ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/845/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Краснова Є. В., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

представники учасників справи:

позивача - Савенко О. О.,

відповідача - Ільєнко І. С.,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (судді: Орєшкіна Е. В. - головуючий, Кощеєв І. М., Подобєд І. М.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 (суддя Носівець В. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор"

до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою"; виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради,

про визнання недійсним і скасування рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 07.02.2019 № 20, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації;

та за зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області

до Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою"; виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради,

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор" (далі - ПрАТ "Розівський елеватор") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (далі - (Таврійська сільська рада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою" (далі - ДП "Запорізький НДІ землеустрою"); виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі відділу державної реєстрації виконкому Оріхівської міської ради (далі - відділ державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради) (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, яку суд прийняв) про:

- визнання недійсним і скасування рішення Таврійської сільської ради від 07.02.2019 № 20 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" (далі - рішення від 07.02.2019 № 20) ;

- визнання за ПрАТ "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів";

- проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, за ПрАТ "Розівський елеватор" на підставі рішення суду.

1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення статей 104, 108 Цивільного кодексу України, статті 92, пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) обґрунтовані тим, що Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у 1995 році видано державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 001632.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.01.1998 № 20 Орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" перетворено на Відкрите акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (далі - ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів").

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" було перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів"(далі - ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів").

18.05.2017 діяльність ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" припинено шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (далі - ПАТ "Розівський елеватор"), яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів". У подальшому ПАТ "Розівський елеватор" перейменовано у ПрАТ "Розівський елеватор".

Позивач зазначає, що зважаючи на положення статей 104, 108 Цивільного кодексу України, статей 92, 141 Земельного кодексу України, а також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 907/916/17 та у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а-11, позивач наголосив, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення такої установи виключає правонаступництво. Отже, наявність правонаступництва виключає припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Розівський елеватор" із підстав припинення юридичної особи - ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".

Однак Таврійська сільська рада, ухвалюючи оскаржуване рішення від 07.02.2019 № 20, зазначеного не врахувала, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

1.3. У відзиві на позовну заяву Таврійська міська рада просила відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що ПрАТ "Розівський елеватор" у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою не набуло; згідно зі спірним рішенням від 07.02.2019 № 20 земельну ділянку комунальної власності правомірно визначено для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні), про що позивачеві було повідомлено.

1.4. У червні 2019 року Таврійська міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою до ПрАТ "Розівський елеватор", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП "Запорізький НДІ землеустрою" і відділ державної реєстрації виконкому Оріхівської міської ради) про витребування із незаконного володіння відповідача земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, площею 103,773 га, розташованої на території Таврійської сільської ради, наданої у постійне користування Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на підставі державного акта на право постійного користування від 26.09.1995 серії ЗП № 001632 для ведення підсобного господарства.

1.5. Зустрічні позовні вимоги із посиланням на положення статей 92, 152 Земельного кодексу України, статей 182, 334, 386, 387 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2018 територіальна громада в особі Таврійської сільської ради є власником земельної ділянки площею 103,773 га кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, яку громаді передано на підставі наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 № 8-1749/15-18-СГ, і згідно з рішенням Таврійської сільської ради від 11.10.2018 № 8 прийнято у комунальну власність.

Водночас Таврійська сільська рада акцентувала, що навіть за умови належного підтвердження правонаступництва ПрАТ "Розівський елеватор" товариство не набуло права постійного користування земельною ділянкою, оскільки земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність або користування на праві оренди.

Із часу державної реєстрації права власності (19.10.2018) Таврійська об`єднана територіальна громада в особі Таврійської сільської ради є законним власником спірної земельної ділянки.

У свою чергу, факт користування ПрАТ "Розівський елеватор" земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів підтверджується актом перевірки від 02.05.2019, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів і відкриття кримінального провадження, яке триває.

1.6. Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 зустрічний позов прийнято до розгляду; об`єднано первісний і зустрічний позови в одне провадження.

1.7. У відзиві на зустрічну позовну заяву ПрАТ "Розівський елеватор" просило відмовити у її задоволенні, акцентуючи, що товариство правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування землею як правонаступник особи, якій було надано такий акт.

Посилання Таврійської сільської ради на акт перевірки від 02.05.2019 товариство вважає безпідставними, оскільки цей акт складено поза межами повноважень Таврійської сільської ради.

Крім того, ПрАТ "Розівський елеватор" у відзиві звернуло увагу, що за змістом наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 №8-1749/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" на використання земельних ділянок установлено обмеження та обтяження прав згідно з додатком, в якому, у свою чергу, зазначено, що станом на 2018 рік права власника земельної ділянки, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, обтяжені правом постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування землею, виданого Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 первісний позов задоволено частково, визнано недійсним і скасовано рішення Таврійської сільської ради від 07.02.2019 № 20. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції, установивши обставини щодо правонаступництва ПрАТ "Розівський елеватор" і переходу до цього товариства права постійного користування спірною земельною ділянкою, дійшов висновку, що ПрАТ "Розівський елеватор" володіє та користується земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, на законних підставах і має право на переоформлення його права користування в інший правовий титул згідно з чинним законодавством.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення від 07.02.2019 № 20 щодо визначення земельної ділянки комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) ухвалене із порушенням прав ПрАТ "Розівський елеватор" як правонаступника постійного землекористувача згідно з державним актом.

Водночас, дійшовши висновку, що ПрАТ "Розівський елеватор" підтвердило наявність обставин, з якими пов`язано виникнення у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою; що державний акт на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданий 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на законних підставах, є дійсним, а право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за позивачем за первісним позовом і є чинним, суд першої інстанції зазначив, що оскільки згідно з чинним законодавством зберігається і необхідність приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства і переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду, заявлена у первісному позові вимога про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою не може бути задоволена.

Вимогу за первісним позовом про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації провести державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою суд визнав передчасною, оскільки суб`єкт державної реєстрації ще не порушував прав позивача, зокрема не відмовляв у державній реєстрації відповідного речового права та не ухилявся від такої реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Таврійської сільської ради, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують перебування спірної земельної ділянки у користуванні ПрАТ "Розівський елеватор" на законних підставах, а отже і спростовують наявність підстав для витребування із незаконного володіння ПрАТ "Розівській елеватор" цієї земельної ділянки.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ПрАТ "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", і проведення державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою на підставі рішення суду.

Ухвалено нове рішення. Визнано за ПрАТ "Розівський елеватор" право постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів"; вирішено провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою.

У решті рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд, зробивши правильний висновок про неправомірність дій Таврійської сільської ради, а саме ухвалення рішення про підготовку до земельних торгів земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Розівський елеватор", дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні первісного позову про визнання за ПрАТ "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із необхідністю приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства і переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у справі, яка розглядається, не встановлено припинення права постійного користування позивача за первісним позовом земельною ділянкою в порядку, визначеному законом, як і не встановлено обставин щодо скасування підстав набуття ПрАТ "Розівський елеватор" права користування земельною ділянкою.

Оскільки у справі встановлено наявність у ПрАТ "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою, а Таврійська сільська рада такого права не визнає, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову повністю, а отже про правомірність відмови у задоволенні зустрічного позову Таврійської сільської ради про витребування земельної ділянки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, Таврійська сільська рада у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити, обґрунтовуючи подання касаційної скарги положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильним застосуванням судами норм матеріального права, неврахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17.

Скаржник зазначає, що ПрАТ "Розівський елеватор" як правонаступник ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", яке припинилося 17.05.2017, не набуло права постійного користування землею, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку, оскільки за статутними документами ПрАТ "Розівський елеватор" не є підприємством державної або комунальної власності.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2018 територіальна громада в особі Таврійської сільської ради є власником спірної земельної ділянки, яку їй було передано на підставі наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 № 8-1749/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну". Рішенням Таврійської сільської ради від 11.10.2018 № 8 земельну ділянку прийнято у комунальну власності, а 19.10.20018 зареєстровано право власності.

Заявник касаційної скарги зазначає про відхилення апеляційним господарським судом доводів Таврійської сільської ради, що постійне користування спірною земельною ділянкою припинилося внаслідок припинення юридичної особи - Орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", а ПрАТ "Розівський елеватор" відповідного права не набуло.

Таврійська сільська рада зазначає, що суд апеляційної інстанції посилався на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, та правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, проте обставини у цих справах, як вважає скаржник, не є подібними до обставин справи, яка розглядається. Водночас суди попередніх інстанцій не врахували висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17, а також не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме положення статей 92, 125, 141 Земельного кодексу України.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Розівський елеватор", заперечуючи проти її задоволення, просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 залишити без змін, наголошуючи, що згідно з правовою позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1104/18, від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 21.05.2018 у справі № 922/1017/17, від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17, від 10.10.2018 у справі № 907/916/17, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи, зважаючи на положення частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення установи виключає правонаступництво.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності Земельним кодексом України, прийнятим 25.10.2001), не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке згідно з положеннями чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного користування землекористування, а зберігається за цим підприємством до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (постанова Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).

Послідовність у дотриманні цієї правової позиції підтверджується і змістом постанов Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 11.03.2020 у справі № 907/475/17.

При цьому у справі № 916/1776/17, на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 в якій посилається заявник касаційної скарги, суди встановили, що підприємство, яке було правонаступником юридичної особи - користувача земельної ділянки, ліквідовано, а ліквідація виключає правонаступництво, і спірна земельна ділянка перебувала після цього у користуванні іншої юридичної особи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- на підставі рішення Юрківської сільської ради народних депутатів від 21.03.1995 № 3 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" видано державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 001632. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 126. Згідно із цим державним актом користувачеві надано у постійне користування 107,5 га землі згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства;

- на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.01.1998 № 38 "Про перетворення Орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у відкрите акціонерне товариство" Орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" перетворено на ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів";

- рішенням загальних зборів ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", оформленим протоколом від 08.12.2010 № 1/2010, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" вирішено викласти статут ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у новій редакції, внести та затвердити зміни до статуту щодо перейменування ВАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" на ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів";

- рішенням загальних зборів ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", оформленим протоколом від 20.05.2016 № 1/2016, постановлено припинити ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" шляхом приєднання до ПАТ "Розівський елеватор";

- діяльність ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" припинено 18.05.2017 шляхом приєднання до ПАТ "Розівський елеватор", яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" відповідно до передавального акта;

- ПАТ "Розівський елеватор" перейменовано на ПрАТ "Розівський елеватор". Згідно з новою редакцією статуту ПрАТ "Розівський елеватор", затвердженою загальними зборами акціонерів (протокол від 20.12.2017 № 2/2017), товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Розівський елеватор", яке, у свою чергу, є правонаступником ВАТ "Розівський елеватор", заснованого на підставі Установчого договору про створення та діяльність ВАТ "Розівський елеватор" від 20.01.1998, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.01.1998 № 41, шляхом перетворення Орендного підприємства "Розівський елеватор" на ВАТ "Розівський елеватор" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996.

4.3. За змістом частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час припинення діяльності ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" шляхом приєднання до ПАТ "Розівський елеватор" - 18.05.2017) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що ПрАТ "Розівський елеватор" є правонаступником усіх прав та обов`язків Орендного підприємства "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".

4.4. Суди попередніх інстанцій також установили, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 № 8-1749/15-18-СГ, зокрема, земельну ділянку, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, площею 103,7730 га передано територіальній громаді в особі Таврійської сільської ради із зазначенням про наявність обтяжень речових прав на земельну ділянку - державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 001632, Орендне підприємство "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", від 26.09.1995 № 126.

Згідно з рішенням Таврійської сільської ради від 11.10.2018 № 8 земельну ділянку прийнято у комунальну власність Таврійської об`єднаної територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування згідно з актом прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2018.

Рішенням Таврійської сільської ради від 07.02.2019 № 20 земельну ділянку комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002), розташовану на території Таврійської сільської ради за межами населених пунктів, визначено для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні).

30.10.2018 ПрАТ "Розівський елеватор" звернулося до Таврійської сільської ради (лист № 209) із проханням утриматися від незаконних дій, оскільки ПрАТ "Розівський елеватор" як правонаступник ПАТ "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" є законним користувачем земельної ділянки площею 103,773 га для ведення підсобного господарства на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого Юрківською сільською радою народних депутатів 26.09.1995.

У відповідь на зазначений лист Таврійська сільська рада (лист від 01.11.2018 № 01-20/1530) повідомила, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилася в процесі реорганізації, та запропонувала ПрАТ "Розівський елеватор" взяти участь у торгах, щодо продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності Таврійської сільської ради.

4.5. Як свідчать матеріали справи, предметом первісного позову у справі, яка розглядається, є вимоги ПрАТ "Розівський елеватор" про визнання недійсним і скасування рішення Таврійської сільської ради від 07.02.2019 № 20 із підстав порушення прав товариства на користування земельною ділянкою як правонаступника особи, якій 26.09.1995 видано державний акт на право постійного користування землею серії ЗП № 001632; визнання за ПрАТ "Розівський елеватор" права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів"; проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, за ПрАТ "Розівський елеватор" на підставі рішення суду.

4.6. Згідно з преамбулою Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом частини 3 статті 24 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

У статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією сільських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

4.7. Суди дійшли висновку, що згідно з положеннями земельного законодавства право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства і переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

З урахуванням установлених обставин, зокрема правонаступництва ПрАТ "Розівський елеватор" і переходу до цього товариства права постійного користування спірною земельною ділянкою, суди дійшли висновку, що ПрАТ "Розівський елеватор" володіє та користується земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, на законних підставах і має право на переоформлення такого права користування в інший правовий титул згідно з чинним законодавством.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення від 07.02.2019 № 20 стосовно визначення земельної ділянки комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) ухвалено з порушенням прав ПрАТ "Розівський елеватор" як правонаступника.

При цьому суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Розівський елеватор" у повному обсязі та визнаючи право постійного користування землею за ПрАТ "Розівський елеватор", погодився із доводами товариства про наявність підстав для визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, на підставі державного акта на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів", який є чинним, у зв`язку із невизнанням такого права товариства Таврійською сільською радою, що мало наслідком і задоволення вимог про проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, за ПрАТ "Розівський елеватор".

Установлені обставини стали підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову Таврійської сільської ради про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння ПрАТ "Розівський елеватор".

4.8. Проте колегія суддів вважає висновки судів передчасними, оскільки за змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

4.9. ПрАТ "Розівський елеватор", звертаючись з позовом до суду, обґрунтовує свої вимоги порушенням його права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, засвідченого державним актом на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів".

Як установили суди, згідно з державним актом на право постійного користування серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" у постійне користування надано земельну ділянку площею 107,5 га в межах згідно з планом землекористування. У плані зовнішніх меж землекористування зазначено опис меж: від А до Б - територія колгоспу "Жовтень" Василівського району; від Б до В - територія Колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" Юрківської сільської ради (том 1, а. с. 28-31).

Водночас, згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку 08.05.2015 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 103,7730 га, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 (том 1, а. с. 32).

4.10. За змістом статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 26 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок), кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Згідно з пунктом 29 Порядку кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

У пункті 108 Порядку передбачено, що під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється: 1) державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, що існують на момент державної реєстрації земельної ділянки; 2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 109 Порядку, положення якого кореспондують статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр ", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); 4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

4.11. При цьому згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку загальною площею 103,7730 га, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, державну реєстрацію здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 23.03.2015 фізичною особою-підприємцем Баклагом В. В.

Закон України "Про землеустрій" визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Згідно зі статтею 20 цього Закону (у редакції, чинній на час державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень (стаття 22 Закону України "Про землеустрій").

4.12. Однак питання підстав здійснення 08.05.2015 державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 103,7730 га, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою 23.03.2015 фізичною особою-підприємцем Баклагом В. В., суди не з`ясовували.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відмінність площі земельної ділянки площею 107,5 га, про порушення права користування якою на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ЗП № 001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів" подало позов ПрАТ "Розівський елеватор", та земельної ділянки загальною площею 103,7730 га, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, зареєстрованої 08.05.2015 за територіальною громадою в особі Таврійської сільської ради.

Водночас за змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Під місцем розташування розуміють певне розташування об`єкта у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше, за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив`язці до наявної геодезичної межі. Місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні.

Згідно зі статтею 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

4.13. За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.14. Проте питання доведення як позивачем за первісним позовом, так і позивачем за зустрічним позовом наявності чи відсутності прав користування земельною ділянкою саме загальною площею 103,7730 га, кадастровий номер 2323988000:02:001:0002, суди попередніх інстанцій не з`ясували, а отже не встановили всіх обставин справи для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову, тому судові рішення у справі необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.15. З урахуванням зазначеного, клопотання заявника касаційної скарги про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики не підлягає задоволенню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.4. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним, зробленими без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому рішення і постанову належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи, навести обґрунтування прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову, з урахуванням посилань учасників справи на правові позиції, висловлені у подібних правовідносинах за їх наявності.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 і рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2019 у справі № 908/845/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Є. В. Краснов

В. Г. Суховий