Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 17.02.2019 року у справі №902/537/18 Ухвала КГС ВП від 17.02.2019 року у справі №902/53...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 (судді: Павлюк І. Ю., Демидюк О. О., Савченко Г. І.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

про стягнення 27 776 189,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Публічного акціонерного товариства "Вінницягаз" (далі - ПАТ "Вінницягаз"), що змінило назву на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (далі - АТ "ОГРС "Вінницягаз"), з позовом про стягнення 27 776 189,41 грн заборгованості, з яких 3 144 882,11 грн - 3% річних, 24 631 307,30 грн - інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ (далі - договір № 13-110-ВТВ від 04.01.2013).

1.2. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № 13-110-ВТВ від 04.01.2013 в частині оплати вартості природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 27 776 189,41 грн, на яку позивачем нараховано зазначені суми до стягнення.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з АТ "ОГРС "Вінницягаз" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 3 144 882,11 грн - 3% річних, 24 159 157,4 грн - інфляційних втрат та 409 560,59 грн - судового збору. У задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у частині стягнення 472 149,9 грн - інфляційних втрат відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підписання сторонами у період з лютого 2013 року до лютого 2016 року спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить, з якими сторони фактично погодились, що оплата поставленого природного газу за договором підлягає сплаті шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Суд зазначив, що при розрахунку заборгованості враховує додатковий розрахунок до висновку експерта № 3/3/2017 від 08.09.2017, складений за результатами проведення додаткової судово-технічної експертизи документів у справі № 902/368/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822, 21 грн. Крім того, суд наголосив, що враховує висновки Північно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 28.10.2019 у справі № 902/368/16 (предмет позову - стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов`язань ПАТ "Вінницягаз" за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013 за інші періоди). Суд зазначив, що у справі № 902/368/16 господарські суди встановили, що зроблений експертом розрахунок штрафних санкцій є правильним, оскільки нарахування здійснені з урахуванням спільних протокольних рішень, вірно визначено початок прострочення виконання зобов`язання, розрахунок здійснено з урахуванням умов договору.

2.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ "ОГРС "Вінницягаз" та АТ "НАК Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/537/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 902/368/16.

2.4. Суд апеляційної інстанції послався на положення пункту 5 статті 227, пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що на момент проведення судового засідання у цій справі № 902/537/18, рішення у справі № 902/368/16 скасовано, а справу № 902/368/16 направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Обставини справи, які будуть установлені судовим рішенням у справі № 902/368/16, будуть мати преюдиціальний характер для розгляду цієї справи № 902/537/18, оскільки саме рішенням у справі № 902/368/16 буде встановлена сума основного боргу, який виник за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013, і на яку мають нараховуватися інфляційні, річні, та період, з якого у позивача виникло право на таке нарахування. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи № 902/537/18 до вирішення справи № 902/368/16 та набрання рішенням у справі № 902/368/16 законної сили.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, передати справу для продовження розгляду у Північно-західному апеляційному господарському суді.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначав про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 5 статті 227, пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", суд апеляційної інстанції помилково виходив із того, що встановлення обставин існування основного боргу у справі № 902/368/16 буде мати преюдиціальне значення для розгляду цієї справи № 902/537/18. На думку скаржника, хоча предмет доказування у цій справі № 902/537/18 та у справі № 902/368/16 є взаємопов`язаними, водночас у матеріалах справи № 902/537/18 зібрано усі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ОГРС "Вінницягаз" просило залишити касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 902/537/18 - без змін. Відповідач зазначав, що на момент проведення судового засідання 03.03.2020 остаточного рішення у справі № 902/368/16 ще не було, а відтак вважав, що не встановлено факту порушення з боку відповідача умов договору від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ та не визначено суму заборгованості, на яку позивач може нарахувати штрафні санкції.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

4.2. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі договору № 13/110-ВТВ від 04.01.2013, нарахованих за період із 16.02.2016 до 28.02.2018 на суму 81 365 166, 10 грн основного боргу.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами розгляду клопотання АТ "ОГРС "Вінницягаз" про зупинення провадження у справі до прийняття остаточного рішення у справі № 902/368/16 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "ОГРС "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822, 21 грн заборгованості за договором № 13/110-ВТВ від 04.01.2013.

4.3. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.

У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

4.4. 02.03.2020 АТ "ОГРС "Вінницягаз" подало клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що остаточне рішення у справі № 902/368/16 буде мати преюдиціальне значення для розгляду справи № 902/537/18. За твердженням АТ "ОГС "Вінницягаз" встановлення обставин порушення з боку АТ "ОГРС "Вінницягаз" умов договору від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ у частині несвоєчасних розрахунків за природний газ, що є предметом спору у цій справі, невід`ємно пов`язані з розглядом справи № 902/368/16 за позовом НАК "Нафтогаз України" до АТ "Вінницягаз" про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат за договором від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ.

4.5. Суд апеляційної інстанції установив, що предметом спору у справі № 902/368/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" є стягнення 278 854 822,21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13-110-ВТВ від 04.01.2013, тобто за тим же договором, який є підставою позову у справі № 902/537/18, з яких: 117 117 487,29 грн - основного боргу, 80 775 449,35 грн - пені, 73790153,26 грн - інфляційних втрат та 7 171 732,31 грн - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 у справі № 902/368/16, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822,21 грн заборгованості за договором №13-110-ВТВ від 04.01.2013, задоволено частково. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 81 365 166,10 грн основного боргу, 14 872 539,50 грн пені, 943 483,89 грн 3 % річних, 2 346 664,18 грн інфляційних втрат і 73 771,23 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору. У частині стягнення 35 752 321,19 грн основного боргу, 65 902 909,85 грн пені, 6 228 248,42 грн - 3% річних і 71 443 489,08 грн інфляційних втрат відмовлено.

4.6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи № 902/368/16 була призначена судова економічна експертиза, а ухвалою від 17.03.2017 -додаткова судова економічна експертиза. Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 902/368/16 призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС із залученням судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі ( у тому числі працівників інших установ).

Постановою Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 902/368/16 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі №902/368/16 скасовано, а справу № 902/368/16 направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що на момент проведення судового засідання 03.03.2020 у цій справі, рішення у справі № 902/368/16 не набрало законної сили.

4.7. Суд апеляційної інстанції встановив за результатами розгляду клопотання АТ "ОГС "Вінницягаз" обставини, пов`язані з об`єктивною передчасністю і неможливістю розгляду й вирішення судом справи № 902/537/18 про стягнення 27 776 189,41 грн заборгованості, з яких: 3 144 882,11 грн - 3% річних, 24 631 307,30 грн - інфляційних втрат за договором від 04.01.2013 № 13-110-ВТВ, нарахованих за період із 16.02.2016 до 28.02.2018 на суму 81 365 166,10 грн основного боргу, який стягнуто відповідно до рішення, що не набрало законної сили, у справі № 902/368/16, і який є предметом спору у справі № 902/368/16, тому дійшов висновку про зупинення провадження у справі № 902/537/18.

4.8. Отже, предметом спору у цій справі є стягнення 3 % річних і інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості. Водночас розмір заборгованості є предметом спору у справі № 902/368/16, тому встановлення суми основної заборгованості у межах справи № 902/368/16, на яку посилається позивач у своїх розрахунках заборгованості, а також вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав позовних вимог, заявлених у цій справі, залежить від результатів розгляду та остаточного рішення у справі № 902/368/16. Тому апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 902/537/18 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в господарський справі № 902/368//16.

4.9. Доводи, наведені у касаційній скарзі, зазначених висновків апеляційного суду не спростовують. Зокрема, саме лише твердження скаржника про наявність у цій справі усіх необхідних доказів, необхідних для прийняття рішення у цій справі, не виключає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення спору у справі № 902/368/16, оскільки сума основної заборгованості, на яку нараховано позивачем інфляційні втрати та 3 % річних, є предметом спору у справі № 902/368/16, і встановлені у межах справи № 902/368/16 фактичні обставини будуть мати преюдиціальне значення при вирішенні цього спору.

4.10. Доводи скаржника про порушення розумних строків розгляду справи внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду не можуть бути взяті до уваги Верховним Судом з огляду на наведене.

5. Висновки Верховного суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного господарського суду у цій справі постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися апеляційний господарський суд, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у справі № 902/537/18.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 у справі № 902/537/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст