Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.07.2018 року у справі №905/5689/13
Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №905/5689/13
Постанова ВГСУ від 02.03.2017 року у справі №905/5689/13
Постанова ВГСУ від 06.04.2015 року у справі №905/5689/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/5689/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Бойка В.С.;

за участі представників:

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

відповідачів - ОСОБА_8, ОСОБА_9,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_10, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1,

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.)

від 02.05.2018,

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_3,

до 1) Фонду державного майна України,

2) публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча",

3) приватного акціонерного товариства "Ілліч - Сталь",

4) ОСОБА_13,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Донецьке територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, 2) приватна компанія з обмеженою відповідальністю ОСОБА_14 (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V.),

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акції,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно з п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при приватизації державного майна України і створенні відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" таким, що порушує їх майнові права;

- визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно з п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при створенні установи приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" таким, що порушує майнові права позивачів;

- визнання не розподілу акцій 50 % пакету акцій + 1 акція, викуплених на основі договору купівлі-продажу пакету акцій публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" від 20.12.2000, укладеного між Фондом державного майна України і приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь", таким, що порушує права в отриманні частини в пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" членів організації орендарів, а саме позивачів;

- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча";

- визнання права на виділ частки із 50 % пакету акцій + 1 акція, викупленого у держави Україна при приватизації державного майна;

- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- визнання недійсним договору № 02 від 25.03.2011 про викуп вартості долі організації орендарів, укладеного між ліквідаційною комісією організації орендарів публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за підписом Рибко О.С. та приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" за підписом ОСОБА_13 у частині сторін ПАТ "Ілліч-Сталь" по відношенню до ОСОБА_3 у частині виплати вартості пакету акцій публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і пакету акцій приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";

- зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати:

сертифікат на акції публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачам ОСОБА_4 43416 шт. акцій, ОСОБА_11 41112 шт. акцій, ОСОБА_1 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_12 45832 шт. акцій, ОСОБА_5 61884 шт. акцій, ОСОБА_7 18932 шт. акцій, ОСОБА_3 43516 шт. акцій;

сертифікат на акції, викуплені у держави 50% + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_4 60348 шт. акцій, ОСОБА_11 57145 шт. акцій, ОСОБА_1 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751 шт. акцій, ОСОБА_12 63706 шт. акцій, ОСОБА_5 86018 шт. акцій, ОСОБА_7 26315 шт. акцій, ОСОБА_3 60487 шт. акцій;

сертифікат на акції приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_4 на суму 8378 грн, ОСОБА_11 на суму 8 099 грн, ОСОБА_1 на суму 12 747 грн, ОСОБА_16 на суму 10 389 грн, ОСОБА_12 на суму 8 909 грн, ОСОБА_5 на суму 11458 грн, ОСОБА_7 на суму 3 202 грн, ОСОБА_3 на суму 8 514 грн;

- виділення і видачу на руки частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" із пакету акцій приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачів: ОСОБА_4 на суму 8378 грн, ОСОБА_11 на суму 8099 грн, ОСОБА_1 на суму 12747 грн., ОСОБА_16 на суму 10389 грн, ОСОБА_12 на суму 8909 грн., ОСОБА_5 на суму 11458 грн., ОСОБА_7 на суму 3202 грн., ОСОБА_3 на суму 8514 грн;

- виділення та видачу на руки частини із спільного пакету акцій публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачів: ОСОБА_4 43416 шт. акцій, ОСОБА_11 41112 шт. акцій, ОСОБА_1 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_12 45832 шт. акцій, ОСОБА_5 61884 шт. акцій, ОСОБА_7 18932 шт. акцій, ОСОБА_3 43516 шт. акцій на 30.12.1996;

- виділення та видачу на руки частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у держави Україна при приватизації державного майна, позивачам: ОСОБА_4 60348 шт. акцій, ОСОБА_11 57145 шт. акцій, ОСОБА_1 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751 шт. акцій, ОСОБА_12 63706 шт. акцій, ОСОБА_5 86018 шт. акцій, ОСОБА_7 26315 шт. акцій, ОСОБА_3 60487 шт. акцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедура приватизації Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча була проведена з порушенням вимог чинного законодавства; в порушення п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємства та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" № 57-93 від 20.05.1993 не було здійснено розподіл акцій між членами організації орендарів, що позбавило позивачів права на отримання їх часток в майні вказаного підприємства. Вважають, що відчужений державою пакет акцій ВАТ "ММК ім. Ілліча" має бути розподілений між ними, як членами організації орендарів ММК ім. Ілліча, пропорційно вартості належних їм внесків.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018, у задоволені позову до Фонду державного майна України, публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" відмовлено. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_13.

21.05.2018 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення за позовом про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акції пред'явленні до відповідача ОСОБА_13 та інших осіб з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2015. З урахуванням документів вказаних у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1

Підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду зазначає те, що поза увагою судів залишилися висновки колегії суддів Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 11.11.2015; господарські суди всебічно не перевірили аргументи позивачів про розподіл акцій ВАТ ММК ім. Ілліча. Вказує на безпідставність незадоволення клопотання позивачів про витребування документів (реєстру та рішень організації орендарів "ММК ім. Ілліча" від 30.12.1996, оформлених протоколом № 7, відповідно до якого визначені частки позивачів в майні організації орендарів "ММК ім. Ілліча", нараховані і затверджені номінальний розмір майна в грошовому виразі, визначена кількість акції і процент в майні кожного члена організації орендарів). Зазначає, що судами не досліджено жодний документ, акт, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України № 57-93 від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду" (в редакції 10.12.1996); договір оренди № Д-1842 від 26.05.1993; статут орендного підприємства ММК ім. Ілліча, зареєстрований за № 854р від 28.05.1993; Положення про колективний частковий фонд орендного підприємства ММК ім. Ілліча, затверджений 24.02.1995 протоколом № 2 (п. 23); установчий договір № АТ-92 від 19.12.1996 про створення ВАТ "ММК ім. Ілліча"; додаткову угоду від 27.08.1998, яка є невід'ємною частиною установчого договору № АТ-92; Статут ВАТ "ММК ім. Ілліча", затверджений 19.12.1996; особистий рахунок № 6530, виданий організацією орендарів ММК ім. Ілліча ОСОБА_1, в якому зазначено, що йому належить 50 988 штук акцій на суму 12 747 грн і що доля в майні організації орендарів станом на 01.07.1996 складає 0, 0053 %; Закон України "Про особливості приватизації пакету акцій належних державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства ММК ім. Ілліча" від 02.11.2000 за № 2085-III; довідку - вимогу № 10.33-14728 від 30.11.2000; довідку-відповідь за № 288 від 04.12.2000; договір № КПП-301 від 20.12.2000; установчий договір про створення ТОВ "Ілліч-Сталь" від 07.05.1997; Статут ТОВ "Ілліч-Сталь", зареєстрований 21.05.1997 за № 365; установчий договір про створення ЗАТ "Ілліч-Сталь" від 22.07.1998; Статут ЗАТ "Ілліч-Сталь", зареєстрований 30.07.1998 за № 582; Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча, затверджене на зборах уповноважених організації орендарів ММК ім. Ілліча протоколом № 3 від 01.10.2010. Також, зазначає про те, що судами не розглянуто численні заяви, клопотання, пояснення, відзиви, що надавались позивачами. Вказує на порушення судами ст. ст. 21-24, ст. ст. 41, 129 Конституції України, ст. 167 ГК України та процесуального права - ст. ст. 5, 7, 8, 11, 13, 18, 42, 43, 120, 136, 137, 242 ГПК України та ст. ст. 66, 67 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 у поясненнях на касаційну скаргу просять надати оцінку правовим актам відповідачів на відповідність їх Конституції України, законам України; не застосовувати акти, які їм (Конституції України, законам України) суперечать. Захистити порушені права позивачів; задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 Скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення або ж змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд. Не обмежуватися доводами та вимогами касаційної скарги.

Також, позивач ОСОБА_3 звернувся із відзивом, в якому просить з урахуванням його доводів і наданих ним документів винести справедливе рішення.

Позивач ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу просить надати оцінку правовим актам відповідачів на відповідність їх Конституції України та законодавству України; не застосовувати акти, які суперечать їм (Конституції України та законодавству України). Просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги, не обмежуючись доводами і вимогами касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зазначає про безпідставність касаційної скарги позивача ОСОБА_1 та просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 залишити без змін.

ОСОБА_1 подав заяву-пояснення на відзив ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (яку підтримали і інші позивачі). В цій заяві, серед іншого, просить суд касаційної інстанції з урахуванням засновницьких документів і згідно з ст. 11 ГПК України розглянути вказані у прохальній частині цієї заяви документи, акти, а також розглянути наявні в матеріалах справи заяви, клопотання. Винести наказ на виконання витребування ухвал Господарського суду міста Києва від 21.12.2015, 25.02.2016; про залучення третьої особи - приватної компанії з обмеженою відповідальністю ОСОБА_14 як відповідача у справі; призупинити самоліквідацію відповідача ПрАТ "Ілліч-Сталь", а якщо їй було дозволено самоліквідуватись, то самоліквідацію визнати недійсною до моменту розрахунків з позивачами.

Вказана заява, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, задоволенню не підлягає.

ОСОБА_3 подав заперечення на відзив ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", в якому просить взяти до уваги наведені у цьому запереченні доводи та не приймати до уваги відзив ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча". Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_4 звернувся до суду із запереченням на відзив відповідача. В цьому запереченні просив суд застосувати до представника відповідача ч. 4 ст. 42 ГПК України; скасувати постанову апеляційного суду від 02.05.2018, а позовні вимоги задовольнити. Заявив і клопотання про витребування у Конституційного суду України справу № 1-7/2007, яке не підлягає задоволенню з огляду на вимоги ст. 300 ГПК України. Крім того, позивачем не було доведено підстав для застосування до представника відповідача відповідальності згідно з ч. 4 ст. 42 ГПК України.

ОСОБА_5 подав клопотання (яке підтримали інші позивачі) про залишення відзиву ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" без розгляду. Посилається на те, що цей відзив підписаний представником ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ОСОБА_18, яка не є адвокатом, а згідно з пп. 11 п. 161 Перехідних положень Конституції України представництво у судах здійснюється виключно адвокатами.

Таке клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з пп. 11 п. 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження у цій справі було порушено у 2013 році, тобто до набрання чинності зазначеним законом. Крім того, ОСОБА_18, яка діє від імені ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на підставі довіреності № 62 від 31.01.2018, є адвокатом, що підтверджується доданим нею до відзиву свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4916 від 29.11.2017.

11.07.2018 позивач ОСОБА_11 подала клопотання про розгляд справи у суді касаційної інстанції за її відсутністю у зв'язку із сімейними обставинами. При цьому, в клопотанні зазначила, що позов та подані раніше клопотання підтримує. Заслухавши думку учасників справи, розглянувши вказане клопотання, колегія суддів задовольнила клопотання.

У заяві-пояснення на відзив ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ОСОБА_1 заявлялися додаткові вимоги до касаційної скарги, однак з урахуванням ч. 1 ст. 298 ГПК України, Верховний Суд розглядає вимоги касаційної скарги, які були подані 21.05.2018.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову (з урахуванням прохальної частини касаційної скарги) відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що не відноситься до компетенції касаційного господарського суду.

Як встановлено господарськими судами, розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 765р від 17.05.1993 вирішено зареєструвати організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, створену членами трудового колективу Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

26.05.1993 між Фондом державного майна України (орендодавцем) та організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (орендарем) було укладено договір оренди № Д-1842, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування цілісний майновий комплекс Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча відповідно за результатами проведеної інвентаризації.

19.12.1996 між Фондом державного майна України та організацією орендарів підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" укладено установчий договір № АТ-92, за умовами якого вирішено заснувати відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", яке виступило правонаступником орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Відповідно до п. 12 установчого договору № АТ-92 статутний капітал сформований за рахунок внесків майна засновників: ФДМ України передає державне майно на суму 534 681 450 грн, поділене на 2 138 725 800 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 69 % статутного фонду; організація орендарів - майно, що є власністю орендаря на суму 239 580 670 грн, яке було поділене на 958 322 680 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн, що складає 31% статутного фонду товариства. Організація орендарів має право на створення та володіння консолідованим пакетом акцій, які належать організації орендарів. Організація орендарів орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", як один із засновників товариства, визначає частку кожного члена організації орендарів у консолідованому пакеті акцій відповідно до "Положення про організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча" та "Положення про колективний частковий фонд організації орендарів".

Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 86-АТ від 20.12.1996 "Про створення ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на базі майна орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" було створено відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" є правонаступником орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (п. 1 наказу № 86-АТ від 20.12.1996).

Пунктом 4.1. Статуту ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" визначено, що організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать організації орендарів. Організація орендарів ОП "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", як один із засновників товариства, визначає частку кожного члена організації орендарів у консолідованому пакеті акцій відповідно до "Положення про організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча" та "Положення про колективний частковий фонд організації орендарів".

07.05.1997 між організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ОСОБА_19 було укладено установчий договір, відповідно до якого вирішено створити товариство з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".

Статтею 5 цього договору, п. 6.3., 6.4. Статуту ТОВ "Ілліч-Сталь" визначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд у сумі 239 580 680 грн, а саме: організація орендаторів вносить корпоративні права у вигляді акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" вартістю 239 580 670 грн, що становить 99,9999958 %; ОСОБА_19 - грошові кошти в сумі 10 грн, що становить 0,0000042 %.

22.07.1998 між організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ОСОБА_19 укладено установчий договір, за умовами якого вирішено створити закрите акціонерне товариство "Ілліч-Сталь" шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".

Додатковою угодою від 27.08.1998 до установчого договору № АТ-92 від 19.12.1996, укладеного між Фондом державного майна України та організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, вирішено викласти п. 12 установчого договору № АТ-92 в такій редакції: "Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний фонд згідно із затвердженим актом оцінки та рішенням Вищого арбітражного суду України у справі № 3/52 від 18.05.1998 у розмірі 837 928 120 грн, поділений на 3 351 712 480 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників: ФДМ України - державне майно на суму 537 310 450 грн, поділене на 2 149 241 800 простих іменних акцій, які реалізуються відповідно до плану приватизації ОП "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і становлять 64,124 % Статутного фонду товариства; організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча передає в Статутний фонд майно, що є власністю орендаря на суму 300 617 670 грн, яке поділено на 1 202 470 680 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн, що складає 35,876 % Статутного фонду товариства. Організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать організації орендарів".

Відповідно до п. 8 Положення про колективний частковий фонд орендного підприємства "ММК ім. Ілліча", затвердженого на зборах уповноважених організації орендарів орендного підприємства "ММК ім. Ілліча" протоколом № 2 від 24.02.1995, орендар не має права розпоряджатися на власний розсуд часткою в колективному майні. Рішення про його використання є виключною компетенцією зборів уповноважених організації орендарів. У майновій формі майно орендного підприємства, що знаходиться в колективній власності, є неподільним.

У п. 6.1 Положення про колективний частковий фонд орендного підприємства ММК ім. Ілліча (затверджене на зборах уповноважених ОО "ММК ім. Ілліча" протоколом № 8 від 15.09.1999) збори уповноважених встановили, що члени організації орендарів володіють та розпоряджаються частками у майні організації орендарів відповідно до цього Положення та Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча. При цьому, право користування консолідованими частками членів організації орендарів належить саме організації орендарів (а.с. 175, т. 6).

На виконання вимог Закону України "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", постанови Кабінету Міністрів України № 498-р від 20.12.2000 "Про достроковий продаж закріпленого у державній власності пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", наказу Фонду державного майна України № 2675 від 20.12.2000 "Про затвердження уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", 20.12.2000 між Фондом державного майна України та ЗАТ "Ілліч-Сталь" було укладено договір № КПП-301 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" розміром 50 %+1 акція статутного капіталу.

