Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 10.04.2019 року у справі №911/337/18 Ухвала КГС ВП від 10.04.2019 року у справі №911/33...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.04.2019 року у справі №911/337/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор"

представник позивача - Лошаков Д.С., Омельченко І.В .

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київобленерго"

представник відповідача - Моркушев Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у складі Пашкіної С.А. - головуючого, Калатай Н.Ф., Буравльова С.І. від 12 лютого 2019 року

Історія справи

Суть спору, короткий зміст судових рішень

1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2018, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (далі -ТОВ "Вектор", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго", відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 952 383,54 грн., застосовану рішенням комісії ПрАТ "Київобленерго" з розгляду акту № 033897 від 24.10.2017 про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання комісії №167 від 08.02.2018, відмовлено повністю.

2. Судами встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства та умов укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії від 11.05.2010 № 105 шляхом вчинення неправомірних дій, які призвели до безоблікового споживання електричної енергії.

3. У грудні 2018 року ОСОБА_2 (далі - скаржник) як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішення стосується її законних прав та інтересів, звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.06.2018 прийняти нове рішення про задоволення позову ТОВ "Вектор".

4. Обґрунтовуючи наявність процесуального права на апеляційне оскарження судового рішення, скаржник зазначила про те, що вона є власником майнового комплексу, у тому числі двох будівель трансформаторних станцій для розподілу та трансформування електричної енергії, по АДРЕСА_1 , який був переданий в оренду позивачу. У той же час внаслідок набрання законної сили оскаржуваним судовим рішенням представники відповідача мають намір відключити подачу електричної енергії до належного скаржнику на праві власності та орендованого позивачем нерухомого майна. Однак скаржник не допускала порушень правил користування електроенергією, а тому таке відключення призведе до порушення її прав як власника майна.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 08 червня 2018 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6. Апеляційний господарський суд зазначив, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про скасування застосованої щодо нього відповідачем оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування обсягу та вартості електроенергії. Відповідні санкції були застосовані саме до позивача, як орендаря та споживача електричної енергії за укладеним з відповідачем договором про постачання електричної енергії від 11.05.2010 №105. Натомість скаржником не доведено, яким чином оскаржуване рішення, яким підтверджено правомірність застосування до позивача санкцій, порушує права, обов`язки та (або) інтереси скаржника, як орендодавця та власника нерухомого майна. Отже, рішенням суду від 08.06.2016 питання про права, інтереси та обов`язки скаржника не вирішувалось, що унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення за апеляційною скаргою такої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського від 12 лютого 2019 року скасувати.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу

8. Судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу у АДРЕСА_1, до складу якого входить дві будівлі закритих трансформаторних підстанцій, які призначені для трансформування електричної енергії та для її розподілу, позивач є орендарем вказаного майна. Отже відповідно до норм частини 1 статті 254 ГПК України Світовенко Н.М., враховуючи непорушність права власності, має право оскаржити судове рішення у даній справі, яке стосується її прав, інтересів та обов`язків.

Доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу

9. Прийнятим у справі рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_2 , яка не є учасником спірних правовідносин з донарахування позивачу обсягу та вартості електричної енергії, а тому відсутній правовий зв`язок зі скаржником та учасниками даного спору.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

10. У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

11. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

12. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

13. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

14. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.

15. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

16. За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

17. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

17.1. Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

17.2. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.

18. Зазначене узгоджується з правовою позицією в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18.

19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що правовідносини між сторонами даного спору виникли з договору про постачання електричної енергії від 11.05.2010 №105, у якому позивач є споживачем, а відповідач - постачальником електричної енергії, а спір між сторонами цього договору виник внаслідок незгоди позивача з донарахуванням йому відповідачем обсягів електричної енергії у вигляді оперативно-господарської санкції.

19.1. При цьому правовідносини між позивачем та скаржником за договором оренди майнового комплексу у м. Тетіїв по вул. Плоханівській, 76 не були предметом спору та не досліджувалися судами при його вирішенні. Ні мотивувальна частина рішення суду першої інстанції, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо ОСОБА_2 , про зобов`язання її вчинити будь-які юридично значимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору; матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника; учасником спірних правовідносин скаржник також не є.

20. Отже, скаржник не є учасником справи чи особою, яка хоч і не брала участі в справі, однак суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, оскільки останній (1) не є стороною договору про постачання електричної енергії від 11.05.2010 №105 та (2) не має жодного відношення до спірних правовідносин із застосування оперативно-господарських санкцій до споживача електроенергії - позивача, що свідчить про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

21. Оскільки судом не встановлено будь-якого правового зв`язку між судовим рішенням у даній справі та скаржником, сам по собі статус останнього, як власника та орендодавця нерухомого майна, при користуванні яким позивач здійснював споживання електричної енергії, не наділяє таку особу процесуальним правом на оскарження судового рішення у даній справі. З огляду на наведене доводи касаційної скарги позивача в пункті 8 Постанови Верховним Судом відхиляються, як безпідставні.

22. Окрім наведеного Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018 вже було переглянуто в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ "Вектор" та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2018, тобто позивач вже реалізував гарантоване Конституцією України та процесуальним законодавством право на апеляційний перегляд справи. Щодо права на касаційне оскарження, то ухвалою Верховного Суду від 18.04.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вектор" на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у зв`язку з визнанням касаційним господарським судом неповажними наведених позивачем причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

23. Натомість оскаржувана позивачем у касаційному порядку ухвала про закриття апеляційного провадження винесена щодо зовсім іншої особи - Світовенко Н.М., а не позивача. При цьому особа, якої безпосередньо стосується така ухвала - ОСОБА_2 правом на її касаційне оскарження не скористалась. Отже, позивач, використовуючи для касаційного оскарження ухвали свій процесуальний статус сторони спору, фактично намагається домогтися повторного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, яке вже набрало законної сили, шляхом касаційного оскарження ухвали апеляційного суду, яка безпосередньо його не стосується. Наведене підтверджується і доводами касаційної скарги позивача, який не маючи повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 та звертаючись до суду касаційної інстанції від власного імені, свою касаційну скаргу обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції прав та інтересів виключно цієї особи.

23.1. Верховний Суд наголошує, що такі дії позивача суперечать принципу юридичної визначеності, як одному з основоположних аспектів верховенства права та мають ознаки зловживання процесуальним правом на оскарження судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат

25. З огляду на відмову в задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/337/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати