Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/434/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснив перегляд у порядку письмового провадження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 (судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Лисенко В.А.)

за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Миколаївської області у справі № 915/434/17

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми "АВС - Цитрус"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової фірми "АВС - Цитрус" (далі - ТОВ ТПФ "АВС - Цитрус") про внесення змін до пункту 3 договору оренди земельної ділянки від 28.01.2005 (далі - договір від 28.01.2005), укладеного між Березанською районною державною адміністрацією і ТОВ ТПФ "АВС - Цитрус" і зареєстрованого 14.03.2005 у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП "Центр ДЗК" за № 040500700125, який слід викласти у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 4,0800 га становить 14 831 803,92 грн, з яких: земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0225 площею 2,0200 га - 7 626 893,37 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0226 площею 0,9 га - 3 398 120,81 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:000:0002 площею 0,8 га - 2 855 447,88 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:07:000:0003 площею 0,36 га - 951 341,86 грн"; внесення змін до пункту 7 договору від 28.01.2005, який слід викласти у такій редакції: "Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік складає 12 % від її нормативної грошової оцінки і становить 1 779 816,47 грн, з них: 915 227,20 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0225; 407 774,50 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0226; 342 653,75 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:07:000:0002; 114 161,02 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:07:000:0003) або 148 318,04 грн щомісячно, з них: 76 268,93 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0225; 33 981,21 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0226; 28 554,48 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:07:000:0002; 9 513,42 грн за земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:07:000:0003)", на підставі статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статей 288, 289 Податкового кодексу України, статей 1, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 1, 13, 15, 18 Закону України "Про оцінку земель", статей 16, 26, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2017 (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено повністю. Внесено зміни до пунктів 3, 7 договору від 28.01.2005 у редакції, запропонованій прокурором у позовній заяві, та викладено у резолютивній частині їх редакцію. Здійснено розподіл судових витрат.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 (судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І., Лисенко В.А.) призначено у цій справі судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. На вирішення експертизи поставлено такі питання: "Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельних ділянок за адресою: пров. Вінницький, 4, в межах населеного пункту с. Коблеве в межах території Коблівської сільскої ради Березанського району Миколаївської області, кадастрові номери: 4820982200:09:000:0225; 4820982200:09:000:0226; 4820982200:07:000:0002; 4820982200:07:000:0003, яка зазначена у витягах з технічної документації від 06.03.2017, вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262, рішенню Коблевської сільської ради від 25.10.2012 № 19 та іншим нормативно-правовим актам? Якщо не відповідає, то визначити її вірний розмір". У зв'язку з наведеним зупинено апеляційне провадження у справі до отримання висновку експертизи.

Апеляційний господарський суд, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, дійшов висновку, що зупинення провадження у справі пов'язано із проведенням експертизи, метою якої є роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, зокрема щодо з'ясування дійсного розміру нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, які є предметом договору від 28.01.2005, про внесення змін до якого в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати за землю прокурором і заявлено позов.

Суд установив, що вирішення цього питання впливає на вирішення зазначеного спору по суті та потребує спеціальних знань; наявні у справі докази є взаємно суперечливими; призначена у справі експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у цьому спорі.

Перший заступник прокурора Миколаївської області, не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017, подав касаційну скаргу на це судове рішення, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу про зупинення провадження у справі, а справу повернути на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Підставами для скасування оскарженої ухвали прокурор зазначає порушення норм процесуального права, зокрема статей 4, 22, 32, 34, 43, 79, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. Він наголошує на тому, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвали про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі безпосередньо пов'язані. Прокурор акцентує, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував доцільності призначення експертизи, а поставлені на її вирішення питання не стосуються предмета доказування у цій справі.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги через її необґрунтованість.

Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи прокурора не можуть бути підставою для скасування оскарженої у справі ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах процесуального права та не спростовують аргументованих висновків суду апеляційної інстанції. При цьому, із доводів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається необґрунтованості зупинення провадження у справі через призначення судової експертизи чи невмотивованості такого зупинення.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи прокурора про відсутність підстав для призначення у справі земельної експертизи, оскільки в цій частині ухвала суду апеляційної інстанції не може бути переглянута судом касаційної інстанції.

Разом із тим колегія суддів вважає, що оскаржену у справі ухвалу прийнято із дотриманням норм процесуального права, тому правових підстав для її скасування немає.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому у випадку призначення судової експертизи суд має право зупинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом із призначенням відповідної судової експертизи.

Також слід зауважити, що за загальними вимогами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, ухвала господарського суду повинна була містити, зокрема, стислий виклад суті питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання, вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони.

Згідно зі статтею 11113 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017 (на час звернення прокурора із касаційною скаргою), ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною 1 статті 106 цього Кодексу.

За змістом положень статті 106 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, ухвала про призначення експертизи не підлягає оскарженню окремо від судового рішення; натомість ухвалу про зупинення провадження могло бути оскаржено у визначеному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, передбачено два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема у випадках призначення судової експертизи.

Зупинення провадження у справі - тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Як убачається із матеріалів справи, апеляційний господарський суд призначив у справі судову експертизу з питань землеустрою для з'ясування дійсного розміру нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, що є основою для визначення розміру орендної плати за ці земельні ділянки, які є предметом договору від 28.01.2005, про внесення змін до якого в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати за землю прокурором заявлено позов. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з'ясування наведеного потребує спеціальних знань, входить до предмета доведення у цьому спорі, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Виходячи з наведених норм та беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 86 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017 (на час винесення оскарженої ухвали), та положенням статей 234, 236 Господарського процесуального кодексу України, тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Оскільки підстав для скасування оскарженої ухвали та задоволення касаційної скарги скаржника немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі № 915/434/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак