Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 622/1235/18

Провадження № 51 - 4927 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,

прокурора Кузнецова С.М.,

захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Бодяна М.В.

в режимі відеоконференції,

розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220310000277 від 22 серпня 2018 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. К. Рудченськ, Борисівського району, Бєлгородської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 115 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, - Доброскока О.М. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 10 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 22 серпня 2018 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, за обставин, детально наведених у вироку суду, 22 серпня 2018 близько 12 години 45 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в процесі розпиття спиртних напоїв зі своїм сином ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий на підґрунті давніх конфліктних стосунків прямий умисел, направлений на умисне, протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 , схопив у праву руку кухонний ніж та наніс один удар в область живота ОСОБА_3 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого поранення черевної порожнини. Від отриманих травм ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07-00 помер .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 10 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати на підставі ст. 438 ч. 1 п.п. 1 2 3 КПК України та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає покарання, призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції у виді позбавлення волі на строк 7 років необґрунтовано м`яким, а ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Вказує на дані про особу засудженого ОСОБА_1 та тяжкість вчиненого ним злочину, які, на його думку, за наявності обставини, що обтяжує покарання, дають підстави зробити висновок про те, що призначення йому покарання в мінімальній межі санкції ст. 115 ч. 1 КК України не досягне мети та цілі покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою та просив її задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти касаційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 115 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Доводи касаційної скарги прокурора про м`якість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання та необґрунтованість вироку суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону і не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначені ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так, суд першої інстанції врахував те, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. Часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність невідшкодованої шкоди потерпілій визнано обставинами, що пом`якшують покарання, а вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння визнано обставиною, що обтяжує покарання.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини 1 статті 115 КК України, визначивши його в мінімальних межах, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції її доводи, які аналогічні доводам касаційної скарги щодо м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання за ст. 115 ч. 1 КК України, перевірив і своє рішення належним чином мотивував, надавши відповідь на усі доводи апеляційної скарги прокурора та зазначив в ухвалі підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, - Доброскока О .М. - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Марчук С.В. Яковлєва