Історія справи

Ухвала ККС ВП від 04.09.2019 року у справі №554/3086/18

Постанова

Іменем України

3 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 554/3086/18

провадження № 51-2774 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Ємця О. П., Остапука В. І.,

при секретарі Матушевській Л. О.,

за участю прокурора Рибачук Г. А.,

в режимі відеоконференції

захисника Буряка Д. М.,

засудженого ОСОБА_1,

та його законного представника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

та законного представника потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого - адвоката Тимохіної Л. С.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170040003430 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, який

народився в м. Полтава, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 7 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 7 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі п. "а " ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 3854,65 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 80000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 7000 грн. на професійну правничу допомогу.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 4759,95 грн.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2019 року цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому що він 6 серпня 2017 року, приблизно о 1 год. 30 хв., знаходячись по вул. Героїв Чорнобильців, 3 у м. Полтава, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаками та ногами в область обличчя і лівої руки, спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений та його законний представник ОСОБА_2 порушують питання про зміну оскаржуваних судових рішень в частині задоволення цивільного позову про стягнення моральної шкоди. Вказують, що суди належним чином не обґрунтували розмір стягнутої моральної шкоди, який не відповідає наслідкам страждань потерпілого. Зазначають, що суди не врахували майновий стан засудженого та його вік. Наголошують, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином доводи їх апеляційної скарги та не надав обґрунтовані відповіді.

Просять зменшити розмір стягнутої моральної шкоди на користь потерпілого з 80
000 грн. до 10 000 грн.

В надісланих запереченнях потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_4 судові рішення вважають законними і обґрунтованими та просять залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого та його законного представника - без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення скарги.

Потерпілий, його законний представник та адвокат Тимохіна Л. С. заперечували проти задоволення скарги.

Засуджений, його законний представник та захисник підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 122 КК України, призначене покарання та звільнення від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році", а також стягнутий розмір матеріальної шкоди засудженим та його законним представником не оскаржуються.

Що стосується доводів про необґрунтований розмір стягнутої моральної шкоди, то суд дійшов наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

За загальним правилом, згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вказані вимоги закону в повній мірі були враховані районним судом. Вирішуючи питання про доведеність підстав та розміру заподіяної моральної шкоди, суд виходив з доведеності винуватості ОСОБА_1 у спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому.

Підставами для відшкодування заподіяної моральної шкоди, вірно взято до уваги, що діями обвинувачуваного потерпілому були заподіяні сильні душевні страждання, фізичний біль та емоційний стрес, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, йому проводили складне оперативне втручання, наразі наполовину втратив функціональність щелепи і лівого мізинця. Також певний час не відвідував коледж, не міг повноцінно спілкуватися з друзями, має протипоказання у фізичних навантаженнях, тим самим порушився звичний для нього уклад життя та суспільні зв'язки.

Таким чином, рішення суду щодо розміру стягнутої моральної шкоди, відповідає вимогам ст. 1167 Цивільного Кодексу України, узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру і обсягу моральних страждань потерпілого.

З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції і підстави вважати його необґрунтовано завищеним, відсутні.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Усі наведені в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірені, на них надані змістовні відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, судом не встановлено, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалила:

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 7 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко О. П. Ємець В. І. Остапук