Постанова КЦС ВП від 05.04.2023 року у справі №2-570/12

Друк

Пошук

6

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.01.2024 року у справі №2-570/12
Постанова КЦС ВП від 05.04.2023 року у справі №2-570/12
Ухвала КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №2-570/12

Державний герб України

Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 2-570/12

провадження № 61-13955св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідачі: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , в інтересах

яких діє адвокат Шеховцов Олексій Дмитрович, на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня

2018 року у складі судді Пінкевич Н. С., та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у складі колегії суддів:

Мостової Г. І., Сушко Л. П., Сліпченка О. І., та касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Мех Наталія Володимирівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року у складі судді Пінкевич Н. С.,та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2011 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Києво-Святошинська РДА), Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ,

ОСОБА_38 , про визнання незаконними та скасування розпряжень, рішень сесії ради, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позовну заяву мотивовано тим, що проведеною перевіркою законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Києво-Святошинського району встановлено, що рішеннями сесії Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

від 26 червня 2007 року № 167/3?167/6, 167/9-167/19, 167/21-167/28 надано дозволи на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23 громадянам, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у

АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_39 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_40 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

ОСОБА_29 , ОСОБА_41 .

Вказаними рішеннями було надано дозволи на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 23 громадянам за рахунок земель лісового фонду загальною площею 5,3486 га, які на момент прийняття зазначених рішень знаходилися у постійному користуванні

ДП «Київське лісове господарство».

Зазначав, що на момент прийняття рішень сесією Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня

2007 року право постійного користування на земельні ділянки лісового фонду ДП «Київське лісове господарство» площею 5,8000 га не припинялося, вказані земельні ділянки лісового фонду не були вилучені

з користування державного підприємства та з власності держави, їх цільове призначення не змінювалось.

Розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2007 року № 478 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства «Київське лісове господарство» та передачу її до земель запасу у с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» припинено право постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передано земельну ділянку загальною площею 5,8000 га (лісові землі) до земель запасу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Зазначене розпорядження прийнято з перевищенням наданих районній державній адміністрації повноважень і всупереч встановленому порядку припинення права постійного користування землями лісового фонду та надання їх у власність.

Рішеннями сесії Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02 жовтня 2007 року № 187/18?187/25,

187/28-187/34, 187/36-187/42, 187/45 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зазначеним 23 громадянам під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передано безоплатно їм у власність вказані земельні ділянки на АДРЕСА_1 .

Надалі ОСОБА_5 відчужила зазначену ділянку ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2016 року. ОСОБА_3 належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480401:01:012:0048 та 3222480401:01:014:0092 за договорами купівлі-продажу від 20 серпня 2009 року відчужив ОСОБА_4 .

На підставі цих договорів вказані земельні ділянки були об`єднані та ОСОБА_4 видано 28 квітня 2010 року державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2266 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0152.

ОСОБА_42 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:014:0095 відчужив ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 30 серпня 2012 року.

ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:014:0105 відчужив ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2016 року.

За заявою ОСОБА_6 вказана земельна ділянка була поділена на дві ділянки площею 0,1665 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5100 та площею 0,0834 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5101 без зміни цільового призначення новоутворених земельних ділянок.

Надалі ОСОБА_6 об`єднав належні йому земельні ділянки площею

0,1665 га з 3222480401:01:014:5100 та площею 0,0834 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5101 у земельну ділянку площею 0,2499 га

з кадастровим номером 3222480401:01:014:5166.

ОСОБА_43 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:014:0106, відчужив ОСОБА_44 за договором купівлі-продажу від 11 квітня 2012 року, на підставі якого управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області 14 квітня 2012 року видано ОСОБА_44 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 800927.

ОСОБА_43 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222480401:01:014:0108 відчужив ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу від 03 жовтня 2016 року.

Прокурор посилався також на те, що в подальшому ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 здійснили поділ належних їм земельних ділянок. ОСОБА_5 здійснила поділ належної їй земельної ділянки

з кадастровим номером 3222480401:01:014:0095 на дві земельні ділянки.

ОСОБА_1 здійснила поділ належних їй земельних ділянок

з кадастровими номерами 3222480401:01:014:0096, 3222480401:01:014:0099, 3222480401:01:014:0109, 3222480401:01:014:0110, 3222480401:01:014:0111, 3222480401:01:014:0112, 3222480401:01:014:0113, поділивши кожну

з вказаних ділянок на дві земельні ділянки.

Ураховуючи зазначене та збільшені позовні вимоги, прокурор просив витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння у:

- ОСОБА_1 земельні ділянки:

площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5314;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5313;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5312;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5311;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5225;

площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5224;

площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5424;

площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5423;

площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5612;

площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5810;

- ОСОБА_3 земельні ділянки:

площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0047;

площею 0,2113 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0093;

площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0094;

площею 0,1012 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0100;

площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0049;

- ОСОБА_2 земельні ділянки:

площею 0,2467 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0101;

площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0102;

площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0103;

площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0104;

- ОСОБА_8 земельні ділянки:

площею 0,1000 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5141;

площею 0,3971 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5147;

- ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0106;

- ОСОБА_5 земельні ділянки:

площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5213;

площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5211;

- ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2266 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0152;

- ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5166;

загальною вартістю 13 580 698,98 грн, які розташовані у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

У серпні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство», Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_42 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на земельні ділянки, посилаючись на те, що вона, відповідно до чинного законодавства за договорами купівлі-продажу, набула права власності на частину оскаржуваних земельних ділянок, які знаходяться у

АДРЕСА_2 ) та зареєструвала його.

Зазначала, що оспорювані заступником прокурора Київської області рішення Білогородської сільської ради та розпорядження адміністрації, як підстава набуття першочерговими набувачами прав власності на спірні земельні ділянки, у встановленому законом порядку не оскаржувалося і на момент укладення між першочерговими набувачами та ОСОБА_9 і ОСОБА_48 (другочерговими набувачами) договорів купівлі-продажу земельних ділянок, були чинними.

Спірні земельні ділянки були набуті першочерговими набувачами, а у подальшому - нею на підставах, що не заборонені законом. Будь-які вина або протиправні дії з її боку при отриманні у власність та оформленні права власності на спірні земельні ділянки відсутні.

Також зазначала, що спірні земельні ділянки не вибували з володіння держави поза її волею.

Вважала, що дії та рішення органів держави, на підставі яких у першочергових набувачів, а в подальшому - у неї виникло право власності, не може бути підставою для позбавлення її як добросовісного набувача права власності на спірні земельні ділянки в інтересах осіб, які приймали такі рішення та вчиняли вказані дії.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_5 просила суд визнати її добросовісним набувачем земельних ділянок, та визнати за нею право власності на земельні ділянки, які знаходяться у

АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

У вересні 2014 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство», Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_42 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

ОСОБА_24 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на земельні ділянки.

Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що вона набула права власності на частину спірних земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу та зареєструвала його відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказувала, що оспорювані заступником прокурора Київської області рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та розпорядження адміністрації як підстава набуття першочерговими набувачами прав власності на спірні земельні ділянки, на момент укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок

від 15 серпня 2008 року між нею, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_49 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 липня 2008 року

зі ОСОБА_16 були чинними та не оскаржувалися в установленому законом порядку.

Також не встановлено, що спірні земельні ділянки були виділені та отримані першочерговими набувачами, а згодом і їй, за рахунок земель ДП «Київське лісове господарство». Також не встановлено та не доведено наявність вини у діях посадових осіб Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відведення спірних земельних ділянок першочерговим набувачам та реєстрації їх права власності.

Спірні земельні ділянки були набуті першочерговими набувачами,

а у подальшому - нею, шляхом укладення договорів купівлі-продажу.

Будь-які вина або протиправна дії з її боку при отриманні у власність та оформленні права власності на спірні земельні ділянки відсутні.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати її добросовісним набувачем на зазначені земельні ділянки та визнати за нею право власності на ці земельні ділянки.

Ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 16 вересня 2014 року зустрічні позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5 об`єднано з первісним позовом заступника прокурора Київської області.

Короткий зміст судових рішень

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 грудня 2014 року позов заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2007 року

№ 478 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство» та передачі її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Визнано незаконними та скасовано рішення 8 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 2007 року: № 167/3 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_23 », № 167/4 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_15 », № 167/5 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_18 », № 167/6 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_17 », № 167/9 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_19 », № 167/10 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_20 », № 167/11 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_50 »,

№ 167/12 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_21 »,

№ 167/13 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_22 », № 167/14 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель

і споруд гр. ОСОБА_25 », № 167/15 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_26 », № 167/16 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_27 », № 167/17 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_28 », № 167/18 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_29 », № 167/19 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_24 », № 167/21 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель

і споруд гр. ОСОБА_51 », № 167/22 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво

і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

гр. ОСОБА_16 », № 167/23 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_52 », № 167/24 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_10 », № 167/25 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_11 »,

№ 167/26 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_12 »,

№ 167/27 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_13 »,

№ 167/28 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_14 ».

Визнано незаконними та скасовано рішення 10 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02 жовтня 2007 року: № 187/18 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_53 », № 187/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_10 », № 187/20 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_11 »,

№ 187/21 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_12 »,

№ 187/22 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 »,

№ 187/23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_14 », № 187/24 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_15 », № 187/25 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

у власність гр. ОСОБА_16 », № 187/28 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

гр. ОСОБА_17 », № 187/29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_18 », № 187/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_19 », № 187/31 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_20 », № 187/32 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_21 », № 187/33 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_22 »,

№ 187/34 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_23 », № 187/36 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_24 », № 187/37 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

у власність гр. ОСОБА_25 », № 187/38 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

гр. ОСОБА_26 », № 187/39 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

гр. ОСОБА_27 », № 187/40 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

гр. ОСОБА_28 », № 187/41 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

гр. ОСОБА_29 », № 187/42 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_51 », № 187/45 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_50 ».

Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 978290 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у

АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091, виданий 20 грудня 2007 року ОСОБА_39 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 010732900980, та скасовано його державну реєстрацію.

У решті позову заступника прокурора Київської області відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_1 добросовісним набувачем таких земельних ділянок: земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,2483 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0109; земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,2498 га

з кадастровим номером 3222480401:01:014:0110; земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0111; земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0112; земельної ділянки № НОМЕР_5 площею 0,2500 га

з кадастровим номером 3222480401:01:014:0113; земельної ділянки № НОМЕР_6 площею 0,1007 га з кадастровими номером 3222480401:01:014:0099; земельної ділянки № НОМЕР_7 площею 0,1006 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0096, що розташовані по

АДРЕСА_1 .

У решті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_5 добросовісним набувачем таких земельних ділянок: земельної ділянки № НОМЕР_8 площею 0,2500 га

з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091, земельної ділянки № НОМЕР_9 площею 0,1006 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0095, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У решті зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що припинення права постійного користування ДП «Київське лісове господарство» спірною земельною ділянкою в розмірі 5,8 га відбулося шляхом вилучення вказаної земельної ділянки із державної власності та передачі її до земель запасу із порушенням чинного на момент такого вилучення порядку, оскільки таке вилучення здійснюється Кабінетом Міністрів України. Білогородська сільська рада надала дозвіл на складання проекту відведення ділянки, яка на момент винесення такого рішення ще не перебувала у складі земель запасу с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, тобто своїми рішеннями сільська рада розпорядилася земельними ділянками, які не належали до її відання, чим перевищила надані їй повноваження. Разом з тим відповідачі набули право власності на спірні земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, а прокурором не доведено право власності держави на спірні земельні ділянки, а отже, відсутні підстави для їх витребування. Крім того,

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є добросовісними набувачами земельних ділянок за договорами купівлі-продажу земельних ділянок. При цьому суд вказав на те, що прокурором не пропущений строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, оскільки про порушення прав держави прокурору стало відомо у 2011 році, і тоді ж, після здійснення перевірки, заступник прокурора Київської області звернувся до суду із вказаним позовом. До позовних вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_54 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на земельні ділянки також не підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки вказані особи залучені як відповідачі за заявою прокурора після отримання у 2014 році відомостей про те, що спірні земельні ділянки відчужено їх першочерговими набувачами.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року апеляційні скарги першого заступника прокурора Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні первісного позову про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування і задоволення зустрічних вимог про визнання добросовісними набувачами скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення.

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування задоволено.

Визнано недійсними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, що на АДРЕСА_1 , видані на ім`я:

ОСОБА_10 , серії ЯД № 978314, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0047 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_11 , серії ЯД № 978313, площею 0,1133 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0048 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_12 , серії ЯД № 978312, площею 0,1133 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0092 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_13 , серії ЯД № 978311, площею 0,2133 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0093 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_14 , серії ЯД № 978310, площею 0,1007 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0094 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_15 , серії ЯД № 978309, площею 0,1006 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0095 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_16 , серії ЯД № 978308, площею 0,1006 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0096 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_17 , серії ЯД № 978305, площею 0,1007 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0099 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_18 , серії ЯД № 978304, площею 0,1012 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0100 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_19 , серії ЯД № 978303, площею 0,2467 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0101 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_20 , серія ЯД № 978302, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0102 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_37 , серії ЯД № 978301, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0103 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_21 , серії ЯД № 978300, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0104 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_22 , серії ЯД № 978299, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0105 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_23 , серії ЯД № 978298, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0106 від 28 грудня 2007 року;

ОСОБА_24 , серії ЯД № 978296, площею 0,2488 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0108 від 28 грудня 2007 року;

ОСОБА_25 , серії ЯД № 978295, площею 0,2483 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0109 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_26 , серії ЯД № 978294, площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0110 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_27 , серії ЯД № 978293, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0111 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_28 , серії ЯД № 978292, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0112 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_29 , серії ЯД № 978291, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0113 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_38 , серії ЯД № 978315, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0049 від 20 грудня 2007 року.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 ,

ОСОБА_5 про визнання добросовісними набувачами земельних ділянок відмовлено.

У решті рішення залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її до земель запасу у с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ухвалено з перевищенням повноважень Києво-Святошинської РДА та з порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 27 31 57 ЛК України, статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статей 20 92 95 122 149 ЗК України, чинних на момент його ухвалення. Враховуючи вимоги статей 386-388 392 ЦК України, статті 152 ЗК України, місцевий суд обґрунтовано відмовив у первісному позові про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння і визнання права власності, права постійного користування спірними земельними ділянками та у зустрічних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки.

У матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок із зазначенням вартості такої купівлі-продажу, що є належним доказом відплатного придбання майна ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 у осіб, які не мали права таке майно відчужувати. Особа може бути визнана добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким вона набула у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності

у продавця права на відчуження. Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є добросовісними набувачами земельних ділянок за договорами купівлі-продажу земельних ділянок. Однак, з огляду на те, що право власності за договорами, що підлягають державній реєстрації, виникає з моменту здійснення такої реєстрації, а в матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували договори купівлі-продажу у встановленому законом порядку, а отже, вже набули права власності на відчужені за вказаними договорами земельні ділянки, тому апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про визнання за ними права власності на земельні ділянки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 25 червня 2015 року касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_55 та першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відхилено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 грудня 2014 року в частині, залишеній без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року, та рішення Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 25 червня 2015 року, рішення Апеляційного

суду Київської області від 02 березня 2015 року та рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня

2014 року в частині вимог прокурора про витребування земельних ділянок скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у зазначеній частині, Верховний Суд України виходив із того, що земельні ділянки загальною площею 5,3486 га, які розташовані у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, належать до земель лісового фонду, перебували

у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», жодних дій щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками Кабінетом Міністрів України не вчинялось. За таких обставин висновок судів про недоведеність прокурором права держави на спірні земельні ділянки

є передчасним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 07 червня 2018 року позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» задоволено.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння

ОСОБА_1 земельні ділянки: площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5314; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5313; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5312; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5311; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5225; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5224; площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5424; площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5423; площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5612; площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5810;

ОСОБА_3 земельні ділянки: площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0047; площею 0,2113 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0093; площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0094; площею 0,1012 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0100; площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0049;

ОСОБА_2 земельні ділянки: площею 0,2467 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0101; площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0102; площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0103; площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0104;

ОСОБА_8 земельні ділянки: площею 0,1000 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5141; площею 0,3971 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5147;

ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0106;

ОСОБА_5 земельні ділянки: площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5213; площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5211;

ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2266 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0152;

ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5166;

загальною вартістю 13 580 698 грн 98 коп., які розташовані у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що всі земельні ділянки, щодо яких прокурор заявив позовні вимоги про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь держави, є земельними ділянками, які були передані у власність третіх осіб на підставі скасованих судом рішень Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02 жовтня 2007 року, або земельними ділянками, утвореними шляхом об`єднання чи поділу цих земельних ділянок після їх відчуження третіми особами.

Земельні ділянки загальною площею 5,3486 га, які розташовані

у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, належать до земель лісового фонду, перебували у постійному користуванні

ДП «Київське лісове господарство», жодних дій щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками Кабінетом Міністрів України не вчинялося. Питання пропуску строку позовної давності було вирішено при первісному розгляді справи, та у рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2014 року вказано, що дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що прокурором не пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог. Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності відповідачів на земельні ділянки, також не підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки вказані особи залучені відповідачами за заявою прокурора після отримання у 2014 році відомостей про те, що спірні земельні ділянки були відчужені їх першочерговими набувачами.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що першим заступником прокурора Київської області надано суду належні і допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідачами не спростовані наявні докази щодо обставин незаконного вибуття з володіння держави земельних ділянок поза волею власника.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року у задоволенні клопотання Прокуратури Київської області про закриття касаційного провадження відмовлено.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_13 - ОСОБА_56 залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 грудня 2014 року в нескасованій частині рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року та постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 рокуі рішення Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року в нескасованій частині постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 рокузалишено без змін (провадження № 61-3280св19).

Постанову касаційного суду мотивовано тим, що земельні ділянки, загальною площею 5,3486 га, які розташовані в с. Білогородка

Києво-Святошинського району Київської області, належать до земель лісового фонду, перебували у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», жодних дій щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками Кабінетом Міністрів України не вчинялось. Факт перебування земельних ділянок у користуванні ДП «Київське лісове господарство» на момент прийняття оспорюваних рішень та розпорядження підтверджується належними та допустимими доказами.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності,

які перебувають у постійному користуванні, зокрема ліси площею

понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою-восьмою цієї статті 27 ЛК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та у випадках, визначених статтею 150 ЗК України.

Отже, вилучення для нелісогосподарських потреб спірних земельних ділянок державної власності, що віднесені до земель лісогосподарського призначення та перебували у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», а також передання їх у приватну власність належало до повноважень Кабінету Міністрів України, проте рішення про вилучення не приймалося, що свідчить про відсутність спрямованого на відчуження земельних ділянок рішення повноважного органу державної влади - Кабінету Міністрів України.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що при передачі спірних земельних ділянок у власність 23 громадянам під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

на АДРЕСА_1 , Білогородська сільська рада порушила процедуру, визначену земельним та лісовим законодавством, щодо вилучення земельних ділянок у ДП «Київське лісове господарство» та зміни їх цільового призначення.

Судові рішення в частині вимог прокурора про витребування земельних ділянок не переглядалися, оскільки судові рішення у цій частині скасовані постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року та направлені на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_57 - адвоката Шеховцова О. Д.,

апеляційну скаргу ОСОБА_7 , апеляційну скаргу представника

ОСОБА_5 - адвоката Мех Н. В. та апеляційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 07 червня 2018 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що спірні земельні ділянки вибули із власності держави поза волею належного розпорядника - Кабінету Міністрів України, з порушенням вимог чинного законодавства в порядку безкоштовної приватизації, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування спірних земельних ділянок.

Щодо застосування позовної давності до позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

про витребування земельних ділянок з незаконного володіння

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , то апеляційний суду вважав, що позовну давність щодо заявлених вимог не пропущено з огляду на те, що відповідно до запиту Прокуратури Київської області, 05 травня 2011 року на адресу голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації, було направлено запит, де вимагалося направити завірену належним чином копію розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 26 липня 2007 року

№ 478, у зв`язку з проведенням перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Києво-Святошинського району Київської області. Отже, про порушення прав держави прокурору стало відомо

у 2011 році, і після здійснення перевірки заступник прокурора Київської області у листопаді 2011 року звернувся до суду із вказаним позовом, тобто в межах позовної давності.

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на земельні ділянки, то апеляційний суд вважав, що позовна давність також не пропущена, оскільки вказані особи залучені відповідачами за заявою прокурора після отримання

у 2014 році відомостей про те, що спірні земельні ділянки було відчужено їх першочерговими набувачами.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У серпні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , в інтересах яких діє адвокат Шеховцов О. Д., подали касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У вересні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Мех Н. В., подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким

у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , в інтересах яких діє адвокат Шеховцов О. Д., та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Мех Н. В.

У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , в інтересах яких діє адвокат Шеховцов О. Д., мотивовано тим, що суд першої інстанції, не маючи жодних належних та допустимихдоказів на підтвердження права державної власності на спірні землі на часвиникнення спірних правовідносин, не з`ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про задоволення позову прокурора про витребування земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції, маючи у справі подані прокурором недопустимі докази, а саме копію планшету лісовпорядкування та інші документи,

у судовомузасіданні цих нових доказів не дослідив, в оскаржуваній постанові оцінку їм ненадав, що є порушенням вимог частин другої та третьої статті 367, частин першої, шостої статті 368 ЦПК України.

Вважають, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин частину першу статті 388 ЦК України.

Прокурор та позивачі не надали суду доказів того, що у 2007 році (або раніше чи пізніше) будь-який орган влади чи місцевого самоврядування незаконно змінив форму власності спірних земель з державної на комунальну.

Зазначають, що відповідно до наявного у матеріалах справи листа

ДП «Київський лісове господарство» від 28 січня 2019 року № 02-03/66

у підприємства відсутні документи про віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення та про передачу їх

у користування ДП «Київське лісове господарство».

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що на час виникнення спірних правовідносин у 2007 році спірний земельний масив площею 5,8 га не відносився до земель державної власності для ведення лісового господарства, матеріали справи не містять допустимих доказів протилежного.

Вказують, що прокурор та позивачі пропустили позовну давність без поважних причин. Заступнику прокурора Київської області було відомо про всі обставини виділення спірних земельних ділянок починаючи з квітня 2008 року, а позовом до первісних власників спірних земельних ділянок прокурор звернувся до суду лише 11 листопада 2011 року, після спливу трирічного строку позовної давності від проведення прокурорської перевірки. Про поновлення строку позовної давності прокурор клопотання не подавав.

Вважають, що початок перебігу позовної давності для прокуратури має рахуватись з 08 квітня 2008 року, а для всіх позивачів - з 29 грудня

2007 року.

Зазначають, що внаслідок задоволення позову прокурора порушено право громадян на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Вказують, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20), у якій розглядається питання правильного застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції

з урахуванням релевантної судової практики ЄСПЛ у спорі, що виник

з правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається. Велика Палата Верховного Суду вказану справу ще не розглянула.

Вважають, що без вирішення питань, поставлених перед Великою Палатою Верховного Суду у справі № 488/2807/17, неможливо правильно вирішити справу, що розглядається.

від 01 березня 2018 року у справі № 911/2032/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 369/6772/15-ц (провадження № 61-14056св18), від 05 червня 2018 року у справі № 911/3721/16, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 922/1471/17,

від 06 лютого 2019 року у справі № 902/1077/15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі

№ 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18), від 15 травня 2019 року

у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18).

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Мех Н. В. мотивовано тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, залишив поза увагою той факт, що

в разі задоволення позову прокурорабуде порушено право громадян на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, буде порушено встановлені у практиці ЄСПЛ принципи, а саме: належного урядування, тобто принцип відповідальності держави за незаконні дії державних органів;принцип справедливої компенсації втрат громадян від порушення права на майно;принцип справедливого балансу між приватним інтересом громадян та суспільним інтересом.

Вказують, що прокурор та позивачі не довели, що метою позову є суспільний інтерес повернути спірні землі до земель лісового господарства. Відповідно, прокурор не довів, що суспільний інтерес є важливішим ніж право власності громадян на земельні ділянки, житлові будинки та господарські споруди.

Також позивачем пропущено строк позовної давності.

Вказують, що ДП «Київське лісове господарство» було поінформовано про всі спірні правовідносини від часу їх виникнення: він листом від 10 березня

2006 року за підписом директора підприємства погодив припинення права постійного користування спірним земельним масивом та отримало

у 2007 році від громадян компенсацію збитків лісового господарства у сумі, яку саме й розрахувало.

Київське обласне управління лісового господарства листом від 06 липня 2007 року за підписом начальника управління (тобто орган державної виконавчої влади у сфері використання лісових ресурсів) погодило припинення права користування спірними земельними ділянками та передачу їх до земель запасу Білогородської сільської ради з метою подальшого використання для забудови відповідно до генерального плану с. Білогородка.

Кабінет Міністрів України брав участь у спірних правовідносинах від самого їх виникнення через підпорядковані уряду уповноважені органи державної влади.

Прокурор подав позов 11 листопада 2011 року - через 3,5 роки після того, як прокурор Київської області листом від 07 квітня 2008 року повідомив голові Комітету ВРУ про незаконність спірних рішень Білогородської сільської ради. Отже, станом на 07 квітня 2008 року прокуратурі було відомо про всі обставини справи, що пізніше стали підставою для позову. Принаймні Прокуратура Київської області об`єктивно мала незаперечну можливість отримати всі ці відомості під час перевірки у 2008 році.

Вказують, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними розпоряджень про передачу земельнихділянок та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувачів, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельніділянки були передані у власність.

Зазначає, що перебіг позовної давності за віндикаційними вимогами до громадян - відповідачів слід відраховувати від 06 липня 2007 року, коли Київське обласне управління лісового господарства листом від 06 липня 2007 року за підписом начальника управління (тобто орган державної виконавчої влади у сфері використання лісових ресурсів) погодило припинення права користування спірними земельними ділянками та передачу їх до земель запасу Білогородської сільської ради з метою подальшого використання для забудови відповідно до генерального плану

с. Білогородка. А не від 2011 року чи 2014 року, коли прокуратура, начебто, дізналась про відчуження на користь відповідачів спірних земельних ділянок.

З огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 45 ЦПК України суди повинні були з`ясувати, з якого моменту в прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного підприємства. Зазначено, що суди, пославшись на те, що моментом порушення права держави на спірні земельні ділянки є момент їх незаконного вилучення з постійного користування державного підприємства (2008 рік), не врахували положень закону та не з`ясували можливості реалізувати це право в примусовому порядку через суд

у 2008 році.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району було прийнято у 2007 році та спірні договори укладено у 2008 році, в той час як з позовною заявою прокурор

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового тамисливського господарства. Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся лише у 2011 році.

Разом з тим, пославшись на те, що про існування вказаного розпорядження та договірних відносин прокурору і позивачам стало відомо лише

в 2011 році, суди попередніх інстанцій не встановили, коли позивачі

у справі могли довідатись про порушення своїх прав та не надали оцінки, зокрема, тій обставині, що договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, на підставі яких були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки, були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Як прокурором, так і позивачами не підтверджено об`єктивної неможливостідізнатись про існування розпорядження голови Києво-Святошинської РДА від26 липня 2007 року та рішення Білогородської сільської ради Києво-Святошинськогорайону від 02 жовтня 2007 року з моменту їх прийняття та до моменту звернення прокурора з позовом у цій справі - у листопаді

2011 року.Прокурор подав до апеляційного суду копії планшетів лісовпорядкування в лютому 2019 року вже на стадії апеляційного провадження, не зазначивши поважних причин неподання цих доказів до суду першої інстанції. Крім того, копії цих доказів прокурор не направив заздалегідь відповідачам, що виключає врахування цих доказів апеляційним судом.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що на час виникнення спірних правовідносин у 2007 році спірний земельний масив площею 5,8 га не відносивсядо земель державної власності для ведення лісового господарства, матеріали справи не містять допустимих доказів протилежного змісту.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3029цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 359/2421/15-ц (провадження № 14-168цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18), у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 32/5009/5385/11, від 11 квітня 2018 року у справі № 30/5009/7730/1, від 12 квітня 2018 року у справі № 369/6772/15-ц (провадження № 61-14056св18), від 16 квітня 2018 року у справі № 18/5009/7393/11, від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4161/17 (провадження № 61-6377св18), від 05 червня 2018 року у справі № 911/3721/16, від 14 червня 2018 року у справі № 911/2168/17,

від 06 лютого 2019 року у справі № 902/1077/15, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4730/18, від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18-ц (провадження № 61-1634св19), від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 20 травня 2020 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 61-10125св19).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 березня 2006 року ДП «Київське лісове господарство» в листі за № 02-121 до голови Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зазначило, що земельна ділянка, яка знаходиться в межах

с. Білогородка, є не перспективною для ведення лісового господарства, тому ДП «Київське лісове господарство» не заперечує проти припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки площею 5,8000 га лісів та інших лісовкритих площ до земель запасу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виготовленого

ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на замовлення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07 квітня 2007 року № 124/1 та за договором № 3519 від 24 квітня 2007 року, земельна ділянка лісового фонду Приміського лісництва в кварталі 50 діл. 3.5 ДП «Київське лісове господарство» розташована в межах населеного пункту Білогородка в центральній частині Білогородської сільської ради і межує з південно-західної та західної частини - із землями загального користування, з усіх інших сторін - із землями ДП «Київське лісове господарство». Вказана земельна ділянка має форму, близьку до форми трикутника, та вкрита земельними насадженнями. Земельна ділянка вільна від забудови, має рівнинний рельєф із загальним ухилом з півдня на північ. Площа земельної ділянки становить 5,8000 га лісів та інших лісовкритих площ (інші лісові землі).

25 квітня 2007 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

04 травня 2007 року за № 12125 Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів погодив проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачі їх до земель запасу с. Білогородка в межах Білогородської сільської ради.

15 травня 2007 року за № 4997 відділ містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області погодив проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачу їх до земель запасу с. Білогородка в межах Білогородської сільської ради.

15 травня 2007 року за № 1598 Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція своїм висновком погодила проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства «Київське лісове господарство» та передачу її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Вказаний висновок дійсний без зміни власника та цільового призначення.

17 травня 2007 року за № 11/1141/01 Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачу її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району, який дійсний протягом терміну користування земельною ділянкою без зміни власника та цільового призначення.

13 червня 2007 року за № 06-13/4707 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області погодило проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київське лісове господарство» та передачу її до земель запасу с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Однак у погодженні зазначено, що воно не дає права на вирубку дерев.