Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.03.2023 року у справі №234/19485/19
Ухвала КЦС ВП від 18.07.2021 року у справі №234/19485/19
Постанова КЦС ВП від 01.03.2023 року у справі №234/19485/19

Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 234/19485/19

провадження № 61-11188св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року в складі судді Лутая А. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року в складі колегії суддів: Папоян В. В.,

Космачевської Т. В., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку.

Позовна заява АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» мотивована тим, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії. Працівники АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за місцем проживання ОСОБА_1

в квартирі АДРЕСА_1 12 травня 2019 року виявили порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ, Правила № 312), а саме самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. У зв`язку

з виявленим порушенням був складений акт про порушення правил

від 12 травня 2019 року № 226823. Відповідно до акта при відключеному «ф» запобіжнику після лічильника диск лічильника не обертається, всі токоприймачі в квартирі працюють. Зазначено, що відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, оскільки споживач відмовився від часткового демонтажу конструкцій для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, приладом обліку не обліковується.

Враховуючи викладені в акті відомості, відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої

внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика № 562), була нарахована сума необлікованої електричної енергії у розмірі 55 398,14 грн. ОСОБА_1 відмовляється сплатити зазначену суму

необлікованої електричної енергії, хоча погоджувався з викладеними в акті обставинами та був присутнім за засідання комісії, заперечень щодо дії працівників АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не мав.

На підставі викладеного АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у розмірі 55 398,14 грн.

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що дії працівників Краматорського району електричних мереж (далі - Краматорський РЕМ) АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо складання акта про порушення від 12 травня 2019 року та нарахування на його підставі суми збитків є неправомірними, оскільки порушення споживачем не допускалось, викладені в акті обставини є припущенням. Зазначений акт та протокол комісії складені з порушенням законодавства.

Так, при складенні акта працівники Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» неправильно застосували норми матеріального права. В акті не зазначено місце самовільного підключення електропроводки, власника електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення. Схема електропостачання, що накреслена в акті про порушення споживача, є припущенням. Під час здійснення перевірки працівники Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не повідомили ОСОБА_1 про необхідність здійснення будь-якого демонтажу конструкцій його квартири та про наявність у зазначених працівників права здійснювати такий демонтаж.

Вважає, що рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», яке оформлено протоколом засідання комісії від 13 травня 2019 року № 636, постановлено всупереч законодавства. Комісія безпідставно застосувала Методику № 562, неправильно провела розрахунок суми недонарахованої електроенергії, а також неправильно визначила період, за який така заборгованість нарахована.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, яке викладено

у протоколі від 13 травня 2019 року № 636 за результатами розгляду акта про порушення від 12 травня 2019 року № 226823.

Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року у задоволенні позову АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Краматорського РЕМ

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Краматорського РЕМ, яке викладено у протоколі від 13 травня 2019 року

№ 636 про проведення за актом про порушення від 12 травня 2019 року

№ 226823 розрахунку суми недонарахованої електроенергії за період

з 13 травня 2016 року до 12 травня 2019 року згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.5 Методики № 562 у розмірі 55 398,14 грн.

Стягнуто з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» були відсутні правові підстави для застосування норм Методики № 562 для обчислення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_1 Правил № 312. Позивач за первісним позовом довів факт порушення споживачем ПРРЕЕ, ці обставини підтверджуються матеріалами справи, проте рішення комісії, яке оформлене протоколом від 13 травня 2019 року № 636, прийнято з порушенням законодавства. Позивач за первісним позовом у судовому засіданні не довів поважність причин,

за яких не виявлено місце самовільного підключення. Схема електропостачання, що накреслена представниками оператора системи

в акті про порушення, є припущенням. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення здійснено комісією Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»

з порушенням вимог Методики № 562 в частині визначення обсягу необлікованої електричної енергії та в частині визначення періоду, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зі сторони

ОСОБА_1 допущено порушення Правил № 312, зокрема пункту 5.5.5, відповідно до якого споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Акт про порушення

є належним та допустимим доказом у справі, оскільки у ньому зазначено зміст виявленого порушення та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків. В акті про порушення відображені результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта, де значиться ділянка схеми самовільного підключення. В схемі електропостачання споживача зазначено місце точки підключення, порушення продемонстровано споживачеві. В акті також відображено, що споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для місця виявлення самовільного підключення.

