Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.01.2026 року у справі №902/1302/22
Постанова КГС ВП від 07.10.2025 року у справі №902/1302/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 902/1302/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Вінницької області (суддя Лабунська Т. І.) від 29.04.2025

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Розізнана І. В., Грязнов В. В.) від 17.06.2025

(в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - Шушаріна І. І.)

та касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Розізнана І. В., Грязнов В. В.) від 17.06.2025

за заявою кредитора ОСОБА_1

до: 1. ОСОБА_3 ;

2. ОСОБА_2

про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора (АТ "ПУМБ") - Награбовський О. В., адвокат;

представник боржника - не з`явився;

представник ОСОБА_1 - не з`явився;

представник ОСОБА_2 - Шевчук В. О., адвокат;

представник ОСОБА_3 - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 12.01.2023 Господарський суд Вінницької області ухвалив: відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном та призначити розпорядника майна тощо.

1.2. 23.01.2024 Господарський суд Вінницької області постановив: визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника арбітражну керую чу Голубенко Олену Василівну тощо.

28.02.2024 Господарський суд Вінницької області ухвалив замінити кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" на нового кредитора ОСОБА_1 (далі - Кредитор).

1.3. 28.01.2025 Кредитор (Позивач) подав заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника, визнавши:

- ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1) таким, що допустив порушення частини шостої статті 34 КУзПБ, та поклавши на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у цій справі у сумі 43 484 667 грн 23 коп.;

- ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2) таким, що допустив порушення частини шостої статті 34 КУзПБ, та поклавши на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у цій справі у сумі 43 484 667 грн 23 коп.;

- стягнувши солідарно з відповідачів 43 484 667 грн 23 коп.

1.4. Заява обґрунтована бездіяльністю відповідачів в період їх керівництва товариством Боржника щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, які допустили неплатоспроможність Боржника через наявну у нього заборгованість перед кредиторами, вимоги яких до Боржника визнані судом у цій справі, що виникла та існувала, була стягнення за рішеннями суду у періоди здійснення кожним із відповідачів функцій з керівництва товариством Боржника

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 29.04.2025 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви Позивача про покладення солідарної відповідальності на відповідачів як керівників Боржника.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для задоволення заяви Кредитора про покладення на ОСОБА_2 солідарної відповідальності, оскільки він в період керівництва товариством Боржника з 06.05.2021 до 30.12.2021 діяв добросовісно, засівав поля з метою отримання прибутку та погашення заборгованості перед кредиторами, а з огляду на специфіку статутної діяльності Боржника (вирощування зернових, зернобобових, олійних культур), та відповідно сезонний характер прибутку, що безпосередньо впливає на його платоспроможність у певний період року, у ОСОБА_2 були відсутні підстави для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство через можливість Боржника, в тому числі після збору урожаю, виконати грошові зобов`язання перед кредиторами в інший спосіб, ніж через застосування процедур банкрутства.

В частині відмови у покладенні солідарної відповідальності на ОСОБА_3 судове рішення мотивоване неможливістю цієї особи з дня його призначення керівником 30.12.2021 бути обізнаним про наявність загрози неплатоспроможності Боржника, оскільки інвентаризація та прийняття майна новопризначеним керівником здійснюється лише після його призначення і об`єктивно вимагає певного періоду часу для їх вчинення, докази протилежного (акту інвентаризації у день призначення, тощо) суду не були надані, а вже з 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та був введений воєнний стан, протягом якого за приписами пункту 1-6 "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не застосовується солідарна відповідальність до органів управління боржника.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 17.06.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_2 з визнанням цієї особи такою, що допустила порушення приписів частини шостої статті 34 КУзПБ та покладенням на неї солідарної відповідальності за вимогами кредиторів в сумі 43 484 667 грн 23 коп. і стягненням цієї суми з ОСОБА_2 на користь Боржника; а також про зміну мотивувальної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 в частині рішення щодо вимог ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_3 та залишення в решті ухвали суду першої інстанції без змін.

3.2. Судове рішення мотивоване щодо ОСОБА_2 його бездіяльністю та ухиленням від виконання обов`язку щодо звернення до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, що спричинило майнові втрати кредиторів, порушує їх приватні права та публічні інтереси держави, попри виникнення з 05.06.2021 (в період його керівництва товариством Боржника) заборгованості перед більше ніж двома кредиторам на суму 59 922 475 грн 01 коп., тоді як звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень-листопад 2021 свідчить, що Боржник реалізував продукцію на суму 31 956 120 грн 00 коп., однак відсутні докази надходження цих коштів на рахунки Боржника, як і докази розрахунків із кредиторами на вказану суму, як і пояснення та докази щодо руху вказаних коштів. Також суд врахував відомості з проведеного на замовлення розпорядника майна Боржника аналізу фінансово-господарського стану Боржника, відповідно до якого в період з 01.01.2018 до 31.12.2021 встановлено економічні ознаки дій з доведення підприємства до банкрутства, відповідні підстави для прийняття керівництвом Боржника попереджувальних (з метою запобігання потенційному банкрутству) заходів в період з 31.12.2020 до 31.12.2021, ознаки свідомих дій, що призвели до стійкої неплатоспроможності товариства Боржника та наявності всіх підстав для розрахунків з кредиторами тільки в межах ліквідаційної процедури.

Щодо мотивів про відсутність підстав для покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_3 , то апеляційний суд виходив з того, що загроза неплатоспроможності Боржника мала місце до того як ОСОБА_3 став директором Боржника з 30.12.2021.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 06.05.2021 до 30.12.2021 керівником Боржника був ОСОБА_2 .

4.2. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 30.12.2021 до подання заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника керівником боржника був ОСОБА_3 .

4.3. В заяві ОСОБА_1 вказує, що в період, коли керівником Боржника був ОСОБА_2 у Боржника були невиконані зобов`язання перед 6 кредиторами на загальну суму 16 879 366 грн 12 коп.:

- 01.02.2021 у сумі 50 000 грн 00 коп. перед ПП "Адлєр";

- 01.06.2021 у сумі 8 272 125 грн 00 коп. перед ТОВ "Ресурс-Фармінг";

- 04.06.2021 у сумі 32 950 грн 00 коп. перед ТОВ "Будівельна механізована компанія";

- 15.08.2021 та 10.10.2021 в сумі 5 721 072 грн 12 коп. перед ТОВ "Агріі Україна";

- 12.11.2021 у сумі 688 275 грн 00 коп. перед кредитором ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік";

- 12.12.2021 у сумі 2 114 944 грн 00 коп. перед кредитором ТОВ "Рисоіл Україна".

Заявник стверджує, що ОСОБА_2 повинен був звернутися протягом місяця до суду з заявою про відкриття справи про банкрутство з 05.06.2021, в той час коли виникла заборгованість перед двома кредиторами ТОВ "Ресурс-Фармінг" і ТОВ "Будівельна механізована компанія".

4.4. Заборгованість перед ТОВ "Ресурс-Фармінг" в сумі 8 272 125 грн 95 коп. виникла у зв`язку з невиконанням ТОВ "Діва-Агролан" зобов`язань за договором про надання послуг відповідального зберігання № 17/09/19-3 від 17.03.2019 щодо повернення переданого йому на відповідальне зберігання товару.

4.5. Заборгованість перед ТОВ "Будівельна механізована компанія" в сумі 32 950 грн 00 коп. виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором № 15/08/21 від 18.05.2021 в частині оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

4.6. Станом на 05.06.2021 у Боржника були наявні зобов`язання зі сплати заборгованості перед ТОВ "Ресурс-Фармінг" в сумі 8 272 125 грн 95 грн. та перед ТОВ "Будівельна механізована компанія" в сумі 32 950 грн 00 коп.

4.7. Під час керівництва ОСОБА_2., Боржник мав в оренді та суборенді земельні ділянки, сільськогосподарську техніку, складські приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції для проведення господарської діяльності.

Для ведення сільськогосподарського виробництва Боржник користувався земельними ділянками Житомирської області.

Підприємство орендувало земельні ділянки (паї) у фізичних осіб, з якими укладені та зареєстровані, відповідно до законодавства, договори оренди земельного паю.

В 2021 було укладено 36 договорів площею 113,7518 га.

Підприємство використовувало землі Курненської ОТГ, Пулинського району, Житомирська область в кількості 11 паїв загальною площею 32,9641 га, з якою підписані договори на оренду земельних ділянок від 11.05.2021.

4.8. Основний масив земель взято в суборенду в ТОВ "Діва Агролан", що належать їй на правах оренди:

- 1386,1347 га на території Ялинівського старостату, Пулинської ОТГ, Житомирської області по договору суборенди земельних ділянок № 10/03/2021 від 10.03.2021;

- 596,8704 га на території Дворищанського старостату, Хорошівської ОТГ, Житомирської області по договору суборенди земельних ділянок від 10.03.2021;

та ТОВ «АГРО-ЗЕВС», що належать йому на правах оренди:

- 158,3537 га на території Стрибіжського старостинського округу Курненської сільської ради Пулинського району по Договору суборенди земельних ділянок №01/04-2021 від 01.04.2021.

4.9. Для вирощування сільськогосподарської продукції підприємство Боржника використовувало власні та орендовані основні засоби, а також використовувало послуги сторонніх організацій.

4.10. Витрати по посівам озимої пшениці та озимого жита перейшли на баланс Боржника відповідно до договору купівлі-продажу посівів № 16/03-21 від 16.03.2021 в сумі 7 200 000 грн 00 коп. від ТОВ "Діва-Агролан".

4.11. Післяпосівний обробіток проводився з залученням сторонніх організацій:

- внесення добрив та проведення обприскування: ФОП Дрозд Андрій Вікторович за договором № 190321 від 19.03.2021, ТОВ "КЕАРФІЛД" за договором № СК-02627 від 27.05.2021, ФОП Ільчук Ігор Вікторович за договором № 4 від 08.04.2021, та договором № 5 від 25.05.2021, ТОВ "Діва-Агролан" - Договір оренди техніки з екіпажем №01/05-2021 від 02.05.2021,

- збір урожаю проводився комбайнами ТОВ "Сат. Сервіс Агро Трейд" за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 2607 від 26.07.2021, при збиранні зерна пшениці та жита та ФГ "Осички", за договором №12/10-21 оренди с/г техніки від 12.10.2021 при збиранні соняшника та гречки.

4.12. Відповідно до статистичної звітності по формі 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» підприємство засіяло 4 культури: озима пшениця - 917,47 га; жито - 97 га; соняшник - 568, гречка - 698,35 га.

Відповідно до реєстрів приймання зерна на елеваторах та на орендованому складі, то було зібрано урожай: озимої пшениці 5964,3 т., жита - 463,5 т.; соняшника - 1837,46 т.

Згідно зі звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 № 4-сг, ТОВ "Сат-Агро" засіяло площу 2 280,72 га.

Згідно зі звітом про реалізацію продукції сільського господарства за січень-листопад 2021 № 21-заг ТОВ "Сат-Агро" реалізувало на суму 31 956 120 грн. без ПДВ. (пшениці на суму 22 026 583 та насіння соняшнику на суму 9 929 537) (т. 10 а.с.129).

4.13. За змістом заяви ОСОБА_1 за час керівництва ОСОБА_2. у ТОВ "Сат-Агро" були невиконані зобов`язання перед 6 кредиторами на загальну суму 16 879 366 грн 12 коп., тоді як зі звіту Боржника про реалізацію продукції сільського господарства за січень-листопад 2021 № 21-заг вбачається, що реалізувало продукції на суму 31 956 120 грн 00 коп. без ПДВ.

4.14. Основною діяльністю ТОВ "Сат-Агро" є вирощування зернових, зернобобових, олійних культур, а тому його прибуток носить сезонний характер, що безпосередньо впливає на його платоспроможність у певний період року.

5. Короткий зміст вимог касаційних скарг

5.1. 06.07.2025 ОСОБА_1 та 10.07.2025 ОСОБА_2 подали касаційні скарги, у яких:

- ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 щодо відмови у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_3 , задовольнивши в цій частині вимоги Кредитора та поклавши на керівника ОСОБА_3 солідарну відповідальність за вимогами кредиторів в сумі 43 484 667 грн 23 коп.;

- ОСОБА_2 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025.

6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги ОСОБА_1 на оскаржувані судові рішення, з урахуванням уточнень на виконання вимог Суду про усунення недоліків касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження цих судових рішень є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди:

- допустили помилку у тлумаченні норми частини шостої статті 34 КУзПБ та у застосуванні висновку Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 904/6740/20, який сформульований щодо загрози неплатоспроможності, яка настала в період чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не врахував висновку Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, а також те, що у спірних правовідносинах загроза неплатоспроможності настала в період чинності КУзПБ та існувала в період повноважень ОСОБА_3 ;

- помилково врахували для відмови від покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_3 , що факт загрози неплатоспроможності Боржника виник до моменту набуття ОСОБА_3 повноважень директора Боржника.

6.2. Згідно з аргументами касаційної скарги ОСОБА_2 на оскаржувану постанову, з урахуванням уточнень на виконання вимог Суду про усунення недоліків касаційної скарги, підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд неправильно застосував норми частини шостої статті 34 КУзПБ без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постановах: від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18; а також висновків Верховного Суду, викладеного у постановах: від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22), від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, оскільки суд не встановив момент виникнення загрози неплатоспроможності та поклав на Відповідача-2 солідарну відповідальність за ті зобов`язання, які виникли і після його звільнення з посади директора Боржника, а також не врахував сезонні особливості діяльності Боржника з вирощення та реалізації зернової сільгосппродукції з відповідним отриманням доходів від її реалізації.

6.3. Згідно з аргументами касаційної скарги ОСОБА_2 підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ у подібних правовідносинах з уточненням зобов`язань боржника, за які відповідає колишній керівник боржника та відповідного розміру солідарної відповідальності такого керівника.

6.4. Крім цього за аргументами касаційної скарги ОСОБА_2 підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд не дослідив докази щодо господарської діяльності Боржника в період керівництва ОСОБА_2 , яку він здійснював добросовісно, з метою отримання Боржником прибутків, обставин та строків виникнення відповідних грошових зобов`язань перед кредиторами, їх розміру в період діяльності зазначеного керівника та строків виконання, що наставали у 2022 році, тобто після припинення повноважень ОСОБА_2 .

При цьому скаржник зауважив про передчасність порушення питання покладення солідарної або субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, оскільки апеляційний суд не надав оцінки тому, що у ліквідаційній процедурі Боржника ще не все майно реалізовано, не визначений склад правопорушення ОСОБА_2 та відсутні відомості щодо інвентаризації майна Боржника.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечив аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові, наголошуючи на тому, що на момент встановленої судом загрози неплатоспроможності Боржника 15.08.2021 директором був ОСОБА_2 , а прострочення за зобов`язаннями всіх зазначених 8 кредиторів (5 з яких заявилися з вимогами у цій справі про банкрутство) виникло в період до 16.12.2021, коли директором був ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 .

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо передумов для покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство

8.1. Предметом розгляду у цій справі стали вимоги одного із кредиторів Боржника ( ОСОБА_1 ) про покладення на осіб, що були у різні періоди керівниками Боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Боржника, у зв`язку з чим Суд звертається до правил та умов покладення цієї відповідальності, що визначені положеннями частини шостої статті 34 КУзПБ.

8.2. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (в редакції, чинній на момент звернення заявника із відповідною заявою у цій справі, а саме на 28.01.2025, пункт 1.3) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

8.3. Щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство Суд зазначає, що цей вид відповідальності має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80) слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19).

8.4. Тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому:

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункт 10.42).

8.5. Тож визначене нормами частини шостої статті 34 КУзПБ правопорушення має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Одним із таких елементів є розмір солідарної відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (неплатоспроможності, в чинній редакції частини шостої статті 34 КУзПБ) боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

8.6. Отже, звернення до суду із вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує належного та правильного, відповідно до закону, визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта (суб`єктів за наявності) солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Без зазначення в заяві про покладення солідарної відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності відповідної суми звернення із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

У наведених висновках (пункти 8.5 та цей пункт) Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постановах від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21 (пункти 8.5. 8.6), від 05.03.2025 у справі № 908/1244/22 (пункт 7.6), від 10.04.2025 у справі № 925/367/20(925/143/24) (пункт 33), від 04.06.2025 у справі № 910/18144/23.

8.7. Щодо правил визначення розміру солідарної відповідальності у справі про банкрутство, то Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21) звертав увагу на те, що звернення до суду з вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

8.8. Деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні частини шостої статті 34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, пункт 8.3) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності, виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів.

8.9. З огляду на наведене неправильним є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника (відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів тощо) без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, з урахуванням також того майна (активів), повернення якого до складу ліквідаційної маси боржника здійснюється за наслідками вирішення спорів про недійсність правочинів з відчуження відповідного майна (майнових прав, інших активів) боржника, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто в разі, якщо керівник (орган управління) боржника припустився порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ, але його майна / активів у складі ліквідаційної маси (зокрема внаслідок вчинення арбітражним керуючим передбачених КУзПБ дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, визнання недійсними певних правочинів та спростування майнових дій боржника тощо) виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

8.10. Тож, достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).

Водночас у разі недостатності майна / активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.

У цих висновках Суд виходить з того, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів є передчасним.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) у вирішенні спору щодо притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності на підставі частини 2 статті 61 КУзПБ.

На думку Суду, такий висновок підлягає також врахуванню mutatis mutandis у вирішенні питання щодо розміру солідарної відповідальності осіб, які порушили вимоги частини шостої статті 34 КУзПБ, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, щодо подібності відповідних правовідносин з огляду на їх деліктну природу; необхідності телеологічного тлумачення вказаної норми КУзПБ, зважаючи на цілі законодавчого регулювання та його загальну спрямованість (дух закону); необхідності стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ саме на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси та спрямуванням їх на задоволення вимог кредиторів.

8.11. У наведеному підході щодо порядку визначення розміру солідарної відповідальності у справі про банкрутство Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 21.08.2025 у справі № 904/9266/21, які підлягають врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до приписів частини четвертої статті 300 ГПК України (у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги).

8.12. Отже, грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) через неподання (несвоєчасне подання) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника (в попередній редакції частини шостої статті 34 КУзПБ); і розмір такої відповідальності має визначатися як різниця між сумою вимог кредиторів та вартістю виявлених у Боржника в процедурі ліквідації майнових активів та сум, отриманих від їх реалізації.

Недотримання цього правила визначення розміру солідарної відповідальності, а саме заявлення вимоги про покладення солідарної відповідальності передчасно, зокрема до завершення реалізації всіх виявлених активів боржника, що підлягають включенню до ліквідаційної маси та погашення за рахунок отриманих сум вимог кредиторів у справі про банкрутство, виключає оцінку судом факту наявності відповідного правопорушення та його елементів, та є підставою для відмови у задоволенні відповідної вимоги.

8.13. Натомість, ні оскаржувана постанова, ні скасована нею частково ухвала суду першої інстанції не містять ні посилання судів на докази та обставини, ні їх дослідження та оцінки судами щодо виявленого майна Боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, щодо його реалізації в ліквідаційній процедурі, щодо суми коштів, отриманих від його реалізації, та суми, направленої на задоволення вимог кредиторів у цій справі.

Тоді як за змістом постанови від 23.01.2024 у цій справі про визнання Боржника банкрутом суд зазначив, що в ході процедури розпорядження майном у Боржника було виявлено такі активи (майно), а саме: 14.03.2023 розпорядником майна було проведено інвентаризацію активів та зобов`язань Боржника за результатами якої встановлено наявність наступних активів:

1) основні засоби: нежитлова будівля Молокоблок урочище "Дубина" літ. А-1 загальна площа 52,3 кв.м. за адресою Житомирська область, Романівський район, село Вільха, вулиця Миропільська, буд. 31 (належить на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Прогонним Є. М., вартість встановити не вдалось);

2) незавершене виробництво - право оренди земельної ділянки у кількості 58 ділянок;

3) товарно - матеріальні цінності (товари) - соняшник некласний заліковою вагою 1010 кг та соняшник некласний заліковою вагою 117 910 кг, вартість встановити не вдалось.

В цій же постанові суд, з посиланням на ухвалу попереднього засідання від 12.10.2023 зазначив про загальний розмір вимог кредиторів, який складає 69 915 908 грн 55 коп., тоді як за вимогами кредитора ОСОБА_1 розмір солідарної відповідальності у спірних правовідносинах зазначений в сумі 43 484 667 грн 23 коп. як такий, що відповідає незадоволеним вимогам кредиторів Боржника внаслідок стверджуваних заявником як неправовірних дій відповідачів (пункти 1.3, 1.4).

Крім цього Суд звертає увагу, що у межах цієї справи про банкрутство здійснюється провадження та триває розгляд спорів про недійсність вчинених Боржником правочинів, зокрема у справі № 902/1302/22(902/65/25) про визнання договору поруки від 22.07.2021 неукладеним та недійсним.

8.14. Таким чином під час звернення із заявою у цій справі заявник, кредитор ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначав, не доводив, а господарські суди не встановили обставин щодо здійснення у цій справі усіх передбачених КУзПБ дій, необхідних для виявлення та повернення майна банкрута, здійснення та завершення реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси, та проведення розрахунків з кредиторами за рахунок отриманих від такої реалізації коштів.

У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку про неправильне (необґрунтоване) визначення заявником у цій справі розміру солідарної відповідальності виходячи з суми вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, адже застосування такого підходу призвело б до очевидно несправедливих результатів, коли на особу (осіб), що порушила (ли) вимоги частини шостої статті 34 КУзПБ, могла бути покладена відповідальність у розмірі більшому, ніж шкода, заподіяна кредиторам внаслідок такого порушення, або навіть і за відсутності такої шкоди.

Дійшовши цього висновку Суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 із заявою про покладення на Відповідачів 1, 2 солідарної відповідальності у цій справі про банкрутство є передчасним.

При цьому Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника ОСОБА_2 (пункт 6.4).

Передчасність заявлення відповідних вимог є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви, що виключає дослідження обставин наявності або відсутності порушень з боку Відповідачів, 1, 2 як підстави для притягнення їх до відповідальності.

8.15. Таким чином суд першої інстанції, хоча і відмовив у задоволенні заявлених у цій справі вимог ОСОБА_1 про покладення на керівників Боржника солідарної відповідальності з мотивів недоведення підстав для цієї відповідальності у спірних правовідносинах, а суд апеляційної інстанції, частково скасував таке рішення місцевого суду та задовольнивши позов щодо ОСОБА_2 з протилежних мотивів, припустились порушення зазначених норм права, якими врегульований порядок та передумови для визначення розміру солідарної відповідальності у справі про банкрутство.

8.16. Водночас Суд зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті та законне рішення з одних лише формальних міркувань (подібні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20). Отже, обставини щодо наявності або відсутності у діях відповідачів відповідного порушення підлягають встановленню у разі належного звернення з відповідною заявою.

8.17. З огляду на викладене Суд погоджується як з висновком апеляційного господарського суду в частині відмови у покладенні солідарної відповідальності на ОСОБА_3 , так і з частково скасованою ухвалою суду першої інстанції - про відмову у задоволенні заяви Позивача про покладення солідарної відповідальності на відповідачів як керівників Боржника, однак з інших мотивів, що наведені в цій постанові, а саме з підстав передчасності подання відповідної заяви у спірних правовідносинах (через необґрунтованість визначного заявником розміру та неможливість встановлення дійсного розміру солідарної відповідальності як розміру заподіяних кредиторам збитків у вигляді незадоволених грошових вимог до Боржника до вчинення перелічених дій у процедурі ліквідації Боржника, пункт 8.14).

8.18. Дійшовши цього висновку (у зв`язку із передчасністю заяви ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності у цій справі), Суд не оцінює мотиви та висновки як в оскаржуваній постанові, так і в частково скасованій цим судом ухвалі суду першої інстанції з кваліфікацією матеріально-правових підстав для покладення солідарної відповідальності у цій справі (пункти 4.1 - 4.14), оскільки відповідні обставини є предметом дослідження і оцінки та можуть бути піддані судами відповідній правовій кваліфікації лише у разі належного визначення заявником розміру цієї відповідальності та суми вимог, що підлягає стягненню у межах покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство.

А тому Суд не бере до уваги та не оцінює аргументи скаржників у відповідній частині (пункти 6.1, 6.2, 6.3) та ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 (пункт 7.1).

8.19. Ураховуючи викладене, положення пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України та наведені висновки про передчасність заяви ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасоване нею частково рішення суду першої інстанції (з протилежним висновком) - залишенню в силі з мотивів, викладених в цій постанові.

Керуючись статтями 129 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 902/1302/22 скасувати.

4. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі № 902/1302/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді C. В. Жуков В. Я. Погребняк