Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2019 року у справі №910/10418/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10418/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Босий В.П.)

від 22.10.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Руденко М.А.; судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.)

від 29.01.2019

у справі № 910/10418/18

за позовом Державної іпотечної установи

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання припиненим зобов'язання,-

за участю представників учасників справи:

позивача - Тодосієнко В.М.

відповідача - Свистунов А.В.

третьої особи - Грицик А.С.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державна іпотечна установа звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про визнання припиненим зобов'язання позивача перед відповідачем щодо сплати відсоткового доходу за дев'ятий відсотковий період за облігаціями серій "А3", "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C32, "D3" Державної іпотечної установи 2013 року.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ПАТ "Дельта Банк" прав Державної іпотечної установи на зарахування зустрічних однорідних вимог, яке передбачено статтею 601 Цивільного кодексу України та пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/10418/18 позов задоволено. Визнано припиненим зобов'язання Державної іпотечної установи перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за дев'ятий відсотковий період за облігаціями серій "А3", "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі №910/10418/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою (клієнт) 27.02.2013 укладено договір банківського рахунку №26/995-070 (далі - договір банківського рахунку), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26502000000995 та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з тарифами банку на банківські послуги;

- згідно з пунктом 1.2 договору банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунків та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України;

- договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. У випадку відсутності заяви банку\клієнта про розірвання договору в термін 30 календарних днів до дати його припинення, термін дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо сторони не передбачать іншого (пункт 7.1 договору банківського рахунку);

- правлінням Державної іпотечної установи 26.12.2013 було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3";

- у пункті 4.2 Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року наведено параметри випуску облігацій, а саме:

- характеристика облігацій: серія "Z2" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "A3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "B3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "C3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "D3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням;

- кількість облігацій: 50000 штук відсоткових іменних облігацій, у тому числі: серія "Z2" - 10000 штук; серія "A3" - 10000 штук; серія "B3" - 10000 штук; серія "C3" - 10000 штук; серія "D3" - 10000 штук;

- номінальна вартість облігацій (серій "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3"): 100000,00 грн;

- загальна номінальна вартість випуску облігацій: 5000000000,00 грн, в тому числі: серія "Z2" - 1000000000,00 грн; серія "A3" - 1000000000,00 грн; серія "B3" - 1000000000,00 грн; серія "C3" - 1000000000,00 грн; серія "D3" - 1000000000,00 грн;

- згідно із пунктом 4.8 Проспекту емісії, виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій.

Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку.

Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі реєстру власників, який складає Центральний депозитарій ПАТ "НДУ" на момент завершення операційного дня, що передує даті початку відповідної виплати (даті останньої виплати);

- за змістом пункту 4.8 Проспекту емісії, для дев'ятого відсоткового періоду емітент встановлює такі умови виплати відсоткового доходу:

- для облігацій серії "А3": для дев'ятого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.06.2018, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4487,67 грн;

- для облігацій серії "В3": для дев'ятого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.06.2018, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4736,99 грн;

- для облігацій серії "С3": для дев'ятого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 26.06.2018, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4736,99 грн;

- згідно змісту представлених документів, а саме, реєстрів власників іменних цінних паперів вих. №№162218зв, 162217зв, 162218зв від 26.06.2018, Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" є власником цінних паперів, емітованих позивачем, а саме іменних відсоткових облігацій підприємства серії "B3" в кількості 10000 загальною номінальною вартістю 1000000000,00 грн, серії "A3" в кількості 4565 загальною номінальною вартістю 456500000,00 грн, серії "С3" в кількості 2700 загальною номінальною вартістю 270000000,00 грн;

- з матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що у Державної іпотечної установи є зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" щодо виплати відсоткового доходу з відсоткових іменних облігацій згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року за дев'ятий відсотковий період у загальному розмірі 80645986,55 грн;

- на підставі постанови №150 від 02.03.2015 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію було введено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 (включно);

- на підставі постанови №664 від 02.10.2015 правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-51 вказаного Закону, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно;

- листом №7804/15/2 від 28.10.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" із заявою про визнання його кредиторських вимог на загальну суму 3494213767,20 грн, з яких 3493239101,16 грн заборгованості за договором банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013;

- виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.01.2016 прийнято рішення про затвердження Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк";

- із довідки Банку №05-3323787 від 03.10.2016 вбачається, що Державну іпотечну установу було включено до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів; загальна акцептована сума кредиторських вимог Державної іпотечної установи становить 3332921190,01 грн;

- Державна іпотечна установа 26.06.2018 звернулась до ПАТ "Дельта Банк" із заявою №2973/15/28 про зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті відсоткового доходу за дев'ятий період за облігаціями серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії в сумі 80645986,55 грн;

- листом вих. №5195 від 16.07.2018 ПАТ "Дельта Банк" повідомив Державну іпотечну установу про те, що його вимоги були включені до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 11.01.2016. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 03.06.2016 №895 було затверджено ліквідаційну масу банку, АТ "Дельта Банк" розпочав процедуру реалізації активів та задоволення вимог кредиторів у визначеної чинним законодавством черговості. Наразі здійснюється задоволення вимог кредиторів третьої черги відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО № 4 від 14.01.2016. Можливість позачергового задоволення вимог кредиторів за рахунок зарахування зустрічних вимог не передбачена вказаною нормою спеціального законодавства;

- зазначені обставини з метою захисту порушеного права на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог слугували підставою для звернення Державної іпотечної установи до суду з даним позовом.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в силу статті 601 Цивільного кодексу України та пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов'язання Державної іпотечної установи перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за дев'ятий відсотковий період за облігаціями серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року у загальному розмірі 80645986,55 грн припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність всіх передбачених Законом умов для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за емітованими позивачем облігаціями та договору банківського рахунку.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/10418/18, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Кадирова В.В. подало касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку Кадирова В.В.:

- судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення;

- заперечуючи здійснення спірного зарахування, Банк повідомив, що вказаний односторонній правочин вчинений установою після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, а також ліквідаційної маси відповідача, що суперечить положенням статті 46 та 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2;

- судами попередніх інстанцій не враховано, що облігації серій "А3", В3", "С3" емітовані Державної іпотечною установою на загальну суму більше 1,5 млрд. грн, виявлені та включені до складу ліквідаційної маси АТ "Дельта Банк", що унеможливлює проведення спірного зарахування зустрічних однорідних вимог та суперечить приписам Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- суди попередніх інстанцій повинні були застосувати до спірних правовідносин положення пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виключно у системному зв'язку з пунктами 16, 17 розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 № 3711.

3.3. У письмових поясненнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримує касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/10418/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Державна іпотечна установа просила відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/10418/18 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

4.2. Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

4.3. Згідно зі статтею 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

4.4. Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що даний Закон встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

4.5. Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

4.6. Згідно зі статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

4.7. Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

4.8. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

4.9. Таким чином, пункт 8 частини другої статті 46 Закону України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальною нормою, що регулює умови, за яких можливе зарахування зустрічних однорідних вимог у зобов'язаннях, стороною яких є банк щодо якого запроваджено процедуру тимчасової адміністрації чи ліквідації.

При цьому положення пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" надають можливість зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії ліквідації, а внесення відповідних змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, не ставиться в залежність від стану формування ліквідаційної маси неплатоспроможного банку.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог позивач був кредитором банку за договором банківського рахунку (вимоги на суму 3332921190,01 грн акцептовані та включені до реєстру); грошові кошти спрямовувались на погашення зобов'язань позивача за емітованими ним борговими цінними паперами (облігаціями серії серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року), на дату початку процедури виведення Фондом Банку з ринку кошти перебували на поточному рахунку позивача.

Договірне списання з цього рахунку передбачено умовами даного Договору (п.п. 5.1-5.3 договору банківського рахунку).

Судами встановлено, що позивач не є пов'язаною з Банком особою в розумінні статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що після початку процедури виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та заяв Державної іпотечної установи від 29.10.2015 та 29.12.2015, було здійснено зустрічне зарахування однорідних вимог між ПАТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою на суму 161291973,10 грн, внаслідок якого припинено зобов'язання Державної іпотечної установи перед Банком щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями серій "А3", "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року за третій та четвертий відсоткові періоди. Даний факт визнано Банком, про що повідомлено позивача листами №2416 від 25.11.2015 та №109 від 12.01.2016.

4.11. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та припинення зустрічних однорідних вимог за договором банківського рахунку та зобов'язаннями Державної іпотечної установи перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за дев'ятий відсотковий період за облігаціями серій "A3", "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року у загальному розмірі 80645986,55 грн.

4.12. Доводи скаржника про те, що після затвердження ліквідаційної маси неплатоспроможного банку зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим, оскільки це суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання скаржника на п. 4.14 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, за яким визначено дії Фонду або уповноваженої особи Фонду у разі виявлення майна, що не було включене до ліквідаційної маси або оприбутковане на баланс банку за результатами претензійно-позовної роботи, а саме: у разі виявлення майна, що не було включене до ліквідаційної маси або оприбутковане на баланс банку за результатами претензійно-позовної роботи, з метою забезпечення достовірності переліку майна банку, що входить до його ліквідаційної маси, Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) може вносити зміни до ліквідаційної маси, але не частіше одного разу на квартал, такі зміни затверджуються виконавчою дирекцією Фонду, є необґрунтованими та такими, що не спростовують наявності підстав для припинення зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не містять заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (за умови дотримання вимог, встановлених п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") після затвердження ліквідаційної маси неплатоспроможного банку.

Щодо доводів касаційної скарги про помилкове незастосування судами пунктів 16, 17 розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 №3711, колегія суддів зазначає.

Відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

Тобто, спірне зарахування може відбутися лише у випадку, якщо воно за всіма своїми умовами підпадає під положення відповідного закону.

В свою чергу, положення пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають випадки, у яких можливе таке зарахування, під які підпадає спірне зарахування. Тобто, вимоги пунктів 16, 17 зазначеного Положення, є такими, що встановлюють додаткові обмеження щодо можливості зарахування однорідних зустрічних вимог поряд із встановленими вимогами пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим умови передбачені пунктами 16, 17 Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, у розумінні пункту 4-1 частини першої статті 602 Цивільного кодексу України, не є законом, такими є умови пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак даним Законом не ставиться в залежність ані зарахування зустрічних вимог від погашення акцептованих вимог кредиторів відповідної черги, до якої відносяться зустрічні кредиторські вимоги, ані зарахування їх пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, у разі, якщо обсяг коштів недостатній для повного погашення зобов'язань.

4.13. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться, передусім, до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.14. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/12608/17, від 31.05.2018 у справі №910/4413/17, від 27.03.2019 у справі №910/7347/18.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/10418/18 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко