Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.04.2019 року у справі №915/714/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Мамалуй О. О., Ткач І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К. І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Колеснікової О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт",

на рішення Господарського суду Миколаївської області

(суддя - Мавродієва М. В. )

від 19.11.2018

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Аленін О. Ю., судді - Лавриненко Л. В., Філінюк І. Г. )

від 12.03.2019,

у справі за позовом державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Стивідорінг Компані",

про стягнення 4 849 836,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2018 року ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" про стягнення 3 836 449,97 грн боргу, 441 545,64 грн пені, 383 644,99
грн штрафу, 55 739,61 грн 3% річних та 132 455,79 грн інфляційних втрат (з врахуванням заяви про зміну підстав та збільшення суми позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від
30.12.2008 №11-А оренди індивідуально визначеного майна.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
12.03.2019, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором №11-А від 30.12.2008 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, належним чином не доведений, документально не підтверджений. Оскільки орендоване майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про сплату орендної плати є безпідставною.

ДП "Миколаївський морський торговельний порт" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вказує, що судами помилково не прийнято до уваги той факт, що в порушення умов договору оренди державного майна, відповідач не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість за період з липня 2017 року по липень 2018 року у сумі 3 836 449,97 грн. Стверджує, що судами не надано належної правової оцінки правовідносинам сторін з огляду на приписи ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує на безпідставність позовних вимог, через неможливість відповідача користуватись орендованим майном, що в силу приписів ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, звільняє орендаря від зобов'язань з оплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло ним бути використане через обставини, за які він не відповідає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 30.12.2008 між ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" за результатами конкурсу було укладено договір оренди портальних кранів та бункерних установок №11-А, а саме:

- портальний кран "Альбатрос" №81 в/п 10/20т, заводський №1315, рег. №7512, бухгалтерський інвентаризаційний № 3835, виготовлений у 1985 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран "Альбатрос" №72 в/п 10/20т, заводський №0612, рег. №7089, бухгалтерський інвентаризаційний №3654, виготовлений у 1981 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран "Альбатрос" №88 в/п 10/20т, заводський №1818, рег. №8438, бухгалтерський інвентаризаційний №8149, виготовлений у 1988 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран "Альбатрос" №73 в/п 10/20т, заводський №0614, рег. №7107, бухгалтерський інвентаризаційний №3632, виготовлений у 1981 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран "Альбатрос" №71 в/п 10/20т, заводський №0551, рег. №7033, бухгалтерський інвентаризаційний №3662, виготовлений у 1981 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран "Альбатрос" №57 в/п 10/20т, заводський № 1096877, рег. №5640, бухгалтерський інвентаризаційний №3194, виготовлений у 1974 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран "Альбрехт" №44 в/п 10т, заводський №1072379, рег. №4209, бухгалтерський інвентаризаційний №3201, виготовлений у 1967 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран "Альбрехт" №51 в/п 10т, заводський № 073285, рег. №5029, бухгалтерський інвентаризаційний №3189, виготовлений у 1970 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран "Сокіл" №93 в/п 16/25/32т, заводський № 1882, рег. № 8811, бухгалтерський інвентаризаційний №4023, виготовлений у 1988 році заводом "Кранбау Еберсвальде", Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- бункерну установку №3 V=70 м, бухгалтерський інвентаризаційний №541, виготовлену у 1983 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу №13;

- портальну бункерну установку для сипучих вантажів №18 V=120 м, бухгалтерський інвентаризаційний №19199, виготовлену у 2004 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу № 12.

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно було передано в оренду з метою використання його за цільовим призначенням - для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на території ДП "Миколаївський морський торговельний порт".

Пунктом 7.4 договору передбачений обов'язок орендодавця, у випадку реорганізації орендаря до припинення чинності договору, переукласти цей договір на тих самих умовах з повним правонаступником, якщо останній згоден стати орендарем.

Згідно з пунктом 11.1 вищевказаного договору він укладений строком на 10 років, що діє з 01.01.2009 по 31.12.2018 включно.

Як встановлено судами, 05.02.2013 шляхом виділу з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" було утворено ТОВ "Нова Європейська Компанія", яке згідно з розподільчим балансом стало правонаступником ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" щодо прав та обов'язків, передбачених договором №11-А від
30.12.2008.

Державну реєстрацію ТОВ "Нова Європейська Компанія" проведено 05.02.2013. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Нова Європейська Компанія" є правонаступником ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія".

У зв'язку з цим, 12.02.2013 між ТОВ "Нова Європейська Компанія" та ДП "Миколаївський морський торговельний порт" було укладено додаткову угоду № 3 до договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у договорі.

01.07.2016 шляхом виділу з ТОВ "Нова Європейська Компанія" було утворено ТОВ "Метал Стивідорінг Компані", яке згідно розподільчого балансу стало правонаступником ТОВ "Нова Європейська Компанія" щодо прав та обов'язків, передбачених договором №11-А від 30.12.2008.

Державну реєстрацію ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" проведено 01.07.2016. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" є правонаступником ТОВ "Нова Європейська Компанія".

У зв'язку з цим, 28.07.2016 між ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" та ДП "Миколаївський морський торговельний порт" було укладено додаткову угоду №4 до договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у договорі.

Укладенням додаткових угод № 3 від 12.02.2013 та № 4 від 28.07.2016 до договору №11-А від 30.12.2008 сторони погодили перехід прав та обов'язків орендаря від ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" до ТОВ "Нова Європейська Компанія" та від ТОВ "Нова Європейська Компанія" до ТОВ "Метал Стивідорінг Компані".

20.04.2018 ДП "Миколаївський морський торговельний порт" на адресу ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" було направлено претензію № 06/552 на суму 2 569 218,94
грн.

Листом № 01-3/909 від 23.05.2018 ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" повідомило позивача, що не може користуватися орендованим за договором №11-А від 30.12.2008 майном через незалежні від орендаря обставини та, у зв'язку із цим, підстави для задоволення отриманої претензії відсутні.

Судами встановлено, що 24.05.2017 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/28711/17-к накладено арешт на майно, яке перебуває у володінні та користуванні ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" на підставі договору оренди №11-А від 30.12.2008. Заборонено ТОВ "Метал Стивідорінг Компані", його представникам за дорученням, будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею. Майно передано з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику рухомого майна - ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам.

На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №757/28711/17-к наказом ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" № 218 від
05.07.2017 створено комісію з підготовки майна до передачі ДП "Миколаївський морський торговельний порт", а наказом № 219 відповідача заборонено експлуатацію кранів та бункерних установок згідно з переліком та розпочато підготовку до передачі майна за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання ДП "Миколаївський морський торговельний порт".

06.07.2017 арештоване майно було спільно опломбовано та передано на відповідальне зберігання позивачу, про що свідчать протоколи № 1-11 від
06.07.2017 засідання комісії з приймання майна на відповідальне зберігання.

01.08.2017 ухвалою Апеляційного суду міста Києва скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 757/28711/17-к в частині передачі майна з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику майна ДП "Миколаївський морський торговельний порт".

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, майно з відповідального зберігання відповідачу не повернуто.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" неодноразово зверталося до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековського М. М. з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від
01.08.2017 у справі №757/28711/17-к, про що свідчать листи №01-3/921 від
03.08.2017, №01-3/922 від 03.08.2017, №01-3/954 від 18.08.2017, №01-3/921 від
28.08.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про звільнення його від сплати орендної плати.

Як правильно зазначили господарські суди, у зв'язку з тим, що майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про стягнення орендної плати є безпідставною та такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві. При цьому відповідачем надано належні докази на підтвердження наявності обставин позбавлення його можливості використання орендовано майна, за які він не відповідає, зокрема, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №757/28711/17-к про арешт орендованого майна, протоколи № 1-11 від 06.07.2017 засідань комісії з приймання орендованого майна ДП "Миколаївський морський торговельний порт" на відповідальне зберігання, листи ТОВ "Метал Стивідорінг Компані" №01-3/921 від 03.08.2017, №01-3/922 від 03.08.2017, №01-3/954 від
18.08.2017, №01-3/921 від 28.08.2017 щодо повернення майна.

Враховуючи наведене, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення боргу з орендної плати за договором №11-А від 30.12.2008 за період з липня 2017 року по липень 2018 року.

Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, необхідно зазначити, що таці вимоги є похідними та пов'язаними зі сплатою орендної плати. Встановлена судом відсутність обов'язку відповідача сплачувати орендну плату за договором №11-А від 30.12.2008 за період з липня 2017 року по липнь 2018 року є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму основного боргу.

Верховний Суд відхиляє аргумент скаржника про помилкове незастосування господарськими судами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог, відповіді на відзив поданих до місцевого суду, така підстава для задоволення позову позивачем не заявлялась, а за умовами ч. 3 ст. 300 ГПК України зміна підстав позову в суді касаційної інстанції не допускається.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі за № 915/714/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач