Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №754/3811/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 754/3811/19

провадження № 61-22081св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада

2019 року в складі судді Мережко В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2019 році АТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 123 712,28 грн заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 6670
грн заборгованості за кредитним договором.

У жовтні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" із пропуском строку на апеляційне оскарження подало в суд апеляційну скаргу на зазначене рішення місцевого суду та клопотання про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху для усунення недоліків, а саме для подачі належних і допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції. Надано особі строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали АТ КБ "Приватбанк" подало в апеляційний суд заяву про усунення недоліків і докази не підтвердження дати отримання оскаржуваного заочного рішення.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що банк не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не подав до суду належні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції, а відбиток власного штампу вхідної кореспонденції АТ КБ "ПриватБанк" на копії рішення не є належним доказом на підтвердження дати отримання позивачем копії оскаржуваного рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

05 грудня 2019 року Крилова О. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Відповідач зазначає, що апеляційний суд незаконно позбавив її конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Доводи на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду на надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що повний текст заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року складений

23 липня 2019 року.

25 жовтня 2019 року банк засобами поштового зв'язку подав у суд апеляційну скаргу на вказане заочне рішення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилався на те, що в судовому засіданні представник банку присутній не був, а копію заочного рішення позивач отримав 04 жовтня 2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції банку на цій копії.

До апеляційної скарги додана ксерокопія конверту, адресованого АТ КБ "ПриватБанк", із якої неможливо встановити дату отримання банком копії судового рішення, оскільки конверт містить неповні дані про відправника, нечіткий відбиток штампу, а також на конверті відсутній поштовий ідентифікатор (штрих-код) ПАТ "Укрпошта".

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без руху для усунення недоліків, а саме для подачі належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення.

19 листопада 2019 року до апеляційного суду надійшла заява позивава про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій представник АТ КБ "ПриватБанк" указує, що в банку відсутні інші докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53,55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Обґрунтованим є також висновок апеляційного суду, що відбиток власного штампа вхідної кореспонденції банку на копії заочного рішення не є належним доказом на підтвердження дати її отримання.

Така позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року в справі № 757/27039/19 (провадження № 61-11160ск20), від 26 лютого 2020 року в справі № 413/41037/12 (провадження № 61-19518ск19), від 17 травня 2019 року в справі № 390/2243/17 (провадження № 8649ск19).

Правильним є висновок апеляційного суду, що надана банком на підтвердження дати отримання заочного рішення копія конверту не містить повних даних відправника та штрих-коду поштового відправлення, а тому не підтверджують доводи банку про те, що копію рішення він отримав 04 жовтня 2019 року.

Установивши, що апеляційну скаргу продано з пропуском строку на апеляційне оскарження, банк подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак не надав належних і допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії заочного рішення суду першої інстанції, відбиток власного штамну вхідної кореспонденції банку не є належним доказом на підтвердження дати отримання такої копії, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що наданий доказ є належним, оскільки інші документи на підтвердження дати отримання в банку відсутні, не приймаються до уваги, оскільки зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин і незгоди з оскаржуваною ухвалою, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтресах акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук