Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/11513/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Чижович І. З.

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції ПАТ "Укрпошта"

представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Луговик Є. В., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції ПАТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 (суддя Фартушок Т. Б.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 (головуючий суддя Зварич О. В., судді Дубник О. П., Хабіб М. І.) у справі за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції про стягнення 52 683,63 грн., та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання за ПАТ "Укрпошта" права на оренду за 1 грн. та визнання частково недійсним договору оренди в частині розміру орендної плати,

Короткий зміст позовних вимог

1. 11.07.2017 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Позивач, Управління) звернулося до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції (далі - Відповідач) з позовом про стягнення заборгованості у сумі 52 683,63 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення № Ф-9803-15/1 від 14.09.2015 щодо оплати заборгованості з орендної плати.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

3. 06.10.2017 Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Львівської дирекції (далі - Позивач за зустрічним позовом) звернулось до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Відповідач за зустрічним позовом) з позовом про визнання за Позивачем за зустрічним позовом права на користування орендованими приміщеннями розмір орендної плати за яке має становити 1 грн. в рік; визнання недійсним пункту 5.1 Договору оренди № Ф-9803-15/1 від 14.09.2015.

4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, не враховуючи вимоги, викладені у листах Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" "Щодо укладення договорів оренди з орендною платою в розмірі 1 грн. на рік у відповідності до частин 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Відповідач за зустрічним позовом повідомив Позивача за зустрічним позовом листом про необхідність підписання договорів оренди нерухомого майна із застосуванням орендної ставки 1,5 % від вартості орендованого майна виключно до 14.09.2015, а у випадку непідписання договорів оренди до вказаного терміну буде застосована орендна ставка у 5 % на весь термін дії договору, у зв'язку з чим Позивач за зустрічним позовом був змушений укласти договір на цих умовах, оскільки відділення поштового зв'язку знаходиться за цією адресою багато років, а діяльність відділення пов'язана також з територією обслуговування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. 11.12.2017 Господарський суд Львівської області вирішив первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 51 738,45 грн. боргу із сплати орендної плати; в решті первісного позову відмовити; в зустрічному позові відмовити.

6. Суди встановили, що 14.09.2015 між Позивачем (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", правонаступником якого є Відповідач (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-9803-15, відповідно до якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності № 293-О від 02.09.2015 та договору оренди № Л-8401-12 від 10.08.2012 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП "Дім" (надалі балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 102 загальною площею 130,7 кв.м. (розділ 1 Договору). Згідно з пунктом 2.1 Договору об'єкт оренди орендар буде використовувати для відділення поштового зв'язку № 32. Приймання-передачу об'єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору (пункти 3.1, 3.3 Договору). В пункті 4.1 зазначено, що термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 14 вересня 2015 року до 13 вересня 2018 року включно.

7. Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 № 4966 і складає: 1650,59 грн. без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 року включно; 5501,97 грн. без ПДВ з 15 вересня 2016 року до закінчення терміну дії цього договору. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Відповідно до підпункту 7.1.2 пункту 7.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Згідно з розділом 10 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України. Спори, які виникають між сторонами за цим договором або у зв'язку з ним, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 5.12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Сторони домовились вважати істотною умовою цього договору, що у разі зміни Методики розрахунку орендної плати, вони погоджуються внести відповідні зміни у встановленому законодавством України порядку у частині розміру орендної плати (пункт 12.1 Договору).

Відповідно до пункту 13.3 зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з довідкою Позивача № 4-2302-652 від 29.05.2017 станом на 24.05.2017 заборгованість Відповідача за Договором складає 52683,63 грн. Ця заборгованість виникла за період з 01.09.2016 по 01.04.2017, при цьому у вказаний період Відповідач здійснив лише один платіж по орендній платі в розмірі 1184,36 грн.

8. Прийняті судові рішення мотивовані тим, що Позивачем проведено розрахунок заборгованості за період з вересня 2016 року по квітень 2017 року неправильно з порушенням пункту 5.3 Договору, оскільки орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць, тому, перерахувавши заявлену до стягнення суму заборгованості, з урахуванням підставності первісних позовних вимог, суди дійшли висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення 51 738,45 грн., а в решті позовних вимог відмовили. Доводи Відповідача про наявність законодавчо встановленого права на оренду в розмірі 1 грн. в рік можуть бути лише підставою для внесення змін в Договір, однак до внесення цих змін доводи в цій частині не можуть бути підставою для відмови у стягненні орендної плати, а також відповідною підставою для задоволення зустрічного позову в частині визнання за Відповідачем права користування орендованими приміщеннями згідно з Договором, розмір орендної плати за яке має становити 1 грн. в рік. Вимога зустрічного позову про визнання недійсним пункту 5.1 Договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн., оскільки, враховуючи положення статті 627 ЦК України, погодження сторонами певних умов договору щодо орендної плати є волевиявленням сторін, не порушує норми Закону та не суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 3-207гс15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 06.08.2018 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 скасувати в частині задоволення первісного позову та відмови в зустрічному позові, в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю; зустрічний позов задовольнити. Також зазначив, що у випадку, якщо колегія суддів прийде до висновку про необхідність відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 910/12618/17, № 910/11499/17, № 914/707/17, на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд спору передати до об'єднаної або до Великої Палати Верховного Суду.

10. У встановлений строк відзив на касаційну скаргу від Позивача не надійшов.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

11. При укладенні Договору сторонами визначено його ціну всупереч частинам 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частині 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 04.10.1995.

12. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відділення поштового зв'язку за адресою, зазначеною у Договорі знаходиться багато років, а його діяльність пов'язана з територією обслуговування.

13. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що вимушеність дій орендаря під час укладення Договору не підтверджена жодними належними доказами, суперечать обставинам справи, оскільки цей факт підтверджується листом Позивача, який надіслано на адресу Відповідача 09.09.2015 № 2302-вих. 2077.

14. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 207 Господарського суду України (далі - ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

15. Частина 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" вказує не на право користуватись пільгами, а імперативно визначає застосування порядку та тарифів щодо оренди як до бюджетних організацій. Відтак свобода договору, якою користуються сторони при визначенні його умов, не може превалювати понад обов'язкову норму закону, отже сторони не вправі були визначати орендну плату в іншому розмірі ніж встановлено законом. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з тим, що зазначена норма розповсюджується на спірні правовідносини, тому безпідставно поставив свободу договору вище норми закону.

16. При вирішенні цієї справи необхідно врахувати позиції суду касаційної інстанції, викладені в рішеннях у справах № 910/12618/17, 910/11499/17, 910/5410/17, в тому числі позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/707/17.

Позиція Верховного Суду

Щодо права оренди майна із сплатою орендної плати у розмірі 1 грн.

17. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. Згідно з статтею 5 зазначеного Закону орендодавцями є органи місцевого самоврядування щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності. Положенням про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженим ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами та доповненнями), визначено, що орендодавцем комунального майна Львівської міської ради є Управління.

18. Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

19. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми цього Закону поширюються також на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації.

20. Водночас згідно з пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, зокрема, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, становить 1 гривню.

21. Суд враховує правову позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 914/707/17, на які посилається Скаржник (пункт 16), відповідно до якої, відповідач, який здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою оренди в розмірі 1 грн. на рік, і таке право підприємства зв'язку прямо і без обмежень передбачено частиною 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Зазначена позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 914/707/17.

22. Суд не погоджується з доводами Скаржника (пункт 15) про те, що частина 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" вказує не на право користуватись пільгами, а імперативно визначає застосування порядку та тарифів щодо оренди як для бюджетних організацій з огляду на те, що наявність права на отримання в оренду майна із сплатою орендної плати у розмірі 1 грн. на рік відповідно до наведених положень, враховуючи наявність чинного та обов'язкового до виконання Договору, в якому сторонами погоджено інший розмір орендної плати, може бути підставою для внесення відповідних змін у цей Договір, однак не може бути підставою невиконання взятого зобов'язання з внесення орендної плати у встановлених Договором порядку та розмірі.

23. Водночас, встановлено, що пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 № 4966 і складає: 1650,59 грн. без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 року включно; 5 501,97 грн. без ПДВ з 15 вересня 2016 року до закінчення терміну дії цього договору.

24. Таким чином, враховуючи положення статей 525, 526, 626, 627, 629 ЦК України, враховуючи, що судами не встановлено недійсність Договору в цілому чи його частини, а також внесення змін до цього Договору, зокрема щодо розміру орендної плати, умови Договору є обов'язковими для виконання сторонами, отже цей Договір породжує для його сторін відповідні права та обов'язки, зокрема право Позивача отримати орендну плату, передбачену умовами Договору, та обов'язок Відповідача як орендаря її сплатити. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 910/5409/17, № 910/12619/17, № 910/15374/17, № 910/12620/17.

25. Враховуючи наведене, а також встановлені судами обставини, що Відповідач протягом дії цього Договору не звертався до Позивача щодо реалізації свого права на отримання об'єкта в оренду із сплатою 1 грн. на рік відповідно до наведених положень, Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 11) про те, що при укладенні Договору сторонами визначено його ціну всупереч частинам 1, 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", статті 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні)", статті 12 Закону України "Про поштовий зв'язок", частині 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 04.10.1995.

26. При цьому зазначення Скаржником (пункт 14) про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення частини 1 статті 203 ЦК України та статті 207 ГК України щодо можливості визнання недійсним судом на вимогу однієї із сторін господарського зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а також посилання (пункт 12) на неврахування судами обставин щодо місцезнаходження відділення поштового зв'язку протягом багатьох років за адресою орендованого майна, є неналежними та наведені висновки не спростовують.

27. Аргументи Скаржника (пункт 13) щодо того, що вимушеність дій орендаря під час укладення Договору підтверджується листом Позивача, який надіслано на адресу Відповідача 09.09.2015 № 2302-вих. 2077, не можуть бути прийняті Судом до уваги, оскільки, в силу приписів частини 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

28. Зазначаючи про можливий відхід від правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 910/12618/17, № 910/11499/17, № 914/707/17, як підстави передачі справи на розгляд об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду, Скаржник не врахував, що у справі № 910/12618/17 ухвалою Верховного Суду від 30.03.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України у зв'язку з тим, що ця справа є малозначною. У справі № 910/11499/17 ухвалою від 17.05.2018 Верховний Суд повернув касаційну скаргу у зв'язку з неусуненням недоліків скарги у встановлений строк; ухвалою від 12.10.2018 залишено подану у справі касаційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків. Тобто у зазначених справах Верховний Суд правової позиції щодо суті спору не висловлював. Разом з цим висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі № 914/707/17 враховані Судом під час розгляду цього спору і Суд не вбачає підстав для відходу від цих висновків.

29. З огляду на наведене оскаржувані судові рішення зміні чи скасуванню не підлягають, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

30. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції ПАТ "Укрпошта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/11513/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак