Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.06.2019 року у справі №904/4233/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк, Позивач)

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (головуючий - суддя Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.)

за позовом Банку

до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Управління, Відповідач)

про стягнення 119 167,50 грн.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Позов було подано про стягнення 119 167,50 грн., у тому числі: 93 192 грн. основного боргу; 1 861 грн. - 3 % річних; 3 390,13 "втрат від інфляції"; 20 724,37 грн. пені.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018.

1.3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019 (суддя Загинайко Т.В.): позов Банку до Управління задоволено частково; стягнуто з Управління на користь Банку 93 192 грн. заборгованості, 9 086,54грн. пені, 384, 41 грн. "втрат від інфляції", 793,73 грн. 3% річних та 1 551,85 грн. витрат зі сплати судового збору; у решті позовних вимог - відмовлено.

1.4. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019, Управління звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Банку у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зупинити провадження у справі №904/4233/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18.

1.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління.

1.6. До Центрального апеляційного господарського суду 14.03.2019 від Управління надійшла заява про зупинення провадження у справі № 904/4233/18 за апеляційною скаргою Відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18, від якої залежить вирішення даної справи.

1.7. В обґрунтування наведеного клопотання Управління зазначило, що предметом розгляду в даній справі є стягнення заборгованості за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, який оскаржується Відповідачем у судовому порядку, що підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2019 про відкриття провадження у справі №904/4502/18. Наведене, на думку Управління, є підставою для обов`язкового зупинення судом провадження у справі №904/4233/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18, оскільки від нього залежить вирішення даної справи.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019: апеляційне провадження у справі № 904/4233/18 за апеляційною скаргою Управління на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019 у справі № 904/4233/18 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4502/18.

2.2. Ухвалу мотивовано тим, що: справа № 904/4233/18 є пов`язаною із справою № 904/4502/18, оскільки предметом позову у справі № 904/4502/18 є, зокрема, визнання недійсним договору суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, а предметом позову у справі № 904/4233/18 є стягнення заборгованості за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 904/4233/18 та направити справу для продовження розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Банк зазначає, що зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів. Проте суд апеляційної інстанції не обґрунтував належним чином підстав зупинення апеляційного провадження у даній справі, пославшись лише на пов`язаність справ № 904/4502/18 та № 904/4233/18.

4.2. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам Банку, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу та наданим представником Банку у судовому засіданні щодо відсутності впливу результату розгляду справи № 904/4502/18 на розгляд даної справи.

4.3. Крім того, Банк зазначає про те, що частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Так, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), спожиті послуги тощо), при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов`язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним.

Тому скаржник стверджує, що розгляд справи №904/4502/18 ніяким чином не може вплинути на вирішення справи № 904/4233/18, оскільки предметом розгляду справи № 904/4502/18 є визнання недійсним договору суборенди приміщення від 26.01.2018 №26/2018 на майбутнє, а позовні вимоги Банку у справі № 904/4233/18 стосуються стягнення заборгованості із суборендної плати за приміщення, яке вже використовувалося відповідачем протягом 2018 року.

4.4. Банк вказує на те, що необгрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. Управління 27.06.2019 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити в силі ухвалу суду апеляційної інстанції, а скаргу - без задоволення. Управління заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:

частина перша статті 6:

кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

6.2. Господарський процесуальний кодекс України:

частина перша статті 14:

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

частина перша статті 74:

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина третя статті 74:

докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

частина друга статті 76:

предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частина перша статті 114:

суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій;

частина друга статті 114:

строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства;

частина перша статті 210:

суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази;

пункт 5 частини першої статті 227:

суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

пункт 4 частини першої статті 229:

провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;

частина перша статті 236:

судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційної інстанції

7.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, постановлена на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

7.2. У разі застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

7.3. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

7.4. Зупиняючи провадження у справі №904/4233/18, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив і, як наслідок, не зазначив у мотивувальній частині ухвали, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи про стягнення з Управління на користь Банку заборгованості за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, до набрання законної сили рішенням у справі № 904/4502/18 за позовом Управління до товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис"; Банку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях; Марганецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національний банк України про визнання частково недійcним договору оренди приміщення від 01.12.2016 укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис" та Банком; зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис" укласти з Управлінням договір оренди приміщення на 211,8 кв.м. для потреб Марганецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі договору купівлі-продажу державного майна Нежитлове приміщення за адресою м. Марганець, вул. Свердлова , 6 від 17.01.1996; визнання недійсним договору суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, укладеного Банком та Управлінням.

7.5. Судом апеляційної інстанції не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи, та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі щодо наявності або відсутності саме юридичних підстав для стягнення заборгованості.

7.6. Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у даній справі №904/4233/18 до набрання законної сили рішенням у справі №904/4502/18, суд апеляційної інстанції не навів належних мотивів та доводів щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №904/4502/18 та стосовно того, що зібрані у справі докази не дозволяють встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даній справі.

7.7. Необхідно також відзначити, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки, незалежно від результату розгляду справи №904/4502/18, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №904/4233/18.

7.8. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд справи №904/4502/18 не був перешкодою для встановлення суттєвих обставин у даній справі №904/4233/18 під час її розгляду апеляційним господарським судом.

Не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №904/4502/18, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

7.9. Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції ("Смірнова проти України" №36655/02, §69, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року).

Наведеного судом апеляційної інстанцій враховано не було, тому, зупинивши провадження в даній справі, суд порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.2. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

8.3. За таких обставин касаційна скарга Банку підлягає задоволенню, ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №904/4233/18 - скасуванню, а справа №904/4233/18 - передачі до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

9. Судові витрати

9.1. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням ухвали апеляційного господарського суду з направленням справи до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, тому розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 904/4233/18 скасувати.

Справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко