ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1502/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Бабій А.Б.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Кротінова О.В.

від 20.12.2016 та

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чернота Л.Ф., Геза Т.Д., Зубченко І.В.

від 03.03.2018

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути цілісно-майновий комплекс.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 серпня 2015 року позивач подав позовну заяву про розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "СРЗ", на державне майно - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", розташований за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" повернути державне майно - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", розташований за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2 до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

2. Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, а саме, невиконанням відповідачем, як орендарем, зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, шляхом ухилення від проведення інвентаризації орендованого майна в порядку, передбаченому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 та завдання цим збитків державі у розмірі 43 270 975,87 грн.

3. Позивач зазначає, що невиконання орендарем умов додаткової угоди № 5 до договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 в частині сплати орендної плати за ставкою 20% від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об`єкта оренди та непроведення інвентаризації майна цілісного майнового комплексу в передбаченому порядку унеможливлює здійснення оцінки об`єкта оренди, що є підставою для розірвання договору оренди, передбаченою частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Хід розгляду справи

4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 позов задоволено. Розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003. Повернуто державне майно - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2.

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016 рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 залишено без змін.

6. Зазначені судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог та, відповідно, наявністю підстав для розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003.

7. 28 листопада 2016 року відповідач подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 (надалі - Заява).

8. У зазначеній Заяві відповідач просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

9. Заява відповідача мотивована посиланням на рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2016 у справі №905/2191/15, яким встановлено факт відсутності винних дій відповідача як обов`язкової частини складу цивільного правопорушення - невиконання умов договору оренди державного майна, як підстави для розірвання такого договору за рішенням суду згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

10. Відповідач у Заяві також посилається на набрання чинності 15 жовтня 2014 року Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який має застосовуватись до спірних правовідносин, разом із розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014, №1079-р від 05.11.2014, №1275-р від 02.12.2015.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2016 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

12. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

13. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що обставини, якими відповідач обґрунтував свою Заяву є нововиявленими, мають істотне значення для справи, існували на час винесення рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у даній справі та не були відомі відповідачу під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. 27 березня 2019 року позивач подав касаційну скаргу.

15. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні Заяви.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено приписи статей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статей 320, 322 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017). На думку позивача відсутні істотні обставини для перегляду рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у даній справі.

17. Позивач також зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме, приписів Конституції України, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідних розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній до 15.12.2017)

Стаття 112

Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

20. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній з 15.12.2017)

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 320 частини 1, 2, 4, 5

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Стаття 325 частина 3

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

21. Суд зазначає, що до нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймі однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

22. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

23. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

24. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

25. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

26. Як зазначалось вище та встановлено судами, рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами, мотивоване встановленням наявністю підстав для розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, а саме, істотним порушенням відповідачем умов договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 - невиконання відповідачем, як орендарем, зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, шляхом ухилення від проведення інвентаризації орендованого майна у визначеному порядку та невиконання орендарем умов додаткової угоди № 5 до договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 в частині сплати орендної плати за ставкою 20% від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об`єкта оренди.

27. Новивиявленими обставини у даній справі відповідач вважає факт відсутності винних дій відповідача як обов`язкової частини складу цивільного правопорушення - невиконання умов договору оренди державного майна, як підстави для розірвання такого договору за рішенням суду згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Дані обставини встановленні рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2016 у справі №905/2191/15 і про такі обставини відповідач дізнався з моменту набрання зазначеним рішенням законної сили.

28. Також, як на нововиявлені обставини у даній справі відповідач посилається на набрання чинності 15 жовтня 2014 року Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який має застосовуватись до спірних правовідносин, разом із розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014, №1079-р від 05.11.2014, №1275-р від 02.12.2015.

29. Суди першої та апеляційної інстанціями приймаючи оскаржувані судові рішення виходили з того, що зазначені відповідачем у Заяві обставини є нововиявленими, мають істотне значення для справи, існували на час винесення рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у даній справі та не були відомі відповідачу під час розгляду справи.

30. Однак, Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.

31. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи по суті наводив відповідні доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов`язань, визначених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 та про відсутність у нього обов`язку щодо сплати орендних платежів з посиланням на Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Такі доводи наводились відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі від 02.10.2015, у апеляційній скарзі від 30.10.2015, про що зазначено у рішенні Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 та постанові Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі №905/1502/15.

32. Тобто, наведені у Заяві обставини були відомі відповідачу під час розгляду справи по суті. Доводи відповідача щодо таких обставин наводились ним під час розгляду справи по суті та таким доводам судами першої та апеляційної інстанцій надавалась відповідна оцінка.

33. Крім того, як убачається з рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 однією з підстав для розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 було істотне порушення відповідачем умов такого договору, а саме, невиконання відповідачем, як орендарем, зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, шляхом ухилення від проведення інвентаризації орендованого майна у визначеному порядку.

34. Тобто, посилання відповідача у Заяві про набрання чинності 15 жовтня 2014 року Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який має застосовуватись до спірних правовідносин разом із розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014, №1079-р від 05.11.2014, №1275-р від 02.12.2015 не впливають на висновки Господарського суду Донецької області, зроблені у рішенні від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 щодо невиконання відповідачем зобов`язань, визначених пунктами 3.1, 3.2 зазначеного договору, в редакції рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012.

35. З огляду на викладене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку про наявність одночасно всіх трьох умов, необхідних для існування нововиявлених обставин, оскільки наведені відповідачем у Заяві обставини існували на час розгляду справи і відповідачу були відомі ці обставини на час розгляду справи.

36. Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблено невірні висновки про те, що обставини, якими відповідач обґрунтував свою Заяву є нововиявленими, Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні Заяви відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку задоволення касаційної скарги.

38. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 та про залишення в силі рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15.

Судові витрати

39. Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки про правильне застосування норм права

40. До нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймі однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі №905/1502/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15.

5. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 залишити в силі.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Адмірала Луніна, буд. 2; ідентифікаційний номер 32183383) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (місцезнаходження: 61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1; ідентифікаційний номер 13511245) 89900 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 58 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 163 455 (сто шістдесят три тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору за подання касаційної скарги. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець