Ухвала

Іменем України

14 травня 2019 року

м. Київ

справа № 163/2771/17

провадження № 51-7314 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Остапука В.І., Слинька С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

прокурора Пантєлєєвої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження за касаційною скаргоюадвоката Прадищука М.М . наухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Мшанець Любомльського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 272 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 21 листопада2017 року ОСОБА_2 на підставі ст. 45 КК звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 272 КК у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито.

Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, ОСОБА_2 в період з 01 по 06 вересня 2017 року, по вул.1-го Травня , 200 в м.Любомль Волинської області, за допомогою автозаправної станції контейнерного типу організувала та розпочала роботу паливно-розливного пункту та, не забезпечивши належних, безпечних умов праці, здійснювала підприємницьку діяльність у вигляді роздрібної торгівлі дизельним паливом, що призвело до високої ймовірності початку дії шкідливих факторів, загоряння паливної суміші, вибуху, руйнування споруд, транспортних засобів і створило загрозу життю та настання інших тяжких наслідків для навколишнього середовища та оточуючих осіб.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2018 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без зміни.

На вказані судові рішення адвокатомПрадищуком М.М. було подано касаційну скаргу.

Іншими учасниками кримінального провадження судові рішення щодо ОСОБА_2 не оскаржено.

У судовому засіданні колегія суддів поставила на обговорення питання щодо закриття даного касаційного провадження з причин подання касаційної скарги особою, яка не має права її подавати. Прокурор заперечила щодо закриття касаційного провадження з цих підстав.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 425 КПК визначено перелік осіб, які мають право подати касаційну скаргу на судові рішення, які визначені ст. 424 КПК, зокрема:засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого; виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання; підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник; законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру; прокурор; потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи. Цей перелік є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідуванняна підставі постанови слідчого адвокат Прадищук М.М. був залучений для здійснення захисту ОСОБА_2 за призначенням.

Однак, під час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_2 відмовилася від захисника і самостійно здійснювала захист своїх інтересів, про що свідчить наявний в матеріалах провадження відповідний протокол.

У подальшому органами досудового розслідування до суду було направлено клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК у зв`язку з дійовим каяттям.

При цьому, ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання роз`яснювалося,серед іншого, право мати захисника, однак вона виявила бажання самостійно здійснювати свій захист.

За результатами розгляду даного клопотання, ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 рокуОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК.

Після цього, під час оскарження захисникомПрадищуком М.М. зазначеної ухвали в апеляційному порядку, ОСОБА_2 подала письмову заяву, в якій заперечила щодо задоволення апеляції захисника та просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

При цьому, ОСОБА_2 в своїй заяві зазначила, що під час досудового розслідування та в суді першої інстанції її права порушені не були, а від послуг захисника вона відмовилася.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від послуг захисника на стадії досудового розслідування та подальшого здійснення нею свого захисту самостійно, в адвокатаПрадищука М.М.відсутній процесуальний статус захисника у даному кримінальному провадженні, а томувін не є особою, яка має право накасаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_2

Зазначені обставини унеможливлюють здійснення касаційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою адвоката Прадищука М.М.

Враховуючи те, що касаційнаскарга подана особою, яка не має права подавати касаційну скаргу, касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Прадищука М.М. необхідно закрити.

Керуючись статтями 403, 432, 434, 441 КПК, п. 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України№ 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

постановив:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою скаргуадвоката Прадищука М.М.на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Л.Ю. Кишакевич В.І. Остапук С.С. Слинько