Історія справи

Постанова

Іменем України

02 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 205/4473/18

провадження № 61-17905св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року в складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради та просила визнати за нею право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зобов`язати відповідача прийняти її заяву з долученими до неї документами та розглянути питання щодо приватизації зазначеної квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі ордера № 42 від 31 жовтня 2011 року, який видано Ленінською районною у м. Дніпропетровську радою, їй надано право користування квартирою АДРЕСА_1 , у якій проживають та зареєстровані вона і члени її сім`ї: чоловік ОСОБА_2 , малолітній син ОСОБА_3 , 2010 року народження.

З метою реалізації права на житло, вона подала до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради заяву про приватизацію квартири з необхідним пакетом документів. 31 травня 2018 року вона отримала лист відповідача, яким їй повернуто заяву з пакетом документів. Вважає, що такими діями відповідача порушено її право на приватизацію житла.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не в повному обсязі вивчив надані позивачем документи, внаслідок чого безпідставно відмовив у наданні адміністративної послуги, а тому підлягає зобов`язанню розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію вищезазначеної квартири відповідно до вимог закону.

Водночас, встановивши, що право позивача на приватизацію спірної квартири жодним чином не оспорюється, не порушується і не є невизнаним, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права на приватизацію.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2019 року Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради через свого представника Гущину М. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року і ухвалити нове про залишення позову без задоволення.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили той факт, що наданий позивачем пакет документів мав недоліки, оскільки в такому не зазначено повне ім`я та по батькові уповноваженої особи та відсутні відомості про реєстрацію та невикористання позивачем права на приватизацію, що й стало підставою для відмови в наданні адміністративної послуги.

Департамент у повному обсязі розглянув наданий позивачем пакет документів і надав їй вичерпну відповідь про розгляд звернення, а тому підстав для часткового задоволення позову не було.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

31 жовтня 2019 року справа № 205/4473/18 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Встановлено, що на підставі ордера № 42 від 31 жовтня 2011 року, виданого Ленінською районної у м. Дніпропетровську радою, позивачу з родиною із 2 осіб надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки № 6334 від 23 квітня 2018 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - уповноважений власник, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_3 - син.

23 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача, органу приватизації, із заявою про оформлення передачі квартири в приватну спільну часткову власність.

Згідно з довідкою № 137993 від 09 січня 2018 року та акту про фактичне місце проживання від 09 січня 2018 року позивач без реєстрації фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Протягом вказаного періоду часу ОСОБА_1 зареєстрованого місця проживання, згідно з наданими суду документами, не мала.

Листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міськради № 3/9-2382 від 14 травня 2018 року повідомлено позивача про неможливість розгляду її заяви через ненадання заявником необхідних документів у повному обсязі та не зазначення ім`я та по батькові уповноваженого власника.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року затверджено «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» (далі - Положення), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури.

Відповідно до пункту 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Згідно із пунктом 18 Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Встановивши, що Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не в повному обсязі вивчив надані позивачем документи, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у наданні адміністративної послуги, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог закону, дійшли обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири відповідно до вимог закону.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук