ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5407/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя-Фартушок Т.Б.)

від 13.12.2017

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Зварич О.В., судді: Скрипчук О.С., Хабіб М.І.)

від 09.07.2018

у справі № 910/5407/17

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції

про стягнення 25 886, 71 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта") про стягнення боргу з орендної плати в розмірі 25 886, 71 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умов договору, укладеного між сторонами, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась не вчасно та не в повному обсязі, в результаті чого виник борг в розмірі 25 886, 71 грн за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2017 передано справу за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції ПАТ "Укрпошта" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 25 419, 66 грн боргу зі сплати орендної плати. В решті позову відмовлено.

2.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", в особі виконуючого обов'язки директора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", правонаступником якого є ПАТ "Укрпошта", (орендар) 14.09.2015 укладено договір оренди №Л-9793-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "507" (балансоутримувач); об'єктом оренди є приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 161-А загальною площею 100, 2 м2 з індексами приміщень 106-1 - 106-8 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 15.05.2015; вартість об'єкта оренди відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом управління комунальної власності від 13.08.2015 №1711/е, станом на 30.06.2015 становить 891400,00 грн без ПДВ (пункт 1 договору);

- відповідно до пункту 2.1 договору, об'єкт оренди орендар буде використовувати для відділення поштового зв'язку;

- згідно з п. 4.1 договору строк договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 14 вересня 2015 року до 13 вересня 2018 року включно;

- пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору визначено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 №897 (із змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 №4966 і складає: 1094, 28 грн без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 року включно; 3647, 61 грн без ПДВ з 15 вересня 2016 року до закінчення терміну дії цього договору; розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік); орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць;

- згідно з п. 5.5 договору, розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду;

- пунктом 5.6 договору встановлено, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця;

- згідно з пунктом 7.1.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;

- за умовами пунктів 13.3, 13.4 договору зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України; одностороннє внесення змін до цього договору не допускається;

- відповідно до довідки №4-2302-314 від 17.03.2017, яка долучена до матеріалів справи, за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року відповідачем не сплачено борг з орендної плати в розмірі 25 886, 71 грн;

- станом на день прийняття рішення, належних, достатніх та допустимих доказів повної або часткової оплати боргу з орендної плати за спірний період сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні;

- відповідач проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, просив суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що не повинен сплачувати кошти в обумовленому в договорі розмірі, оскільки відповідно до статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", статей 2, 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та пункту 10 Методики розрахунку, порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.2015, наділений правом на сплату орендної плати в розмірі 1 гривня в рік. З врахуванням викладеного, відповідач просив суд в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, визнати недійсним пункт 5.1. договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.

2.4. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості. При цьому судом встановлено, що при розрахунку орендної плати за вересень 2016 року позивачем помилково враховано величину індексу інфляції за поточний місяць - вересень 2016 року, тоді як відповідно до умов договору слід було врахувати величину індексу інфляції за попередній місяць - серпень 2016 року (99,7%); крім того, аналогічно невірно, з порушенням пункту 5.3 договору, розраховано борг за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, де визначено орендну плату шляхом коригування орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції не за попередній місяць (як передбачено договором), а за поточний місяць. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 25 419, 66 грн. В решті позову відмовлено за безпідставністю та необґрунтованістю.

2.5. Відхиляючи доводи відповідача щодо наявності в нього в силу законодавчих норм права на сплату орендної плати в розмірі 1 грн, місцевий господарський суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29.03.2017 у справі № 916/1689/15, згідно з якою до моменту внесення змін до договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому чинним договором оренди.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Укрпошта" листами №22-07-02 від 19.10.2016, №22-07-03 від 18.11.2016 та №22-07-04 від 28.12.2016 зверталося до Управління комунальної власності із проханням внести зміни в п. 5.1 договору, в якому визначити розмір орендної плати - 1 грн. в рік. Однак, Управління комунальної власності в добровільному порядку відмовилося вносити відповідні зміни до договору. Доказів внесення змін до договору оренди та доказів звернень до суду із вимогою внести відповідні зміни до договору, суду надано не було.

Окрім того, місцевим господарським судом зазначено, що доводи ПАТ "Укрпошта" про наявність законодавчо встановленого права на оренду в розмірі 1 грн. в рік можуть бути лише підставою для внесення змін в договір в судовому порядку. Однак, до моменту внесення таких змін, ці доводи не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати, оскільки згідно з приписами статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Враховуючи те, що ПАТ "Укрпошта" користувалося орендованими приміщеннями у спірний період, відсутні правові підстави для зміни ціни після користування орендованим майном.

Також судом першої інстанції було відмовлено ПАТ "Укрпошта" у визнанні недійсним пункту 5.1 договору на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України з огляду на приписи статті 627 Цивільного кодексу України щодо принципу свободи договору.

2.6. Судом апеляційної інстанції також визнано безпідставними посилання ПАТ "Укрпошта" на те, що товариство зверталося до позивача з проханням про коригування положень договору в частині орендної плати, оскільки листування між сторонами щодо питань розміру орендної плати відбувалось у 2014 році, тобто до моменту укладення договору оренди №Л-9793-15 від 14.09.2015. Тому ці доводи відповідача обґрунтовано не прийняті місцевим господарським судом до уваги.

Щодо твердження скаржника про його звернення до позивача з проханням про коригування положень договору в частині орендної плати після його укладення, то суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що приєднана відповідачем копія листа № 22-07-02 від 19.10.2016 на ім'я в.о. начальника Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради Л.В.Сторож не стосується спірних правовідносин, тому що у ньому йде мова про інший договір оренди нерухомого майна (№ІІІ-9810-15 від 14.09.2015), за яким об'єктом оренди є нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Варшавська, 54.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 та рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017, ПАТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- при укладенні договору оренди сторонами було визначено ціну договору всупереч частин 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995;

- судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовано пункт 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, з урахуванням роз'яснень, наведених у пункті 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

3.3. Скаржник просив застосувати до спірних правовідносин правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/707/17, а також врахувати практику у господарських у справах № 910/12618/17, 910/11499/17, а у випадку якщо колегія суддів вважатиме за необхідне відступити від такої правової позиції - передати справу на розгляд об'єднаної чи Великої Палати на підставі статті 302 господарського процесуального кодексу України.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2018 касаційне провадження у справі № 910/5407/17 за касаційною скаргою ПАТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/5407/17 було зупинено до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/11510/17.

4. Висновки Суду з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянуто справу №910/11510/17 за первісним позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ПАТ "Укрпошта" про стягнення боргу з орендної плати в розмірі 56 649,72 грн та за зустрічним позовом ПАТ "Укрпошта" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання за товариством права на користування орендованим приміщенням за договором, розмір орендної плати за яке має становити 1 грн на рік; визнання недійсним пункту 5.1 договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.

Первісний позов мотивовано тим, що, всупереч умовам укладеного договору оренди від 14.09.2015 № Ф-9797-15, ПАТ "Укрпошта" взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконало, а саме орендна плата за користування об'єктом оренди вносилася невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ПАТ "Укрпошта" не повинно сплачувати кошти в обумовленому Управлінням розмірі, оскільки відповідно до статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частини другої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та пункту 10 Методики розрахунку, порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2015 №786, товариство наділене правом на сплату орендної плати в розмірі 1 грн. на рік.

4.2. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №910/11510/17, за наслідками розгляду касаційної скарги ПАТ "Укрпошта" викладено таку правову позицію.

Оскільки однією з функцій ПАТ "Укрпошта", поряд з іншими, визначено розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою, здійснення видавничої діяльності, видання газет, журналів та інших видів видавничої діяльності; діяльність ПАТ "Укрпошта" підпадає під дію Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; ПАТ "Укрпошта", здійснюючи підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що й бюджетні установи, тобто зі сплатою оренди в розмірі 1 грн. на рік; пункт 5.1 договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн., не відповідає частинам першій та третій статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частині другій статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 зі справи № 924/1134/14, від 29.04.2015 зі справи № 920/49/14, від 13.05.2015 зі справи № 920/55/14, зокрема про те, що ПАТ "Укрпошта", яке здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою оренди в розмірі 1 грн. на рік, і таке право підприємства зв'язку прямо і без обмежень передбачено частиною третьою статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Враховуючи викладене, а також визначене законом право підприємства зв'язку на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що й бюджетні установи, із визначенням орендної плати в розмірі 1 грн. на рік, позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за первісним позовом за висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не підлягали задоволенню.

Крім того, пункт 5.1 договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн, не відповідає частинам першій, третій статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частині другій статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", відтак вимога ПАТ "Укрпошта" про визнання недійсним пункту 5.1 договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн, підлягала задоволенню.

4.3. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.

4.4. Частинами першою, третьою статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено, що засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень: надають допомогу операторам у розміщенні на відповідних територіях об'єктів поштового зв'язку; погоджують розміщення національним оператором поштових скриньок у зручних для користувачів місцях; сприяють операторам в укладенні договорів оренди приміщень у житлових і нежитлових будинках з їх власниками для надання послуг поштового зв'язку; сприяють операторам у доставці поштових відправлень до віддалених населених пунктів; розглядають пропозиції операторів щодо створення сприятливих умов для їх діяльності. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень всебічно сприяють ефективній діяльності та розвитку об'єктів поштового зв'язку на відповідних територіях.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786, передбачено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, зокрема, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, становить 1 грн.

У статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" закріплено, що суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації. Чинити перешкоди розповсюджувачу у здійсненні його діяльності на законних підставах забороняється.

Отже, право підприємства зв'язку на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що й бюджетні установи, із визначенням орендної плати в розмірі 1 грн на рік, прямо і без обмежень передбачено частиною третьою статті 6 Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, яку була чинною на момент розгляду справи судом першої інстанції) господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Відмовляючи ПАТ "Укрпошта" у визнанні недійсним пункту 5.1 договору на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) місцевий господарський суд керувався приписами статті 627 Цивільного кодексу України щодо принципу свободи договору. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суд першої інстанції і цій частині.

5.3. З врахуванням викладеного, а також правової позиції, сформульованої у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №910/11510/17, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зміни оскаржуваних судових рішень шляхом зміни його мотивувальної частини та її викладення в редакції даної постанови суду та зміни резолютивної частини, а саме: визнати недійсним пункт 5.1. договору, як такий, що суперечить частинам першій, третій статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частині другій статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; відмовити в задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про стягнення боргу з орендної плати в розмірі 25 886, 71 грн повністю.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. ПАТ "Укрпошта" при поданні апеляційної та касаційної скарг було внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так, за подання апеляційної скарги ним мало бути сплачено 2 400, 00 грн (1 600*150%), але фактично платіжним дорученням від 21.12.2017 № 8080 сплачено 4 800, 00 грн судового збору, а за подання касаційної скарги мало бути сплачено 3 200, 00 грн (1600*200%), але фактично платіжним дорученням від 25.07.2018 № 2910 сплачено 3 524, 00 грн. Отже, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають суми судового збору в розмірах, які мали бути сплачені скаржником при поданні апеляційної та касаційної скарг відповідно до вимог закону.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

6.3. У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання рішення місцевого господарського суду в частині стягнення заборгованості з орендної плати та суми судових витрат. Тому питання про поворот виконання даного рішення у відповідній частині колегією суддів не розглядається. Наведене не позбавляє заінтересованих осіб права на звернення до відповідного господарського суду, за наявності підстав для цього, із заявами про поворот виконання рішення у порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/5407/17 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови суду, а резолютивну частину зазначеного рішення в такій редакції:

"Визнати недійсним пункт 5.1 договору оренди від 14.09.2015 №Л-9793-15 у частині орендної плати, що перевищує 1 грн. на рік.

Відмовити Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у позові повністю".

3. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 2 400 грн та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, в сумі 3 200 грн.

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази на виконання даної постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Ткач