Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №676/5747/18

Постанова

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 676/5747/18

провадження № 61-11627св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2019 року у складі судді Швець О. Д. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтовано тим, що 05 січня 2013 року сторони зареєстрували шлюб в виконавчому комітеті Кам'янської сільської ради, про що зроблений актовий запис № 1. Від шлюбу дітей немає, однак відповідач не бажає розірвати шлюб через органи РАЦСу. Спільне подружнє життя не склалось, часто виникали непорозуміння, не було спільних поглядів на вирішення сімейних питань та проблем, що негативно впливало на атмосферу в сім'ї, тому спільне життя з відповідачем припинили у 2015 році. За час окремого проживання стали чужими людьми, вона фактично створила сім'ю з іншим чоловіком. Вважає, що сім'ю з відповідачем зберегти неможливо, поновлювати шлюбні відносини не бажає, оскільки втратила почуття кохання та поваги до чоловіка.

У зв'язку з вказаними обставинами позивач просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року, позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 січня 2013 року виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради, актовий запис № 1, розірвано. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

04 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2.

У серпні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали обґрунтовану оцінку доказам, поданим позивачем.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що станом на момент подачі позову до суду позивач перебувала за межами країни, а саме у Польщі, позовна заява, відзив на апеляційну скаргу підписано не позивачем, що свідчить про відсутність волевиявлення у ОСОБА_1 щодо подачі такого позову.

Правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на вказані правовідносини не поширюються, тому суд повинен пересвідчитися в справжній волі сторін кожного з подружжя щодо розірвання шлюбу.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактичних обставин, від яких залежить правильне її вирішення.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 січня 2013 року сторони зареєстрували шлюб в виконавчому комітеті Кам'янської сільської ради, про що зроблений актовий запис № 1 (а. с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Варшава народився син позивача - ОСОБА_4, про що свідчить переклад повної виписки зі свідоцтва про народження. Батьком дитини зазначено ОСОБА_5 (а. с. 9).

Ухвалою від 22 січня 2019 року сторонам надано строк для примирення до 05 лютого 2019 року (а. с. 63).

Під час спільного проживання в сім'ї виникали сварки, непорозуміння, оскільки не знаходили спільної мови на вирішення сімейних та матеріальних проблем.

Через постійні конфлікти, суперечки протягом тривалого часу сторони не підтримують подружні відносини, спільне господарство не ведуть, проживають окремо.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною 5 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до частиною 3 статті 105 СК України.

Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подальше спільне життя подружжя неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Верховний Суд погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Варшава народився син позивача - ОСОБА_4, про що свідчить переклад повної виписки зі свідоцтва про народження. Батьком дитини зазначено ОСОБА_5 (а. с. 9).

Ухвалою від 22 січня 2019 року сторонам надано строк для примирення до 05 лютого 2019 року (а. с. 63).

Ухвалою від 22 січня 2019 року суд першої інстанції зупинив провадження у справі та надав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 строк для примирення до 05 лютого 2019 року, однак сторони не примирилися, а позивач категорично відмовляється зберегти сім'ю.

Згідно з частиною 2 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Відповідно до роз'яснень у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" згідно з частиною 2 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року.

Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито, припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв'язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.

З огляду на вказані фактичні обставини, обґрунтованим є висновок судів про те, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а доводи касаційної скарги про те, що розлучення є неможливим у зв'язку з народженням дитини не відповідають обставинам справи, оскільки батьком дитини записано ОСОБА_5 (а. с. 9).

Доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводами апеляційної скарги, про те, що позовна заява та засвідчені згідно з оригіналом докази підписані не ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях заявника і не підтверджуються належними та достеменними доказами.

Згідно з матеріалами справи позовна заява підписана позивачем, а не її представником, тому доводи касаційної скарги про недопущення розгляду справи про розлучення через представництво не відповідають матеріалам справи.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили й оцінили подані сторонами докази, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко