Історія справи

Постанова ККС ВП від 30.09.2019 року у справі №1-31/10

Постанова

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 1-31/10

провадження № 51-2196ск19

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Маринич В. К., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Теплодарського міського суду Одеської області від 30 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2011 року,

встановив:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 на вирок Теплодарського міського суду Одеської області від 30 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2011 року, подана через Теплодарський міський суд Одеської області.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Теплодарського міського суду Одеської області від 30 вересня 2010 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2011 року вирок місцевого суду змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду як на обставину, що обтяжує покарання засудженому - тяжкі наслідки вчинення злочину. Крім того, пом'якшено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі, та на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Засуджений ОСОБА_1 подав касаційну скаргу через Теплодарський міський суд Одеської області. Разом з касаційною скаргою, адресованою Верховному Суду, ОСОБА_1. подав клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, адресоване Теплодарському міському суду Одеської області, які зареєстровані судом за № 1709/19-Вх від 13 вересня 2019 року.

У відповідності до положень статей 353, 386 КПК України 1960 року відновлення строку на касаційне оскарження чи відмова у ньому віднесено до повноважень суду, який постановив вирок.

Однак, Теплодарський міський суд Одеської області не розглянув адресоване йому клопотання засудженого від 13 вересня 2019 року про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, та надіслав касаційну скаргу ОСОБА_1 і його клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження разом з матеріалами кримінальної справи № 1-31/10 щодо нього на адресу Верховного Суду.

При цьому місцевим судом не враховано, що відповідно до положень ст. 388 КПК України 1960 року, у разі надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції, суддя перевіряє її на відповідність вимогам статей 350, 383, 384, 386, 398 КПК України 1960 року, та лише після цього протягом п'ятнадцяти діб вирішує питання про витребовування матеріалів справи.

З касаційної скарги, датованої 04 вересня 2019 року, та яка надійшла разом із матеріалами справи до Верховного Суду, вбачається, що така скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Пропуск строку на касаційне оскарження і не вирішення у визначеному законом порядку питання про його відновлення перешкоджає витребуванню справи для її перевірки у порядку касаційної процедури.

Враховуючи, що скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження, а місцевим судом не вирішено питання про його відновлення, за таких обставин суддя касаційного суду позбавлений можливості перевірити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 щодо відповідності вимогам кримінально-процесуального закону, та вирішити питання про витребовування справи, як того вимагають положення ст. 388 КПК України 1960 року, оскільки касаційна скарга за таких обставин не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Разом з тим, постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 20 квітня 2016 року вже було задоволено клопотання засудженого з цього приводу, місцевий суд відновлював ОСОБА_1 строк на подачу касаційної скарги, надавши йому можливість реалізувати право на касаційний перегляд судових рішень щодо нього, і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як суд касаційної інстанції, своєю постановою від 19 липня 2016 року відмовив у витребовуванні кримінальної справи.

Згідно положень КПК 1960 року відмова у витребовуванні справи не перешкоджає її витребовуванню при повторному надходженні скарги у разі, якщо судом, який розглядав справу, при наявності для цього обґрунтованих підстав буде вирішено питання про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 розділу ХІ Перехідних положень до Кримінального процесуального Кодексу України від 13 квітня 2012 року, суддя

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у витребовуванні кримінальної справи щодо нього.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В. К. Маринич