Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.07.2019 року у справі №908/442/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Проскуряков К. В. )

від 27.02.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Білецька Л. М. ; судді: Парусніков Ю. Б., Коваль Л. А.)

від 27.05.2019

у справі № 908/442/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Прогрес''

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників про виключення зі складу засновників (учасників) ТОВ "Прогрес",

за участю представників учасників справи:

позивача - Лишенко С. С.

відповідача - Лебедєв В. В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників про виключення зі складу засновників (учасників) ТОВ "Прогрес" від
30.10.2002, оформлене протоколом №22; визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09 % в статутному фонді ТОВ "Прогрес" станом на 15.01.2003; визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Прогрес" від 23.03.2018 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 корпоративних прав з 15.01.2003 та на виконання рішення загальних зборів учасників від 30.10.2002 протокол №22 про виведення зі складу засновників.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що права ОСОБА_1 грубо порушені, а прийняте рішення про виключення зі складу засновників суперечить діючому на той час законодавству. Збори були не правомочні на розгляд та прийняття рішення про внесення змін до статуту та/або виключення учасника з товариства. Рішення про виключення учасника зі складу засновників без внесення змін до статуту товариства та без держаної реєстрації вказаних змін є незаконним. Крім того, рішення про вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю може розглядатись лише за наявності нотаріально засвідченої заяви учасника. Однак, позивачем жодної нотаріально завіреної заяви відповідачу не надавалось.

Прийнятим рішенням не визначено обов'язок відповідача виплатити вартість частини майна товариства, пропорційної частці позивача у статутному фонді. Приймаючи оскаржуване рішення про виключення позивача зі складу засновників з формулюванням "Удовлетворить просьбу ОСОБА_1, вывести ее из состава учредителей с выплатой учредительного взноса", відповідач вже порушив корпоративні права позивача, бо прийняв рішення про виплату засновницького внеску, а не про виплату "вартості частки" позивача. 15.01.2003 відповідач, провівши виплату позивачу коштів в розмірі 673 грн зафіксував своє порушення. Таким чином, права позивача, щодо володіння частки в статутному фонді товариства підлягають поновленню шляхом визнання права власності на частку в розмірі 9,09 % статутного фонду ТОВ "Прогрес" станом на 15.01.2003. Позивач вніс на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 673 грн, підтверджуючи факт повернення коштів на товариство у разі задоволення зазначеної позовної вимоги.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 року у справі №908/442/18 в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 у справі № 908/442/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- установчим договором, затвердженим зборами учасників ТОВ "Прогрес", оформленими протоколом № 1 від 09.02.2000, затверджено статут товариства;

- згідно зі статтею 6 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створений статутний фонд у розмірі 7 403,00 грн. Учасники вносять свої вклади в рівних долях:

1. ОСОБА_6,673 грн., 9,09%;

2. ОСОБА_1,673 грн., 9,09%;

3. ОСОБА_7,673 грн., 9,09%;

4. ОСОБА_8,673 грн., 9,09%;

5. ОСОБА_9,673 грн., 9,09%;

6. ОСОБА_10,673 грн., 9,09%;

7. ОСОБА_11,673 грн., 9,09%;

8. ОСОБА_12,673 грн., 9,09%;

9. ОСОБА_13,673 грн., 9,09%;

10. ОСОБА_14,673 грн., 9,09%;

11. ОСОБА_15,673 грн., 9,09%;

- установчий договір підписаний всіма учасниками без зауважень або заперечень;

- всі 11 учасників ТОВ "Прогрес", в тому числі і позивач, 18.02.2000 здійснили внесок грошових коштів у розмірі 673,00 грн через банк "Україна", про що свідчить меморіальний ордер б/н від 18.02.2000 та відомість від 18.02.2000 про отримання коштів від фізичних осіб з призначенням платежу "статутний фонд" через Куйбишевське ТВБВ банку "Україна", проведено банком 21.02.2000;

- зарахування грошових коштів у сумі 7403,00 грн на особистий рахунок ТОВ "Прогрес" підтверджується випискою банку від 21.02.2000;

- платіжним дорученням №45 від 20.03.2000 грошові кошти - внески усіх учасників у статутний фонд у сумі 7403,00 грн переведені з тимчасового на постійний розрахунковий рахунок ТОВ "Прогрес";

- в подальшому 25.10.2002 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Прогрес" з трьома заявами від 25.10.2002 про:

- виведення зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску, з нарахуванням процентів за користування по банківським ставкам;

- виділення земельного паю в натурі для ведення власного господарства;

- викуп майнового паю за 10 % вартості;

- рішенням загальних зборів товариства від 30.10.2002, оформленим протоколом №22 вирішено:

- виділити ОСОБА_1 земельний пай в натурі;

- задовольнити прохання ОСОБА_1 вивести її зі складу засновників з виплатою засновницького внеску;

- на зборах були присутні учасники ТОВ "Прогрес" ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, яким відповідно до статуту товариства на час проведення цих зборів належало 63,63% голосів, голосування із вказаних питань було одностайним;

- вказаний протокол підписаний головою зборів ОСОБА_16 та секретарем зборів Шевченко З. ;

- наказом директора ТОВ "Прогрес" № 113 від 13.11.2002 "Про виділення земельної ділянки ОСОБА_1" наказано виділити позивачу їй земельну ділянку № НОМЕР_3 на схемі розпаювання площею 5,96 га для самообробітку; головному агроному ОСОБА_17 вивести з сівозміни ТОВ "Прогрес" земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 5,96 га; контроль за виконанням наказу покладено на головного агронома ОСОБА_17;

- за договором купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002, укладеним між позивачем як продавцем, та ТОВ "Прогрес" як покупцем, продавець продав, а покупець купив майновий пай, який належить продавцеві на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РЗ-17-П №288, виданого Розівською селищною радою 14.05.2002;

- відповідно до пункту 2 договору, продаж за згодою сторін вчинено за 1708,00
грн, які покупець сплатив продавцеві до підписання цього договору;

- вказаний договір зі сторони продавця підписано особисто ОСОБА_1, зі сторони покупця - директором ТОВ "Прогрес" ОСОБА_18, підпис якого скріплено печаткою товариства;

- на виконання її заяви та вказаного рішення загальних зборів ТОВ "Прогрес" направило ОСОБА_1 запрошення № 1 від 07.01.2003, яким повідомило про те, що зборами засновників 30.10.2002 прийнято рішення про виведення її зі складу засновників та виплату засновницького внеску, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запрошено прийти до каси господарства 15.01.2003 для отримання засновницького внеску та з паспортом;

- ТОВ "Прогрес" не надано до матеріалів справи доказів направлення вказаного запрошення позивачу, але відповідно до видаткового касового ордеру № 1680 від
15.01.2003 ОСОБА_1 отримала 673,00 грн як повернення засновницького внеску, що підтверджується видатковим касовим ордером, який підписано керівником, головним бухгалтером та особисто позивачем, про що свідчать також паспортні дані в графі "найменування, номер, дата і місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача" та підпис ОСОБА_1 в графі "підпис";

- зазначені у видатковому касовому ордері № 1680 від 15.01.2003 паспортні дані позивача є тотожними паспортним даним, вказаним у розділі "юридичні адреси сторін" договору купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002;

- з реєстраційної справи ТОВ "Прогрес" вбачається, що в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу станом на 26.01.2005 зазначено ОСОБА_1 як засновника юридичної особи та розмір сплаченого внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду) в розмірі 673,00 грн;

- нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" зареєстрована 27.11.2006, номер запису 10951050002000053, державним реєстратором Розівської районної державної адміністрації Запорізької області;

- в матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" міститься фотокопія заяви ОСОБА_1 з проханням вивести її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску з нарахуванням відсотків за користування по банківським ставкам. На зворотній стороні фотокопії заяви міститься напис - "11" травня 2006 року, я, ОСОБА_20, державний нотаріус Розівської державної нотаріальної контори засвідчую вірність цієї фотокопії".

Зареєстровано в реєстрі за № К-233;

- в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи станом на 27.11.2006 міститься запис про виключення зі складу ОСОБА_1 як засновника юридичної особи - ТОВ "Прогрес";

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 у справі №908/1555/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" та Розівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Прогрес"; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій, позов задоволено за рахунок ТОВ "Прогрес". Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Прогрес" від
22.11.2006, оформленого протоколом № 6 про виключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зі складу засновників (учасників) ТОВ "Прогрес". Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ "Прогрес" (ідентифікаційний код 03748986) № 10951050002000053 від 27.11.2006. В задоволенні позову до Розівської районної державної адміністрації Запорізької області відмовлено;

- постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі №908/1555/17 апеляційну скаргу ТОВ "Прогрес" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 у справі №908/1555/17 залишено без змін;

- на виконання вказаних судових рішень ТОВ "Прогрес" було прийнято оспорюване рішення загальних зборів, оформлене протоколом №4 від 23.03.2018;

- відповідно до протоколу №4 від 23.03.2018 загальних зборів учасників ТОВ "Прогрес" по другому питанню ухвалено: із-за відсутності підстав вважати недійсною власноруч написану заяву ОСОБА_1 від 25.10.2002 про виведення її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску, з нарахуванням процентів за користування по банківським ставкам, та враховуючи рішення Господарського суду Запорізької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 від
26.02.2018. Представник ОСОБА_1 зачитав витяг з єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому значиться серед учасників ОСОБА_1 надав голові зборів для огляду. Голова зборів оглядаючи розділ про засновників (учасників) звернув увагу на те, що всі дев'ять учасників товариства визначені з внеском до статутного капіталу товариства у розмірі 100 822,00 грн, а у ОСОБА_1 зазначено її внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 0,00 грн;

- по третьому питанню прийнято рішення: відмовити у включенні до складу засновників відомостей про ОСОБА_1 з часткою статутного капіталу ТОВ "Прогрес", що дорівнює 9,09%;

- по четвертому питанню ухвалено: відмовити у перерозподілі часток ТОВ "Прогрес" з визначенням зобов'язання ОСОБА_1 провести доплату грошового визначення частки в статутному капіталі ТОВ "Прогрес", що дорівнює 9,09%;

- з п'ятого питання "Про проведення аудиту ТОВ "Прогрес" за період з часу реєстрації товариства по 23.03.2018 з метою визначення не сплачених дивідендів ОСОБА_1" рішення не прийнято, голосували: "за" - 0 голосів присутніх на зборах, "проти" - 100 %, "утрималось" - 0;

- з шостого питання порядку денного "Про проведення експертної оцінки вартості майна ТОВ "Прогрес" рішення не прийнято, голосували: "за" - 0 голосів присутніх на зборах, "проти" - 100 %, "утрималось" - 0;

- по сьомому питанню ухвалено виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 корпоративних прав з 15.01.2003 та на виконання рішення загальних зборів учасників від 30.10.2002 протокол №22 про виведення зі складу засновників, статті 52 Закону України "Про господарські товариства", статті 144 Цивільного кодексу України, з урахуванням пункту 28 Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів";

- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2018 в розділі "Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі кожного частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа" міститься запис: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, без зазначення розміру внеску до статутного фонду;

- згідно нової редакції статуту ТОВ "Прогрес", затвердженої рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Прогрес", оформленого протоколом загальних зборів №4 від
23.03.2018 ОСОБА_1 відсутня в переліку учасників товариства.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив того, що прийняте рішення загальних зборів, оформлене протоколом №22 від 30.10.2002 не порушує законних прав та інтересів позивача. При цьому відсутність державної реєстрації виходу позивача з товариства не спростовує ні факту її виходу, ні факту проведення з нею розрахунку.

Зазначаючи про безпідставність позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 30.10.2002, оформлене протоколом №22 зборів учасників товариства та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства, суд також дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності щодо цих же вимог.

Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №4 від
23.03.2018 рішення мотивовано тим, що на час прийняття зазначеного рішення у справі №908/442/18 правова підстава для прийняття рішень загальними зборами товариства, оформлених протоколом №4 від 23.03.2018 щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства відпала у зв'язку із скасуванням постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від
30.05.2018 у справі №908/1555/17 рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 та постанови Донецького апеляційного господарського суду
08.02.2018 у справі за №908/1555/17, а також відпала правова підстава для розгляду питання щодо включення ОСОБА_1 до складу засновників товариства.

Прийняте рішення загальних зборів не порушує законних прав та інтересів позивачки, оскільки ще у 2002 році була задоволена її заява про вихід зі складу засновників ТОВ "Прогрес" та повторне прийняття загальними зборами товариства рішення з цього питання законодавством не вимагається.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від
27.02.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від
27.05.2019 у справі № 908/442/18, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 30.10.2002, оформлене протоколом №22 зборів учасників товариства, яким ОСОБА_1 було виключено зі складу засновників (учасників) товариства та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1:

- оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні обставин та є не обґрунтованими;

- судами помилково визначено, що не засвідчена нотаріально заява позивача про вихід є належним та допустимим документом, що свідчить про намір учасника вийти зі складу засновників;

- в оскаржуваних судових рішеннях ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не звернули уваги на правову позицію Верховного Суду України від
14.03.2011 3 справі №12/198 та не зазначили доводи і міркування з цього приводу;

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позивач втратив свої корпоративні права у ТОВ "Прогрес" відповідно до статті 167 Господарського кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Прогрес" просило відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №908/442/18 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.2. За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.3. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 922/4316/14).

4.4. Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 25.10.2002 - дату подання позивачем зави про вихід зі складу засновників товариства) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (пункт 28 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

4.5. Станом на дату подання позивачем заяви про вихід з товариства 25.10.2002 діяла постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 25.05.1998 № 740.

Пунктом 24 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" (в редакції станом на момент подання заяви) встановлено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують:

- добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника, а фізичної особи - нотаріально засвідчена заява;

- примусове виключення засновників (учасників) - рішення уповноваженого на це органу.

Орган державної реєстрації у 5-денний термін з дня державної реєстрації змін (доповнень) в установчих документах подає до органу державної статистики та органу державної податкової служби по одній копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію внесених змін (доповнень).

4.6. Вихід учасника з товариства - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством. Таке волевиявлення учасника фіксується в письмовій формі - заяві про вихід, яка адресується товариству. Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з товариства не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників.

Тобто визначальним для добровільного виходу фізичної особи зі складу засновників (учасників) юридичної особи є факт подання заяви відповідної форми.

Висновок про необхідність нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про його вихід із товариства з обмеженою відповідальністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2011 у справі №3-12гс11, де Верховний Суд України зазначив, що подана позивачем заява у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення виплат та внесення змін до установчих документів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 914/921/18, від 02.05.2018 у справі №912/422/17.

Проте із змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій враховувалася зазначена правова позиція.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок судів, що нотаріальне посвідчення заяви про вихід з товариства вимагається тільки для державної реєстрації змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, а не для розгляду цього питання загальними зборами учасників товариства на яких було прийнято оспорюване рішення.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки самій заяві ОСОБА_1 від 25.10.2002 на її відповідність законодавству та підтвердження дійсного волевиявлення на вихід.

4.7. Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на момент проведення реєстраційних дій), у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно із статтею 75 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами й організаціями за умови, що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктом 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 за № 283/8882 (далі - Інструкція), встановлено, що при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно з пунктом 16 Інструкції нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Отже, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним. (Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2011 у справі №3-12гс11).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" міститься фотокопія заяви ОСОБА_1 з проханням вивести її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску з нарахуванням відсотків за користування по банківським ставкам. На зворотній стороні фотокопії заяви ОСОБА_1 з проханням вивести її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску міститься напис - "11" травня 2006 року, я, ОСОБА_20, державний нотаріус Розівської державної нотаріальної контори засвідчую вірність цієї фотокопії".

Проте та обставина, що для засвідчення фотокопії заяви про вихід учасника із товариства необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним, залишилася поза увагою судів попередніх інстанцій.

4.8. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

4.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Прогрес" заявлено клопотання про сплив строку позовної давності в частині заявлених вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 30.10.2002, оформлене протоколом №22 зборів учасників товариства, яким ОСОБА_1 було виключено зі складу засновників (учасників) товариства та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами 3 -5 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/9077/18, від 16.07.2019 у справі №910/2540/18.

Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №372/1036/15-ц.

Натомість у судових рішеннях у справі, яка розглядається, містяться суперечливі висновки щодо порушеного права позивача.

Так, місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, зазначаючи про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 30.10.2002, оформлене протоколом №22 зборів учасників товариства та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства, одночасно вказав про безпідставність позовних вимог в оспорюваній частині та пропуск позивачем строку позовної давності щодо цих же вимог, чим порушив положення статті 261 Цивільного кодексу України.

Що стосується вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства, вона є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від 30.10.2002, оформлене протоколом №22 зборів учасників товариства, яким ОСОБА_1 було виключено зі складу засновників (учасників) товариства та при застосуванні спливу строку позовної давності слід встановити обставини щодо її обґрунтованості.

4.10. З огляду на викладене, у справі, яка переглядається, суди не надали належної правової оцінки всім обставинам справи в оспорюваній ОСОБА_1 в частині, що не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, та не з'ясували усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 в частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" від
30.10.2002, оформленого протоколом №22, та визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 9,09% в статутному фонді товариства у справі №908/442/18 скасувати, а справу №908/442/18 направити в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй