Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.05.2018 року у справі №916/1545/17
Постанова КГС ВП від 01.04.2019 року у справі №916/1545/17
Постанова КГС ВП від 01.04.2019 року у справі №916/1545/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1545/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018р.

у складі колегії суддів: В.М. Головей - головуючий, Г.І. Діброва, Г.П. Разюк

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод"

до регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про визнання недійсним пункту договору

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. позов ТОВ "Котовський винзавод" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задоволено повністю, визнано недійсним п. 2 договору від 02.11.2016 р. про внесення змін до договору оренди від 02.10.2001р. (обліковий номер договору №2098409103) цілісного майнового комплексу державного підприємства "Котовський виноробний завод".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 19.02.2018р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заступник прокурора Одеської області зазначив, що копію повного тексту рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. Фондом, згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції, отримано 26.09.2017р., а прокуратурою строки на апеляційне оскарження судового рішення не пропущені, оскільки прокуратура не була учасником у даній справі, а з матеріалами справи та змістом оскарженого рішення ознайомилась лише 01.02.2018р.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018р. у справі №916/1545/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. з посиланням на норми п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Ухвала мотивована відсутністю поважних причин пропуску скаржником строку для подання апеляційної скарги, і як наслідок, відсутністю правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм права, зокрема ст. 6 та п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 55, 129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. ст. 53, 236 ГПК України, просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Скаржник вказує на те, що прокуратура 22.12.2017р. отримала лист від Фонду щодо оскарження рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та ознайомилася з матеріалами даної справи і змістом рішення лише 01.02.2018р.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до суду не надходило.

5. Мотиви та норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пп. 13 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу в редакції, що діє з 15.12.2017р., судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення.

За ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 20.05.2010р.)

Оскаржуване прокуратурою в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду прийняте 14.09.2017р., повний текст рішення складено 19.09.2017р., строк на апеляційне оскарження рішення закінчився 29.09.2017р.

Заступник прокурора Одеської області направив апеляційну скаргу поштою 16.02.2018р.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний господарський суд зазначив, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, в особі якого прокуратура подала апеляційну скаргу, є стороною у даній справі, представник останнього приймав участь в судовому засіданні 14.09.2017р., в якому прийнято оскаржуване рішення, а отже Фонду було відомо про прийняття рішення та останній мав достатньо часу для оскарження рішення суду першої інстанції в межах процесуальних строків передбачених ст. 93 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскарженого рішення.

Верховний Суд констатує, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми ст. ст. 260, 261 ГПК України.

Згідно з пп. 11 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу в редакції, що діє з 15.12.2017р., заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності новою редакцією ГПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р. апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За положеннями ст. 261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2017р., апеляційний суд не звернув уваги на те, що в силу приписів ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р., у випадку подання апеляційної скарги після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, якщо підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними, суду слід залишити апеляційну скаргу без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. І лише у разі, якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Натомість, апеляційний господарський суд, визнавши неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку, відмовив у відкритті апеляційного провадження без надання останньому можливості навести інші підстави для поновлення строку в порядку ст. 260 ГПК України.

Верховний Суд вважає передчасними висновки апеляційного суду про відмову заступнику прокурора Одеської області у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

За результатами касаційного перегляду справи Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з направленням справи до апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги з дотриманням порядку ст. ст. 260, 261 ГПК України.

При цьому Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, які стосуються переоцінки поважності наведених ним підстав поновлення строку на апеляційне провадження, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 300 ГПК України.

У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасовуванням ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду, Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а отже, розподіл судових витрат касаційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2018р. у справі №916/1545/17 скасувати. Справу №916/1545/17 направити до Одеського апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2017р.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач