Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.02.2019 року у справі №910/4685/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4685/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. (головуючого), Білоуса В. В., Жукова С. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ФОП Намистюка Дениса Анатолійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019

та ухвалу Господарського суду міста Києва від18.09.2018

у справі № 910/4685/18

за позовом фізичної особи-підприємця Намистюка Д. А.

до Головного управління Національної поліції у місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України

про стягнення 125 308,30 грн. майнової та 208 800 грн. моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 ФОП Намистюк Денис Анатолійович звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві 125 308,30 грн. майнової шкоди та 208 800 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що незаконною бездіяльністю Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, яку встановлено ухвалою Оболонського районного суду м. Києва, позивачу спричинено майнову та моральну шкоду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/4685/18 (суддя Морозов С. М. ) позовну заяву ФОП Намистюка Д. А. залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 910/4685/18 (судді: Разіна Т. І., Іоннікова І. А., Чорна Л. В. ) подав апеляційну скаргу ФОП Намистюка Д. А. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП Намистюк Д. А. просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від
18.09.2018 у справі № 910/4685/18 скасувати, направивши справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями позивач посилається на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, а саме ст.ст. 2, 5, 11, 15, ч. 4 ст. 202 ГПК України.

Також, скаржник у своїй касаційній скарзі посилається на те, що судом, в порушення положень ч. 3 ст. 177 ГПК України, протягом чотирьох місяців не проведений попередній розгляд даної справи.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду для розгляду касаційної скарги ФОП Намистюка Д. А. у справі № 910/4685/18 визначено колегію суддів у складі:

Ткаченко Н. Г. - головуючий (доповідач), Білоус В. В., Жуков С. В., що підтверджується витягом із протоколу.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Намистюка Д. А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/4685/18 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 17.04.2018 до суду першої інстанції надійшла позовна заява ФОП Намистюк Д. А. до Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення 125 308,30 грн. майнової шкоди та 208 800 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.2018 у справі № 910/4685/18 (суддя Турчин С. О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовчих засіданнях 31.05.2018 та 19.06.2018 судом першої інстанції постановлено ухвали про відкладення розгляду справи до 19.06.2018 та до
03.07.2018 відповідно.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
02.07.2018, у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Турчина С. О., справу № 910/4685/18 передано на розгляд судді Морозову С. М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2018 справу №910/4685/18 прийнято до свого провадження суддею Морозовим С. М., підготовче провадження призначено на
07.08.2018.

В судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2018, позивач - ФОП Намистюк Д. А. подав клопотання про залучення до участі у справі експерта та проведення психологічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.08.2018 у даній справі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.09.2018 о 10:45 год.

Залишаючи позовну заяву ФОП Намистюка Д. А. без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 18.09.2018 позивач- ФОП Намистюк Д. А. особисто не з'явився та свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, при цьому, в судовому засіданні 07.08.2018 були присутні представники сторін, в тому числі і особисто позивача - ФОП Намистюка Д. А., а відтак позивач був обізнаний про дату, час та місце судового засідання 18.09.2018 о 10-45.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє одне із судових рішень передбачених даною статтею, зокрема ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України).

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для залишення позову ФОП Намистюка Д. А. без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позивач до суду не з'явився, внаслідок чого неможливо вирішити питання щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі експерта та проведення психологічної експертизи, при цьому, про причини неявки в судове засідання останній не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судового засідання був обізнаний та крім того, з урахуванням вимог ст.177 ГПК України, строк проведення підготовчого продовжити неможливо.

Крім того, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, відхилив як непереконливі, зокрема доводи позивача-ФОП Намистюка Д. А. стосовно того, що про не можливість явки в судове засідання та про відкладення розгляд справи, призначеної на 18.09.2018 на 10:45, у зв'язку з його участю 18.09.2018 о 10:10, як представника особи у справі № 826/18130/16 в Київському апеляційному адміністративному суді, він повідомив суд заявою від 17.09.2018, яку "вкинув" у скриньку суду першої інстанції та яка Господарським судом м. Києва була зареєстрована лише 18.09.2018 о 12:09, тобто після винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що відповідно до п. 2.1.1. Інструкції "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державна судова адміністрація, від 20.02.2013 визначено, що позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду справ у суді, приймає та реєструє в автоматизованій системі канцелярія суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Приймання документів здійснюється щоденно протягом робочого часу канцелярією суду (п. 2.1.2. Інструкції "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державна судова адміністрація, від 20.02.2013).

За п. 2.1.8. Інструкції "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державна судова адміністрація, від 20.02.2013 роз'яснено, що додаткові документи (матеріали), що стосуються розгляду конкретної судової справи, яка перебуває у провадженні суду, у тому числі заяви про відвід, реєструються за датою, а в разі надходження в день судового розгляду справи - також за часом їх надходження.

Але з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитись не можна.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

За ч. 1 ст. 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

На стадії підготовчого засідання найбільш повно проявляються усі принципи господарського судочинства, а саме: усність, безпосередність, гласність, рівність всіх учасників процесу перед законом, змагальність та диспозитивність, верховенства права, тощо. При цьому, на цій стадії процесу суд досліджує і оцінює докази, встановлює фактичні обставини справи, визначає права та обов'язки сторін.

Стадія підготовчого провадження передує розгляду справи по суті і фактично призвана забезпечити виконання судом покладених на нього функцій при здійсненні правосуддя у конкретній справі.

Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 16) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суд у підготовчому засіданні, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України).

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України строку підготовчого провадження у випадках, зокрема в інших випадках, коли питання, визначені п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України).

Так, 07.08.2018 у судовому засіданні господарського суду першої інстанції позивачем подано клопотання про залучення експерта та проведення психологічної експертизи, судом це клопотання не було розглянуто, при цьому надано учасникам справи строк для подачі клопотань, пояснень, додаткових доказів до 05.09.2018, а також продовжено строк підготовчого засідання і оголошено перерву до 18.09.2018.

Однак, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний, залишаючи даний позов ФОП Намистюка Д. А. без розгляду, послався на неможливість виконати вимоги по проведенню підготовчого провадження, а саме в підготовчому засіданні розглянути по суті заявлене позивачем клопотання про залучення експерта та проведення психологічної експертизи, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача (особисто) чи його представника, при цьому вказавши, що позивач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений через розписку, про причини неявки суд не повідомив, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Касаційний господарськи суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду належним чином не обґрунтував, що не з'явлення позивача в підготовче засідання після перерви, оголошеної в підготовчому засіданні 07.08.2018 та ненадання ним пояснень щодо його клопотання про залучення до участі у справі експерта та проведення психологічної експертизи, перешкоджала суду розглянути дане клопотання та виконати завдання підготовчого засідання, внаслідок чого, суд дійшов передчасних висновків, що зазначене є підставою, в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду, чим обмежив позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач-ФОП Намистюк Д. А. звернувся із заявою від 17.09.2018 до суду про відкладення розгляду справи, що призначена в підготовчому засіданні на 10:10 18.09.2019, повідомивши про причини, які йому перешкоджають з'явитись в судове засідання (а. с.96). Невчасна реєстрація заяви судом, не може свідчити про те, що позивач не повідомив суд про причини не явки в судове засідання.

На зазначені обставини та вимоги закону, суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув та не дав їм належної оцінки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Головним аспектом права на справедливий суд є забезпечення принципу правової певності (res judicata), зміст якого полягає в тому, жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи чи нового її вирішення. А справа має бути розглянута судом в розумні строки, порушення яких є очевидним порушенням права на справедливий суд.

Згідно з статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи.

Судове рішення, прийняте з порушенням норм процесуального права, не може вважатися таким, що відповідає приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд.

За таких обставин, постанову Північного апеляційного господарського суду від
14.01.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/4685/18 про залишення позову ФОП Намистюка Д. А. без розгляду не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити фактичні обставини, надати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти судове рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/4685/18 підлягають скасуванню, а справа направленню на до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України (редакції, чинній після 15.12.2017) судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ФОП Намистюка Д. А. задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та

ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.09.2018 у справі № 910/4685/18

скасувати.

Справу № 910/4685/18 направити на новий розгляд до Господарського суду

м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її

прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - Ткаченко Н. Г.

Судді- Білоус В. В.

Жуков С. В.