ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 5026/1089/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Ульянов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 25.11.2019

та на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 24.09.2019

у справі № 5026/1089/2012

за заявою Приватного підприємства "Алчер-Бокс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Левченко Н.П

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

про стягнення 757 252,52 грн

у справі № 5026/1089/2012

за заявою боржника Приватного підприємства "Алчер-Бокс"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. 24.07.2012 ухвалою суду першої інстанції було порушено провадження у справі про банкрутство боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на кошти та все майно боржника; керуючим санацією призначено Черненка О.О.

2. Ухвалою місцевого суду від 03.08.2012 ПП "Алчер-Бокс" було визнано банкрутом та відкрито процедуру санації; керуючим санацією призначено директора банкрута Черненка О.О.; розпорядником майна призначено Постоленка В.О.

3. 30.08.2012 у газеті "Голос України" №161 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Алчер-Бокс", у якому встановлено строк подання заяв з кредиторськими вимогами до боржника - 30 днів з моменту опублікування цього оголошення (а.с.15 т.13).

4. 30.10.2012 ухвалою місцевого суду (із виправленою згідно з ухвалою суду від 15.11.2012 опискою) було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, до якого включено вимоги ТОВ "Юг Картон", ПП "МС Груп", Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ПП "Зігзаг плюс", ТОВ "Гофротара", ПАТ "Ерсте Банк", ДП "Согдіана-Черкаси" ПП "Сажень", ПП "Дубекспо", ТОВ "Інтек Б", а також було скасовано арешт та інші заборони на майно боржника, накладені ухвалою місцевого суду від 24.07.2012, й будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника.

5. Ухвалами місцевого суду 03.09.2013 та 05.12.2013 було продовжено строк процедури санації. План санації місцевим судом затверджено не було.

6. Постановою суду першої інстанції 08.04.2014 було припинено процедуру санації ПП "Алчер-Бокс" та повноваження керуючого санацією Черненка О.О.; визнано ПП "Алчер-Бокс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Постоленка В.О.

7. 09.04.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення №2464 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

8. 19.07.2018 ухвалою місцевого суду №3 було усунуто від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Постоленка В.О., зобов`язано останнього виконувати повноваження ліквідатора банкрута до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого ухвалою суду.

9. Ухвалою місцевого суду від 21.08.2018 ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Левченко Н.П.

10. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Левчнко Н.П., подано заяву від 08.08.2019 №02-01/88 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" з вимогами стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на користь Приватного підприємства "Алчер-Бокс" безпідставно отримані кошти в сумі 511 418,68 грн. основного боргу, 45 920,28 грн. 3% річних за користування коштами, 199 913,56 грн. інфляційних втрат, а всього - 757 252,52 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

11. Ухвалою №2 Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 по справі №5026/1089/2012 заяву боржника у особі ліквідатора банкрута від 08.08.2019 №02-01/88 задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Восток" на користь ПП "Алчер-Бокс" кошти у сумі 211 462,28 грн. основного боргу, 1 303,53 грн. 3% річних, всього 212 765,81 грн. У решті вимог відмовлено.

12. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ТОВ "Восток" подало апеляційну скаргу.

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Восток" залишено без задоволення, а ухвалу №2 Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 по справі №5026/1089/2012 - без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

14. 05.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" у справі № 5026/1089/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.12.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11.01.2020 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 22 717,58 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012.

17. 09.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" надійшов лист від 09.01.2020 про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено оригінал документу (платіжного доручення № 230 від 03.01.2020), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 22 717,58 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012.

18. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 5026/1089/2012 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019.

19. Враховуючи підстави касаційного оскарження у справі № 5026/1089/2012 та перебування на розгляді палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання щодо обчислення перебігу строку позовної давності, ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 провадження у справі № 5026/1089/2012 зупинено до розгляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 10/5026/995/2012 та виготовлення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2020 поновлено провадження у справі

№ 5026/1089/2012 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на 24.03.2020 о 10:30 год.

21. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

22. Також, враховуючи вказану постанову, а також з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, листом Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендовано, на період з 16.03.2020 до 03.04.2020, встановити особливий режим роботи судів України.

23. Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

24. Відповідно до статті 27 Конституції України обов`язком держави є захист життя людини.

25. З огляду на викладене, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусута убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби в ухвалі від 17.03.2020 Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 на дату після 03.04.2020.

26. 23.03.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" надійшло клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012.

27. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.03.2020, у зв`язку з перебуванням суддів Огородніка К.М., Погребняка В.Я. у відпустці, справу

№ 5026/1089/2012 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді -Ткаченко Н.Г.

28. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" про зупинення виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012.

29. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/1076/17 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.05.2020.

30. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В., Погребняка В.Я, до свого провадження; призначено розгляд касаційної скарги на 09.06.2020 о 10:30 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

31. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні вимог ліквідатора Приватного підприємства "Алчер-Бокс" викладених в заяві від 08.08.2019 №02-01/88 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" безпідставно отриманих коштів.

32. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

32.1 Судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" про направлення справи для розгляду за місцем знаходження ТОВ "Восток".

32.2 Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 1, 10, 12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 530 Цивільного кодексу України.

32.3 Судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 1212 Цивільного кодексу України.

32.4 Є протиправним та таким, що не ґрунтується на належній оцінці доказів твердження суду першої інстанції про те, що акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2013 не є первинним бухгалтерським документом, а тому не може бути доказом поставки товару.

32.5 Судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, а саме статей 253, 256, 257, 260, 267 Цивільного кодексу України.

32.6 Судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 58 Конституції України та статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

32.7 Судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме статей 27, 31 Господарського процесуального кодексу України.

32.8 Суд першої інстанції неправомірно відхилив доводи ТОВ "Восток" про необхідність залишення заяви без розгляду у зв`язку із несплатою ліквідатором банкрута судового збору.

33. 23.03.2020 скаржником подано додаткові обґрунтування до касаційної скарги.

34. Представник скаржника в судовому засіданні 09.06.2020 підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

35. Ліквідатором Приватного підприємства "Алчер-Бокс" подано заперечення на касаційну скаргу в яких останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Розгляд клопотань Верховним Судом

36. 09.06.2020 від ліквідатора Приватного підприємства "Алчер-Бокс" на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

37. Вказане клопотання мотивоване перебуванням ліквідатора на лікарняних листах в повній ізоляції.

38. Представник скаржника в судовому засіданні 09.06.2020 заперечив проти вказаного клопотання.

39. Розглянувши вказане клопотання Суд дійшов наступних висновків.

39.1 Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

39.2 Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

39.3 Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

39.4 Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

39.5 Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

39.6 Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

39.7 Всупереч вказаним нормам процесуального закону ліквідатором не надано доказів на підтвердження обставин викладених в клопотанні.

39.8 Окрім того, явку представників сторін у судове засідання, призначене на 09.06.2020, визнано необов`язковою, про наявність у ліквідатора додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу по суті, до Суду не повідомлялося.

39.9 Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

39.10 Учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів в тому рахунку і в суді касаційної інстанції.

39.11 З наведеного вбачається, що ліквідатор Приватного підприємства "Алчер-Бокс" мала достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

39.12 Окрім того, ліквідатором було реалізовано право на подачу відзиву на касаційну скаргу та право на представництво своїх інтересів в суді касаційної інстанції, в тому числі і право на надання пояснень, в судовому засіданні 11.02.2020, тому, в даному конкретному випадку, дотримано принцип змагальності сторін.

39.13 Також, в ухвалі Верховного Суду від 05.05.2020 було роз`яснено сторонам про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проте ліквідатор не скористалася вказаним правом, про причини які б свідчили про неможливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суду не повідомила.

39.14 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

39.15 Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

39.16 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

39.17 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

39.18 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

39.19 З огляду на викладене, Суд відмовляє в задоволенні клопотання ліквідатора Приватного підприємства "Алчер-Бокс" про відкладення розгляду касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

40. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

41. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

42. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

43. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

44. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012 подана 05.12.2019.

45. З огляду на викладене, в даному випадку при розгляді вказаної касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 08.02.2020 (далі - Господарський процесуальний кодекс України), а не в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.

46. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

47. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

48.1 У період з 24.07.2012 до 06.03.2013 між ПП "Алчер-Бокс" та ТОВ "Восток" відбулись господарські відносини з поставки товару (гофрокартону, гофротари, печатних форм та штанцформ) на загальну суму 511 418,68 грн.

48.2 09.07.2012 за №12-2547 ТОВ "Восток" був виставлений рахунок на суму 20 581,88 грн., а згідно з накладною від 11.07.2012 №12-2612 - поставлений товар (гофрокартон Т-21/Е-Б дов.740 ш.850) на суму 20 581,88 грн., який був оплачений ПП "Алчер-Бокс" платіжними дорученнями від 24.07.2012 №15 на суму 10 000 грн., від 25.07.2012 №199 на суму 5 581,88 грн., від 26.07.2012 №20 на суму 5 000 грн. з призначенням платежу "за гофрокартон зг.рах. №12-2547 від 09.07.2012, в т.ч.ПДВ".

48.3 23.07.2012 за №12-2757 ТОВ "Восток" був виставлений рахунок на суму 104 582,40 грн., а згідно з накладними від 26.07.2012 №12-2836 на суму 24 198 грн., від 31.07.2012 №12-2898 на суму 47 952 грн., від 31.07.2012 на суму 33 866,40 грн. поставлений товар (гофрокартон, гофротара, печатна форма, штанцформа). ПП "Алчер-Бокс" платіжним дорученням №22 від 27.07.2012 було проведено розрахунок на суму 3 050,40 грн.

48.4 Ухвалою місцевого суду від 03.08.2012 ПП "Алчер-Бокс" було визнано банкрутом та відкрито процедуру санації; керуючим санацією призначено директора банкрута Черненка О.О.; розпорядником майна призначено Постоленка В.О.

48.5 У період з 09.08.2012 до 09.10.2012 ПП "Алчер-Бокс" платіжними дорученнями від 09.08.2012 №5 на суму 5 000 грн., від 14.08.2012 №3 на суму 8 000 грн., від 17.08.2012 №13 на суму 15 000 грн., від 23.08.2012 №18 на суму 20 000 грн., від 28.08.2012 №21 на суму 14 966 грн., від 17.09.2012 №45 на суму 12 000 грн., від 19.09.2012 №48 на суму 8 000 грн., від 26.09.2012 №58 на суму 8 000 грн., від 02.10.2012 №64 на суму 5 000 грн., від 09.10.2012 №73 на суму 65 332,40 грн. було здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ "Восток" з призначенням платежу "за гофротару зг.рах. №12-2757 від 23.07.2012р., в т.ч. ПДВ".

48.6 30.08.2012 у газеті "Голос України" №161 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Алчер-Бокс", у якому встановлено строк подання заяв з кредиторськими вимогами до боржника - 30 днів з моменту опублікування цього оголошення (а.с.15 т.13).

48.7 30.10.2012 ухвалою місцевого суду (із виправленою згідно з ухвалою суду від 15.11.2012 опискою) було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, до якого включено вимоги ТОВ "Юг Картон", ПП "МС Груп", Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ПП "Зігзаг плюс", ТОВ "Гофротара", ПАТ "Ерсте Банк", ДП "Согдіана-Черкаси" ПП "Сажень", ПП "Дубекспо", ТОВ "Інтек Б", а також було скасовано арешт та інші заборони на майно боржника, накладені ухвалою місцевого суду від 24.07.2012, й будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника.

48.8 У період з 20.11.2012 до 06.03.2013 ПП "Алчер-Бокс" платіжними дорученнями від 20.11.2012 №112 на суму 30 000 грн., від 22.11.2012 №117 на суму 29 750 грн., 23.11.2012 №122 на суму 56 738 грн., 26.11.2012 №126 на суму 55 000 грн., від 01.02.2013 №251 на суму 5 000 грн., від 12.02.2013 №261 на суму 100 000 грн., від 19.02.2013 №273 на суму 10 000 грн., від 20.02.2013 №283 на суму 10 000 грн., від 25.02.2013 №292 на суму 10 000 грн., від 01.03.2013 №300 на суму 10 000 грн., від 06.03.2013 №302 на суму 10 000 грн., було здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ "Восток" з призначенням платежу "за гофротару зг.рах. №12-2757 від 23.07.2012, в т.ч. ПДВ".

48.9 Ухвалами місцевого суду 03.09.2013 та 05.12.2013 було продовжено строк процедури санації. План санації місцевим судом затверджено не було.

48.10 Постановою суду першої інстанції 08.04.2014 було припинено процедуру санації ПП "Алчер-Бокс" та повноваження керуючого санацією Черненка О.О.; визнано ПП "Алчер-Бокс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Постоленка В.О.

48.11 09.04.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення №2464 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

48.12 19.07.2018 ухвалою місцевого суду №3 було усунуто від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Постоленка В.О., зобов`язано останнього виконувати повноваження ліквідатора банкрута до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого ухвалою суду.

48.13 Ухвалою місцевого суду від 21.08.2018 ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Левченко Н.П.

48.14 18.05.2019 ліквідатором банкрута на адресу ТОВ "Восток" було направлено вимогу №02-01/58 про повернення безпідставно перерахованих коштів в сумі 511 418,68 грн., у задоволенні якої ТОВ "Восток" листом №9 від 18.06.2019 було відмовлено.

48.15 На підтвердження вказаних обставин у справі наявні наступні докази: розрахунок боргу ТОВ "Восток" перед ПП "Алчер-Бокс" станом на 08.08.2019 (т.14 а.с.9); ухвала Господарського суду Черкаської області від 24.07.2012 у справі №05/5026/1089/2012 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Алчер-Бокс" (т.14 а.с.10-11); ухвала Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 у справі № 05/5026/1089/2012 про відкриття процедури санації ПП "Алчер-Бокс" (т.14 а.с.12-13); ухвала Господарського суду Черкаської області від 30.10.2012 у справі №05/5026/1089/2012 про затвердження реєстру вимог кредиторів (т.14 а.с.14-16); постанова Господарського суду Черкаської області від 08.04.2014 у справі №05/5026/1089/2012 про припинення процедури санації та повноважень керуючого санацією Черненка О.О.; визнання ПП "Алчер-Бокс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення; ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Постоленка В.О. (т.14 а.с.17-19); вимога ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченко Н.П. від 18.05.2019 №02-01/58 на адресу ТОВ "Восток" про повернення безпідставно перерахованих коштів в сумі 511 418,68 грн. (т.14 а.с.20-23); відповідь ТОВ "Восток" від 18.06.2019 №9 на адресу ліквідатора банкрута про відмову у повернення коштів в сумі 511 418,68 грн. (т.14 а.с.25-27); накладна від 11.07.2012 №12-2612 на суму 20 581,88 грн. (т.14 а.с.28); рахунок-фактура від 23.07.2012 №12-2757 на суму 104 582,40 грн. (т.14 а.с.29); накладна від 26.07.2012 №12-2836 на суму 24 198 грн. (т.14 а.с.30); накладна від 31.07.2012 №12-2895 на суму 47 952 грн. (т.14 а.с.31); накладна від 31.07.2012 №12-2896 на суму 33 866,40 грн. (т.14 а.с.32); виписка АТ "Правекс Банк" від 04.12.2018 №142 про рух коштів по рахунках ПП "Алчер-Бокс" (т.14 а.с.33-50); накладна від 22.06.2012 №12-2337 на суму 4 856,65 грн. (т.14 а.с.114); товарно-транспортна накладна від 22.06.2012 №12-2337 (т.14 а.с.115); накладна від 11.07.2012 №12-2612 на суму 20 581,88 грн. (т.14 а.с.116); товарно-транспортна накладна від 11.07.2012 №12-2612 (т.14 а.с.117); рахунок №12-2757 від 23.7.2012 на суму 104 582,40 грн. (т.14 а.с.118); накладна від 26.07.2012 №12-2836 на суму 24 198 грн. (т.14 а.с.119); товарно-транспортна накладна від 26.07.2012 №12-2836 (т.14 а.с.120); накладна від 31.07.2012 №12-2896 на суму 33 866,40 грн. (т.14 а.с.121); рахунок від 10.09.2012 №12-3441 на суму 53 060,40 грн. (т.14 а.с.123); накладна від 18.09.2012 №12-3639 (т.14 а.с.124); товарно-транспортна накладна від 18.09.2012 №12-3639 (т.14 а.с.125); накладна від 18.09.2012 №12-3640 на суму 10 272 грн. (т.14 а.с.126); товарно-транспортна накладна від 18.09.2012 №12-3640 (т.14 а.с.127); накладна від 31.10.2012 №12-4430 на суму 143 880 грн. (т14 а.с.128); товарно-транспортна накладна від 31.10.2012 №12-4430 (т.14 а.с.129); накладна від 05.11.2012 №12-4526 на суму 79 608 грн. (т.14 а.с.130); товарно-транспортна накладна від 05.11.2012 №12-4526 (т.14 а.с.131); накладна від 10.01.2013 №13-0060 (т.14 а.с.132); товарно-транспортні накладні від 10.01.2013 №13-0060 (т.14 а.с.133-135); накладна від 18.01.2013 №13-0172 на суму 135 326,40 грн. (т.14 а.с.136); товарно-транспортна накладна від 18.01.2013 №13-0172 (т.14 а.с.137); накладна від 22.01.2013 №13-0202 на суму 25 704 грн. (т.14 а.с.138); товарно-транспортні накладні від 22.01.2013 №13-0202 (т.14 а.с.139-141); договір архівного обслуговування №51 від 04.08.2016, укладений між ТОВ "Архивариус - ХХІ век" та ТОВ "Восток" про проведення впорядкування документів та складення акту про вилучення для знищення документів, які не підлягають збереженню (т.14 а.с.77-79); акт від 18.08.2016 №1 про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, підписаний ТОВ "Восток" та ТОВ "Архивариус - ХХІ век" (т.14 а.с.80-81); накладна від 10.01.2013 №13-0060 на суму 5 136 грн. (т.14 а.с.82); товарно-транспортна накладна від 10.01.2013 №13-0060 на суму 2 136 грн. (т.14 а.с.83); довіреність від 09.01.2013 №Дов-000002 (т.14 а.с.84); накладна від 10.01.2013 №13-0060 на суму 5 136 грн. (т.14 а.с.87); рахунки від 05.11.2012 №12-4491 на суму 79 608 грн., від 18.10.2012 №12-4162 на суму 143 880 грн., від 18.09.2012 №12-3596 на суму 10 272 грн., від 10.09.2012 №12-3441 на суму 53 060,40 грн., від 23.07.2012 №12-2757 на суму 104 582,40 грн., від 09.07.2012 №12-2547 на суму 20 581,88 грн., від 20.06.2012 №12-2293 на суму 4 856,65 грн., від 22.01.2013 №13-0249 на суму 25 704 грн., від 15.01.2013 №13-0143 на суму 161 544 грн., від 09.01.2013 №13-0070 на суму 5 136 грн. (т.14 а.с.88-97).

49. Доводи скаржника (пункти 32.2, 32.3, 32.5, 32.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

49.1 При вирішенні поданої на розгляд заяви місцевим судом застосовувались положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI), а щодо спірних правовідносин - також норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі - Закон №2343-XII).

49.2 Згідно частин 4, 6, 7 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство;

49.3 Відповідно до статті 17 Закону №2343-XII, з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону. Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

49.4 Згідно частини 10 статті 53 Закону №2343-XII, господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його затвердження судом.

49.5 Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом (статті 256, 257, 263 Цивільного кодексу України).

49.6 Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

49.7 Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

49.8 Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

49.9 Відповідно до частини 3 статті 19 Закону №4212-VI протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію.

49.10 З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (частина 1 статті 38 Закону №4212-VI).

49.11 Згідно пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення - положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

49.12 Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка гофротари згідно з накладною від 11.07.2012 на суму 20 581,88 грн. є конкурсною, оскільки здійснена до порушення провадження у справі про банкрутство (24.07.2012) та оскільки строки обчислюються з дня наступного від дня порушення, тому ухвала місцевого суду про арешт на майно боржника набула чинності з 25.07.2012, а розрахунок на суму 10 000 грн., здійснений згідно з платіжним дорученням від 24.07.2012 №15 у день порушення провадження у справі є правомірним. Отже конкурсна заборгованість на суму 10 581,88 грн. (20 581,88 - 10 000 грн.), яка виникла згідно з накладною від 11.07.2012 №12-2612 і ТОВ "Восток" не заявлена, є погашеною відповідно до частини 2 статті 14 Закону №2343-XII.

49.13 Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2012-2013 (з 26.07.2012 до 10.01.2013 згідно з накладними №2-2836; №12-2895; №12-2896; №12-3639; №12-3640; №12-4430; №12-4526; №13-0060) ТОВ "Восток" було поставлено товару на суму 291 956,40 грн.

49.14 Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що поставку було здійснено боржнику у період після порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Алчер-Бокс" та накладення арешту на майно боржника (24.07.2012), отже вказані вимоги є поточними вимогами і могли бути: або добровільно оплачені боржником (абзац 24 статті 1, абзац 3 частини 6 статті 12, частина 10 статті 53 Закону №2343-XII); або пред`явленими суду для визнання в межах ліквідаційної процедури (абзац 8 частини 1 статті 23 Закону №2343-XII).

49.15 Судами попередніх інстанцій було прийнято, як доказ знищення накладних, акт ТОВ "Восток" від 18.08.2016р. №1 про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду (т.14 а.с.80-81), а також належним чином засвідчену накладну від 10.01.2013 №13-0060.

49.16 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що останні поставки товару на суму 135 326,40 грн., згідно з накладною від 18.01.2013 №13-0172, і на суму 25 704 грн., згідно з накладною від 22.01.2013 №13-0202, не підтверджені належними доказами, оскільки ТОВ "Восток" копії цих накладних не були надані, як і не надані докази їх знищення в установленому порядку, а надані ліквідатором банкрута примірники накладних, які не містять підпису уповноваженої особи (директора) - факсимільний підпис цих накладних у боржника не є доказом підпису документа уповноваженою особою. Суди встановили, що Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2013 між ПП "Алчер-бокс" та ТОВ "Восток" (т.14 а.с.86) не є первинним бухгалтерським документом, тому він не може бути доказом поставки товару.

49.17 Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час дії арешту на майно боржника, боржник перерахував до ТОВ "Восток" 176 930,68 грн.

49.18 Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вказані перерахунки здійснені всупереч частини 1 статті 12 Закону №2343-XII під час дії арешту на майно боржника, у зв`язку з чим підлягають поверненню відповідно до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України. Після скасування арешту, боржником було перераховано ТОВ "Восток" 326 488 грн. З них суд першої інстанції (з яким погодився і апеляційний господарський суд) правильно вирахував суму різниці, яка підлягає поверненню відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, 34 531,60 грн. (326 488 грн. - сума поставки 291 956,40 грн.).

49.19 Як було встановлено судами попередніх інстанцій, в цілому підлягає стягненню 211 462,28 грн. (176 930,68+34 531,60) основного боргу відповідно до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України.

49.20 Невиконання зобов`язання у семиденний строк з дня пред`явлення відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України вимоги кредитором є правовою підставою для стягнення відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України заявленої суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

49.21 Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що строк повернення коштів виник відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України з дня направлення вимоги від 18.05.2019 (т.14 а.с.20).

49.22 Оскільки 08.04.2014 було винесено постанову про визнання боржника банкрутом, тому перебіг строку позовної давності відповідно до абзацу 5 частини 3 статті 19 Закону №4212-VI було зупинено.

49.23 Отже інфляційні і три відсотки річних були розраховані судами в межах заявленого ліквідатором банкрута періоду (оскільки це є елемент предмету вимоги) і законно стягнуті місцевим судом в розмірі 1 302,08 грн. (211 462,28 х 75 х 3:365:100); інфляційні 0 грн., оскільки за червень, липень, серпень індекс інфляції становив відповідно 99,5; 99,4; 99,7.

49.24 З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, законно і обґрунтовано задовольнив частково заяву боржника у особі ліквідатора банкрута від 08.08.2019 №02-01/88.

49.25 Дана правова позиція не є відступленням від правової позиції викладеної в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, оскільки фактичні обставини встановлені у справі № 5026/1089/2012 та у справі № 10/5026/995/2012 є різними.

50. Доводи скаржника (пункти 32.1, 32.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

50.1 В постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 в справі № 908/4804/14 висловлена правова позиція про концентрацію розгляду справ з боржником в межах справи про банкрутство.

50.2 Згідно положень Закону про банкрутство з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів. Тому за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

50.3 Позови боржника в розумінні Закону про банкрутство можуть впливати на формування складу ліквідаційної маси боржника, можуть призводити до зміни розміру кредиторських вимог визнаних і затверджених ухвалою суду в справі про банкрутство, на кількість голосів конкурсних кредиторів, яка визначається пропорційно сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів і як наслідок на прийняття визначальних для боржника, кредиторів, інших учасників справи про банкрутство, рішень зборів кредиторів, комітету кредиторів.

50.4 При розгляді справи за позовом боржника в розумінні Закону стягнення грошових коштів, не в межах справи про банкрутство може призвести до порушення гарантованого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд сторін, інших учасників справи про банкрутство, оскільки вони не будуть сторонами, учасниками такого немайнового спору, не братимуть участі при вирішенні такого спору, не зможуть висловити свою позицію, навести своїх міркувань, доводів щодо заявлених вимог, оскаржити судове рішення за результатами вирішення такого спору, хоча таке рішення впливатиме на права і охоронювані законом інтереси сторін, учасників справи про банкрутство. Тоді як, при розгляді позову боржника за майновим спором в межах справи про банкрутство, сторони, учасники справи про банкрутство можуть забезпечити захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

50.5 Окрім того, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII в частині 2 статті 7 якого передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

51. Доводи скаржника (пункт 32.8 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

51.1 Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

51.2 Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

51.3 Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

51.4 Принцип юридичної визначеності полягає в тому, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового для виконання рішення лише для того, щоб домогтися перегляду справи та її нового вирішення. Перегляд рішень судами вищих інстанцій не має розглядатися як прихований засіб оскарження і лише ймовірність існування двох поглядів щодо предмету розгляду не може бути підставою для повторного розгляду справи. Відхід від цього принципу може бути виправданий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі та непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії").

51.5 У рішенні ЄСПЛ у справі "Сутяжник проти Росії" зроблено висновок про те, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру, зокрема, відступ від цього принципу допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

51.6 Під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").

51.7 Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

51.8 Аналіз наведеного свідчить, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. Вказане кореспондується із нормами статті 309 Господарського процесуального кодексу України частиною другою якої передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

51.9 Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту процесуального порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення є ніщо іншим як проявом правового пуризму.

51.10 Визначаючи найбільш доцільний спосіб виправлення таких помилок, необхідно дотримуватися справедливого балансу між захистом прав особи і принципом юридичної визначеності, який є одним із фундаментальних аспектів верховенства права і передбачає повагу до принципу res judicata.

51.11 Втім така помилка суду першої інстанції не вплинула на результат розгляду цієї справи, оскільки не впливає на законність та обґрунтованість ухваленого рішення, яке прийнято по суті правильно. Тому скасування судових рішень судів попередніх інстанцій лише з вказаних підстав, було б відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму.

51.12 Окрім того, згідно пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

52. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

53. При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 28.4 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

54. Окрім того, 23.03.2020 скаржником подано додаткові обґрунтування до касаційної скарги.

55. Згідно частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

56. З огляду на викладене, колегією суддів вказані додаткові аргументи до касаційної скарги не враховуються, оскільки всупереч вимог частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України такі доповнення подані після закінчення строку на касаційне оскарження.

57. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

58. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

59. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

60. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

62. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

63. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

64. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали і постанови були дотримані.

65. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" Вих.№1 від 05.12.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.09.2019 у справі № 5026/1089/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк