Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.04.2019 року у справі №686/15073/18

Постанова

Іменем України

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 686/15073/18

провадження № 61-6328св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Хмельницька дитячо-юнацька спортивна школа № 3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2018 року у складі судді Приступи Д. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницької дитячо-юнацької спортивної школи № 3 (далі - ДЮСШ № 3) про скасування наказу директора ДЮСШ від 06 червня 2018 року № 43к, поновлення на роботі на посаді лікаря, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що відповідач незаконно звільнив її на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, так як прогулу вона не допускала, а 05 червня 2018 року була присутня на роботі, але за іншою адресою, оскільки забезпечувала медичний контроль під час змагань з великого тенісу, що входить до її обов'язків, як лікаря дитячого спортивного закладу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2018 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 05 червня 2018 року позивач більш ніж три години, а саме з 09:00 год. до 12:50 год. була відсутня на роботі без поважних причин, у зв'язку з чим, її звільнення на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України є законним. Позивачем не доведено факту проведення 05 червня 2018 року Всеукраїнських юнацьких змагань по тенісу на кортах відповідача, не надано документів, які б свідчили про її участь у цих змаганнях в якості лікаря, а саме запрошення для участі, розпорядження про необхідність саме її присутності на вказаних змаганнях, суддівських протоколів тощо.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду 30 травня 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки обставинам, які є істотними щодо предмета спору, а саме: які змагання проводилися у травні-червні 2018 року на АДРЕСА_1, і що це був Всеукраїнський рейтинговий турнір великого тенісу; правові підстави проводити змагання без участі лікаря за адресою бази спортивно-оздоровчого комплексу були відсутні; письмові накази щодо відрядження на змагання не ніколи не видавались, оскільки це її посадові обов'язки; не встановлено хто головний суддя Всеукраїнського рейтингового турніру великого тенісу та лікар, який супроводжував турнір; не допитано свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, графіка її роботи; наказу відповідача про оголошення їй дисциплінарного стягнення - догани. Відповідач не спростував її твердження, що вона перебувала на Всеукраїнському рейтинговому турнірі великого тенісу. Вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував статтю 32 КЗпП України, яка підлягала застосуванню, оскільки роботодавець усупереч вимогам законодавства не ознайомив її належним чином із змінами до графіку роботи.

У червні 2019 року ДЮСШ № 3 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вважає її вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що відповідно до пункту 7 наказу директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_5 від 11 травня 2018 року № 32 "Про організацію спортивно-оздоровчого табору "Ракетка" (далі - СОТ "Ракетка ") з денним перебуванням дітей" призначено лікаря ОСОБА_1 медичним працівником у СОТ "Ракетка" згідно з графіком роботи табору з 29 травня до 15 червня 2018 року, з понеділка до п'ятниці встановлено години роботи з 09:00 год. до 12:50 год. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена особисто (а. с. 99-100).

Відповідно до акта від 05 червня 2018 року, складеного комісією у складі посадових осіб СОТ "Ракетка", ОСОБА_1 не вийшла на робоче місце 05 червня 2018 року з 09:00 год. до 12:50 год. у спортивному комплексі на вул. Спортивній 16, у м. Хмельницькому, згідно з затвердженим графіком.

У доповідній записці від 05 червня 2018 року ОСОБА_4 на ім'я директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_5 зазначено, що 05 червня 2018 року нею надана медична допомога учням табору з 10:00 год. до 12:00 год. у зв'язку з відсутністю лікаря ОСОБА_1 на робочому місці.

Зі змісту доповідної директора СОТ "Ракетка" ОСОБА_6 на ім'я директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_5 вбачається, що у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці в спортивному комплексі на вул. Спортивній, 16, з 9:00 год. до 12:00 год. медичне обслуговування не проводилося.

В акті від 05 червня 2018 року, який складений: директором СОТ "Ракетка" ОСОБА_6, заступником директора з НТР ОСОБА_7 та черговою ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_1 відсутня на робочому місці 05 червня 2018 року, з 09:00 год. до 12:50 год. у спортивному комплексі на вул. Спортивній, 16, у м. Хмельницький, згідно з затвердженим графіком роботи ДЮСШ №3 на час роботи СОТ "Ракетка" з 29 травня до 15 червня 2018 року.

Зазначені докази вказують на те, що 05 червня 2018 року з 09:00 год. до 12:50 год. ОСОБА_1, яка займала посаду лікаря ДЮСШ №3 була відсутня на робочому місці в спортивному комплексі на вул. Спортивній, 16 у м. Хмельницькому без поважних причин.

Щодо відсутності на робочому місці 05 червня 2018 року позивачу було запропоновано надати пояснення, що підтверджується листом директора ДЮСШ № 3 на ім'я ОСОБА_1 (а. с. 28), проте, згідно з актом від 06 червня 2018 року вона відмовилась надавати пояснення (а. с. 26).

Наказом директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_5 від 06 червня 2018 року № 43-к ОСОБА_1 06 червня 2018 року звільнено з посади лікаря згідно з пунктом статті 40 КЗпП України, за прогул.

При звільненні позивача враховано її попередню роботу, неналежне виконання своїх посадових обов'язків, в зв'язку з чим відповідно до наказу від 23 травня 2018 року № 36 директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

У ДЮСШ № 3 не створено первинної профспілкової організації, позивач не є членом профспілки, тому правові підстави для отримання попередньої згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 відповідно до статті 43 КЗпП України відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 05 червня 2018 року позивач більш ніж три години, а саме з 09:00 год. до 12:50 год. була відсутня на роботі без поважних причин, у зв'язку з чим, її звільнення на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України є законним. Позивачем не доведено факту проведення 05 червня 2018 року Всеукраїнських юнацьких змагань по тенісу на кортах відповідача, не надано документів, які б свідчили про її участь у цих змаганнях в якості лікаря, а саме запрошення для участі, розпорядження про необхідність саме її присутності на вказаних змаганнях, суддівських протоколів тощо.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів враховуючи наступне.

Вирішуючи справу суд має визначити вид спірних правовідносин між сторонами, обрати норму права, що їх регулює та правильно застосувати її.

Під час розгляду справ про поновлення на роботі суди повинні з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З огляду на статтю 43 КЗпП України розірвання трудового договору, зокрема з підстав, передбачених статтю 43 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Суди на підставі доказів, які підтверджують відсутність позивача на роботі 05 червня 2018 року більш ніж три години, що стало підставою для її звільнення відповідно до наказу директора ДЮСШ № 3 від 06 червня 2018 року № 43-к згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України, за прогул; врахувавши відомості про її попередню роботу, неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що підтверджується наказом від 23 травня 2018 року № 36 директора ДЮСШ № 3 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; перевіривши, що у ДЮСШ № 3 не створено первинної профспілкової організації, дійшли правильного висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України є законним.

З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).

Позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог та не доведено факту проведення 05 червня 2018 року Всеукраїнських юнацьких змагань по тенісу на кортах відповідача, не надано документів, які б свідчили про участь позивача у цих змаганнях в якості лікаря, а саме запрошення для участі, розпорядження про необхідність присутності саме позивача на вказаних змаганнях, суддівських протоколів тощо.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що вона перебувала 05 червня 2018 року, до обіду, на змаганнях у спортивному комплексі на АДРЕСА_1 з власної ініціативи і виконання цієї роботи їй не оплачувалось.

Із справи відомо, що відповідно до пункту 7 наказу директора ДЮСШ № 3 ОСОБА_5 від 11 травня 2018 року № 32 "Про організацію СОТ "Ракетка" з денним перебуванням дітей" призначено лікаря ОСОБА_1 медичним працівником у СОТ "Ракетка" згідно з графіком роботи табору з 29 травня до 15 червня 2018 року, з понеділка до п'ятниці встановлено години роботи з 09:00 год. до 12:50 год. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена особисто (а. с. 99-100).

Отже, доводи касаційної скарги проте, що суд апеляційної інстанції не застосував статтю 32 КЗпП України, яка підлягала застосуванню, оскільки роботодавець усупереч вимогам законодавства не ознайомив її належним чином із змінами до графіку роботи є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки обставинам, які є істотними щодо предмета спору, а саме: які змагання проводилися у травні-червні 2018 року на АДРЕСА_1, і що це був Всеукраїнський рейтинговий турнір великого тенісу; правові підстави проводити змагання без участі лікаря за адресою бази спортивно-оздоровчого комплексу були відсутні; письмові накази щодо відрядження на змагання не ніколи не видавались, оскільки це її посадові обов'язки; не встановлено хто головний суддя Всеукраїнського рейтингового турніру великого тенісу та лікар, який супроводжував турнір; не допитано свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, графіка її роботи; наказу відповідача про оголошення їй дисциплінарного стягнення - догани. Відповідач не спростував її твердження, що вона перебувала на Всеукраїнському рейтинговому турнірі великого тенісу, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суди при вирішенні справи правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська