Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №643/2320/19

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 643/2320/19

провадження № 61-12338св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: КНУБІСОФТ ЛП, фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року у складі судді Довготько Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І.

О., Бурлака І. В., Колтунової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНУБІСОФТ ЛП, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП Буренок Д. В. ), третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), про стягнення солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в грошовій одиниці України, еквівалентній 496 400,00 дол. США за курсом Національного банку України на момент ухвалення рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ставить вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 01 лютого 2018 року № 3178306670, умовами якого передбачено, що всі відносини сторін, що не врегульовані цим договором, регулюють застосовуваним правом (законодавством) Шотландії та спір підлягає вирішенню компетентним судом відповідно до матеріального та процесуального права (законодавства) Шотландії, тому наявні обґрунтовані підстави, передбачені статтею 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати й справу передати до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом норм процесуального права з огляду на таке. Листом від 12 липня 2018 року відповідачі запропонували розглядати суперечності між сторонами на підставі законодавства України, а не Шотландії. Суди не взяли до уваги положення частини 5 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", порушили положення статті 197 ЦПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 643/2320/19 з Московського районного суду м. Харкова.

Фактичні обставини справи

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість, яка виникла на підставі договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 01 лютого 2018 року № 3178306670.

З копії договору відомо, що договір укладено між ФОП ОСОБА_3 та КНУБІСОФТ ЛП, яке зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

З приводу невиконання умов договору позивач звернувся з позовними вимогами до КНУБІСОФТ ЛП та ФОП ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2.

Позивачем до позову додано договір № 1 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 23 січня 2019 року, за яким ОСОБА_3 відступає шляхом продажу новому кредитору платежі, а новий кредитор ОСОБА_1 набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ОСОБА_3 до боржників за договором від 01 лютого 2018 року № 3178306670.

Договір про надання послуг з розробки програмного забезпечення від 01 лютого 2018 року № 3178306670 укладено в м. Харкові. Пунктом 10 договору передбачено, що усі відносини сторін, які виникають із цього договору у зв'язку з його укладанням, тлумаченням, виконанням чи припиненням регулюються правом (законодавством) Шотландії. Пунктом 12 договору передбачено, що будь-які спори сторін у зв'язку з укладанням, тлумаченням, виконанням або припиненням цього договору підлягають вирішенню шляхом переговорів. Якщо сторонам не вдалося вирішити свій спір шляхом переговорів, то такий спір підлягає вирішенню компетентним судом відповідно до матеріального та процесуального права (законодавства) Шотландії. Пунктом 13 договору передбачено, що усі відносини сторін, що не урегульовані цим договором, регулюють застосовуваним правом (законодавством), визначеним пунктом

10 договору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положеннями частини 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається частини 1 статті 497 ЦПК України, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, у міжнародному цивільному процесі під підсудністю цивільних справ за участю іноземних осіб (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ та здійснення окремих процесуальних дій щодо іноземного елемента. Тому спочатку необхідно вирішити питання про те, чи підлягає розгляду конкретна справа на території держави, до суду якої звернувся заявник, а вже потім має бути визначений конкретний суд, наділений повноваженнями вирішувати подібні цивільні справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з пунктом 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що згідно з умовами договору спори між сторонами регулюються законодавством Шотландії, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду відповідно до цивільного законодавства України, а також у судах України.

Сторони не дійшли згоди щодо зміни законодавства Шотландії на законодавство України.

Доводи касаційної скарги про те, що листом-повідомленням від 12 липня 2018 року директор КНУБІСОФТ ЛП ОСОБА_2 запропонував вирішувати спори відповідно до законодавства України, висновків судів не спростовують, оскільки доказів того, що відповідно до пункту 13.1 до нього внесені відповідні зміни до умов договору матеріали справи не містять. Умови договору містять пряму вказівку на застосування до правовідносин, що не вирішені договором, норм права (законодавства) Шотландії.

Посилання заявника на те, що суд порушив вимоги статті 197 ЦПК України є безпідставними, оскільки вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд відмовив у його відкритті.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України, згідно з якою установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС. Ю. Бурлаков Судді:В. М. Коротун М. Є. Червинська