Суд першої інстанції помилково вважав, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не повинен був застосувати норми Методики № 562, оскільки на час виникнення спірних правовідносин саме зазначена Методика № 562 повинна застосовуватися при визначенні розміру та обсягу необлікованої електричної енергії як така, що була чинною та затверджена регулятором. Разом з тим розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведено на припущеннях. Так, комісією Краматорського РЕМ

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»порушено вимоги Методики № 562 при визначенні періоду, за який здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії, що має істотне значення та впливає на результати розгляду акта про порушення. Отже, рішення комісії Краматорського РЕМ

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», що викладене у протоколі засідання комісії від 13 травня 2019 року № 636 щодо споживача ОСОБА_1

є незаконним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року в частині відмови

у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» посилається на пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що представники АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у визначеному законом порядку виявили факт

крадіжки ОСОБА_1 електроенергії (використання необлікованої електроенергії), що останній не заперечував та підтвердив під час складення відповідного акта та на засіданні комісії. Так, в акті про порушення правил від 12 травня 2019 року № 226823 зазначено

про самовільне підключення ОСОБА_1 електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. ОСОБА_1 погодився із зазначеними в акті обставинами, про що власноручно зробив відповідний запис. ОСОБА_1 підтвердив зазначену в акті інформацію щодо наявності в стіні будинку самовільного позаоблікового підключення фазного проводу з мідною електропроводкою, проте не надав дозволу на демонтаж конструкцій для встановлення місця самовільного підключення.

Позивач за первісним позовом правильно обрахував вартість необлікованої електроенергії (зокрема, і період нарахування). Розмір необлікованої електроенергії підтверджуються матеріалами справи та нормами матеріального права. Суди помилково застосували підпункт «б» пункту 3.3 Методики № 562, оскільки до встановленого у справі порушення необхідно застосовувати абз. 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на її безпідставність, тому просив зазначену скаргу залишити без задоволення. Вказував, що ця справа є малозначною, тому касаційний суд помилково відкрив касаційне провадження. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача за первісним позовом були відсутні підстави для застосування Методики № 562. Представники енергопостачальника не зафіксували в акті та на схемі електропостачання помешкання місце (точку) самовільного підключення. Обчислення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснено з порушенням вимог закону.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

30 червня 2021 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня

2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня

2021 року, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.

01 жовтня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що між сторонами у справі укладено договір про користування електричною енергією від 28 січня 2014 року № 434, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом надає послуги

з постачання електричної енергії відповідачу за первісним позовом, який є споживачем цих послуг у квартирі

АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 грудня

1999 року органом приватизації міськвиконкому. ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за вказаною адресою, що підтверджується довідками Краматорської міської ради Донецької області про реєстрацію місця проживання особи від 13 травня 2019 року № 17535 та від 29 листопада 2019 року № 52799.

Представники АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» при перевірці дотримання споживачем у квартирі

АДРЕСА_1 Правил № 312 в присутності ОСОБА_1 12 травня 2019 року виявили порушення, яке виразилося

у самовільному підключенні електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке зазначені представники при проведенні контрольного огляду приладу обліку не мали можливості (підключення «ф» проводу, який йде на внутрішньобудинкову мережу квартири для живлення токоприймачів). При відключеному «ф» запобіжнику після лічильника диск лічильника не обертається, всі токоприймачі

в квартирі працюють. При цьому відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, оскільки споживач відмовився від часткового демонтажу конструкцій для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається, а приладом обліку не враховується.

Порушення виявлено спеціальним технічним засобом (двосмуговим покажчиком напруги індикатор скритої проводки «Дятел»).

Виявлене порушення Правил № 312 зафіксовано в акті про порушення

від 12 травня 2019 року № 226823, який підписаний трьома працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ОСОБА_1 без зауважень. Споживач погодився з порушенням.

В акті про порушення відображені результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта,

де значиться ділянка схеми самовільного підключення. В схемі електропостачання споживача зазначено місце точки підключення, порушення продемонстровано споживачеві. В акті також відображено, що споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення.

До акта додано заяву про те, що споживач не заперечує лише проти обстеження електроустановок, електропроводки, приборів обліку. Заяви, яка давала б дозвіл на демонтаж конструкції не надано. При підписанні акта ОСОБА_1 погодився із записом про те, що він відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення, зауважень щодо цієї обставини він не мав.

Суди встановили, що зі сторони ОСОБА_1 допущено порушення Правил № 312, зокрема, пункту 5.5.5, за яким споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

13 травня 2019 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за участі ОСОБА_1 , будь-яких заперечень під час розгляду акта від нього не надходило.

Згідно з протоколом засідання комісії від 13 травня 2019 року № 636 за результатами розгляду акта про порушення № 226823 від 12 травня

2019 року прийнято рішення провести нарахування згідно з Методикою

№ 562, ПРРЕЕ. Так, на підставі пунктів 3.1, 3.3, 3.5 Методики № 562, споживачу нарахована до сплати сума вартості недорахованої електроенергії за порушення Правил № 312 у розмірі 55 398,14 грн. Копія протоколу отримана споживачем того ж дня.

