Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.12.2024 року у справі №201/1538/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 201/1538/22

провадження № 61-2523св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Гудими Д. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, Державне підприємство «Сетам»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідачі за зустрічним позовом: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, Державне підприємство «Сетам»,

треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня

2022 року у складі судді Ушакової К. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2., приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області (далі - приватний виконавець) Шагана О. А., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа - Товариство

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі -

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), про визнання недійсними електронних торгів, акта, протоколу та витребування майна з незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що приватний виконавець Шаган О. А. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_3 за заявою ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»

з примусового виконання виконавчого напису № 2981, вчиненого 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суми боргу в розмірі 95 645,44 грн.

За результатами електронних торгів, що були ініційовані приватним виконавцем в межах виконавчого провадження та проведені ДП «Сетам», згідно з протоколом проведення електронних торгів від 11 травня 2021 року № 53819, ОСОБА_2 з ціною 140 701,00 грн став переможцем торгів

з продажу автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер

НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_1

26 травня 2021 року приватний виконавець склав акт про проведені електронні торги ВП № НОМЕР_3 під час дії ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року у справі

№ 204/3496/21, якою на забезпечення позову було зупинено виконання виконавчого напису № 2981, вчиненого 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від

17 листопада 2021 року у справі № 204/3469/21 виконавчий напис № 2981, вчинений 29 серпня 2020 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не дотримав порядку вчинення виконавчих написів.

ОСОБА_1 просив визнати недійсними проведені 11 травня 2021 року

ДП «Сетам» електронні торги з реалізації автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору,

VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складені за їх результатами протокол проведення електронних торгів від 11 травня

2021 року № 538193 та акт приватного виконавця Шагана О. А. про проведення електронних торгів від 26 травня 2021 року ВП № НОМЕР_3; витребувати з володіння ОСОБА_2 автомобіль марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами до приватного виконавця Шагана О. А., ДП «Сетам», треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», про повернення переможця прилюдних торгів у стан, який існував до їх проведення.

Позов мотивований тим, що в разі прийняття судового рішення про скасування електронних торгів за позовом учасника електронних торгів

у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив стягнути з приватного виконавця Шагана О. А. грошові кошти, отримані за недійсним правочином,

у розмірі 133 665,95 грн та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 804,72 грн; стягнути з ДП «Сетам» грошові кошти, отримані за недійсним правочином, у розмірі 7 035,05 грн та проценти за користування грошима у розмірі 637,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

01 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 і зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсними проведені 11 травня 2021 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama»,

2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складені за їх результатами протокол проведення ДП «Сетам» електронних торгів від 11 травня 2021 року № 538193 та акт приватного виконавця Шагана О. А. про проведення електронних торгів від 26 травня 2021 року ВП № НОМЕР_3.

Зобов`язано приватного виконавця Шагана О. А. в передбаченому законом порядку прийняти від ОСОБА_2 автомобіль марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнено з ОСОБА_2 , приватного виконавця Шагана О. А., ДП «Сетам» судовий збір у сумі по 799,80 грн з кожного на користь ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнено з приватного виконавця Шагана О. А. на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 133 665,95 грн, отримані як оплата за лот № 476519 згідно з актом про проведені електронні торги від 26 травня 2021 року.

Стягнено з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі

7 035,05 грн, отримані в рахунок оплати наданих послуг з реалізації майна та суми винагороди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки рішенням Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року, яке набрало законної сили, виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню, то оскаржувані електронні торги проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягає виконанню. Суд взяв до уваги також те, що примусова процедура продажу рухомого майна на електронних торгах, крім іншого, проводилась під час дії ухвали Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 29 серпня 2020 року

№ 2981.

Щодо зустрічних позовних вимог суд вказав, що оскільки ОСОБА_2 сплатив за придбання лота з електронних торгів грошові кошти на загальну суму 140 701,00 грн, а приватний виконавець Шаган О. А. на депозитний рахунок отримав 133 665,95 грн як оплату за лот і ДП «Сетам» отримало

7 035,05 грн як суму сплаченого гарантійного внеску та додаткової винагороди, вказані суми слід стягнути із приватного виконавця Шагана О. А.

і ДП «Сетам» на користь ОСОБА_2 .

При цьому суд відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення відсотків, нарахованих в порядку статті 625 ЦК України, оскільки до ухвалення рішення про визнання електронних торгів недійсними у приватного виконавця і ДП «Сетам» не виникло грошового зобов`язання перед

ОСОБА_2 , та їх поведінка не була визнана протиправною в силу закону чи договору. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» застосування реституції вимагає від позивача за зустрічним позовом повернення спірного автомобіля приватному виконавцю Шагану О. А., і на нього має бути покладено обов`язок прийняти спірний автомобіль в передбаченому законом порядку та вирішити питання щодо подальшого зберігання поверненого майна відповідно до Закону.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Є. А. задоволено.

Апеляційну скаргу приватного виконавця Шагана О. А. задоволено частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про витребування з володіння ОСОБА_2 автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору,

VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , скасовано та прийнято в цій частині нове рішення.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 автомобіль марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору,

VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Виключено з резолютивної частини рішення суду абзац третій про зобов`язання приватного виконавця Шагана О. А. в передбаченому законом порядку прийняти від ОСОБА_2 автомобіль марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що

у зв`язку з реалізацією майна на прилюдних торгах та фактичним виконанням виконавчого документа приватний виконавець закінчив виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса, тому арешти, накладені приватним виконавцем на майно боржника, припинили свою дію. Крім того, суд встановив, що виконавчий напис нотаріуса, за яким приватний виконавець проводив виконавчі дії, визнано таким, що не підлягає виконанню, отже, у приватного виконавця не було підстав для вчинення будь-яких виконавчих дій щодо належного ОСОБА_1 майна. Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки за результатом електронних торгів, визнаних судом недійсними, володільцем майна є ОСОБА_2 , позовна вимога ОСОБА_1 про витребування з його володіння спірного автомобіля

є належним способом захисту та підлягає задоволенню.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року,

з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 09 березня

2023 року про виправлення описки, зобов`язано Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 110,56 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

23 лютого 2023 року приватний виконавець Шаган О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 і зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, після проведення торгів не впливає на дійсність таких торгів. Наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі

й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. По своїй суті публічні торги мають бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та юридичне очищення майна, набутого в такий спосіб. Заявник вказує, що

ОСОБА_1 був обізнаний про відкрите виконавче провадження, проте жодних дій щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця він не вчинив. Станом на 26 травня 2021 року (дата видачі приватним виконавцем акта) ухвали про забезпечення позову не існувало, оскільки до Єдиного державного реєстру судових рішень вона була надіслана 09 червня 2021 року, зареєстрована - 10 червня 2021 року та оприлюднена лише

11 червня 2021 року. Матеріали справи не містять доказів про надання, направлення на адресу приватного виконавця інформації щодо оскарження виконавчого документа. Враховуючи той факт, що приватний виконавець на підставі чинного законодавства розподілив отримані від реалізації майна на електронних торгах грошові кошти між сторонами виконавчого провадження, крім основної винагороди, то кошти, отримані приватним виконавцем, не

є безпідставно набутим майном, тому немає підстав для застосування статті 1212 ЦК України. Заявник вказує на суперечливу поведінку ОСОБА_1 , оскільки він, будучи обізнаним про наявність відкритого виконавчого провадження, приховав від приватного виконавця існування спору щодо виконавчого напису нотаріуса.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року в справі № 206/4592/17, постанові Верховного Суду від 07 листопада 2022 року у справі

№ 450/4257/20, постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі

№ 205/2535/17, постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні). Зокрема, заявник у касаційній скарзі вказує на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі

№ 759/18852/14-ц, від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Доводи інших учасників справи

12 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року скасувати. У разі відмови у задоволенні касаційної скарги оскаржувані судові рішення в частині стягнення з приватного виконавця Шагана О. А. на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 133 665,95 грн і ДП «Сетам» на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 7 035,05 грн залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що свідоме та умисне неповідомлення ОСОБА_1 приватного виконавця Шагана А. О. і ОСОБА_2 про необхідність зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, мало наслідком подальший перерахунок стягувачам коштів, отриманих від реалізації арештованого майна, видачу акта про проведені електронні торги. За умови добросовісності дій ОСОБА_1 взагалі не було б предмета спору.

18 квітня 2023 року ДП «Сетам» подало до Верховного Суду письмові пояснення, у яких просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 і зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Письмові пояснення мотивовані тим, що вимоги касаційної скарги

є обґрунтованими.

20 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - Стрєльніков Є. А. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 був позбавлений своєї власності всупереч нормам частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що призвело до свавільного втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння його майном.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Зупинено виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

04 квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 554/154/22 (провадження

№ 14-24цс24).

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзивах на касаційну скаргу та у письмових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню

з таких підстав.

Фактичні обставини справи

29 серпня 2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. вчинив виконавчий напис № 2981 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суми боргу в розмірі 95 645,44 грн (в тому числі 300,00 грн плати за здійснення виконавчого напису) за кредитним договором від 22 листопада 2010 року № 300300020875004.

Постановою приватного виконавця Шагана О. А. від 23 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого напису № 2981, виданого 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості, що виникла за кредитним договором від 22 листопада 2010 року

№ 300300020875004, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), і ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 95 645,44 грн.

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2981, вчинений 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суму боргу

в розмірі 95 645,44 грн (справа № 204/3496/21).

На електронних торгах, проведених в межах виконавчого провадження

ДП «Сетам», згідно з протоколом проведення електронних торгів

від 11 травня 2021 року № 53819 ОСОБА_2 з ціною 140 701,00 грн став переможцем торгів з продажу автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_1 , про що приватний виконавець Шаган О. А. склав акт про проведені електронні торги від

26 травня 2021 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від

20 травня 2021 року у справі № 204/3496/21 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2981, вчиненого

29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором.

31 травня 2021 року приватний виконавець Шаган О. А. перерахував на рахунок ОСОБА_1 кошти, що надійшли від реалізації рухомого майна за виконавчим провадженням № НОМЕР_3.

Рішенням Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року у справі № 204/3496/21 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2981, вчинений 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суми боргу в розмірі 95 645,44 грн за кредитним договором від 22 листопада 2010 року № 300300020875004, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк». Станом на 01 грудня

2022 року згідно з відомостями з Єдиного реєстру судових рішень вказане рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам в межах їх доводів, Верховний Суд враховує таке.

Щодо оскарження електронних торгів, протоколу та акта

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого

з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими виконавчою службою укладається відповідний договір.

Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5,

в редакції, чинній на час проведення електронних торгів, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року

у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21) дійшла висновку про те, що, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах, та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання

в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку

з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду (див. пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24)).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі

№ 587/2230/21 (провадження № 61-5981сво23) відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року

у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), і вказав, що наявність підстав для визнання того чи іншого правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі

й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суди встановили, що оспорювані електронні торги з реалізації належного позивачу автомобіля, які відбулися на підставі виконавчого напису нотаріуса від 29 серпня 2020 року, проведені 11 травня 2021 року.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса від 29 серпня 2020 року було визнано таким, що не підлягає виконанню, у справі № 204/3496/21 рішенням Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від

17 листопада 2021 року, яке набрало законної сили.

Тобто виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводились електронні торги з реалізації автомобіля, було визнано таким, що не підлягає виконанню, вже після проведення електронних торгів.

Ураховуючи фактичні обставини, які склалися у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 11 травня 2021 року, оскільки рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 17 листопада 2021 року, а електронні торги з реалізації належного

ОСОБА_1 автомобіля проведені 11 травня 2021 року, тобто на час проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинним.

Таким чином, немає підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який на час проведення електронних торгів був чинним.

Тому в задоволенні позову в частині визнання недійсними електронних торгів та похідних вимог - про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та скасування акта приватного виконавця - слід відмовити.

За наведених обставин безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що спірні електронні торги були проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що спірні електронні торги відбулися під час дії ухвали суду, якою зупинено виконання виконавчого напису нотаріуса, оскільки, як відомо з матеріалів справи, спірні електронні торги відбулися 11 травня 2021 року, а ухвала про зупинення виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було проведено спірні електронні торги, постановлена 20 травня 2021 року, тобто вже після проведення електронних торгів.

Разом з тим права позивача можуть бути захищені шляхом відшкодування завданої йому шкоди (частина третя статті 386 ЦК України). Відповідачами за таким позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна

(див. пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня

2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20)).

Щодо вимог про витребування майна

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у визначених

у законі випадках (частина перша статті 388 ЦК України).

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

У справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлено, що автомобіль ОСОБА_2 набув за результатом електронних торгів, які проводились на примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 2981, виданого 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., про стягнення з боржника

ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» суму боргу за кредитним договором від 22 листопада 2010 року № 300300020875004.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло

з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який надалі було підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від

05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише

в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки, відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 592/7963/16-ц (провадження № 61-32603св18), від

23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 295/3225/17 (провадження

№ 61-14765св20), від 07 травня 2022 року у справі № 640/14276/17 (провадження № 61-14677св21).

У справі, яка переглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що немає підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса від 29 серпня 2020 року, який визнано

у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, після проведення торгів.

Отже, немає підстав для витребування автомобіля марки «Fiat», модель «Doblo Panorama», 2010 року випуску, коричневого кольору,

VIN НОМЕР_1 , від останнього набувача - ОСОБА_2 в порядку, визначеному частиною першою статті 388 ЦК України.

Оскільки зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про повернення переможця прилюдних торгів у стан, який існував до їх проведення, є похідними від позовних вимог ОСОБА_1 , в задоволенні яких слід відмовити, то

в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 також слід відмовити.

З огляду на вказане доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи. Оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, тому підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішення та ухвалення у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , судові витрати приватного виконавця Шагана О. А. зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 312,45 грн та касаційної скарги

в розмірі 7 083,26 грн, а всього 12 395,71 грн, слід стягнути з ОСОБА_1

і ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Шаган О. А., а саме по 6 197,85 грн з кожного.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовичазадовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня

2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого

2023 року скасувати й ухвалити у справі нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з незаконного володіння відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», про повернення переможця прилюдних торгів у стан, який існував до їх проведення, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича судові витрати по 6 197,85 грн

з кожного.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня

2022 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 07 лютого

2023 року втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Д. А. Гудима А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун