Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №922/2431/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2431/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: Офіса великих платників податків Державної фіскальної служби - Норця В.М., ТОВ "Корнелія" - Кільбурт Д.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та Офіса великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018

та постанову Господарського суду Харківської області від 22.08.2017

у справі № 922/2431/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2017 порушено провадження у справі № 922/2431/17 про банкрутство ТОВ "Корнелія" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі № 922/2431/17 (суддя Яризько В.О.) визнано ТОВ "Корнелія" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Никитаренка А.С.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 (колегія суддів: Шевель О. В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі № 922/2431/17 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Сбербанк" та Офіс великих платників податків ДФС звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами та просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі №922/2431/17 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень ПАТ "Сбербанк" та Офіс великих платників податків ДФС зазначають неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що ним у відповідності до норм ст. 20, 75, 78 Податкового кодексу України було прийнято наказ від 26.07.2017 №1611 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Корнелія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.07.2017, однак, перевірку ТОВ "Корнелія" проведено не було через відсутність останнього за податковою адресою ТОВ "Корнелія" (м. Харків, провулок Театральний, 4).

За твердженням Офісу великих платників податків ДФС, ліквідатором боржника Никитаренком А.С. було порушено вимоги ч.7 ст.111 ЦК України, що, на його думку, спричинило неможливість встановлення податковим органом розміру заборгованості боржника з податків і зборів (обов'язкових платежів) та звернення з кредиторськими вимогами до боржника в установленому чинним законодавством порядку.

На думку Офісу великих платників податків ДФС, після прийняття судового рішення про визнання ТОВ "Корнелія" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури податковий орган позбавлений права визначати суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, а також заявити свої вимоги до боржника на суми коштів, які можуть бути визначені в податкових повідомленнях-рішеннях (у разі виявлення порушень за результатами перевірки боржника).

ПАТ "Сбербанк" у своїй касаційній скарзі посилається на те, що оскільки Офісом великих платників податків ДФС не проведено позапланову документальну перевірку боржника з визначених податковим законодавством підстав через відсутність останнього за місцем реєстрації, то органом ДФС не сформовано з дотриманням вимог чинного податкового законодавства розмір грошових вимог до ТОВ "Корнелія", у тому числі і за визначений наказом керівника Офісу великих платників податків ДФС період.

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор Никитаренко А.С. просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі №922/2431/17 залишити без змін, а касаційні скарги ПАТ "Сбербанк" та Офісу великих платників податків ДФС - без задоволення, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанції повно і всебічно досліджено усі обставини справи, прийняті рішення є законними і обґрунтованими, не порушують прав скаржників та не є перешкодою органу ДФС для проведення перевірки боржника.

При цьому, ліквідатор банкрута зазначає, що ТОВ "Корнелія" перебуває в стані припинення з 01.06.2016, будь-яких дій щодо здійснення податкової перевірки органами ДФС вчинено не було.

Боржник також вказує на те, що Офісом великих платників податків ДФС не було направлено на адресу ліквідатора наказу про проведення перевірки та будучи кредитором у даній справі, зі скаргою на дії чи бездіяльність ліквідатора до господарського суду не звертався.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Офісу великих платників податків ДФС, ТОВ "Корнелія" перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та доводи відзиву на касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Корнелія" здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.1 п.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Згідно ч.5 ст.105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.05.2016 загальними зборами ТОВ "Корнелія" було прийнято рішення про припинення даного товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства (протокол загальних зборів № 30/05-16 від 30.05.2016).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиним учасником боржника є юридична особа - Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Ranswort investments limited", Британські Віргінські острови.

Судами з'ясовано, що на загальних зборах учасників ТОВ "Корнелія" від засновника був присутній представник Князь С.С., повноваження, якого діяти від імені і в інтересах Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Ranswort investments limited", підтверджені належним чином оформленою довіреністю, копія якої додана до матеріалів справи, а отже рішення про припинення ТОВ "Корнелія" прийнято уповноваженою особою.

Відповідно до матеріалів справи, повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Корнелія" шляхом ліквідації було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до якого 01.06.2016 внесено запис про знаходження товариства в стані припинення за рішенням засновників та визначення строку для заявлення кредиторами своїх вимог до 03.08.2016.

На виконання вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України про припинення ТОВ "Корнелія" ліквідатором були повідомлені контролюючі органи, надані відповідні документи та запропоновано звернутися до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами.

Місцевим та апеляційним судами з'ясовано, що ліквідатором подано до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заяву за формою 8-ОПП про припинення платника податку ТОВ "Корнелія".

До того ж, з наданих Офісом великих платників податків ДФС копій податкових декларацій ТОВ "Корнелія" з ПДВ та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік вбачається, що вимогу ст.111 ЦК України стосовно подання звітності за останній звітний період боржником було дотримано.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України усі відомі кредитори (за даними власного обліку) були повідомлені належним чином про припинення ТОВ "Корнелія".

