Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 760/2257/22

провадження № 51-3739км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_8 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000508, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Короткий зміст оскаржених судових рішення

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року задоволено клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження.

Кримінальне провадження № 42020100000000508, внесене до ЄРДР 04 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року ухвалу районного суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвал районного та апеляційного судів у зв`язку з істотним порушенням судами вимог кримінального процесуального закону і просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При цьому прокурор зазначає, що суд не дотримавшись вимог ст. ст. 9 23 219 283 284 294 295-1 314 КПК України, безпідставно, незаконно та необґрунтовано прийняв рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 3 ст. 314, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому стверджує, що судом не зроблено об`єктивний висновок про наявність підстав для задоволення або відмови у задоволенні клопотання захисника, оскільки вивчено лише документи, надані стороною захисту, жодних дій, направлених на підтвердження або спростування позиції сторони захисту, зокрема, витребування матеріалів кримінального провадження для з`ясування та обчислення строків досудового розслідування, не зроблено.

Крім того, звертає увагу на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року справа № 752/13071/21 про встановлення підозрюваному та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 28 січня 2022 року, відповідно до якої слідчим суддею встановлено, що стороні захисту відкрито матеріали відповідно до вимог ст. 290 КПК України 16 грудня 2021 року. Вказані матеріали були досліджені судом апеляційної інстанції, зокрема скріншоти з телефону слідчого, який повідомив телефонним дзвінком сторону захисту про завершення досудового розслідування, проте їм була надана неналежна оцінка вказаному. До того ж, поза увагою апеляційного суду залишились надані прокурором докази про те, що 27 січня 2022 року сторона захисту зверталась до прокурора та повідомляла, що має відкрити свої докази відповідно ч. 11 ст. 290 КПК України, що свідчить, на його думку, про обізнаність сторони захисту про виконання вимог ст. 290 КПК України.

Так, прокурор наголошує на тому, що ухвала слідчого судді від 11 січня 2022 року про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні є чинним судовим рішенням, яке стосується строку, що не підлягає включенню до строку досудового розслідування згідно з вимогами ч. 5 ст. 219 КПК України, тому, безумовно, вказане судове рішення повинно було враховуватись при обчисленні перебігу строку досудового розслідування.

Тому вважає, що судами зроблено хибний висновок про завершення досудового розслідування 04 січня 2022 року, оскільки повідомлення про завершення надіслано 16 грудня 2021 року та продубльовано слідчим 23 грудня 2021 року.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого підтримали подану скаргу, а ОСОБА_8 та його захисник заперечували проти її задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Однак за наслідками перегляду у касаційному порядку ухвали районного суду, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрито, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, та ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без змін цього судового рішення таких порушень не встановлено.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з цим і строк досудового розслідування, передбачений у ст. 219 КПК України, обчислюється з моменту вчинення першої зазначеної процесуальної дії до виконання однієї з перелічених альтернативних процесуальних дій. При цьому, у ч. 2 цієї статті встановлено строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у ч. 3 - встановлено строки закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Частина 4 ст. 219 КПК Українивстановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 5 ст. 294 КПКУкраїни строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 283 КПК Українипрокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

Як встановили суди попередніх інстанцій, 04 листопада 2020 року до ЄРДР за № 42020100000000508 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України (а.п. 11).

01 листопада 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Строк досудового розслідування кримінального провадження не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся.

Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 3, 4 ст. 219 КПК України, судами було вказано, що останнім днем досудового розслідування є 01 січня 2021 року, а з урахуванням того, що вказана дата припадає на вихідні та святкові дні, то останній день строку досудового розслідування у кримінальному провадженні слід вважати 04 січня 2022 року.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що 16 грудня 2021 року прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваному та захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Процесуальні строки, згідно з визначеним у ст. 113 КПК України поняттям, це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування раніше було предметом розгляду у судових рішеннях Верховного Суду. Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Таким чином, у строк досудового розслідування не включається весь період, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року справа № 216/4805/20 (провадження № 51-4684 кмо 21).

З аналізу положень кримінального процесуального закону слідує, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.

Так, з досліджених судами матеріалів провадження вбачається наявність у них ксерокопій повідомлень ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 від 16 та 23 грудня 2021 року, про завершення досудового розслідування та про право на доступ та ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування.

Проте, як слушно зазначено районним судом, а в подальшому і апеляційним судом, будь-які дані на підтвердження направлення та отримання вказаних повідомлень або ознайомлення з їх змістом іншим шляхом, як це передбачено ст. 136 КПК України у матеріалах провадження відсутні.

Також, як слідує з звукозапису судового засідання у суді першої інстанції від 14 лютого 2022 року прокурор повідомив суд, що відсутні докази того, що вказані повідомлення стороні захисту були направлені. Натомість, за інформацією наданою йому слідчим, вказані особи були повідомлені слідчим телефонограмою (а.п. 91-92).

Апеляційним судом були витребувані матеріали провадження № 752/241/22 за клопотанням слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві про встановлення підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_7 строку для ознайомлення з матеріалами провадження, на які покликався прокурор на обґрунтування своїх доводів, та перевірені його посилання на належне повідомлення сторону захисту про закінчення досудового розслідування.

Так, апеляційний суд покликався на наявний в даних матеріалах скріншот, відповідно до змісту якого відбувся вихідний дзвінок невідомо з якого номеру телефону на номер телефону адвоката ОСОБА_7 , з`єднання відбувалось протягом 43 секунд, а також скріншот з телефону, відповідно до якого адвокат ОСОБА_7 30 грудня 2021 року телефонував, на який номер телефону невідомо, проте, з`єднання не відбувалось.

При цьому апеляційний суд дійшов переконання, що вказані дані за відсутності будь-яких відомостей про особу, яка телефонувала адвокату, фіксації змісту розмови з адвокатом, жодним чином не свідчать про повідомлення захисника слідчим або прокурором про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що на зазначені обставини було вказано і слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про встановлення підозрюваному та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами провадження.

Щодо належного оформлення викликів неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх рішеннях, у тому числі щодо обов`язкового безпосереднього повідомлення як обвинуваченого, так і його захисника. При цьому визнавалось неприйнятним здійснення повідомлень обвинуваченого шляхом телефонограми через його захисника. (Постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справа № 335/4171/21, провадження № 51-2018км22).

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що посилання прокурора на належне повідомлення слідчим телефонограмою захисника, яке відповідає вимогам ст. 11, ч. 1 ст. 135 КК України є неспроможними.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що відносно ОСОБА_8 взагалі немає жодних даних про його повідомлення у будь-який спосіб про завершення досудового розслідування, а також можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.

Були предметом перевірки судами і посилання прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року, якою встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 28 січня 2022 року. Так вказана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню, проте доводи щодо незгоди з її винесенням можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження. З матеріалів провадження слідує, що незгоду з вказаним рішенням судді захисником висловлена у клопотанні, поданому до суду під час підготовчого судового засідання.

Як встановлено судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, слідчий суддя не навів фактів, за якими судом було встановлено, що захисник та підозрюваний повідомлялися про закінчення досудового розслідування у встановленому законом порядку, що жодних доказів того, що сторона захисту умисно зволікала в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження наведено не було.

Таким чином, під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що станом на 04 січня 2022 року, тобто, останній день строку досудового розслідування, а ні прокурором, а ні слідчим не дотримані вимоги кримінального процесуального закону в частині повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, а також обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні до суду не направлений.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про те, що обвинувальний акт, складений слідчим та затверджений прокурором 31 січня 2022 року, направлений до суду у цей же день, тобто, поза межами строку досудового розслідування, останнім днем якого було 04 січня 2022 року.

З огляду на закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, місцевий суд на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження. За наслідками апеляційного перегляду це судове рішення залишено без змін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і, відхиляє доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Колегіє суддів встановлено, що апеляційний суд, переглянувши вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за апеляційною скаргою прокурора погодився із висновком суду першої інстанції щодо звернення прокурором із обвинувальним актом до суду поза межами строку досудового розслідування, належним чином обґрунтувавши своє рішення та навів відповідні мотиви прийнятого рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення. Були предметом перевірки окрім іншого апеляційним судом і доводи прокурора про те, що судом не зроблено об`єктивний висновок про наявність підстав для задоволення або відмови у задоволенні клопотання захисника, оскільки вивчено лише документи, надані стороною захисту, жодний дій, направлених на підтвердження або спростування позиції сторони захисту, зокрема, витребування матеріалів кримінального провадження для з`ясування та обчислення строків досудового розслідування, не зроблено, та вказані доводи прокурора, з урахуванням положень ст. 22 КПК України, були визнані безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судових рішень, не встановлено, а тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при закритті кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не допущено.

З урахуванням викладеного, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судові рішення- без зміни.

Керуючись статтями 433 434 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора- без задоволення.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3