Історія справи
Ухвала КГС ВП від 12.03.2020 року у справі №904/2440/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2440/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, Н. М. Губенко, Л. В. Стратієнко
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020
у складі колегії суддів: Т. А. Верхогляд - головуючий, І. О. Вечірко, Ю. Б. Парусніков
за позовом ОСОБА_1
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес»
2. ОСОБА_2
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 31.01.2017 та визнання недійсним та скасування рішення зборів учасників №31/01/17-1 від 31.01.2017
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» (далі - ТОВ «СФГ Гермес», відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якій з урахуванням заяви про зміну підстав позову та клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «СФГ Гермес» від 31.01.2017, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в силу його нікчемності;
- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «СФГ Гермес», оформлене протоколом №31/01/17-1 від 31.01.2017;
- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та внесення змін до відомостей щодо юридичної особи ТОВ «СФГ Гермес» від 03.02.2017 за №12141050008000804.
Позовна заява мотивована недотриманням сторонами під час укладення договору вимог закону про нотаріальне посвідчення такого договору.
Крім того, позивач вважає, що спірний правочин укладено з порушенням ч. 3 ст. 147 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.4. Статуту ТОВ «СФГ Гермес». При цьому позивач зазначає, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, відчужувана позивачем частка в розмірі 94% статутного капіталу ТОВ «СФГ Гермес» не була внесена позивачем і станом на 31.01.2017 статутний капітал товариства не був сформований.
Позивач також просив визнати недійсним та скасувати рішення зборів учасників товариства від 31.01.2017, оформлене протоколом № 31/01/2017-1, яке по суті прийнято за наслідками недійсного договору купівлі-продажу.
Оскільки за наслідками укладення спірного договору та прийняття оскаржуваного рішення зборів, проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "СФГ Гермес", позивач просив суд скасувати відповідну державну реєстраційну дію від 03.02.2017 за №12141050008000804.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/2440/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/2440/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано позивачеві час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачам - 1 , - 2 та доказу сплати судового збору в сумі 8 644,50 грн.
2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №904/2440/19, відповідно до норм ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, повернуто апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі № 904/2440/19.
Ухвала мотивована невиконанням позивачем вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №904/2440/19.
Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм ст. 174, ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вказує на неотримання останнім ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020, що унеможливило усунення недоліків апеляційної скарги.
Позивач наголошує на тому, що лист скаржника, отриманий апеляційним господарським судом 20.01.2020, надіслано суду 15.01.2020 на виконання акта №5/20 від 03.01.2020, тобто до постановлення апеляційним господарським судом ухвали від 20.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, приписами статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України, зокрема, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Водночас частинами 6, 7 ст. 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді повернення її без розгляду, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації права на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 у справі №904/2440/19 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення.
Канцелярією Центрального апеляційного господарського суду складено акт від 03.01.2020 про відсутність у додатку до апеляційної скарги, яка надійшла від ОСОБА_1 документів, а саме квитанції про відправлення документів ОСОБА_2 та ТОВ «СФГ Гермес». Зазначений акт судом апеляційної інстанції направлено скаржнику 03.01.2020, що підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на звороті цього акта.
Указану апеляційну скаргу ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків: надання доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачам - 1 , - 2; доказу сплати судового збору в сумі 8 644,50 грн.
Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 направлено ОСОБА_1 20.01.2020, про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на звороті цієї ухвали. Зазначена ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.01.2020.
Як встановлено судом апеляційної інстанції 20.01.2020 від ОСОБА_1 надійшов лист, в якому останній надав докази направлення апеляційної скарги відповідачам.
Оскільки станом на 28.01.2020 доказів сплати судового збору у встановленому розмірі скаржником надано не було, судом апеляційної інстанції ухвалою від 28.01.2020 повернуто позивачеві апеляційну скаргу .
Натомість апеляційний господарський суд при поверненні апеляційної скарги не звернув уваги, що лист, отриманий апеляційним господарським судом 20.01.2020, кваліфікований судом як усунення недоліків на виконання вимог ухвали від 20.01.2020, направлений позивачем 15.01.2020, що підтверджується відтиском штампу поштової установи на конверті та інформацією на офіційному сайті Укрпошти по поштовому відправленню №0113513982797.
Тобто направлення позивачем листа 15.01.2020 не може свідчити, що скаржник виконував вимоги ухвали від 20.01.2020 про усунення недоліків, тому у суду були відсутні підстави для постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги на 8-й день з дня прийняття апеляційним господарським судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив із того, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом було зазначено, що протягом 10 днів, з дня отримання даної ухвали, ОСОБА_1 має надати докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачам - 1, - 2 та доказ сплати судового збору в суму 8 644,50 грн.
Матеріали оскарження ухвали у даній справі, надіслані до Верховного Суду, не містять доказів отримання позивачем ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 мав усунути недоліки протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка не була отримана скаржником, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право учасників судового розгляду бути проінформованими про перебіг судового процесу та прийняті процесуальні рішення розглядаються як складові права на доступ до правосуддя.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 28.01.2020, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки з огляду на зміст ухвали суду від 20.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху та матеріалів справи відсутні підстави вважати, що скаржнику належним чином вручена ухвала апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху та забезпечено право особи на усунення її недоліків у строки, встановлені законодавством.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Частиною 6 ст. 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
7. Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №904/2440/19 скасувати.
Справу №904/2440/19 передати до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Н. М. Губенко
Суддя Л. В. Стратієнко