Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.08.2020 року у справі №379/1080/19

Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 379/1080/19

провадження № 61-10190св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у складі судді Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "Перший Український Міжнародний Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до АТ "Перший Український Міжнародний Банк" зустрічний позов про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 січня 2020 року первісний позов АТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у сумі 20 929,55 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним пункт 2.3.2 кредитного договору.

Вказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 січня 2020 року на підставі статті 358 ЦПК України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що заявник недоліки апеляційної скарги в установлений судом строк не усунув.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, справу направити до апеляційного суду для продовження її розгляду.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не звернув увагу на те, що копію ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги він не отримував, а тому у встановлений судом строк не мав можливості виконати її вимоги.

Недотримання судових процедур щодо надсилання та вручення судового рішення стало причиною відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року.

Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року.

Витребувано з Таращанського районного суду Київської області цивільну справу № 379/1080/19.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року справу № 379/1080/19 призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 січня 2020 року частково задоволено первісний позов АТ "Перший Український Міжнародний Банк". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк" кредитну заборгованість у розмірі 20 929,55 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним пункт 2.3.2 кредитного договору.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року залишена без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

У зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги та ненадання заяви про поновлення строку, апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2020 року відмовив заявнику у відкритті апеляційного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року є порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів приймає аргументи касаційної скарги з таких мотивів.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина 4 статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

У рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine") (заява № 23436/03), зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Golder v. the United Kingdom", серія A № 18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ від 29 липня 1998 року у справі "Guerin v. France", пункт 37).

Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 січня 2020 року залишена без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Запропоновано заявнику звернутися із заявою про поновлення строку, а також уточнити клопотання, подавши апеляційну скаргу в новій редакції з її копіями для всіх учасників справи, у якій викласти клопотання відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 374 ЦПК України.

12 травня 2020 року до суду апеляційної інстанції повернуто без вручення поштове відправлення, яким ОСОБА_1 направлялась копія ухвали Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року, з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Виходячи з того, що недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в новій редакції не подано, апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав, визначених статтею 358 ЦПК України.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що, подавши апеляційну скаргу, ОСОБА_1 щодо стану її розгляду не цікавився, засобами щодо прискорення процедури слухання справи не скористався, заяв про зміну місця проживання та/або листування не подавав. Окрім того, з текстом ухвали суду апеляційної інстанції відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" він мав можливість ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ще починаючи з 03 березня 2020 року.

Між тим, у пунктах 47,48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) зазначено, що "приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)".

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. І. Крат