З матеріалів справи вбачається, що до голови ліквідаційної комісії ТОВ "Корнелія" надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 335 973 956,76 грн. (ТОВ "Бруком" - 900,00 грн., ТОВ " Карт Маркет" - 6425,03 грн., Офісом великих платників податків ДФС - 7 348 900,22 грн., ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" - 1 076 204 180,03 грн., ПАТ "Сбербанк" - 1 252 413 551,48 грн.).

Місцевим судом встановлено, що зазначені суми кредиторської заборгованості підтверджені належними доказами, розглянуті та визнані ліквідатором ТОВ "Корнелія", про що у встановленому порядку повідомлено кредиторів.

До того ж, як з'ясовано судом, ліквідатором було проведено інвентаризацію рухомого майна, об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, основних засобів, товарів в обороті, розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами.

За результатами проведеної інвентаризації встановлено, що у ТОВ "Корнелія" відсутня дебіторська заборгованість, відсутні будь-які матеріальні та нематеріальні активи, окрім 16 000,00 грн. грошових коштів в касі товариства.

Судами встановлено, що 14.04.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Корнелія" затверджено проміжний ліквідаційний баланс, відповідно до якого активи (грошові кошти) складають 16 000,00 грн., інші оборотні активи відсутні, загальний розмір зобов'язань становить 2 328 625 тис. грн., та прийнято рішення про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Корнелія".

На загальних зборах учасників ТОВ "Корнелія" від засновника був присутній представник Князь С.С., повноваження якого діяти від імені і в інтересах Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Ranswort investments limited" підтверджені належним чином оформленою довіреністю, строк дії довіреності до 15.04.2017, а, отже, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Корнелія" від 14.04.2017 прийняті уповноваженою особою.

Відповідно до ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Таким чином, встановивши, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про те, що боржник є дійсно неплатоспроможним, що свідчить про скрутний фінансовий стан ТОВ "Корнелія" і неможливість відновлення виробництва, а вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Доводи заявників касаційних скарг про те, що Офісом великих платників податків ДФС не проведено позапланову документальну перевірку боржника через відсутність останнього за місцем реєстрації, відхиляються колегією суддів, оскільки, як встановлено апеляційним судом, доказів здійснення Офісом великих платників податків ДФС дій з належного повідомлення боржника про перевірку, а саме, вручення йому наказу від 26.07.2017 № 1611 в порядку, встановленому ст. 42.2. Податкового кодексу України, надано не було.

Аргументи Офісу великих платників податків ДФС у касаційній скарзі про те, що дії ліквідатора призвели до неможливості встановлення податковим органом розміру заборгованості боржника з податків і зборів (обов'язкових платежів) та звернення з кредиторськими вимогами до боржника в установленому чинним законодавством порядку відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Офіс великих платників податків ДФС скористався своїм правом на звернення до боржника з кредиторськими вимогами, відповідні вимоги на суму 7 348 900,22 грн. було визнано ліквідатором ТОВ "Корнелія" і господарським судом.

Окрім того, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, Офісу великих платників податків ДФС було відомо про запис у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.06.2016 щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення ТОВ "Корнелія", однак, наказ від 26.07.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Корнелія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було видано органом ДФС більше ніж через рік після винесення вищевказаного запису, а також після звернення Офісу великих платників податків ДФС з кредиторськими вимогами до боржника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

Доводи касаційних скарг зводяться до посилань на обставин непроведення податкової перевірки боржника, яка передбачена ст.78 Податкового кодексу України. Однак, як було зазначено вище, перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає органу ДФС можливості вжити заходи щодо перевірки діяльності боржника, звернувшись до ліквідатора банкрута з наказом про проведення такої перевірки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції вірно встановив, що і після визнання 22.08.2017 боржника банкрутом Офіс великих платників податків ДФС не вживав заходів щодо проведення перевірки боржника, що дозволило б податковому органу при належному виконанні ним обов'язків, передбачених податковим законодавством України, скористатись правом визначити суми податкових та грошових зобов'язань платника податків, а також заявити свої вимоги до боржника на суми коштів (у разі виявлення порушень за результатами перевірки боржника).

Згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2015) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені судами обставини, зокрема, того, що наявних у боржника майнових активів недостатньо для погашення кредиторської заборгованості, а боржником дотримано вимоги процедури досудової ліквідації відповідно до положень ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, касаційний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність та обґрунтованість підстав для визнання ТОВ "Корнелія" банкрутом згідно ст. 95 Закону про банкрутство та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий та апеляційний господарські суди належним чином дослідили подані сторонами докази та всі обставини, що мають значення для даної справи, та надали їм відповідну правову оцінку.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ПАТ "Сбербанк" та Офісом великих платників податків ДФС у касаційних скаргах доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у даній справі.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та постанова Господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі № 922/2431/17 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та Офіса великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та постанову Господарського суду Харківської області від 22.08.2017 у справі № 922/2431/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.