З протоколу засідання комісії від 13 травня 2019 року вбачається, що нарахування були здійснені за період з 13 травня 2016 року до 12 травня 2019 року, тобто за три роки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

В обґрунтування клопотання посилається на відсутність у АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» права на касаційне оскарження зазначених судових рішень в силу положень пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, оскільки ці рішення ухвалені у малозначній справі.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи, що при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження було встановлено, що предметом позову, окрім майнової вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку, є вимога немайнового характеру про визнання незаконним і скасування рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», тобто дана справа не є малозначною в силу закону.

При цьому, з урахуванням змісту позовних вимог кожної із сторін та їх аргументів, суд не вбачав підстав передбачених пунктом другим частиною шостою статті 19 ЦПК України для визнання даної справи справою незначної складності, а тому підстави для закриття касаційного провадження відсутні.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 234/15916/19.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Обґрунтовуючи заявлені у справі вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») вказувало, що під час перевірки за місцем проживання ОСОБА_1 встановлено самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. При цьому була відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкцій для виявлення місця самовільного підключення. За вказаним фактом складено відповідний акт, на підставі якого засіданням комісії нарахована сума вартості недорахованої електроенергії за порушення Правил № 312

у розмірі 55 398,14 грн, що підтверджується протоколом засідання комісії.

ОСОБА_1 був присутнім як під час перевірки, так і під час засідання комісії, погоджування з допущеними порушеннями та не заперечував щодо встановлених фактів та обставин, що засвідчив власним підписом

у зазначених документах.

Заперечуючи проти заявлених у справі вимог, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому вказував, що дії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо складення акта про порушення від 12 травня

2019 року та нарахування на його підставі суми збитків є неправомірними, оскільки порушення споживачем не допускалось, викладені в акті обставини є припущенням. Зазначений акт та протокол комісії складені

з порушенням законодавства. Комісія безпідставно застосовала Методику № 562. Відповідач за первісним позовом не правильно визначив період для нарахування заборгованості.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою

статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування певних стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає відповідний розподіл та покладання тягаря доказування на сторони певним чином. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 757/15585/20.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність

і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним

у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За статтями 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику»

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини

в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору

з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до другого абзацу частини другої статті 27 зазначеного Закону

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики

і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини

з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно з пунктом 1.2.7 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається

в установленому цими Правилами порядку.

Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договору від 28 січня

2014 року є споживачем електроенергії в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, а також в якій він зареєстрований та фактично проживає.

Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача,

а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення

з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

ПРРЕЕ визначені поняття термінів «технічна перевірка» та «контрольний огляд засобу комерційного обліку».

Зокрема, технічна перевірка - це виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання «штучного нуля», порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

Контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише

з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».

Під час проведення технічної перевірки представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» виявили самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке зазначені представники при проведенні контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Споживач відмовився від часткового демонтажу конструкцій для виявлення місця самовільного підключення. За вказаним фактом складено акт про порушення правил від 12 травня 2019 року № 226823.

Встановлено, що акт про порушення вимогам ПРРЕЕ відповідає, зокрема, він містить зміст виявленого порушення, а також містить всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача.

Крім того, зазначений акт від 12 травня 2019 рокупідписаний трьома працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ОСОБА_1 без зауважень. Споживач погодився з порушенням.

Зміст акта про порушення від 12 травня 2019 року свідчить про на наявність всіх складових, необхідних для застосування методики розрахунку, документ про фіксацію порушення містить всі необхідні параметри для подальшого нарахування вартості поза облікового споживання електроенергії.

Згідно з пунктом 1.2 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики

і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Пунктом 2.4 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення

(далі - Договір), зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення. У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії. В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати,

а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії та за кількістю днів (розрахунковий період).

Згідно з абзацом 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості -

з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Отже, у разі коли в ході контрольного огляду неможливо виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше ніж за три роки до дня виявлення порушення.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 216/1083/18.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» підтвердило належними та допустимими доказами підстави для нарахування спірної заборгованості відповідно до абзацу 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), проте суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, щодо порядку нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи

і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2022 року у справі № 206/5490/20.

13 травня 2019 року відбулося засідання комісії Краматорського РЕМ

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за участі ОСОБА_1 , будь-яких заперечень під час розгляду акта від нього не надходило.

Згідно з протоколом засідання комісії від 13 травня 2019 року № 636 за результатами розгляду акта про порушення від 12 травня 2019 року

№ 226823 споживачу на підставі пунктів 3.1, 3.3, 3.5 Методики № 562 нарахована до сплати сума вартості недорахованої електроенергії за порушення Правил № 312 у розмірі 55 398,14 грн. До протоколу додано розрахунок збитків за актом про порушення, з якого вбачається, що нарахування були здійснені за період з 13 травня 2016 року до 12 травня 2019 року, тобто за три роки. Зазначений розрахунок є правильними та узгоджується з вимогами абзацу 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами вказаний розрахунок.

Проте суди, за встановлених у справі обставин, неправильно застосували норми матеріального права та дійшли помилкового висновку по відсутність правових підстав для нарахування та, відповідно, стягнення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за три роки до дня виявлення порушення.

Встановивши факт порушення споживачем норм ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, суди не позбавлені

були можливості задовольнити позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» частково, за наявності на те правових підстав, та визначити розмір вартості необлікованої електричної енергії за відповідний період. Висновки апеляційного суду щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні первісних вимог та задоволення зустрічного позову лише

з тієї підстави, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не правильно визначило період нарахування заборгованості не можуть вважатися обґрунтованими за встановлених у справі обставин.

Отже, висновки судів про відмову в задоволенні первісних вимог та задоволення зустрічного позову є помилковими за встановлених у справі обставин.

Так, у справі, яка переглядається суди встановили, що під час проведення технічної перевірки схеми електропостачання у квартирі ОСОБА_1 представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку в прихованому місці. Порушення виявлено спеціальним технічним засобом (двосмуговим покажчиком напруги індикатор скритої проводки «Дятел»). Акт підписаний представниками електропостачальника та споживачем без зауважень.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» підтвердило заявлені у справи вимоги належними та допустимими доказами. Такі обставини встановлено під час розгляд справи, проте суди не правильно застосували норми матеріального права, зокрема, щодо порядку нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, що підтверджується викладеними висновками.

Разом з тим ОСОБА_1 , погодився з виявленими порушеннями своїм підписом у відповідному акті від 12 травня 2019 року та не заперечив вказані обставини під час розгляду такого акта на засіданні комісії

13 травня 2019 року.

Зустрічна позовна заява не містить посилання на докази, якими спростовуються доводи АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», зокрема, щодо здійснення ОСОБА_1 самовільного підключення електропроводки до електромережі прихованим шляхом, яку неможливо було виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.

Врахувавши відсутність у матеріалах справи доказів проведення представниками постачальника електричної енергії технічної перевірки протягом трьох років, що передували виявленню порушення, а зібраними

у справі доказами підтверджено вчинення споживачем дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, суд касаційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість здійсненого постачальником електричної енергії розрахунку за три роки, що передували даті виявлення відповідного порушення.

Колегія суддів враховує, що відповідач за первісним позовом протягом розгляду справи не спростував у судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність рішення постачальника електричної енергії про нарахування збитків, завданих несанкціонованим користуванням електричною енергією, та їх розміру.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що

позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення

з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у розмірі 55 398,14 грн, є обґрунтованими, узгоджується

з нормами матеріального права, зокрема, абзацом 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підтверджені належними і допустимими доказами, тому підлягають задоволенню. Позивач за первісним позовом навів правильний та обґрунтований розрахунок заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку.

Оскільки під час розгляду справи не підтвердилися доводи

ОСОБА_1 щодо визнання незаконним рішення комісії, яке викладено

у протоколі від 13 травня 2019 року за результатами розгляду акта про порушення від 12 травня 2019 року, то зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Встановлені судами обставини, а також наявні у матеріалах справи докази дають підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій, з ухваленням нового судового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права, це порушення призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то ці судові рішення необхідно скасувати та прийняти нову постанову про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо судових витрат

За змістом частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскаржувані судові рішення скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, тому касаційний суд змінює розподіл судових витрат.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пункті 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Отже, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» зобов`язане було сплатити

за подання до суду позовної заяви майнового характеру 1 921 грн,

за подання до суду апеляційної скарги 4 142,70 грн (2 881,50 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову та 1 261,20 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову) та за подання до суду касаційної скарги 5 523,60 грн (3 842 грн за подання касаційної скарги на судові рішення в частині вирішення первісного позову та

1 681,60 грн за подання касаційної скарги на судові рішення в частині вирішення зустрічного позову).

Як вбачається з матеріалів справи та касаційного провадження, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» сплатило 1 921 грн за подання до суду позовної заяви майнового характеру, 4 142,70 грн за подання до суду апеляційної скарги та 1 536,80 грн за подання до суду касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Висновок про те, що споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Отже, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за вирішення судом зустрічних позовних вимог.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» необхідно стягнути 6 339,30 грн (1 921 + 2 881,50 + 1 536,80) судового збору сплаченого за розгляд первісних позовних вимог судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Крім того, з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного

бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 305,20 грн (3 842 - 1 536,80) за перегляд первісних позовних вимог судом касаційної інстанції.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за вирішення судом зустрічних позовних вимог, то витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 261,20 грн за подання апеляційної скарги не підлягають стягненню з нього на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», а їх слід компенсувати останньому за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» задовольнити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня

2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку,задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у розмірі 55 398 (п`ятдесят п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» судовий збір за подання первісної позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі

6 339 (шість тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 30 (тридцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 січня

2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня

2021 року в розмірі 2 305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок за такими реквізитами: Отримувач коштів - ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102, Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Компенсувати акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі

1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук