Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №922/553/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/553/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Н.С. Руденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного агентства резерву України

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р.

у складі колегії суддів: М.М. Слободін - головуючий, В.І. Сіверін, О.І. Терещенко

та на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017р.

суддя: Н.С. Добреля

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини"

до державного підприємства Державного агентства резерву України "Хлібна база №85"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Покровське борошно"

про стягнення 5 500 000 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явилися,

відповідача: не з'явилися,

третьої особи: не з'явилися,

скаржника: Стецій В.С., Михайлець О.В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" звернулося до господарського суду з позовною заявою до державного підприємства "Хлібна база № 85" про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р. в розмірі 5 500 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р. було отримано 5 500 000 грн. попередньої оплати, проте не поставлено товар покупцю.

Позивач як новий кредитор на підставі договору про відступлення права вимоги №3-21/11 від 21.11.2016р. набув право вимоги до відповідача за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2017р. у справі №922/553/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р., позов задоволено, стягнуто з ДП "Хлібна база №85" на користь ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" 5 500 000 грн. заборгованості та 82 500 грн. витрат зі сплати судового збору.

Судові рішення мотивовані з посиланням на норми, зокрема, ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України та доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору про відступлення права вимоги та діючого законодавства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Державне агентство резерву України, яке не було учасником справи, звернулося до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що ДП "Хлібна база №85" входить до єдиної системи державного резерву, отже Держрезерв є органом, уповноваженим управляти державним майном зазначеного підприємства, проте господарським судом першої інстанції в порушення ст. 27 ГПК України не було залучено Держрезерв до участі у справі.

На думку скаржника, з боку керівництва ДП "Хлібна база №85" вбачається наявне безпідставне перерахування коштів 5,5 млн. грн. TOB "Борошно Покровське" у січні 2016 року за кукурудзу, поставка якої фактично не здійснювалась, що містить ознаки зловживання службовим становищем, чим завдано збитки державі шляхом проведення безтоварних та фіктивних операцій з іншими контрагентами.

Скаржник вказує, що під час проведення внутрішньої перевірки після зміни керівництва на ДП "Хлібна база №85" було виявлено, що 26.01.2016р. підприємство отримало від ТОВ "Покровське борошно" 2,0 млн. грн. за кукурудзу згідно платіжного доручення №64, та 3,5 млн. грн. згідно платіжного доручення №65 від 27.01.2017р. згідно з договором №07/12-2 від 07.12.2015р. Скаржник звертає увагу, що вказаний договір на підприємстві відсутній, немає записів щодо нього в книзі реєстрації договорів, крім того відсутні листи-вимоги щодо поставки товару, а в бухгалтерському обліку ДП "Хлібна база №85" відповідні операції жодним чином не відображені.

На думку скаржника, вказаний договір має ознаки правочину, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представників сторін та згідно зі ст. 232 ЦК України має бути визнаний судом недійсним.

Крім того, за твердженнями скаржника в порушення установленого контрактом з директором №47/12 від 02.04.2012р. порядку, ДП "Хлібна база №85" не погоджувало укладення договору №07/12-2 від 07.12.2015р. з уповноваженим органом управління - Держрезервом.

Також скаржник звертає увагу, що згідно даних ЄДРПОУ у ТОВ "Покровське борошно" та ТОВ "Борошно Покровське" один і той же керівник, кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_8 та однакова адреса реєстрації даних підприємств.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до суду не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р. ТОВ "Покровське борошно" як покупцем була здійснена на рахунок ДП "Хлібна база №85" попередня оплата за товар у загальній сумі на 5 500 000,00 грн. Проте, ДП "Хлібна база №85" як постачальник не здійснив поставки товару за вказаним договором.

Судами взято до уваги додаткову угоду №1/1 до договору 07/12-2 від 07.12.2015р., відповідно до п. 1 якої у зв'язку із неможливістю поставити товар за цінами визначеними специфікацією №1 від 07.12.2015р. до договору 07/12-2 від 07.12.2015р., постачальник зобов'язується повернути отриману від покупця попередню оплату у розмірі 5 500 000 грн. в термін до 31.03.2016р.

В подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги №3-05/10 від 17.06.2016р. ТОВ "Покровське борошно" як первісний кредитор передало ПП "Агроінвест" як новому кредитору право вимоги за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р. зі сплати грошових коштів у розмірі 5 500 000 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

На підставі договору про відступлення права вимоги №3-21/11 від 21.11.2016р. ПП "Агроінвест" передало ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" як новому кредитору право вимоги за договором поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015р. зі сплати грошових коштів у розмірі 5 500 000 грн., а також виконання інших зобов'язань боржника за основним договором.

21 листопада 2016р. ПП "Агроінвест" повідомило ДП "Хлібна база №85" про зміну кредитора.

05 грудня 2016 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист, у якому позивач вимагав погасити заборгованість у строк 7 (семи) календарних днів з моменту одержання листа-вимоги.

24 лютого 2017 р. відповідачем на адресу ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" був направлений лист, в якому він повідомляв про те, що ДП "Хлібна база №85" не заперечує щодо погашення заборгованості на рахунок ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" за договором № 07/12-2 від 07.12.2015 р. в розмір 5 500 000 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову передчасними, оскільки їх зроблено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Задовольняючи позов та стягуючи з ДП "Хлібна база №85" на користь ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" 5 500 000 грн. заборгованості, судами не досліджено всіх обставин справи, неповно з'ясовано природу вказаних грошових коштів та прийнято рішення без комплексного дослідження правовідносин, які склались між ТОВ "Покровське борошно" та ДП "Хлібна база №85".

Державне агентство резерву України, яке не було залучено до участі у справі, в касаційній скарзі зазначає, що договір №07/12-2 від 07.12.2015р. на ДП "Хлібна база №85" відсутній, немає записів щодо нього в книзі реєстрації договорів та відсутні листи-вимоги щодо поставки товару, а в бухгалтерському обліку підприємства відповідні операції жодним чином не відображені.

Вказані обставини скаржник наводив і в апеляційній скарзі, проте як вбачається з постанови апеляційного господарського суду, дані аргументи не були взяті до уваги.

Крім того, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою твердження скаржника в письмових поясненнях (а.с. 22 т. 2) про те, що в ті ж дні, коли ДП "Хлібна база №85" отримало від ТОВ "Покровське борошно" 5 500 000 грн., ДП "Хлібна база №85" перерахувало двома платіжними дорученнями №85, №93 5 500 000 грн. ТОВ "Борошно Покровське" згідно договору №25-01 від 25.01.2016р., відомості щодо якого також на підприємстві відсутні.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ "Борошно Покровське" визнано банкрутом за заявою голови ліквідаційної комісії цього підприємства (постанова господарського суду Харківської області від 13.04.2017р. по справі №922/901/17).

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень момент розгляду Верховним Судом касаційної скарги по справі №922/553/17 юридичну особу ТОВ "Борошно Покровське" ліквідовано (ухвала господарського суду Харківської області від 14.12.2017р. по справі №922/901/17).

Державне агентство резерву України вказує, що згідно даних ЄДРПОУ у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" один і той же керівник, кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_8 та однакова адреса реєстрації даних підприємств.

За п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський Суд з прав людини у справі "Устименко проти України" констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Ігноруючи конкретний, доречний і важливий аргумент заявника, національні суди не виконують своїх зобов'язань за п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").

Верховний Суд вважає, що доводи, які наводив скаржник в господарському суді апеляційної інстанції, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно зі ст. 43 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Всупереч вимогам ст. ст. 4-7, 43 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття судових рішень у даній справі, суди попередніх інстанцій не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Порушення господарськими судами наведених норм унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того Суд звертає увагу на невідповідність встановлених судами обставин наявним у справі матеріалам, зокрема судами встановлено, що договір поставки сільськогосподарської продукції №07/12-2 від 07.12.2015 р. укладено між ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (постачальник) та ТОВ "Покровське борошно" (покупець), тоді як в самому договору постачальником є ДП "Хлібна база №85", а не ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" (а. с. 10 т.1).

Верховний Суд констатує, що з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, керуючись принципом верховенства права, місцевий та апеляційний господарські суди в межах власних процесуальних повноважень мали можливість вжити заходів щодо дослідження всіх обставин справи в сукупності та перевірити дійсну наявність підстав для стягнення заявленої суми, проте припустилися неповного дослідження суттєвих обставин справи, що призвело до передчасних висновків у даній справі.

Висновки апеляційного господарського суду про відсутнє порушення інтересів держави та нанесення державі значних збитків, також є передчасними без повного та всебічного дослідження обставин справи.

Крім того, Верховний Суд бере до уваги твердження скаржника про те, що ДП "Хлібна база №85" входить до єдиної системи державного резерву, а Держрезерв є органом, уповноваженим управляти державним майном зазначеного підприємства.

Враховуючи, що в даній справі слід дослідити підставність дій керівництва ДП "Хлібна база №85" щодо перерахування та отримання коштів та обставини укладення договорів, Верховний Суд вважає, що судам слід залучити Державне агентство резерву України до участі у справі як орган, який уповноважений управляти державним майном та діяльністю відповідача.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з урахуванням викладених вказівок цієї постанови.

При новому розгляді справи суду слід ретельно дослідити доводи Державного агентства резерву України, як органу, що уповноважений управляти державним майном та діяльністю відповідача, перевірити наявність реальних договірних відносин між ДП "Хлібна база №85" та ТОВ "Покровське борошно", наявність у останнього прав вимоги до відповідача та як наслідок наявність у нового кредитора вказаних прав, суду слід надати оцінку правовідносинам між ДП "Хлібна база №85", ТОВ "Покровське борошно" та ТОВ "Борошно Покровське" і дослідити правовий зв'язок між цими особами, та з урахуванням встановлених обставин встановити наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених сум.

За результатами розгляду даної справи господарському суду слід здійснити розподіл судових витрат згідно з нормами процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства резерву України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р. у справі №922/553/17 скасувати.

Справу №922/553/17 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач