Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.02.2025 року у справі №642/1086/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 642/1086/22

провадження № 61-1941св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Харківська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 01 листопада 2023 року у складі судді Ольховського Є. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня

2024 року у складі колегії суддів Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Мальованого Ю. М.

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна (далі - приватний нотаріус), про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 2007 року і до смерті ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 .

Позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини

та отримання свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову у зв`язку з тим, що нею не надано документів, які підтверджують родинні відносини та постійне проживання на час відкриття спадщини з померлим ОСОБА_3 .

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд:

? встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка

та жінки без реєстрації шлюбу більше як 5 років до часу відкриття спадщини

? визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті

ОСОБА_3 право власності на все спадкове майно, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків

та роз`яснено, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися не поданою і підлягатиме поверненню позивачці.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова змінено

на Київський районний суд м. Полтави. На виконання цього розпорядження цивільна справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави, справу передано судді Миронець О. К.

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 08 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 з підстав не усунення нею недоліків, визначених в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2022 року, визнано не поданою та повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Ястребова Є. Б. оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Ястребова Є. Б., задоволено.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2023 року скасовано, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачкою не сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2023 року цивільну справу направлено до Ленінського районного суду міста Харкова за підсудністю.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивачку про необхідність виправлення недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали та роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці. Ухвалу мотивовано тим, що станом на 31 жовтня 2023 року недоліки, які зазначені в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року, позивачкою не усунені, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Суд першої інстанції після відкриття провадження у справі з`ясував, що позивачка не сплатила судовий збір за подання позову, не зазначила ціну позову, виходячи з вартості спадкового майна, та не сплатила судовий збір за її подання, який за вимогами немайнового та майнового характеру має складати не менше 992,40 грн. + 992,40 грн. = 1 984,80 грн (а. с. 188).

Місцевий суд зазначив, що згідно з довідкою про доставку до «Електронного кабінету» документ в електронному вигляді «Ухвала» від 13 жовтня 2023 року надіслано одержувачу - представнику позивачки адвокату Ястребовій Є. Б., до її «Електронного кабінету», яка доставлена 13 жовтня 2023 року о 16:58 год. Недоліки, викладені в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року, позивачка не усунула, а тому згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Ястребова Є. Б., задоволено частково.

Виключено з мотивувальної частини ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року посилання на те, що представник позивачки мала змогу ознайомитися з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, яка була опублікована у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 01 листопада 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з тим, що представник позивачки отримала копію ухвали суду з вимогами про усунення недоліків, які є обґрунтованими, однак позивачка не усунула недоліки, що надало суду законні підстави для визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявниці.

Апеляційний суд взяв до уваги, що представник позивачки адвокат Ястребова Є. Б. завчасно знала про необхідність сплати судового збору за подання позовної заяви, про що свідчить постанова Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року, якою задоволено апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Ястребової Є. Б. та скасовано аналогічну ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2023 року про усунення цих самих недоліків щодо сплати судового збору за подання позовної заяви лише з тих мотивів, що суд першої інстанції не надіслав їй копію цієї ухвали. Однак сторона позивачки цей недолік не усунула, тобто свідомо порушувала прямі та зрозумілі вимоги ЦПК України. Така недобросовісна процесуальна поведінка сторони позивачки спричинила до свідомого затягування вирішення цього процесуального питання поза межами розумних строків, що колегія суддів вважала зловживанням процесуальним правом, що відповідно до статті 44 ЦПК України є неприпустимим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

07 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Ястребова Є. І., через підсистему «Електронний Суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада

2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року,

у якій представник заявниці, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року і передати справу за встановленою підсудністю для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються лише на тому, що ухвала від 13 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви без руху надіслана одержувачу представнику позивача Ястребовій Є. Б. до її «Електронного кабінету», але ця ухвала з`явилася в «Електронному кабінеті» представника позивачки значно пізніше. Вказує, що ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року суд зобов`язаний направити позивачці, однак докази такого направлення в матеріалах справи відсутні.

Звертає увагу, що позивачка не отримала ні копію ухвали суду від 13 жовтня 2023 року, ні копію ухвали суду від 01 листопада 2023 року. Також зазначає, що суд зобов`язаний був направити всі судові рішення позивачці в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки позивачка не має обов`язку реєструвати «Електронний кабінет».

Провадження у суді касаційної інстанції

04 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою відкриття касаційного провадження є частина другої статті 389 ЦПК України.

У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Т. В., про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав ненадання доказів вартості спірного нерухомого майна та вказівки в заяві про ціну позову майнового характеру, відсутності доказів визначення вартості майна та відповідно сплати

судового збору. Надано позивачці строк на усунення недоліків п`ять днів з дня отримання цієї ухвали та роз`яснено, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися не поданою і підлягатиме поверненню позивачці.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22

у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтави. Відповідно до цього розпорядження справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова, стали підсудні Київському районному суду м. Полтави. На виконання розпорядження цивільна справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано не поданою та повернуто позивачці.

Не погодившись з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2023 року, представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Ястребова Є. Б. оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Ястребової Є. Б. задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2023 року скасовано, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати позивачкою судового збору за подання позовної заяви до суду.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави від 01 червня

2023 року подано клопотання/заява про виконання вимог ухвали від 24 травня 2023 року від адвоката Лебедєва Д. В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_4 , та які не є сторонами у справі № 642/1086/22 (а. с.165,166).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 642/1086/22за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Т. В., про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків заяви щодо сплати судового збору та надано строк для їх усунення. Копія ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2023 року надіслана представнику позивачки ОСОБА_1 адвокату Ястребовій Є. Б. до її «Електронного кабінету» в системі «Електронний суд» 13 жовтня 2023 року о 16:58:33.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року позовну заяву визнано не поданою та повернуто позивачці.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом,

суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (частина дванадцята статті

187 ЦПК України).

Частина тринадцята статті 187 ЦПК України передбачає, що якщо позивач

не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

За загальними правилами цивільного судочинства (статті 133 177 356 357 392 393 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу. При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції. Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Суд першої інстанції, встановивши, що в матеріалах справи міститься клопотання/заява про виконання вимог ухвали від 24 травня 2023 року від адвоката Лебедєва Д. В., який діє в інтересах ОСОБА_4 , які не є сторонами у справі, яка переглядається, обґрунтовано постановив ухвалу від 13 жовтня 2023 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху для усунення недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору та надав строк для їх усунення.

Разом із тим, постановляючи ухвалу від 01 листопада 2023 року про повернення позовної заяви, місцевий суд не звернув уваги, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2023 року провадження у справі за позовом

ОСОБА_1 вже було відкрито, а тому застосуванню підлягали положення частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, якою передбачено залишення позовної заяви без розгляду.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на наведене уваги не звернув, залишивши в цій частині в силі ухвалу суду першої інстанції, постановлену з порушенням норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції, якою позовну заяву повернуто у зв`язку з не усуненням її недоліків у справі, провадження в якій відкрито, та постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням норм процесуального права, підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України, справа направляється

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням вимог частини третьої статті 400 ЦПК України та того, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, інші доводи касаційної скарги колегією суддів Верховного Суду не розглядаються.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа передається до суду першої інстанції для продовження розгляду, Верховний Суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 402 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2023 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк