Історія справи

Постанова

Іменем України

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 711/5136/17

Провадження № 51 - 3975 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Парусова А.М.,

засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

його захисника адвоката Свистун Ю.Л.

в режимі відео конференції

розглянув в судовому засіданні матеріали провадження № 711/5136/17 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування йому у строк відбуття покарання строку його перебування у слідчому ізоляторі з 18 липня 2002 року по 27 серпня 2005 року, з 05 березня 2012 року по 06 червня 2012 року та з 28 серпня 2016 року по 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 04 жовтня 2017 року звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 459 ч. 2 КПК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року, заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2017 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити ухвалу апеляційного суду від 23 січня 2018 року і зарахувати йому на підставі ст. 72 ч. 5 КК України у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 18.07.2002 року по 27.08.2005 року, з 05.03.2012 року по 06.06.2012 року, з 28.08.2016 року по 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язненні за два дні позбавлення волі. Вважає, що суди в порушення вимог закону не здійснили таке перерахування, чим порушили його права.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні касаційну скаргу вважали обґрунтованою і просили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Стаття 459 КПК України визначає перелік обставин, які визнаються нововиявленими, і встановлення яких може бути підставою для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами. При цьому, обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Нововиявлені обставини характеризуються наступними ознаками:

1) невідомість їх суду з причин від нього незалежних;

2) наявність їх в об'єктивній дійсності до винесення судового рішення;

3) неможливість урахування під час провадження в справі і винесенні рішення в зв'язку з невідомістю їх суду;

4) відкриття тільки після набрання законної сили судовим рішенням.

Тобто нові факти і обставини, які, на думку особи, яка ініціює здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами, повинні були існувати в той момент, коли виносилося судове рішення, про перегляд якого за вказаною процедурою порушується питання.

З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції, проаналізувавши доводи, зазначені у заяві засудженого ОСОБА_1, дослідивши матеріали провадження, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що нововиявлених обставин, передбачених ст. 459 КПК України, у заяві не наведено.

Зокрема засуджений ОСОБА_1 у своїй заяві просив здійснити йому перерахунок строку попереднього ув'язнення на підставі ст. 72 ч. 5 КК України з врахуванням декількох позицій судів різних інстанцій, висловлених у відповідних судових рішеннях.

Придніпровський районний суд м. Черкаси проаналізував доводи заяви ОСОБА_1 та зазначив, що обставини, на які він посилався у своїй заяві, не є нововиявленими відповідно до ст. 459 КПК України. При цьому суд першої інстанції зазначив, що судова практика, на яку посилається ОСОБА_1, зокрема ухвалення рішень відповідних інстанцій в інших кримінальних провадженнях: постанова ВСУ від 26.10.2017 у справі № 5-121кс(15)17, ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 15.07.2016 року у справі № 739/58/16к, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.09.2016 року у справі № 711/7728/16-к, якими вирішувалось питання щодо застосування положень ст. 72 ч. 5 КК України не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 459 КПК України.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1, які аналогічні доводам його апеляційної скарги, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам провадження та не ґрунтуються на вимогах закону. При цьому, апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що обставин, які відповідно до ст. 459 КПК України були б підставами для перегляду ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2017 року у справі № 711/5136/17 в заяві не наведено. Апеляційний суд зазначив, що доводи засудженого ОСОБА_1 фактично зводяться до необхідності перегляду ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.07.2017 року і зарахування йому в строк відбутого покарання терміну його перебування в умовах СІЗО відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України, зокрема: із 18.07.2002 по 27.08.2005; з 05.03.2012 по 06.06.2012; з 28.08.2016 по 21.06.2017, що в розумінні положень ст. 459 ч. 2 КПК України не є нововиявленою обставиною.

При розгляді апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 418, 419, 467 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Обставини зазначені у заяві засудженого ОСОБА_1 не є нововиявленими та не можуть бути підставами для здійснення провадження за нововиявленими обставинами, оскільки вони стосуються загального підходу щодо застосування норм матеріального права, а не обставин конкретної кримінальної справи щодо ОСОБА_1

Разом із тим, засуджений ОСОБА_1, його захисник або члени його сім'ї не позбавлені права повторно звернутися із клопотанням до суду першої інстанції, в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, щодо застосування положень ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII за наявності відповідних підстав, передбачених законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги та зміни ухвали апеляційного суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 січня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний