ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12809/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників заявника касаційної скарги ОСОБА_1 - адвокатів Антонова Г.І., Короєд С.О.; ліквідатора боржника Тищенко Н.П. особисто та її адвоката Зьоми В.О.; представника ініціюючого кредитора ТОВ "Європа-Авто" - адвоката Рибарук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020

у справі № 910/12809/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Авто"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис обставин справи, встановлених судами

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Авто" (далі - ТОВ "Базіс-Авто", Боржник). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Авто" (далі - ТОВ "Європа-Авто") до ТОВ "Базіс-Авто" в розмірі 667 400,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном Боржника. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Базіс-Авто" за номером 34751 від 25.08.2016. Призначено розпорядником майна ТОВ "Базіс-Авто" арбітражного керуючого Тищенко Н.П.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено: Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 102627,81грн., з яких 2756,00 грн. - вимоги першої черги, 99701,81грн. - вимоги третьої черги, 170,00грн. - вимоги шостої черги; ТОВ "Європа-Авто" з грошовими вимогами на суму 881180,00 грн., з яких 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 667400,00 грн. - вимоги четвертої черги, 200 000,00 грн. - вимоги шостої черги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 ТОВ "Базіс-Авто" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тищенко Н.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 визнано кредитором ТОВ "Базіс-Авто" - ОСОБА_1 на суму 1 596 825,00 грн., з якої: 3200, 00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; 1593625,00 грн. - шоста черга задоволення вимог. Зобов`язано ліквідатора банкрута надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів відповідно до висновків суду. В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалами Господарського суду від 14.12.2017, 24.09.2018, 14.01.2019 строк для надання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута для його затвердження неодноразово продовжувався.

19.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла нотаріально завірена заява засновника боржника Мінича А.В. про намір задовольнити вимоги кредиторів боржника, в якій останній, посилаючись на статті 31, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), повідомив суд про намір та бажання задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Базіс-Авто".

За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/12809/19 заяву ОСОБА_2 як власника майна боржника про намір задовольнити вимоги кредиторів задоволено, встановлено ОСОБА_2 строк до 07.11.2019 для проведення розрахунків з усіма кредиторами та зобов`язано ліквідатора ТОВ "Базіс-Авто" арбітражного керуючого Тищенко Н.П. до 11.11.2019 подати суду письмовий звіт в порядку, встановленому частиною 5 статті 31 Закону про банкрутство. Призначено наступне судове засідання на 11.11.2019.

На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2019 ОСОБА_2 06.11.2019 подано суду докази на підтвердження розрахунків з кредиторами ТОВ "Базис-Авто", внесених до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме платіжне доручення від 15.10.2019 №TR.10216916.7313.9047 на суму 881 180,00 грн.: отримувач ТОВ "Європа-Авто", платіжне доручення від 15.10.2019 №TR.10216916.7188.9047 на суму 102 627,81грн.: отримувач УК у Деснянському районі, платіжне доручення від 15.10.2019 №TR.10216916.7351.9047 на суму 411 000,00 грн.: отримувач Стефанішин А.М., платіжним дорученням від 16.10.2019 №131528 на суму 1 185 825,00грн., отримувач: Стефанішин А.М.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 (суддя Яковенко А.В.) у справі №910/12809/19 постановлено: закрити провадження у справі №910/12809/16 про банкрутство ТОВ "Базіс-Авто"; припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; вважати ТОВ "Базіс-Авто" таким, що не має боргів і може продовжувати свою діяльність; державному реєстратору за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про закриття провадження у справі №910/12809/16 про банкрутство ТОВ "Базіс-Авто".

Ухвала суду про закриття провадження обґрунтована тим, що станом на день розгляду справи кредиторські вимоги, що внесені до реєстру вимог кредиторів Боржника, погашені у повному обсязі, а отже, відсутні підстави для продовження провадження у справі про банкрутство ТОВ "Базис-Авто", оскільки предмет спору у даному випадку відсутній, заборгованість боржником погашена визнаним кредиторам у повному обсязі, Боржник є вільним від боргів, і в такому разі може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 (колегія суддів: Грек Б.М. - головуючий, Остапенко О.М., Копитова О.С.) апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Базіс-Авто" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/12809/19 скасовано. Справу направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова суду обґрунтована тим, що місцевий господарський суд, в порушення вимог частини третьої статті 39 Закону про банкрутство (який був чинним на момент задоволення судом заяви ОСОБА_2 (ухвала від 07.10.2019) про намір задовольнити вимоги кредиторів), статей 61, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), без подання арбітражним керуючим ліквідаційного звіту передчасно закрив провадження у справі про банкрутство. При цьому, в разі неможливості подання звіту ліквідатора, суд повинен був з`ясувати обставини, що унеможливлюють його подання, дати оцінку діям щодо намагання арбітражного керуючого вчинення дій щодо його складення й надання на затвердження та відобразити вказане у своєму рішенні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції:

- неправильно застосовано правову позицію Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (зокрема не наведено в якій частині ухвала від 11.11.2019 у даній справі протирічить правовому висновку у наведеному судовому рішенні);

- не застосовані правові висновки Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14 (у даній справі Верховний Суд хоча й визнав оскаржувані судові рішення передчасними по відношенню до необхідності здійснення судового розгляду клопотання про затвердження плану санації, проте зазначив про відсутність підстав для їх скасування, оскільки таке скасування виявилось би формальним);

- не застосовано норми частини п`ятої статті 65, статті 90 КУзПБ, частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТОВ "Базис-Авто" просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Також, до суду касаційної інстанції від ТОВ "Європа-Авто" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/12809/16 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Банасько О,О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.03.2020.

Ухвалою КГС ВС від 19.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 та призначено до розгляду на 22.04.2020.

Ухвалою КГС ВС від 22.04.2020 розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 відкладено на 13.05.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2298/17 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Жукова С.В., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2020.

Ухвалою КГС ВС від 13.05.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому-доповідачу судді КГС ВС Огородніку К.М. та члену колегії, судді Банаську О.О. у розгляді справи №910/12809/16 - відмовлено.

Ухвалою КГС ВС від 13.05.2020 розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 відкладено на 03.06.2020.

У судовому засіданні 03.06.2020 оголошено перерву з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 до 10 червня 2020 року о 14:00.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Підставами касаційного оскарження Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 є неправильне, на думку скаржника, застосування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, не застосування правових висновків Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/398/14 та норм процесуального права у відповідності до ч.5 ст. 65, ст. 90 КУзПБ.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті З ГПК України).

Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 заяву ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів Боржника, подану згідно положень статей 31, 39 Закону про банкрутство, задоволено та встановлено заявнику строк до 07.11.2019 для проведення відповідних розрахунків.

В якості правової підстави для задоволення такої заяви, судом першої інстанції застосовано положення статті 39 Закону про банкрутство, відповідно до частини першої якої власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника у будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити усі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів або надати боржнику грошові кошти, достатні для задоволення всіх вимог кредиторів, у порядку та на умовах, передбачених статтею 31 цього Закону.

Суд касаційної інстанції зазначає, що до правовідносин виконання зобов`язань боржника власником його майна (органом, уповноваженим управляти майном) у ліквідаційній процедурі на підставі статті 39 Закону про банкрутство, положення статті 31 цього Закону застосовуються судами щодо порядку та умов подання заяви про намір задовольнити вимоги кредиторів, її розгляду судом та розрахунку з конкурсними кредиторами заявником, натомість надання звіту ліквідатором у такому випадку відбувається у порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону (частина друга статті 39 Закону про банкрутство).

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VІІ.

Відповідно частини 2 перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство повинен здійснюватися відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах повинно здійснюватися відповідно до цього Кодексу.

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення ЄСПЛ у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997).

За таких обставин, на момент прийняття місцевим господарським судом ухвали від 07.10.2019 щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів був чинним Закон про банкрутство, а відтак в частині встановлення судом факту виконання заявником зобов`язань щодо проведення розрахунків останнім з конкурсними кредиторами (на виконання даної ухвали) підлягали застосуванню положення Закону про банкрутство. Разом з тим, з 21.10.2019 розгляд справи №910/12809/16 про банкрутство ТОВ "Базіс-Авто", зокрема вирішення питання щодо можливості закриття провадження у справі, повинен здійснюватися відповідно до положень КУзПБ.

Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, обов`язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, що включене до складу ліквідаційної маси.

Згідно статті 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Виходячи з вимог Кодексу, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначено частиною першою статті 90 КУзПБ, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Варто зазначити, що законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства.

Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства про банкрутство та беручи до уваги, що справа №910/12809/16 про банкрутство ТОВ "Базіс-Авто" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, закриття провадження у даній справі могло здійснюватися лише на підставі пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ.

Разом з тим, закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ поставлено в залежність до однієї обов`язкової умови - наявності затвердженого судом звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що затвердження судом звіту ліквідатора, як підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, є необхідним підсумком після етапу погашення вимог кредиторів з метою проведення судом правового аналізу здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури та отримання вичерпних правових висновків про встановлені обставини та їх наслідки.

Разом з тим, частиною третьою статті 39 Закону про банкрутство було передбачено, що за результатами розгляду звіту ліквідатора господарський суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство в разі задоволення всіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на викладене, Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що в разі задоволення всіх вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі вимога подання та затвердження звіту ліквідатора передбачена нормами як Закону про банкрутство, так і КУзПБ, а тому місцевий господарський суд, в порушення як частини третьої статті 39 Закону про банкрутство, так і статей 61, 65, 90 КУзПБ, передчасно закрив провадження у даній справі про банкрутство без подання ліквідаційного звіту, не з`ясувавши, при цьому, причин неможливості подання звіту ліквідатором.

Отже, наведеним спростовуються доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини п`ятої статті 65, статті 90 КУзПБ.

Доводи скаржника щодо безпідставності посилання суду апеляційної інстанції на невідповідність ухвали місцевого господарського суду правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, без належного цьому обґрунтування, не спростовують правомірності висновку апеляційного господарського суду про передчасність закриття провадження у даній справі про банкрутство за встановлених обставин не подання ліквідатором ліквідаційного звіту та, як наслідок, без його розгляду й затвердження судом.

Крім того, твердження скаржника, що оскаржувана постанова прийнята без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постанові від 23.01.2019 у справі № 923/398/14, є безпідставними, оскільки висновки у зазначеній справі були зроблені за наявності інших фактичних обставин, зокрема предметом судового розгляду була заява забезпеченого кредитора про перехід до ліквідаційної процедури боржника із процедури його санації, а висновок суду касаційної інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, не дивлячись на їх передчасність, ґрунтувався на вірно зроблених висновках судів попередніх інстанцій про відсутність у ініціатора переходу до ліквідаційної процедури такого права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, дійшов висновку, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12809/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді О.О. Банасько

С.В. Жуков