Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 127/10606/22

провадження № 61-15414св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року у складі судді Борисюк І. Е. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» (далі - КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради») про скасування рішення про встановлення медичного діагнозу. Позивач просила скасувати медичний діагноз КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради»: «F61 Змішані та інші розлади особистості», постановлений відносно ОСОБА_1 , що відображений у медичній картці стаціонарного хворого № 5753.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» про скасування рішення про встановлення медичного діагнозу залишено без розгляду.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 залишено за нею.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, 06 липня 2023 року і 25 липня 2023 року не з`явилися у ці судові засідання, не надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Натомість, позовна заява містить вимогу позивача про розгляд справи за участю її представника - адвоката Рябоконя Р. П. Повторна неявка позивача та/або її представника в судове засідання перешкоджає розгляду справи, всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Таким чином, враховуючи предмет спору, позов слід залишити без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що:

06 липня 2023 року представник позивача прибув у судове засідання, яке не відбулося з причин неявки, викликаних до суду експертів, про що свідчить розписка її представника від 06 липня 2023 року. На думку позивача, вказана обставина спростовує будь-які твердження суду першої інстанції про те, що з боку позивача мала місце неявка у судове засідання 06 липня 2023 року;

про те, що 25 липня 2023 року відбудеться судове засідання суд першої інстанції позивача не повідомляв, про що свідчать матеріали справи.

Вважає, що суд апеляційної інстанції самоусунувся від виконання покладених на нього законом обов`язків, належним чином не дослідив обставини та не перевірив доводи апеляційної скарги, не навів жодних мотивів чи висновків щодо незгоди з доводами позивача, чим прямо порушив вимоги частини першої статті 367 ЦПК України, що є проявом надмірного формалізму та свідчить про обмеження у доступі до правосуддя, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувану цивільну справу № 127/10606/22 з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року відмовлено.

У січні 2024 року матеріали цивільної справи № 127/10606/22 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 грудня 2023 рокузазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

у травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної ради» про скасування рішення про встановлення медичного діагнозу;

ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 травня 2022 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, призначено підготовче судове засідання на 27 червня 2022 року;

підготовче провадження неодноразово відкладалося з різних причин (неявка учасників справи, призначення експертизи тощо). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 13 червня 2023 року;

13 червня 2023 року справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 06 липня 2023 року о 14 год 30 хв;

позивач та її представник були повідомлені про розгляд справи на 06 липня 2023 року, що підтверджується розпискою (а. с. 219);

06 липня 2023 року розгляд справи було відкладено на 25 липня 2023 року у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи (а. с. 238);

представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи на 25 липня 2023 року, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а. с. 239);

вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі;

в судове засідання призначене на 25 липня 2023 року позивач та її представник повторно не з`явились;

правове значення при залишенні позову без розгляду у зв`язку з повторною не явкою позивача має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача;

таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за наявності вимоги позивача про розгляд справи за участю її представника, зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача (її представника) про судові засідання, які були призначені на 06 липня 2023 року та на 25 липня 2023 року.

Посилання в касаційній скарзі на те, що представник позивача з`явився в судове засідання, призначене на 06 липня 2023 року, безпідставне, оскільки за змістом протоколу судового засідання від 06 липня 2023 року учасники справи в судове засідання не з`явились (а. с. 238); позивач та представник позивача письмові зауваження щодо неправильності протоколу судового засідання не подавали.

Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять даних про повідомлення позивача про розгляд справи на 25 липня 2023 року, є необґрунтованими, оскільки про розгляд справи цієї дати був повідомлений представник позивача ОСОБА_2 , а за приписами частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Оскільки судові рішення підлягають залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат