Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.08.2019 року у справі №911/2348/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2348/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О. В.,

представників учасників справи:

особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав позивача - приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Сербуль О. Ю. - адвокат (довіреність від 08.02.2019, свідоцтво №3228),

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" - не з'явився,

відповідача - фізичної особи-підприємця Антонян Марини Камоївни - Панькова С. М. -адвокат (договір про надання правової допомоги від 14.01.2019, ордер ЧК №73030, свідоцтво №370),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

на рішення господарського суду Київської області від 07.03.2019 (суддя Антонова В. М. )

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (головуючий суддя: Отрюх Б. В., судді: Сотніков С. В., Доманська М. Л. )

у справі № 911/2348/18

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна")

до фізичної особи - підприємця Антонян Марини Камоївни (далі - ФОП Антонян М. К. ),

про стягнення 237 870,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Організація в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" звернулася до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ФОП Антонян М. К. 237 870,00
грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15,32,50,52 Закону України
23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) та статей 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним використанням відповідачем у приміщенні ресторану " Flame", який розташований за адресою: Київська обл., с. Крюківщина, вул. Європеська, 2а музичних творів Crying in the Chapel (виконавець Sister Rosetta Tharpe), Please, please, please (виконавець James Brown) та Try me (виконавець James Brown).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Київської області від 07.03.2019 у справі № 911/2348/18 в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 рішення господарського суду Київської області від 07.03.2019 у справі № 911/2348/18 залишено без змін.

Рішення попередніх судових інстанцій мотивовані недоведеністю використання відповідачем спірних музичних творів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Організація, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаргу мотивовано тим, що: суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним у справі обставинам справи та доказам у їх сукупності; надані Організацією відеозапис, фіскальний чек та акт фіксації судами оцінені як неналежні, недопустимі і недостовірні докази, що є порушенням статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовано до спірних правовідносин статті 614, 1166 ЦК України; попередні судові інстанції дослідили лише відеофіксацію використання спірного твору та не дослідили акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання і фіскальний чек у сукупності з відеофіксацією; суди не дослідили довіреність на представника Чепурка Ю. В., який здійснював фіксацію; ФОП Антонян М. К. не спростував презумпцію винного заподіяння шкоди позивачу.

Доводи ФОП Антонян М. К.

Від ФОП Антонян М. К. відзив на касаційну скаргу не надходив.

Клопотання учасників справи

Від Організації надійшла заява про вирішення питання про відшкодування витрат Організації на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 7000,00 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- 24.01.2014 Організацією і ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір), умовами якого передбачено, що видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори та Субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третім особам відповідно до умов цього договору;

- згідно з пунктом 9.1 Договору Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором у порядку, визначеному в цьому розділі;

- підпунктом 9.2.1 пункту 9.2 Договору визначено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації;

- дії, визначені в підпункті 9.2.1 пункту 9.2 цього договору, Організація має право здійснювати без узгодження з видавником;

- відповідно до пункту 12.1 Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє безстроково;

- додаток № 1 до Договору - відповідно до пункту 7.1 договору видавник обмежує територію дії цього договору виключно територією України;

- Організацією було надано копії декларацій музичних творів від 01.06.2017 за номерами 536,632 та 684 до договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, згідно з якими видавник передав в управління організації, зокрема, музичні твори Crying in the Chapel (виконавець Sister Rosetta Tharpe), Please, please, please (виконавець James Brown) та Try me (виконавець James Brown);

- відповідно до каталогу музичних творів (додаток № 1), права на спірні музичні твори передані позивачу за ліцензійним договором від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ТОВ "Ворнер/Чаппелл"). Дата початку дії договору -
01.11.2014;

- згідно з додатком № 1 до ліцензійного договору сторони погодили, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" наділене правом звернення до суду відповідно до діючого законодавства з метою захисту порушених прав. ТОВ "Ворнер/Чаппелл" погоджується з правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на підставі договору про управління майновими авторськими правами;

-15.07.2017 представником організації Чепурко Ю. В., що діяв на підставі довіреності від 30.12.2016 № 30/12/16/2, було складено акт фіксації № Че-02/07/17 комерційного використання музичних творів способом публічного виконання, про те, що у приміщенні ресторану "Flame", розташованому за адресою:

Київська обл., с. Крюківщина, вул. Європеська, 2а, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Антонян М. К., зафіксований факт публічного виконання музичних творів, серед яких, зокрема, твір під назвою Crying in the Chapel (виконавець Sister Rosetta Tharpe), твір під назвою Please, please, please (виконавець James Brown) та твір під назвою Try me (виконавець James Brown), суб'єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач. В акті вказано, що представник публічного закладу відмовився назвати свої дані та відмовився від підписання вказаного акта фіксації;

- на підтвердження зазначених обставин Організацією також надано чек від
15.07.2017 № 576 та диск з відеозаписом фіксації використання спірних музичних творів за допомогою технічного засобу - відеокамери Sony, model Наndycam DCR DVD 109Е.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина третя статті 426:

- використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених
ЦК України та іншим законом;

стаття 435:

- первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

стаття 440:

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

статті 441:

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

статті 443:

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених
ЦК України та іншим законом.

Закон № 3792 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

стаття 1:

- публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

стаття 7:

- суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

стаття 45:

- суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

пункт "г" частини першої статті 49:

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів;

пункт "а" статті 50:

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, та їхні майнові права, визначені статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

абзац шостий частини першої статті 52:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

стаття 78:

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;

стаття 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частина перша та друга стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

частини перша - п'ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному ГПК України;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

пункт 1 частини третьої статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Організація, аргументуючи вимоги касаційної скарги, посилається, зокрема, на ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки наявним у справі обставинам справи та доказам у їх сукупності.

Суд, перевіривши зміст оскаржуваних рішень та матеріалів справи знаходить таким, що заслуговує на увагу аргумент скаржника про ненадання судами попередніх інстанцій оцінки доказам у цій справі в їх сукупності.

Так, місцевий та апеляційний господарський суди, оцінивши надані Організацією докази у цій справі, зокрема: відеозапис, акт фіксації та чек, виключно на предмет достатності та належності кожного доказу окремо для встановлення обставин порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, водночас не надали оцінки цим доказам в цілому і не оцінили взаємного зв'язку цих доказів в їх сукупності.

Положеннями статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відповідно до положень ГПК України зобов'язаний оцінити належність допустимість, достовірність та достатність доказів у справі, зокрема в їх сукупності, з огляду на їх зміст, вимоги закону та умови договорів, та зробити обґрунтований висновок щодо доведеності або недоведеності обставин справи, які входять до предмета доказування у справі.

Також, щодо необхідності всебічного з'ясування обставин справи для ухвалення обґрунтованого рішення у справі, Суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7,15,31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб.

Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/350/18, від 16.04.2019 у справі № 910/5186/18.

При цьому організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій всупереч положенням статей 15,31-33,48,49 Закону № 3792 та змісту досліджених ними умов Договору № АВ-24012014/01, додатку № 1 до ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, дійшли передчасного висновку про наявність в Організації права на звернення з позовом до суду, з метою захисту майнових авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" з огляду на таке.

Так, згідно з пунктами 9.2 та 9.5 Договору № АВ-24012014/01, додатку № 1 до ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, для того, щоб вжити заходів судового захисту Організація зобов'язана отримати попередню письмову згоду ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Проте, судами попередніх інстанцій не досліджувалися обставини щодо наявності такої згоди.

Водночас обставини щодо наявності чи відсутності в Організації права на представництво інтересів ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" у суді (включаючи права на пред'явлення позову) у даній справі має істотне та першочергове значення, оскільки згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка немає права її підписувати.

Що ж до доводів скаржника відносно не спростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди, Суд зазначає таке.

До предмета доказування у цій справі, серед іншого, належатимуть обставини стосовно спростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди у тому разі, якщо під час розгляду цієї справи судами будуть встановлені факти, що підтверджують заподіяння матеріальної шкоди володільцю майнових прав на спірні музичні твори.

Водночас, у разі невстановлення судами фактів заподіяння матеріальної шкоди позивачу як суб'єкту майнових авторських прав на вказані твори або ж встановлення судами відсутності в Організації прав на звернення з позовом до суду щодо захисту майнових авторських прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", дослідження питання щодо спростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди не входить до предмета доказування у вирішенні такого спору.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 73, 74, 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга Організації підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Київської області від 07.03.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Оскільки Суд дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій слід скасувати та направити справу на новий розгляд, за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи (у тому числі, й витрат Організації на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції).

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 07.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 зі справи № 911/2348/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова