Історія справи

Постанова

Іменем України

02 червня 2020 року

м. Київ

справа № 296/11683/18

провадження № 61-20720св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі судді Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» (далі - ДП «Житомирський бронетанковий завод») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи, а саме, 20 травня 2019 року головуючим суддею постановлено протокольну ухвалу про зобов`язання відповідача надати додаткові документи, у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 22 липня 2019 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ДП «Житомирський бронетанковий завод» на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДП «Житомирський бронетанковий завод» оскаржується протокольна ухвала, а тому фактично відсутній предмет оскарження і апеляційне провадження не може бути відкрито.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ДП «Житомирський бронетанковий завод», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалуЖитомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутність ухвали про витребування доказів у переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду не є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

У лютому 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Житомирський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду. Під час розгляду справи, а саме 20 травня 2019 року головуючим суддею ухвалено протокольну ухвалу про зобов`язання відповідача надати додаткові документи, у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 22 липня 2019 року.

На зазначену протокольну ухвалу суду першої інстанції ДП «Житомирський бронетанковий завод» подано скаргу в апеляційному порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2019 рокуповернуто особі, яка її подала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2019 року головуючим суддею ухвалено протокольну ухвалу про зобов`язання відповідача надати додаткові документи.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України. Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду є вичерпним.

Зі змісту статті 353 ЦПК України вбачається, що ухвали які постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати та які заносяться до протоколу судового засідання не входять в перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Доводи касаційної скарги про те, що відсутність ухвали про витребування доказів у переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду не є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, є безпідставними та суперечать ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко