ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7827/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ТзОВ «Укіо Банк Лізинг» - Василюка І.М. (ордер серії ВЛ № 075566 від 19.05.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020

та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2020

у справі № 910/7827/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ніколаєвої І.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр",

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос-нафта",

про спростування майнових дій боржника

у справі № 910/7827/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.06.2017 порушено провадження у справі № 910/7827/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (далі - ТзОВ "Укіо Банк Лізинг").

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 визнано боржника - ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.

У квітні 2018 року, в межах справи про банкрутство ТзОВ "Укіо Банк Лізинг", ліквідатор банкрута - Ніколаєва І.В. звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою до ТзОВ "Каменяр" про спростування майнових дій боржника, що полягають у знятті з обліку у зв`язку з передачею у власність відповідача техніки, а саме: навантажувача фронтального JCB 456 ZX, заводський номер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного JCB JS 330 ME, заводський номер НОМЕР_1 , на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Заява ліквідатора мотивована тим, що під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута - ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 у справі №752/9780/14-ц затверджено мирову угоду, укладену між ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" та ТзОВ "Каменяр", ОСОБА_1 та ТзОВ "Агрос-Нафта". Предметом даного врегулювання є виконання зобов`язань, що випливають з укладеного між ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" та ТзОВ "Каменяр" 04.10.2012 договору фінансового лізингу №KL 121007, а також договорів поруки, укладених 04.10.2012 з третіми особами. При цьому, зазначеною ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва встановлено суму грошових зобов`язань перед позивачем на відповідний період, а також передбачено, що підставами переходу права власності на майно (предмет фінансового лізингу) є здійснення всіх платежів. Однак, у встановлений в ухвалі суду строк грошові зобов`язання перед позивачем не виконано, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло, а відтак засновником боржника було безпідставно прийнято рішення про зняття з обліку з передачею відповідачу права власності двох одиниць техніки: навантажувача фронтального JCB 456 ZX, заводський номер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного JCB JS 330 ME, заводський номер НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2018 у справі №910/7827/17 заяву задоволено та спростовано майнові дії ТзОВ "Укіо Банк Лізинг", що полягають у знятті з обліку у зв`язку з передачею у власність ТзОВ "Каменяр" техніки, а саме: - навантажувача фронтального JCB 456 ZX, заводський номер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного JCB JS 330 ME, заводський номер НОМЕР_1 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №910/7827/17 ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.11.2018 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Постановою Верховного Суду від 30.10.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.11.2018 у справі № 910/7827/17, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2019 прийнято позовну заяву, вирішено розгляд справи №910/7827/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.01.2020.

24.01.2020 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача з огляду на те, що спірне майно було передано саме ОСОБА_1

27.01.2020 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, розглядати справу в судовому засіданні 27.01.2020 за відсутності його представника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання на 17.02.2020 у зв`язку із неявкою представників учасників провадження. При цьому в ухвалі суд першої інстанції також дійшов висновку про відхилення клопотання ліквідатора боржника про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача з огляду на те, що під час попереднього судового розгляду справи заявник не скористався правом щодо залучення його в якості співвідповідача враховуючи, що до відзиву на позовну заяву від 24.01.2018 ОСОБА_1 надав копію додаткової угоди від 10.03.2017 та копії актів передачі у власність предметів лізингу від 31.03.2017, а 20.02.2019 заявником (ліквідатором боржника) подано заяву до ОСОБА_1 про спростування майнових дій боржника, що полягають у знятті з обліку у зв`язку з передачею у власність відповідача техніки.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

При новому розгляді даної справи ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2020 позов ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ніколаєвої І.В. до ТзОВ "Каменяр" про спростування майнових дій боржника залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.02.2020 про залишення позову без розгляду у справі № 910/7827/17 залишено без змін.

Ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів. При цьому, на переконання судів, забезпечення явки представника позивача в судове засідання є невчиненою процесуальною дією, за яку сторона несе ризик настання відповідних наслідків, а вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.02.2020, направити справу на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, а саме частини 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

Скаржник наголошує, що місцевим господарським судом здійснювався новий розгляд справи у зв`язку із скасуванням постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30,01.2019 попередніх судових рішень у справі, в матеріалах справи наявні документи на підтвердження вимог та заперечень сторін. Залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливило виконання обов`язкових вказівок суду вищої інстанції, чим порушено положення статті 316 ГПК України.

З посилання на правову позицію, викладену постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 761/8849/19 ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" зазначає, що суд першої інстанції не володів підставами для залишення позову без розгляду, оскільки застосування пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України є можливим у випадку неявки позивача у судове засідання, в той час як у даному випадку позивач з технічних причин не з`явився у підготовче засідання.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.01.2020 № 460-IX), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Станом на час винесення оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанцій, було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) з 21.10.2019, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого унормовано, що з дня введення його в дію Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втрачає чинність.

В статті 7 КУзПБ встановлено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 даної статті встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.

Водночас, нормами статті 12 ГПК України (в чинній редакції) визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Предметом розгляду у суді першої інстанції є заява ліквідатор банкрута - Ніколаєвої І.В. про спростування майнових дій боржника, що полягають у знятті з обліку у зв`язку з передачею у власність відповідача техніки, а саме: навантажувача фронтального JCB 456 ZX, заводський номер НОМЕР_2 та екскаватора гусеничного JCB JS 330 ME, заводський номер НОМЕР_1 , на підставі статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документу будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов`язаного з волевиявленням боржника як суб`єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.

Отже, спростування майнових дій боржника, це - заперечення, відхилення, оспорювання фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на дату звернення з відповідною заявою) були передбачені підстави для спростовування майнових дій боржника, у разі вчинення таких дій у підозрілий період, наслідком яких стала його неспроможність або неможливість виконання ним зобов`язань перед кредиторами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.10.2019 скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі з направлення справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; вказано на необхідність суду повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, перевірити чи обраний спосіб захисту шляхом спростування майнових дій боржника, а саме зняття з обліку зазначеної сільськогосподарської техніки, призведе до захисту порушених, на думку ліквідатора банкрута, прав та інтересів боржника - ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" та кредиторів і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

При новому розгляді даної справи місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, не виконав вказівки що містяться в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у даній справі про необхідність належним чином дослідження обставин справи, надання належної оцінки зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, не перевірив належність обраного позивачем способу захисту.

Суди в оскаржуваних судових рішеннях не зазначили у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не мотивували неможливості або наявності перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами справи, враховуючи те, що місцевим господарським судом здійснювався новий розгляд справи у зв`язку із скасуванням Верховним Судом попередніх судових рішень.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду, а відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює обов`язковість виконання вказівок суду вищої інстанції.

Крім того, залишення без розгляду позовної заяву ліквідатора ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" про спростування майнових дій боржника у зв`язку з нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання, зроблено судами попередніх інстанцій без врахування особливостей розгляду справи про банкрутство, передбачених законодавством про банкрутство, чим обмежено позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту при зверненні із позовною заявою, метою якої є не спростування майнових дій боржника саме по собі, а є захист прав та інтересів боржника - ТзОВ "Укіо Банк Лізинг" та кредиторів шляхом повернення до ліквідаційної маси певного майна боржника.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів вважає, що не врахування особливостей розгляду справи про банкрутство, передбачених законодавством про банкрутство, не виконання вказівок суду вищої інстанції призвело до невірного застосування норми процесуального права, наслідком чого став передчасний висновок про залишення позову без розгляду.

Водночас, колегія суддів вважає помилковими аргументи касаційної скарги про неможливість застосування пункту чотири частини 1 статті 226 ГПК України на стадії підготовчого провадження з огляду на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно частини 6ї статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі .

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи встановлені судом касаційної інстанції обставини порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права при постановленні ухвали від 17.02.2020 та постанови від 28.04.2020 про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані ухвалу та постанову, передати справу в скасованій частині на розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, виконати вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у даній справі, і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правові позиції суду касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/7827/17 скасувати.

3. Справу №910/7827/17 в скасованій частині направити для розгляду до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.