Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 01.05.2018 року у справі №679/2536/14 Ухвала КЦС ВП від 01.05.2018 року у справі №679/25...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 679/2536/14-ц

провадження № 61-20778св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року у складі судді Базарника Б. І. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2011 року перший заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») та відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція», у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» майнову шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 15 035 710 грн, а також з ОСОБА_2 на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - 8 541 133, 39 грн.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що вироком Нетішинського міського суду від 27 листопада 2009 року та ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за частиною 2 статті 364 КК України (зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, що спричинили тяжкі наслідки). Крім того ОСОБА_2 визнано винним за частиною 2 статті 367 КК України і відповідно до статті 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності.

Вироком суду встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відособленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» завдано шкоду в розмірі 15 035 710 грн, крім того, злочинними діями ОСОБА_2 державному підприємству завдано шкоду у розмірі 8 541 133,39 грн.

Виходячи з викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року, в задоволенні позову першого заступника прокурора Хмельницької області відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що прокурором пропущено передбачений статтею 233 КЗпП України річний строк для звернення до суду із позовом, а доказів на підтвердження поважності причин його пропуску не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, заступник прокурора Хмельницької області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга заступника прокурора Хмельницької області аргументована тим, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили в позові з підстав пропуску без поважних причин встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України річного строку для звернення до суду з позовом про стягнення майнової шкоди і відсутності підстав для його поновлення.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» та ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області, у яких просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Витребувано із Нетішинського міського суду Хмельницької області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за частиною 2 статті 364 КК України.

Вказаним вироком установлено, що внаслідок вчинення злочину, при виконанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 трудових обов`язків протиправно вийшло з державної власності обладнання атомної станції. У зв`язку з цим ДП «Хмельницькій АЕС» спричинено шкоду на загальну суму 15 035 710 грн.

Згідно з висновком Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 06 квітня 2001 року № 23-15/35 внаслідок неправильного проведення дооцінки конденсатора 1000-КЦС-1 допущено складання та часткове виконання незбалансованого бартерного договору, що призвело до укриття від обліку незаконних витрат на суму 15 035 710 грн.

Відповідно до довідки Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 05 травня 2004 року № 05-21 про результати перевірки ЗАТ «Укрзахіденерго» з приводу придбання, виготовлення і поставки товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектних робіт за договором з ВГЦ «Піраміда» від 10 жовтня 2001 року № МС-16/01, необґрунтовано та штучно збільшено витрати на суму 8 541 133, 39 грн.

Згідно з висновком № 1358/1359 судово-бухгалтерської експертизи по кримінальній справі від 22 березня 2004 року № 133/03 при визначенні ціни на обладнання, як це зроблено перевіряючими відповідно до акту Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 06 квітня 2001 року № 23-15/35, яке було придбане за радянські рублі, перерахування його вартості у долари за офіційним курсом рубля до долара США (січень 1991 року 1 долар = 0,62 руб.) та подальший перерахунок його вартості з доларів у гривню за курсом Національного банку України станом на липень 2000 року (1 долар = 5,41 грн) суперечить нормам Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 250 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

У травні 2011 року перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, провадження № 12-128 гс19.

За змістом частини третьої статті 233 КЗпП України набуття вироком чинності відносно особи, яка є відповідачем у цивільній справі про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов`язків, не слід вважати днем виявлення шкоди, заподіяної цим працівником, у разі наявності акта або висновку, складених у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.

У постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року № 6-763цс16, в порядку перегляду ухвалених у даній справі рішень судів з підстав передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України, встановлено наявність висновків Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 06 квітня 2001 року № 23-15/35 та Славутського РКВК від 06 квітня 2001 року, довідки Контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 05 травня 2004 року № 05-21 про результати перевірки ЗАТ «Укрзахіденерго» .

У даній постанові Верховний Суд України вказав, що саме з 06 квітня 2001 року, з дня підписання акта документальної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, почався перебіг річного строку, встановленого частиною 3 статті 233 КЗпП України, для звернення до суду з відповідним позовом.

Перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» звернувся до суду з даним позовом 31 травня 2011 року.

Суди встановили, що позивач доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству не надав.

Крім того, ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у судовому засіданні не підтримало заявлений прокурором позов та вважало, що строк звернення з позовом до суду прокурором пропущено без поважних причин та поновленню не підлягає.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно відмовив в задоволенні позову в зв'язку з пропуском передбаченого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду із даним позовом.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст