Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.03.2020 року у справі №911/1643/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

м. Київ

справа № 911/1643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Феракс",

представник позивача - Скопич М.С, адвокат (ордер від 01.07.2019 № 386312, свідоцтво від 26.07.2012 № 4938/10),

відповідач - приватне акціонерне товариство "Київобленерго",

представник відповідача - Гучок В.В, адвокат (довіреність від 24.02.2020 № 218, свідоцтво від 21.05.2018 № 000194),

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київобленерго",

на рішення господарського суду Київської області від 20.09.2019 (головуючий суддя Горбасенко П.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 (головуючий Демидова А.М., судді: Корсак В.А. і Владимиренко С.В.)

у справі № 911/1643/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феракс" (далі - Позивач)

до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - Відповідач)

про визнання недійсним рішення комісії.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відповідача про визнання недійсним рішення комісії Відповідача в особі Броварського районного підрозділу по розгляду акта від 06.08.2018 № К037372 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), яке оформлене протоколом засідання комісії від 19.06.2019 № 062, яким Позивачу нарахована оперативно-господарська санкція у вигляді недорахованої електричної енергії в розмірі 559 844,73 грн. Також Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1 921,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення комісії Відповідача, яке оформлене протоколом, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення комісії Відповідача в особі Броварського районного підрозділу по розгляду акта від 06.08.2018 № К037372 про порушення ПРРЕЕ, яке оформлене протоколом засідання комісії від 19.06.2019 № 062, яким Позивачу нарахована оперативно-господарська санкція у вигляді недорахованої електричної енергії у розмірі 559 844,73 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 921,00 грн. судового збору та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що:

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів незабезпечення Позивачем збереження та цілісності установлених на території Позивача засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр);

- згідно з висновком Житомирського відділення КНДІСЕ від 25.04.2019 № 1542/18-25 лічильник НІК 2303 типу АРК 1, заводський № 0224912, порушень цілісності та пошкоджень корпуса, які б надавали можливість знімати кожух та отримати доступ до облікового механізму, не має;

- у внутрішній площині лічильника, під електронною платою, додаткові пристрої, які не передбачені конструкцією лічильника, не виявлені;

- навішена на лічильник НІК 2303 типу АРК1 заводський № 0224912 пломба, яка за змістом відтиску тавра відноситься до Українського ЦСМ, яку встановлено на кожусі лічильника, порушення її цілісності та цілісності пломбувального матеріалу внаслідок втручання не має та повторному навішуванню не піддавалась;

- відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови порушення ним договору або законодавства України, а відповідно до підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ відповідальність споживача настає лише у випадку, коли мали місце певні незаконні дії споживача, натомість незабезпечення Позивачем збереження та цілісності установлених на території позивача засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) є недоведеним та непідтвердженим належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами ухвалено оскаржувані рішення без врахування висновку Вищого господарського суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові, яка прийнята в іншій справі, а також на те, що судами не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували:

- висновок Вищого господарського суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові, яка прийнята у справі № 908/2340/13;

- правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, відповідно до якої спори даної категорії не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 18.12.2013 Позивачем (Споживач) та публічним акціонерним товариством "Київобленерго", яке перейменовано у приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (Відповідач, Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220040507 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає еклектичну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 2 040 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3.5 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ; чинних на момент укладання Договору), Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж (далі - ПОЕМ). Споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження у будь-який час доби.

Згідно з пунктом 4.4 Договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) Субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами Правила улаштування електроустановок та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до акта від 15.04.2015 № 012088, складеного представником Відповідача, лічильник НІК 2303 АРК 1, заводський № 0224912, опломбований та знаходиться у задовільному стані.

06.08.2018 представниками Відповідача було здійснено технічну перевірку засобу обліку, а саме лічильника НІК 2303 АРК 1, заводський № 0224912, та складено акт про порушення № К 037372, відповідно до якого Позивачем порушено підпункт 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ - пошкодження приладу обліку, а саме по параметру стійки кожуха з цоколем лічильника наявні тріщини. Пломба на лічильнику з відбитком тавр про повірку приладу обліку пошкоджена та фальсифікована. Вказаний лічильник було вилучено.

На засіданні комісії Відповідача, яке відбулося 22.08.2018, представник Позивача зазначив, що несанкціонованих втручань у прилад обліку електроенергії з боку Позивача не було, а також було зауважено, що працівник Відповідача, який складав акт, не є компетентним у визначені фальсифікації пломб та інших порушень, перелічених у акті, а тому за доцільне було б призначення експертизи для встановлення порушень.

За заявою в.о. комерційного директора Відповідача Костіна Д.О. від 05.09.2018 № 06/280/6571, Житомирським відділенням КНДІСЕ було проведено експертне дослідження засобу обліку, а саме лічильника НІК 2303 АРК1, заводський № 0224912.

Згідно з висновком Житомирського відділення КНДІСЕ від 25.04.2019 № 1542/18-25:

- лічильник НІК 2303 типу АРК1, заводський № 0224912, порушень цілісності та пошкоджень корпуса, які б надавали можливість знімати кожух та отримати доступ до облікового механізму, не має. У внутрішній площині лічильника, під електронною платою, додаткові пристрої, які не передбачені конструкцією лічильника, не виявлені;

- навішена на лічильник НІК 2303 типу АРК1, заводський № 0224912, пломба, яка за змістом відтиску тавра відноситься до Українського ЦСМ, яку встановлено на кожусі лічильника, порушення її цілісності та цілісності пломбувального матеріалу внаслідок втручання не має та повторному навішуванню не піддавалась;

- відтиск клейма на досліджувальній пломбі, навішеній на правий гвинт лічильника, відповідає фотовідбитку клейма ДП "Укрметртестстандарт", представленому для дослідження за формою, розміром і змістом літерних та цифрових позначок, але відрізняється за індивідуальними ознаками. Досліджувана пломба була обтиснена пломбіратором, що імітує позначки пломби ДП "Укрметртестстандарт".

19.06.2019 відбулося повторне засідання комісії Відповідача з розгляду акта про порушення від 06.08.2018 № К037372, на якому прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 19.06.2019 № 062, про нарахування Відповідачу на підставі підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, пункту 2.1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методики; чинної на момент виникнення правовідносин) вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 559 844,73 грн за період 91 день, з 08.05.2018 по 06.08.2018, за тарифами, що діяли протягом періоду порушення.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення комісії Відповідача в особі Броварського районного підрозділу по розгляду акта від 06.08.2018 № К037372 про порушення ПРРЕЕ, яке оформлене протоколом засідання комісії від 19.06.2019 № 062, яким Позивачу нарахована оперативно-господарська санкція у вигляді недорахованої електричної енергії в розмірі 559 844,73 грн.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Підпунктом 1 пункту 2.1 Методики передбачено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Судами встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів незабезпечення позивачем збереження та цілісності установлених на території позивача засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр), оскільки згідно з висновком експертного дослідження Житомирського відділення КНДІСЕ від 25.04.2019 № 1542/18-25, лічильник НІК 2303 типу АРК1, заводський № 0224912, порушень цілісності та пошкоджень корпуса, які б надавали можливість знімати кожух та отримати доступ до облікового механізму, не має; у внутрішній площині лічильника, під електронною платою, додаткові пристрої, які не передбачені конструкцією лічильника, не виявлені; навішена на лічильник НІК 2303 типу АРК1, заводський № 0224912, пломба, яка за змістом відтиску тавра відноситься до Українського ЦСМ, яку встановлено на кожусі лічильника, порушення її цілісності та цілісності пломбувального матеріалу внаслідок втручання не має та повторному навішуванню не піддавалась.

Доводи Відповідача про те, що оригінальна пломба з відбитком тавра про повірку приладу обліку підлягала пошкодженню та заміні на іншу пломбу, визнані судами необґрунтованими та не підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами, оскільки висновком проведеної Житомирським відділення КНДІСЕ від 25.04.2019 № 1542/18-25 експертизи встановлена відсутність порушення цілісності пломби та пломбувального матеріалу лічильника.

Також судами були відхилені посилання Відповідача на встановлення висновком експертного дослідження від 25.04.2019 № 1542/18-25 невідповідності відтиску клейма на досліджуваній пломбі фотовідбитку клейма ДП "Укрметртестстандарт", оскільки на підставі фотознімка відбитка повірочного тавра ДП "Укрметртестстандарт" складно об`єктивно встановити дану невідповідність, у той час як оригінал клейма ДП "Укрметртестстандарт" на експертне дослідження Відповідачем не було надано.

За таких обставин суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним рішення комісії Відповідача в особі Броварського районного підрозділу з розгляду акта від 06.08.2018 № К037372 про порушення Позивачем ПРРЕЕ, яке оформлене протоколом засідання комісії від 19.06.2019 № 062.

Що ж до доводів Відповідача у касаційній скарзі про те, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновок Вищого господарського суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові, яка прийнята у справі № 908/2340/13 як підставу для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, то такі доводи не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Тобто процесуальним законодавством передбачено неврахування судом висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не Вищого господарського суду України, на постанову якого посилається скаржник.

Крім того, Касаційний господарський суд вважає безпідставним посилання Відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, відповідно до якої спори даної категорії не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, тому що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Таким чином, обставини, викладені у касаційній скарзі, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються наведеними у даній постанові доводами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження Відповідачем не доведено наявність обставин, які передбачили б скасування оскаржуваних рішень, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 911/1643/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко