кредит був еквівалентним кредиту в іноземній валюті, котрою за домовленістю сторін виступив долар США. Положення договору суперечать вимогам законодавства та порушують її права, як споживача. Зокрема, грошове зобов'язання має виконуватися виключно в гривнях, оскільки законодавством не передбачено повернення кредиту в еквіваленті до іноземної валюти. Позичальник отримала кредит в гривні, а тому виконання споживачем зобов'язання в еквіваленті до іноземної валюти унеможливлює визначення сукупної вартості кредиту, що є порушенням норм Закону України "Про захист прав споживача".

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що при укладенні кредитного договору сторонами було додержано усіх вимог, необхідних для чинності цього правочину і передбачених ЦК України та Законом України "Про захист прав споживачів", а істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та ріст суми боргу, яку необхідно сплачувати, не є підставою для скасування оспорюваних умов кредитного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, чим порушили норми процесуального права. Суди не врахували, що визначення у кредитному договорі обов'язку погашення кредиту у гривні але з прив'язкою до курсу долара США суперечить вимогам статті 1046 ЦК України. Кредитний договір не відповідає пункту 2 частини 4 статті 11 Закону України "Про захист право споживачів".

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ТОВ "Порше Мобіліті" надійшли заперечення, в яких відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано справу із суду першої інстанції.

На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 30 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що договором між позивачем та ТОВ "Порше Мобіліті" було укладено кредитний договір №50011429 якого позивачу було надано в кредит грошові кошти в розмірі ~money1~, еквівалент суми кредиту ~money2~, строком на 60 місяців, з процентною ставкою 9,90% на придбання автомобіля.

Поручителем за даним договором виступила фізична особа ОСОБА_2 Кредит виданий та витрачений за цільовим призначенням - на придбання авто, що не оспорювалось сторонами.

Договором передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище відповідно до пункту 1.3. Загальних умов кредитування.

За пунктом 1.3.1. Загальних умов, розмір платежів, що підлягає сплаті позичальником визначаються у еквіваленті іноземної валюті станом на робочий день, що передує виставленню рахунка.

Відповідно до пункту 9.5 Загальних умов кредитування, що є невід'ємною частиною кредитного договору, підпис позивача підтверджує, що відповідач належним чином ознайомив, зокрема, з інформацією, передбаченою статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з правилами надання фінансових послуг (кредитів), затверджених компанією, а згідно з пунктом 9.6 цих умов, що надано позивачу вичерпну інформацію про умови надання послуги фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

За правилами статті 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1, 3 статті 533 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.

Судами встановлено, що зазначеними положеннями кредитного договору підтверджується надання кредиту ОСОБА_1 у національній валюті України, тобто валютою боргу та валютою платежу за договором споживчого кредиту у відповідності до частини 1 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" є гривня.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Статтею 215 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Судами встановлено, що при укладенні кредитного договору сторонами було додержано усіх вимог, необхідних для чинності цього правочину і передбачених ЦК України та Законом України "Про захист прав споживачів".

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із не доведенням позивачем позовних вимог, оскільки істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та ріст суми боргу, яку необхідно сплачувати, не є підставою для визнання недійсними оспорюваних умов кредитного договору.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 були предметом дослідження судами першої й апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель