Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/600/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 (судді: Бучинська Г.Б., Петухов М.Г., Філіпова Т.Л.) і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 (суддя Сікорська Н.А.)

за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Батіної Марії Олексіівни у справі

за позовом Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство"

до Фізичної особи-підприємця Батіної Марії Олексіівни

про стягнення 25 646,65 грн,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Державне підприємство "Бердичівське лісове господарство" (далі - ДП "Бердичівське лісове господарство") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Батіної Марії Олексіівни (далі - ФОП Батіна М.О.) про стягнення 17 097,30 грн боргу, 576,00 грн - 3 % річних, 5 641,55 грн пені, 2 331,80 грн інфляційних втрат на підставі статей 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати у повному обсязі вартості придбаної у позивача необробленої деревини за договором купівлі-продажу від 01.12.2015 № 1 (далі - договір від 01.12.2015).

У запереченнях на позов ФОП Батіна М.О. просила відмовити у його задоволенні, пославшись на підписання договору від 01.12.2015 неуповноваженою особою; перерахування відповідачем позивачеві за цим договором 61 419,92 грн; недоведеність факту поставки позивачем відповідачеві продукції за спірним договором; невиставлення позивачем рахунків за цим договором та необґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми.

27.07.2017 відповідач звернувся до господарського суду із заявою про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 097,30 грн заборгованості за отриману необроблену деревину, 2 331,80 грн інфляційних втрат, 576,00 грн. - 3 % річних та 1 313,45 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про несплату відповідачем повної вартості отриманої від позивача необробленої деревини у сумі, заявленій до стягнення. При цьому, суд установив, що спірну продукцію було поставлено як за договором від 01.12.2015, так і на підставі товарно-транспортної накладної від 05.05.2016 серії ЖТА № 210805. Водночас суд визнав необґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені, оскільки її нарахування і стягнення не передбачено умовами спірного договору, до того ж частину продукції було поставлено поза умовами цього договору, що також унеможливлює стягнення пені за прострочення з її оплати. Крім того, місцевий господарський суд установив, що позивачем не пропущено строку позовної давності при зверненні із цим позовом.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу ФОП Батіної М.О. - без задоволення.

ФОП Батіна М.О., не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Підставами для скасування судових рішень скаржник зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 32, 33, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. Скаржник вважає, що судами неправильно установлено обставини справи і оцінено зібрані у справі докази. Він посилається на недійсність договору від 01.12.2015 та підписання його неуповноваженою особою; недоведеність факту поставки спірної деревини, вартість якої заявлено до стягнення, та у зв'язку із цим вважає неправомірним висновок господарських судів про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Від ДП "Бердичівське лісове господарство" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у справі - без змін як законні та обґрунтовані, посилаючись на чинність спірного договору і його підписання уповноваженою особою; відповідність товарно-транспортних накладних, за якими відвантажувалася спірна продукція, вимогам закону до них; доведеність факту поставки і отримання відповідачем необробленої деревини та несплати у повному обсязі останнім її вартості.

Переглянувши оскаржені у справі постанову та рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи позивача не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Довід скаржника про підписання договору від 01.12.2015 неуповноваженою особою, оскільки Ткаченко С.В. не мав відповідних повноважень та довіреності на укладання угод від імені відповідача, визнається необґрунтованим та спростовується обставинами з'ясованими судами. Як установили господарські суди та підтверджено матеріалами справи, згідно з аукціонним свідоцтвом від 26.11.2015 № 245/227 (оформлення якого передувало укладенню спірного договору купівлі-продажу необробленої деревини за результатами проведення аукціону) від імені покупця (переможця аукціону) аукціонне свідоцтво підписано ФОП Батіною М.О. Разом із тим, договір від 01.12.2015, укладений за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі І кварталу 2016 року, що був проведений 26.11.2015 ТБ "Товарна біржа "Житомирські торги", від імені покупця (відповідача) підписано ФОП Батіною М.О. в особі Ткаченка С.В., що діє на підставі довіреності від 30.05.2015, аукціонного свідоцтва переможця від 26.11.2015 № 245/227. При цьому, суди встановили, що довіреність, видана ФОП Батіною М.О. на ім'я Ткаченка С.В. на право представлення інтересів ФОП Батіної М.О. (а.с.58), посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального кругу Черпак Галиною Антонівною та зареєстрована в реєстрі за № 1787. Цією довіреністю уповноважено Ткаченка С.В., зокрема, укладати від імені ФОП Батіної М.О. всі дозволені договори, пов'язані з наданням будь-яких послуг, розпорядженням будь-якими товарами (продукцією, обладнанням), а саме: купувати, продавати, обмінювати, передавати в оренду, безоплатне користування вказане майно, укладати договори оренди, визначаючи в усіх випадках суми, строки та інші умови на свій розсуд, проводити розрахунки за укладеними угодами, проводити митне оформлення ввезення-вивезення товарів в Україні та за кордоном, розривати угоди, укладати та розривати трудові договори з найманими працівниками та реєструвати їх у відповідних фондах та організаціях України, підписувати прибутково-видаткові документи на товарно-матеріальні цінності, супроводжувати вантажі згідно з належно оформленими документами. Доказів скасування зазначеної довіреності, виданої на ім'я Ткаченка С.В., як зазначили суди, відповідачем надано не було, крім того, повноваження осіб на укладення договорів купівлі-продажу необробленої деревини перевіряється представниками біржі - організатором аукціону, а оригінал довіреності знаходиться саме у відповідача.

Водночас не знайшов свого підтвердження і довід скаржника про недоведеність матеріалами справи факту поставки і отримання відповідачем спірної лісопродукції, вартість якої заявлена до стягнення, оскільки господарські суди попередніх інстанцій, здійснюючи судовий розгляд, установили, що позивачем було відвантажено, а відповідачем отримано необроблену деревину на загальну суму 79 783,22 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними: серії ЖТА від 05.05.2016 № 210805 на суму 45 151,20 грн, серії ЖТА від 31.03.2016 № 210740 на суму 19 982,78 грн, серії ЖТА № 252268 від 31.03.2016 на суму 14 649,24 грн; зазначена продукція, отримана відповідачем за спірним накладними та, у подальшому, ним була реалізована; ці товарно-транспортні накладні використані у повному обсязі, на їх підставі Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства були видані сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (сертифікати були видані експортерам - ФОП Гасимову Ісаху та ФОП Піддубному С.П.).

Окрім того, колегія зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи стосуються оцінки доказів у справі, однак повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Крім того, усім доводам скаржника, наведеним у касаційній скарзі, надавалася оцінка господарськими судами і вони були мотивовано відхилені судами.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позову в частині нарахування і стягнення з відповідача 17 097,30 грн заборгованості, 2 331,80 грн інфляційних втрат і 576,00 грн. - 3 % річних, виходячи із того, що відповідачем не було сплачено своєчасно та у повному обсязі вартість отриманої необробленої деревини.

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.12.2015 між ДП "Бердичівське лісове господарство" - продавцем та ФОП Батіною М.О. в особі Ткаченка С.В. - покупцем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини.

Відповідно до пункту 1.1 договору за результатами проведення аукціону (спеціалізованого аукціону) із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі І кварталу 2016 року, який відбувся 26.11.2015, проведеного ТБ "Товарна біржа "Житомирські торги", продавець передає у власність на умовах Франко - (верхній, нижній або проміжний) склад продавця товар, лоти № 111.1, № 114.1, № 117.1, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктом 3.1 договору визначено асортимент та кількість продукції, а саме: пиловник сосна - 60 куб.м; лоти № 111.1, № 114.1, № 117.1.

Ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб.м, на умовах Франко - (верхній, нижній або проміжний) склад продавця, згідно з аукціонним свідоцтвом про результати проведення аукціону і продажу ресурсів І кварталу 2016 року необробленої деревини складає 64 760,00 грн (пункт 4.1 договору).

Загальна сума договору складає 64 760,00 грн (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до щомісячного подекадного графіку поставок, який є невід'ємною частиною цього договору, на умовах Франко-(верхній, чи: проміжний) склад продавця (додаток №1).

Положеннями пункту 6.3 договору передбачено, що датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості - П-6, П-7; ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92 (пункт 6.4 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що платіж (передоплата 100 % вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно з виставленим рахунком-фактурою упродовж 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції.

Відповідно до пункту 8.4 договору продавець зобов'язаний здійснювати поставку товару на умовах даного договору відповідно до погодженого сторонами графіка поставки, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктами 13.1, 13.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Даний договір діє з 01.01.2016 по 31.03.2016.

У додатку № 1 до договору сторони погодили графік поставки необробленої деревини, а саме: в січні 2016 на суму 21 586,00 грн, в лютому 2016 року на суму 21 586,00 грн, в березні 2016 року на суму 21 586,00 грн.

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідач на виконання умов спірного договору перерахував позивачеві 61 419,92 грн попередню оплату за продукцію (платіжне доручення від 11.03.2016 № 15); крім того, в оплату продукції позивачем було зараховано гарантійний внесок позивача за договором на суму 1 266,00 грн, сплачений за платіжним дорученням від 16.06.2016 № 1985. Отже, загальна сума передоплати склала 62 685,92 грн.

Також суди установили, що за товарно-транспортними накладними серії ЖТА: від 31.03.2016 № 210740, від 31.03.2016 № 252268, від 05.05.2016 № 210805 позивач відвантажив, а відповідач прийняв деревину - пиловник, сосна на загальну суму 79 783,22 грн. При цьому, як було встановлено господарськими судами, спірна деревина поставлялася як за договором від 01.12.2015, так і на підставі товарно-транспортної накладної від 05.05.2016, і була отримана відповідачем, проте повна її вартість ним не оплачена. Загальна сума заборгованості відповідача за отриману, але неоплачену деревину склала 17 097,30 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами щодо сплати заборгованості, які останнім були залишені без задоволення.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього ж Кодексу унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні положення містить стаття 173 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 693 зазначеного Кодексу якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Разом із тим, згідно із приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарські суди попередніх інстанцій, урахувавши наведені приписи законодавства, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, установили, що позивач поставив відповідачеві деревину на загальну суму 79 783,22 грн, що підтверджується спірними товарно-транспортними накладними, яка у подальшому відповідачем була реалізована. Також господарські суди установили, що за відповідачем рахується заборгованість (строк оплати якої настав) за поставлену лісопродукцію у загальній сумі 17 097,30 грн, тобто у сумі заявленій до стягнення; доказів зворотного відповідачем надано не було. Крім того, суди установили, що строк позовної давності позивачем у цьому випадку не пропущено.

Ураховуючи факт непроведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за отримане та зважаючи на правові наслідки такого, що визначені законом (стягнення відсотків річних та інфляційних втрат), надавши оцінку розрахунку спірних сум, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача боргу, 3 % річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі. Водночас суд вказав про відсутність правових підстав для стягнення пені як такої, що не ґрунтується на договорі та вимогах закону, що, між іншим, скаржником у касаційній скарзі не оскаржено.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведені приписи законодавства та обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстави для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника відсутні, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Батіної Марії Олексіівни залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 у справі № 906/600/17 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017 у справі № 906/600/17, зупинених ухвалою Верховного Суду від 07.03.2018.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б.Дроботова

Судді: К.М.Пільков

Ю.Я.Чумак