За цим договором 21.02.2001 ФДМ України передано, а ЗАТ "Ілліч-Сталь" прийнято у власність пакет акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у кількості 1 675 856 241 шт. номінальною вартістю 0,25 грн за одну акцію, що підтверджується актом приймання-передачі пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" № 93.

Рішенням зборів уповноважених організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, оформленим протоколом № 4 від 01.10.2010, вирішено припинити діяльність організації орендарів та створено ліквідаційну комісію, головою якої обрано Рибко О.С.

У зв'язку із припиненням організації орендарів, її ліквідацією та відсутністю грошових коштів, рішенням зборів уповноважених організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, оформленим протоколом № 5 від 17.12.2010, вирішено покласти зобов'язання на ПрАТ "Ілліч-Сталь" з виплати членам організації, їх спадкоємцям у розмірі вартості їх часток після завершення процедури ліквідації організації орендарів; уповноважити голову ліквідаційної комісії Рибко О.С. на передання ПрАТ "Ілліч-Сталь" реєстру членів організації орендарів, які не розпорядилися своїми частками, для здійснення відповідних виплат.

Рішенням зборів уповноважених організації орендарів ММК ім. Ілліча, оформленим протоколом № 1 від 25.03.2011, затверджено ліквідаційний баланс та акт ліквідаційної комісії організації орендарів ММК ім. Ілліча, доручено голові ліквідаційної комісії подати документи державному реєстратору виконкому Маріупольської міської ради на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

25.03.2011 між організацією орендарів ММК ім. Ілліча та ПрАТ "Ілліч-Сталь" було укладено договір № 02 на виплату вартості частки, за умовами якого ПрАТ "Ілліч-Сталь" з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення організації орендарів ММК ім. Ілліча добровільно покладає на себе зобов'язання в частині забезпечення задоволення у вигляді матеріальної допомоги вимог членів організації орендарів щодо належних їм часток у колективному частковому фонді організації орендарів та якими вони не розпорядилися на момент ліквідації організації орендарів у розмірі, встановленому зборами уповноважених організації орендарів для викупу часток у період ліквідації (із коефіцієнтом 5,9 до номінальної вартості належної частки).

За ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря. На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.

Пунктом 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 57-93 від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (в редакції, чинній на момент приватизації ММК ім. Ілліча) визначено, що на вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Здійснивши аналіз Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча, затвердженого на зборах уповноважених організації орендарів ММК ім. Ілліча 29.04.1993; в редакції затвердженого зборами уповноважених організаціїї орендарів "ММК ім. Ілліча" (протокол № 6 від 30.11.1996), Положення про колективний частковий фонд орендного підприємства ММК ім. Ілліча, затвердженого зборами уповноважених організації орендарів ММК ім. Ілліча (протокол № 2 від 24.02.1995, протокол № 8 від 15.09.1999), Статут ВАТ "ММК ім. Ілліча", апеляційний суд встановив, що на момент укладення установчого договору № АТ-92 право виступати засновником ВАТ і, відповідно, одержати акції і набути корпоративні права відкритого акціонерного товариства мала організація орендарів ММК ім. Ілліча, а не кожен з членів ОО ММК ім. Ілліча.

Крім того, місцевий суд зазначив, що організація орендарів ММК ім. Ілліча за рішенням зборів уповноважених організації орендарів № 4 від 01.10.2010 припинила свою діяльність шляхом ліквідації, що не передбачала правонаступництва. Організацією орендарів ММК ім. Ілліча вказаний у п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 57-93 порядок прийнятий (затверджений) не був.

Врахувавши вказане, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази (в тому числі, установчі, статутні документи товариств; рішення, які оформлені протоколами загальних зборів акціонерів ВАТ, ПАТ "ММК ім. Ілліча" за 2000 -2010 р.р. (а.с. 181 - 259, т. 16; а.с. 2 -196, т. 17); протоколами зборів акціонерів ЗАТ, ПрАТ "Ілліч-Сталь" (а.с. 199-254, т. 17; а.с. 1 - 95, т. 18) (які не оспорені у встановленому законом порядку; не скасовані); надані на вимогу суду депозитарною установою - ТОВ "Об'єднана реєстраційна компанія" витяги про стан рахунків в цінних паперах, взявши до уваги справи № 22ц/0591/625/2012, № 22-22/2012, № 12/208пн, які мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору (а.с. 146-153; 174-177, т. 2), а також те, що позивачами не було доведено, що вони є чи були засновниками ТОВ, ЗАТ, ПрАТ "Ілліч-Сталь", суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання не розподілу акцій (ВАТ "ММК ім. Ілліча", ПрАТ "Ілліч-Сталь", 50 % пакету акцій + 1 акція, викуплених при приватизації) між членами організації орендарів таким, що порушує майнові права позивачів та в частині заявлених позивачами вимог про визнання права на виділ частки.

Також, апеляційним судом було правомірно вказано, а позивачами не спростовано те, що приватизація ВАТ "ММК імені Ілліча" була проведена відповідно до вимог чинного на той момент законодавства, зокрема Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" № 2085-III від 02.11.2000, який згідно з ухвалою Конституційного суду України від 21.11.2007 № 48-уп/2007 повністю реалізований, внаслідок чого вичерпав свою дію.

Обґрунтованим є висновок судів і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати: сертифікат на акції ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачам ОСОБА_4 43416 шт. акцій, ОСОБА_11 41112 шт. акцій, ОСОБА_1 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_12 45832 шт. акцій, ОСОБА_5 61884 шт. акцій, ОСОБА_7 18932 шт. акцій, ОСОБА_3 43516 шт. акцій; сертифікат на акції, викуплені у держави 50% + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_4 60348 шт. акцій, ОСОБА_11 57145 шт. акцій, ОСОБА_1 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751 шт. акцій, ОСОБА_12 63706 шт. акцій, ОСОБА_5 86018 шт. акцій, ОСОБА_7 26315 шт. акцій, ОСОБА_3 60487 шт. акцій; сертифікат на акції ПрАТ "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_4 на суму 8378 грн, ОСОБА_11 на суму 8099 грн, ОСОБА_1 на суму 12 747 грн, ОСОБА_16 на суму 10389 грн, ОСОБА_12 на суму 8909 грн, ОСОБА_5 на суму 11458 грн, ОСОБА_7 на суму 3202 грн, ОСОБА_3 на суму 8514 грн; виділення і видачу на руки частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу ПрАТ "Ілліч-Сталь" із пакету акцій ПрАТ "Ілліч-Сталь" позивачів: ОСОБА_4 на суму 8378 грн, ОСОБА_11 на суму 8099 грн, ОСОБА_1 на суму 12747 грн, ОСОБА_16 на суму 10389 грн, ОСОБА_12 на суму 8909 грн, ОСОБА_5 на суму 11458 грн, ОСОБА_7 на суму 3202 грн, ОСОБА_3 на суму 8514 грн; виділення та видачу на руки частини із спільного пакету акцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачів: ОСОБА_4 43416 шт. акцій, ОСОБА_11 41112 шт. акцій, ОСОБА_1 64364 шт. акцій, ОСОБА_16 51620 шт. акцій, ОСОБА_12 45832 шт. акцій, ОСОБА_5 61884 шт. акцій, ОСОБА_7 18932 шт. акцій, ОСОБА_3 43516 шт. акцій на 30.12.1996; виділення та видачу на руки частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у держави Україна при приватизації державного майна, позивачами: ОСОБА_4 60348 шт. акцій, ОСОБА_11 57145 шт. акцій, ОСОБА_1 89465 шт. акцій, ОСОБА_16 71751шт. акцій, ОСОБА_12 63706 шт. акцій, ОСОБА_5 86018 шт. акцій, ОСОБА_7 26315 шт. акцій, ОСОБА_3 60487 шт. акцій, які є похідними від вимог про визнання не розподілу акцій таким, що порушує права позивачів та визнання права на виділ частки.

Щодо вимоги позивачів про визнання недійсним договору на виплату вартості частки № 02 від 25.03.2011, то суди правомірно відмовили у їх задоволенні, з огляду на таке.

Зборами уповноважених ОО ММК ім. Ілліча (протокол № 4 від 01.10.2010 (а.с. 32-36 т. 5)) прийнято рішення про припинення ОО ММК ім. Ілліча у зв'язку з ліквідацією; документи про що вирішено подати державному реєстратору для внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та створити ліквідаційну комісію.

Засіданням Наглядової ради відповідача-3 від 04.10.2010 (враховуючи, що згідно з чинним Положенням про колективний частковий фонд ОО ММК ім. Ілліча відповідач-3, як член ОО ММК, має право здійснювати викуп часток у інших її членів) вирішено надати згоду на викуп відповідачем-3 часток в колективному частковому фонді ОО ММК у фізичних осіб - членів ОО ММК за ціною, розрахованою із встановленим коефіцієнтом 5,9 до існуючої номінальної вартості їх часток.

Рішенням зборів уповноважених ОО ММК ім. Ілліча, оформленим протоколом № 5 від 17.12.2010, у зв'язку з припиненням організації орендарів, її ліквідацією та відсутністю грошових коштів вирішено зобов'язати відповідача-3, засновником якого є ОО ММК ім. Ілліча, здійснити виплати членам організації, їх спадкоємцям в розмірі вартості їх часток після завершення процедури ліквідації організації орендарів; уповноважити голову ліквідаційної комісії Рибко О.С. передати відповідачу-3 реєстру членів організації орендарів, які не розпорядилися своїми частками, для здійснення відповідних виплат.

Рішенням зборів уповноважених ОО ММК ім. Ілліча (протокол № 1 від 25.03.2011 (а.с. 12-14 т. 5) затверджено ліквідаційний баланс та акт ліквідаційної комісії ОО ММК ім. Ілліча.

25.03.2011 між ОО ММК ім. Ілліча та ПрАТ "Ілліч-Сталь" було укладено договір на виплату вартості частки № 02, за умовами якого ПрАТ "Ілліч-Сталь" з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ОО ММК ім. Ілліча добровільно покладає на себе зобов'язання в частині забезпечення виплат у вигляді матеріальної допомоги вимог членів ОО ММК щодо належних їм часток в колективному частковому фонді ОО ММК, якими вони не розпорядилися на момент ліквідації ОО ММК у розмірі, встановленому зборами уповноважених організації орендарів для викупу часток в період ліквідації.

Згідно з договором № 02 від 25.03.2011 ОО ММК ім. Ілліча передала ПрАТ "Ілліч-Сталь" остаточний реєстр колишніх членів ОО ММК ім. Ілліча, які на час ліквідації не розпорядилися своєю часткою.

Апеляційним судом встановлено, що за договором № 02 та згідно з рішенням, прийнятим на засіданні Наглядової ради відповідача-3 від 04.10.2010, ПрАТ "Ілліч-Сталь" добровільно взяло на себе обов'язок з виплати грошових коштів колишнім членам ОО ММК ім. Ілліча, тому ці виплати були визначені як матеріальна допомога.

Згідно зі ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Господарські суди, встановили, що як на підставу для визнання вказаного договору недійсним у цій справі позивачі посилаються на порушення їх прав, як учасників ОО ММК ім. Ілліча на отримання частини акцій відповідачів-2, - 3, однак, оскільки позивачами не було доведено наявність у них законного права на виділення їм спірних акцій, не доведено, що договір № 02 порушує їх права та інтереси, як учасників ОО ММК ім. Ілліча, правомірно відмовили у задоволенні позову у цій частині.

Крім того, рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 29.02.2012 у справі № 2/250/121/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.05.2012, за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ПрАТ "Ілліч-Сталь" про визнання договору № 02 недійсним було встановлено факт відсутності підстав для визнання цього договору недійсними (договір № 02 відповідає положенням чинного на момент його укладення законодавству; його укладено та підписано уповноваженими на це особами; прав позивачів він не порушує і жодних обов'язків для них не створює).

Також, господарськими судами правомірно припинено провадження в частині позовних вимог щодо ОСОБА_13 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), адже підставою позовних вимог до останнього позивачі визначають неправомірні дії ОСОБА_13, як керівника відповідачів -2,-3 та ОО ММК ім. Ілліча, що не стосується корпоративних чи приватизаційних відносин і які (вимоги) не підлягають розгляду у господарському суді.

Недоречними є посилання позивача на не дослідження і порушення судами п. 5 Декрет Кабінету Міністрів України № 57-93 від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду", з огляду на таке.

Згідно з п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 57-93 від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" на вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Місцевим судом встановлено, що повноваження на розподіл акцій у консолідованому пакеті акцій, що належить організації орендарів, мала сама організація орендарів і такий розподіл акцій між членами організації згідно з вказаним Декретом провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.

Оскільки організацією орендарів ММК ім. Ілліча вказаний порядок прийнятий (затверджений) не був, ОО ММК ім. Ілліча припинила свою діяльність шляхом ліквідації, що не передбачає правонаступництва, то суди прийшли до правильного висновку про неможливість розподілу акцій між позивачами.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що судами не було враховано постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2015, то вони є безпідставними, адже господарськими судами при прийнятті рішення було виконано вказівки Вищого господарського суду України.

Зокрема, апеляційним судом здійснено запити та витребовувалися рішення загальних зборів організації орендарів "ММК ім. Ілліча", оформлені протоколом № 6 від 30.11.1996 та № 7 від 30.12.1996 (на необхідність дослідження яких звернув увагу ВГСУ у постанові від 11.11.2015), однак такі протоколи не збереглися за спливом часу, при реорганізації та перетворенні юридичних осіб їм передані не були, тому ці документи з вказаних підстав не могли бути досліджені судами.

На запит суду, нотаріуси Рябоконь Ю.С., Шпарага С.С. (які посвідчували договори купівлі-продажу частки у колективному частковому фонді організації орендарів "ММК ім. Ілліча" з посиланням на протокол № 7 від 30.12.1996) листами № 163/01-16 від 26.03.2018, № 87/01-16 від 15.03.2018 повідомили, що протокол № 7 від 30.12.1996 в нотаріальній справі відсутній. При здійсненні посвідчення угоди сторонами надавалися лише виписки з реєстру, який (реєстр) затверджений протоколом № 7 від 30.12.1996 (при цьому, виписка була видана та засвідчена повноважною особою, а тому її було достатньо для вчинення нотаріальної дії).

Судом апеляційної інстанції було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, акти і їм була надана належна оцінка, а також були почуті сторони, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України"). Відсутність, витребуваного судом протоколу № 7 від 30.12.1996, не є підставою для скасування постанови апеляційного суду, адже, наявні в матеріалах справи докази були достатніми для прийняття законних рішень у справі.

Щодо доводів позивача про те, що судами було порушено ст. ст. 21-24, ст. ст. 41, 129 Конституції України, ст. 167 ГК України та ст. ст. 5, 7, 8, 11, 13, 18, 42, 43, 120, 136, 137, 242 ГПК України та ст. ст. 66, 67 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), то необхідно зазначити, що судами було правильно застосовано ті норми матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, а незгода позивача з рішенням господарських судів не може свідчити про неправильне застосування чи порушення господарськими судами норм матеріального чи процесуального права.

Також, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що судами не було розглянуто подані позивачами клопотання, відзиви, заяви, оскільки обома судами були ретельно досліджено подані відзиви, розглянуто клопотання, заяви. Відсутність підстав для їх задоволення, що правомірно було встановлено судами, не може свідчить про їх не розгляд судами та порушення у зв'язку із цим прав позивачів.

За ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахування вимог ст. 300 ГПК України судом касаційної інстанції не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Згідно з ст. 236 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова апеляційного суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

Оскільки підстав для скасування постанови апеляційного суду немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі за № 905/5689/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

Г. Вронська