Ухвала

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 378/596/16-ц

Провадження № 14-545 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаПророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л.

М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", ОСОБА_1 (спадкоємниця ОСОБА_2), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64 (спадкоємиць ОСОБА_65), ОСОБА_66 (спадкоємиця ОСОБА_65), ОСОБА_67 (спадкоємиць ОСОБА_65), ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року та

ВСТАНОВИЛА:

1. У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" (далі - ТОВ "Журавлиське") звернулося до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроівест" (далі - ТОВ "Інтерагроівест") та зазначених фізичних осіб (далі, включаючи залучених правонаступників, коли вони згадуються як відповідачі у справі - відповідачі (фізичні особи)) про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими.

2. Позовна заява мотивована тим, що у 2006 та 2012 роках між ТОВ "Журавлиське" та відповідачами (фізичними особами), а також особами, правонаступникам яких є відповідачі (фізичні особи), були укладені договори оренди земельних ділянок переважно строком на 10 років (відповідний договір з ОСОБА_36 укладений на 5 років). Відповідачі (фізичні особи) або їх спадкодавці за цими договорами оренди передавали у користування позивачу певні свої земельні ділянки (цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які належали їм на праві власності, та були розташовані на території Журавлиської сільської ради.

3. ТОВ "Журавлиське" з моменту укладення зазначених договорів оренди користується відповідними орендованими земельними ділянками та виплачує їх власникам орендну плату.

4. У 2015 році ТОВ "Журавлиське" дізналось про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Інтерагроінвест" на зазначені земельні ділянки попри дію відповідних договорів оренди між позивачем та відповідачами (фізичними особами), які розірвані чи визнані недійсними не були, строк їх дії не закінчився.

5. У зв'язку з наведеними обставинами позивач просив суд визнати недійсними договори оренди відповідних земельних ділянок, укладені ТОВ "Інтерагроінвест" з відповідачами (фізичними особами), та визнати поновленими зазанчені договори оренди, укладені між ТОВ "Журавлиське" та відповідачами (фізичними особами).

6. Також ТОВ "Журавлиське" просило суд визнати недійсними договори емфітевзису відповідних земельних ділянок, укладені ТОВ "Інтерагроінвест" щодо цих земельних ділянок.

7. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року позовні вимоги ТОВ "Журавлиське" задоволено в повному обсязі: зазначені договори за участю ТОВ "Інтерагроінвест" визнані недійсними, а зазначені договори оренди за участю ТОВ "Журавлиське" поновленими, скасовано ухвалу Рокитнянського районного суду від 29 березня 2017 року про забезпечення позову, вирішено питання розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладення орендодавцем (власником орендованої земельної ділянки) нового договору оренди земельної ділянки під час дії договору оренди цієї земельної ділянки з іншим орендарем порушує права та інтереси первинного орендаря, якщо він належно виконує свої обов'язки. Суд встановив це порушення на підставі обставин справи. Також Суд дійшов висновку, що позивач завчасно (за 2,5 місяці до закінчення визначеного законодавством строку) повідомив орендодавців за відповідними договорами оренди, укладеними з позивачем, про свій намір продовжити оренду зазначених земельних ділянок, направив додаткові угоди до цих договорів оренди. Від відповідачів (фізичних осіб) письмових заперечень про небажання продовжувати відповідні договори оренди з ТОВ "Журавлиське" не надходило. Тому позивач має переважне право на продовження відповідних договорів оренди за його участю, а зазначені договори за участю ТОВ "Інтерагроінвест" мають бути визнані недійсними.

9. Постановою Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтерагроінвест" задоволено частково: рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року змінено у частині стягнення судового збору з відповідачів, в іншій частині воно залишене без змін.

10. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно визначив застосовувані норми права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Проте, в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача судового збору у сумі 173 628,00 грн рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки такий порядок стягнення судових витрат ЦПК України не передбачений.

11. У липні 2018 року ТОВ "Інтерагроінвест" подало до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило ці судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Касаційна скарга мотивована, крім іншого, тим, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, зокрема, не врахували, що ТОВ "Журавлиське", бажаючи продовжити дію зазначених договорів оренди з відповідачами (фізичними особами), направляло відповідні повідомлення ним без проектів додаткової угоди до цих договорів оренди в двох екземплярах, які б відповідали статті 15 (умови договору оренди) Закону України "Про оренду землі". Це вказує на те, що позивачем як попереднім орендарем, який мав переважне право на поновлення відповідних договорів оренди, не було дотримано порядку їх поновлення, який був узгоджений сторонами у цих договорах оренди та передбачений діючим законодавством. Суди також безпідставно не прийняли до уваги те, що відповідні договори оренди були пролонговані відповідачами (фізичними особами) після направлення ними до ТОВ "Журавлиське" листів-повідомлень про їх небажання продовжувати дію цих договорів оренди на новий строк. Крім того доводи про підробку підписів у цих листах-повідомлення не були оцінені судом першої інстанції з належною долею об'єктивності.

13. Суди попередніх інстанцій, приймаючи відповідні судові рішення, не врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Господарського касаційного суду, викладений у його постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 908/1164/17 щодо застосування частин 1 -5 та частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", механізм застосування яких є різним за правовою природою.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2018 року за касаційною скаргою ТОВ "Інтерагроінвест" відкрите касаційне провадження у справі.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

16.15 травня 2019 року представник ТОВ "Журавлиське" адвокат Пєнязькова Ольга Олександрівна подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду письмові пояснення щодо касаційної скарги, в яких просила залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість.

17.31 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 3 статті 403 ЦПК України.

18. Згідно із частиною 3 статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

19. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

20. Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

21. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час укладення відповідачами (фізичними особами) оспорюваних договорів оренди з ТОВ "Інтерагроінвест", відповідні земельні ділянки знаходилися в оренді та користуванні ТОВ "Журавлиське", тому ці договори оренди є недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України.

22. Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про оренду землі).

23. Відповідно до статтею 33 Закону України "Про оренду землі" про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

24. Згідно із частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

25. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17 щодо визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

26. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 15 січня 2019 року у справі № 922/1464/18.

27. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відійти від зазначеного правового висновку, оскільки вважає, що вимога про визнання договорів оренди поновленими є належним способом захисту порушеного права орендаря. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів.

28. Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а згідно із статтею 13 Конвенції - право на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

29. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи на її розгляд відповідно до частини 3 статті 403 ЦПК України та приймає цю справу до розгляду.

30. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

31. Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

32. Необхідності викликати учасників справи для надання пояснень у справі немає.

33. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

34. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною 13 статті 7, частиною 1 статті 402, частиною 3 статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", ОСОБА_1 (спадкоємниця ОСОБА_2), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64 (спадкоємиць ОСОБА_65), ОСОБА_66 (спадкоємиця ОСОБА_65), ОСОБА_67 (спадкоємиць ОСОБА_65), ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 11 грудня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. ПророкСудді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв Т. О. Анцупова Л.

М. Лобойко Ю. Л. Власов Н. П. Лященко М. І. Гриців Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич