Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.09.2019 року у справі №442/75/19

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 442/75/19

провадження № 61-16809св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Дрогобицька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року у складі судді Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дрогобицька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на АДРЕСА_1 , яку ним захоплено за рахунок земель загального проїзду (розвороту): 50 см (шириною) і 10 м (довжина), загальна площа зайнятої ділянки становить 5 кв. м, шляхом демонтування паркану на бетонній основі протягом 15 днів з часу набрання рішенням законної сили та приведення заїзду у попередній стан.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 19 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить підпису особи від імені якої її подано, тому на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України підлягає поверненню.

Короткий зміст касаційної скарги

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що при виготовленні апеляційної скарги заявником було допущено технічну помилку, а саме не підписано один примірник копії поданої апеляційної скарги. Інші примірники містять особистий підпис ОСОБА_1 .

Отже, в матеріалах справи є достатня кількість підписаних оригіналів апеляційної скарги, проте суддя скористалась формальним підходом - відсутністю одного підпису на копії скарги, чим позбавила заявника на справедливий захист передбачений статтею 55 Конституції України.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дрогобицька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 19 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

07 вересня 2019 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року залишено без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить підпис ОСОБА_1 (а.с. 172). Проте ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення апеляційної скарги заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, чим не дотримався вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує право, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Висновки з результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки суд апеляційної інстанції помилково повернув апеляційну скаргу підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року необхідно скасувати.

Водночас колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, оскільки на час розгляду касаційної скарги, апеляційний суд вже розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2019 року, яку він подав повторно, та суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу залишив без задоволення, а судове рішення першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик