Ухвала

05 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 368/1158/16-ц

провадження № 61-153св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - Кагарлицька місцева прокуратура в інтересах Київського обласного та м.

Києва управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство",

відповідачі: ОСОБА_4, Халчанська сільська рада Кагарлицького району Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у складі судді Кириченка В. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року у складі суддів: Гуля В. В., Іванової І. В., Сліпченка О. І., у справі за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах Київського обласного та м. Києва управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" до ОСОБА_4, Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Кагарлицька місцева прокуратура звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням 30 сесії 5 скликання Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 10 від 16 жовтня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6 га в с. Воронівка Кагарлицького району та передано у власність.

На підставі вказаного рішення, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 1,6 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Воронівка Кагарлицького району Київської області (кадастровий номер НОМЕР_2).

На підставі договору дарування № 2808 від 17 листопада 2015 року вказана земельна ділянка ОСОБА_5 відчужена на користь ОСОБА_6.

Разом з тим встановлено, що частина земельної ділянки, яка надана у власність ОСОБА_5, а в подальшому відчужена на користь ОСОБА_6, перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" (далі - ДП "Ржищівське лісове господарство") та з 2003 року відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Процедура вилучення та відведення спірної земельної ділянки відповідачу суперечить вимогам чинного законодавства.

Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення в кварталі 13 Кагарлицького лісництва відповідачам не надавались, крім того, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок взагалі не виготовлявся, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка затверджена рішенням Халчанської сільської ради № 10 від 16 жовтня 2009 року, не містить висновку органу лісового господарства.

Таким чином, з державної власності без згоди землекористувача ДП "Ржищівське лісове господарство", в порушення порядку вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду, незаконно вибула вказана земельна ділянка шляхом прийняття оскаржуваного рішення Халчанською сільською радою та виготовлення оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку, чим порушено інтереси держави.

Земельна ділянка лісогосподарського призначення вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її із чужого незаконного володіння на користь спеціалізованого державного підприємства відповідно до статей 16, 393, 321, 388, 396 ЦК України, ст.1 Лісового кодексу України.

З урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії 5 скликання Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області №10 від 16 жовтня 2009 року в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6 га в с. Воронівка Кагарлицького району та передачу її у власність; визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 на ОСОБА_4 за № 31491273 від 21 вересня 2016 року та витребувати від ОСОБА_4 на користь ДП "Ржищівське лісове господарство" земельну ділянку лісового фонду площею 1,0046 га, що складає частину від земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення 30 сесії 5 скликання Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області №10 від 16 жовтня 2009 року в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6 га в с. Воронівка Кагарлицького району та передачу її у власність. Визнано недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 на ОСОБА_4 за № 31491273 від 21 вересня 2016 року. Витребувано від ОСОБА_4 на користь ДП "Ржищівське лісове господарство" земельну ділянку лісового фонду площею 1,0046 га, що складає частину від земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

Рішення судів мотивовано тим, що земельна ділянка лісогосподарського призначення вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає підстави для витребування її із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь спеціалізованого державного підприємства і визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Даценко І. П. про державну реєстрацію земельної спірної ділянки.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року, ОСОБА_4, зокрема, вказує, що позов Кагарлицької місцевої прокуратури до Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_4 про скасування та визнання недійсним рішення, витребування земельної ділянки є публічно-правовим спором, і він не може розглядатись у цивільному провадженні, оскільки належить до адміністративної юрисдикції.

У березні 2018 року Кагарлицька місцева прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу відхилити, оскаржені рішення залишити без змін. Оскільки земля віднесена спірним рішенням сільської ради до земель особистого селянського господарства мала лісогосподарське призначення, отже відбулась зміна цільового призначення землі, яку безоплатно приватизував ОСОБА_5, а тому суди обґрунтовано витребували земельну ділянку на користь ДП "Ржищівське лісове господарство".

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Європейський суд з прав людини вказав, що термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд повторює, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23,24,27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).

З урахуванням того, що ОСОБА_4 оскаржує рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 368/1158/16-ц за позовом Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах Київського обласного та м. Києва управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" до ОСОБА_4, Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію земельної ділянки, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 листопада 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель