Постанова

Іменем України

31 січня 2019року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Стороженко С.О.,

Шевченко Т.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Опанасюк О.В.,

засуджений ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні,

відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений оскаржує вирок апеляційного суду в частині невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу через суворість.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 06 липня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

За вироком Апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області задоволено, а вирок суду від 06 липня 2017 року відносно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасовано в частині призначеного покарання та засуджено:

- ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. Вирок суду від 12 травня 2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 185, на підставі ст. 70 КК України, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України ухвалено виконувати самостійно;

- ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2017 року, більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. У строк відбування покарання ОСОБА_3, остаточно визначеного за сукупністю злочинів, зараховано покарання, відбуте частково за вироком Апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2017 року, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.

У решті вирок залишено без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

20 квітня 2017 року близько 22-ої години ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, прийшли до будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5

ОСОБА_4 залишився на вулиці, а ОСОБА_2, пошкодивши вікно, проник до будинку. За ним через відчинене вікно до будинку проник і ОСОБА_6, звідки вони таємно викрали належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 3 100 грн. Після цього з місця вчинення злочину ці особи зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.

3. Доводи учасників судового провадження

Засуджений у засіданні суду касаційної інстанції підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор під час касаційного розгляду заперечував проти доводів касаційної скарги засудженого.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.1.1 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання

Частина 1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом (далі - КПК України), розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині невідповідності покарання, призначеного апеляційним судом ОСОБА_3

Висновки суду про винуватість та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі засудженим не оспорюються.

5.2 Щодо невідповідності призначеного покарання

Доводи, наведені у касаційній скарзі засудженого, щодо невідповідності призначеного йому апеляційним судом покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу через суворість, Суд вважає необґрунтованими.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання, що є мінімальним у межах санкції цієї статті.

На вказаний вирок прокурором було подано апеляційну скаргу в частині невідповідності призначеного покарання через м'якість, яка обґрунтовано була задоволена апеляційним судом із наведенням докладних мотивів прийнятого рішення, зокрема апеляційним судом наголошено, що призначення мінімального покарання за санкцією статті засудженому ОСОБА_3 (який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих тяжких умисних злочинів, декілька разів звільнявся від відбування покарання з випробуванням, але належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знов вчинив злочин, що свідчить про стійкість протиправних намірів, має схильність до вживання наркотичних засобів) є явно невідповідним через м'якість, не можна вважати справедливим та таким, що буде сприяти виправленню засудженого та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Отже, підстав стверджувати, що призначене вироком апеляційного суду засудженому ОСОБА_3 покарання є невідповідним тяжкості вчиненого та даним про особу останнього через суворість, Суд не вбачає.

Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів С.О. Стороженко Т.В. Шевченко