ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 925/1586/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Лисенка В.О.,

відповідача - Беленкової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут»

про стягнення 19 257 189, 40 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», найменування організаційно-правової форми якого змінено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - АТ «НАК «Нафтогаз України»), звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» (далі - ТОВ «Черкасигаз Збут») 19257189,40 грн заборгованості, а саме: 16995264,62 грн пені, 3 % річних за період з 25.02.2016 по 29.06.2016 (включно) в сумі 1200443, 04 грн, 1061481,74 грн інфляційних за березень 2016 року.

1.2. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-199-Н (далі - Договір) - прострочив виконання зобов`язання з оплати газу, поставленого протягом січня - травня 2016 року.

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

2.2. Постановою Верховного Суду від 22.01.2019 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 21.05.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд. У постанові зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки умовам Договору зі змінами та доповненнями, які регулюють питання відповідальності покупця за невиконання чи неналежне виконання умов договору з урахуванням підписання сторонами протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Постанова КМУ № 20); не оцінено всіх доводів та заперечень сторін.

2.3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 (суддя Спаських Н.М.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 269 506, 23 грн пені та 3 % річних у сумі 18 976, 14 грн.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (колегія суддів: Калатай Н.Ф. - головуючий, Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. Позивач у касаційній скарзі просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. Позивач зазначає, що сторони, підписавши додаткові угоди № 3, 4, 6 до Договору, внесли до цього правочину зміни, згідно з якими підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за Договором і не звільняє покупця від обов`язку сплатити на користь продавця неустойку та відповідні суми внаслідок застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК );

суди неправильно тлумачать зміст Постанови КМУ № 20. Цією постановою затверджений механізм перерахування субвенцій, але не врегульовані питання його імплементації при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем. За таких обставин сторони, керуючись передбаченим статтею 627 ЦК принципом свободи договору, вправі визначити (конкретизувати) порядок розрахунків.

Отже, на думку позивача, суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 629, частини першої статті 193, частини першої статті 692, статей 530, 610, 612, 625, 629 ЦК, частини першої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) та статей 86, 238, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не врахували позицію, зазначену в постанові Верховного Суду зі справи 923/1099/17, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

4.2. У касаційній скарзі зазначено, що позивач не погоджується з рішеннями судів першої та другої інстанцій стосовно визначення дати початку прострочення виконання грошового зобов`язання. До укладення додаткової угоди № 4 згідно з пунктом 6.1 Договору покупець був зобов`язаний оплатити поставлений газ до 25 числа місяця, без слова «включно». Всупереч висновкам попередніх судових інстанцій це означає, що прострочення покупця настає 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

4.3. Суди першої та другої інстанцій з порушенням статті 629 ЦК дійшли висновку, що Договір необов`язковий для виконання сторонами в частині грошових розрахунків між ними, оскільки, позивач погодився на часткове отримання відповідачем субвенцій з державного бюджету України за процедурою, передбаченою Постановою КМУ №20.

Позивач наголошує, що суди безпідставно відмовили в задоволені вимог про стягнення інфляційних втрат, оскільки підставою для нарахування санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання як на кошти, сплачені на виконання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, так і на власні кошти відповідача, сплачені за природний газ, є умови Договору. Таку правову позицію відображено в постанові Верховного Суду у справі 923/1099/17. Отже, попередні судові інстанції неправильно застосували частину другу статті 625 ЦК.

4.4. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

4.4.1. ТОВ «ТОВ «Черкасигаз Збут» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

4.4.2. Відповідач зазначає, що попередні судові інстанції врахували висновки Верховного Суду, правильно застосували норми матеріального права та надали обґрунтовану оцінку фактичним обставинам справи.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - продавець, та ТОВ «Черкасигаз Збут» - покупець, 30.12.2015 уклали договір № 16-199-Н купівлі-продажу природного газу для подальшої реалізації побутовим споживачам (Договір).

5.2. Сторони підписали Додаткові угоди від 31.01.2016 № 1, від 29.02.2016 № 2, від 02.03.2016 № 3, від 31.03.2016 № 4, від 30.04.2016 № 5, від 22.08.2016 № 6 (далі - Додаткові Угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6; т. 1, арк. спр. 21- 29), якими внесли зміни до Договору щодо періоду постачання газу, його обсягів, ціни та строку дії.

5.3. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).

На підставі Додаткової угоди № 5 строк дії Договору в частині реалізації газу продовжено до 30.09.2016.

5.4. У пункті 2.1 Договору сторони погодили обсяг газу, що постачається у першому кварталі 2016 року, - з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно).

Додатковими угодами № 1, 2, 4, 5 до Договору вносилися зміни щодо обсягу газу, який продавець зобов`язується передати.

5.5. Відповідно до пункту 3.2 Договору приймання-передача газу покупцю здійснюється у відповідному місяці та оформлюється актом приймання-передачі.

5.6. У пункті 5.2 Договору визначено ціну 1 000 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно):

ціна 1 000 куб. м природного газу, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води, становить 5 192,60 грн, крім того, ПДВ - 1038,52 грн;

ціна 1000 куб. м природного газу, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води), -

спожитого в обсязі до 1 200 куб. м (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становить 2 202,60 грн, крім того, ПДВ зі ставкою 20 %,

спожитого в обсязі понад 1 200,00 куб. м природного газу на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становить 5 192,60 грн, крім того, ПДВ зі ставкою 20%.

5.7. Відповідно до пункту 5.4 Договору загальна вартість природного газу за цим договором є вартістю газу, поставленого в кожному з місяців, і становить 637 636 500 грн без урахування ПДВ та 765 163 800 грн з урахуванням ПДВ (20% ставка).

Додатковими угодами № 1, 2, 4, 5 вносилися зміни до зазначеного пункту щодо ціни Договору.

5.8. У пункті 6.1 Договору зазначено:

«Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий місяць».

5.9. Підписаними сторонами Додатковими угодами вносилися такі зміни до пункту 6.1 Договору.

5.9.1. 02.03.2016 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору, якою пункт 6.1 Договору доповнено новим абзацом такого змісту:

«Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 Договору укладення договору(-ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови КМ України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за цим договором, не змінює строків, термінів та умов розрахунків за Договором не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись, обов`язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України».

5.9.2. Додатковою угодою від 31.03.2016 № 4 пункт 6.1 Договору викладено в такій редакції:

«Оплата планових обсягів газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу».

5.9.3. 22.08.2016 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Черкасигаз Збут» уклали Додаткову угоду від № 6 до Договору, якою пункт 6.1 цього правочину доповнено новими абзацами такого змісту:

«Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою КМУ № 20.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором».

5.10. Пунктом 7.2 Договору передбачено відповідальність покупця за невиконання умов пункту 6.1 Договору: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

5.11. 02.03.2016 Додатковою угодою № 3 статтю VII Договору доповнено пунктом 7.7: «Сторони погодили, що з урахуванням пункт 10.2 цього Договору укладення договору(-ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє покупця від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком покупця сплатити неустойку (штраф, пеню), на всю суму заборгованості, в т. ч. на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договорам(-ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за Договором».

5.12. Згідно з підписаними сторонами Договору та скріпленими їх печатками актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 31.07.2016, 31.08.2016, 30.09.2016, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, арк. спр. 30- 38):

з 01.01.2016 по 30.09.2016 на виконання умов Договору поставлений природний газ на загальну суму 1 000 769 336, 33 грн.

Відповідач не заперечує факту поставки газу на зазначену суму.

5.13. ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Черкасигаз Збут», Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області та Департаментом фінансів Черкаської облдержадміністрації підписані спільні протокольні рішення від 19.02.2016 № 724, від 18.03.2016 № 1003, від 18.03.2016 № 1004, від 18.03.2016 № 1005, від 19.04.2016 № 1294, від 18.05.2016 № 1507, від 16.06.2016 № 1705 (т. 1, арк. спр.100- 127, далі - Протокольні рішення).

Умовами розділу 3 кожного з Протокольних рішень передбачено, що кошти, які отримані за рахунок бюджетних субвенцій, перераховуються між всіма учасниками не пізніше наступного дня після їх поетапного зарахування на рахунок кожному учаснику, а ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - як останньому учаснику.

5.14. Позивач зазначає, що відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю, але з порушенням передбачених Договором строків.

У зв`язку із цим позивач звернувся з позовом у справі та просить на підставі долучених ним до матеріалів справи розрахунків (т.1, арк. спр. 10- 15) стягнути з відповідача пеню, 3 % річних за період прострочення з 25.02.2016 по 29.06.2016 включно; втрати від інфляції за березень 2016 року.

5.15. ТОВ «Черкасигаз Збут» заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що Протокольні рішення підписані з метою погашення заборгованості ТОВ «Черкасигаз Збут» за Договором. Сторони цих чотиристоронніх угод погодили порядок оплати коштів ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за поставлений на підставі Договору протягом січня - вересня 2016 року природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету.

Позивач має право на стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат у зв`язку з несвоєчасним перерахування коштів на підставі Протокольних рішень з огляду на визначені ними строки. Умови Договору в цьому разі не застосовуються.

5.16. Позивач заперечує аргументи відповідача, посилаючись на зміст додаткової угоди № 3, якою Договір доповнено пунктом 7.7, а також на зміст Додаткової угоди № 6, якою пункт 6.1 Договору доповнено останніми двома абзацами.

На думку позивача, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасною оплатою коштів на підставі Протокольних рішень необхідно здійснювати з огляду на визначені Договором строки виконання відповідачем його зобов`язань.

5.17. Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони не заперечували, що грошові зобов`язання відповідача за Договором у сумі 186 612 479, 58 грн сплачені за рахунок власних коштів, а в сумі 693 503 984 грн -за рахунок коштів субвенцій.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про те, що за рахунок коштів субвенцій було перераховано 693 503 984 грн, оскільки Протокольні рішення підписані щодо загальної суми 743 503 984 грн.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з Протокольними рішеннями за період, якого стосуються вимоги позивача зі справи (січень-травень 2016 року), сплаті підлягає саме сума 693 503 984 грн.

5.18. Відповідно до матеріалів справи між сторонами існує спір щодо тлумачення змісту пункту 6.1 Договору: чи починається з 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, період прострочення виконання покупцем грошового зобов`язання, оскільки до внесення змін до Договору Додатковою угодою № 4 у пунктом 6.1 Договору було передбачено, що покупець має виконати зобов`язання до 25 числа - без слова «включно».

Суди дійшли висновку, що відповідно до умов Договору прострочення відповідача починається з 26 числа кожного наступного місяця після місяця поставки газу з огляду на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду зі справи № 927/490/18.

5.19. Суди спростували аргументи відповідача про застосування до відносин сторін у спорі зі справи частини третьої статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Попередні судові інстанції, оцінюючи вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 061 481, 74 грн, з`ясували, що позивач просить їх стягнути за період 01.03 - 31.03.2016 за зобов`язаннями з оплати газу у січні 2016 року. Позивач, визначаючи суму інфляційних втрат, виходив з того, що станом на останній день місяця (31.03.2016) у відповідача існувала заборгованість в сумі 106 148 174,16 грн.

Проте позивач залишив поза увагою, що частина заборгованості за поставлений у січні природний газ на суму 230 402 834,12 грн була погашена на підставі Протокольних рішень в сумі 150 000 000 грн.

Решта вартості поставленого в січні 2016 року газу - 80 402 834,12 грн сплачена відповідачем частинами за рахунок власних коштів до 17.03.2016.

Отже, позивач на підставі умов Договору просить стягнути інфляційні втрати, фактично нараховані на суму, що підлягає сплаті на підставі Протокольних рішень.

5.20. Попередні судові інстанції щодо вимог позивача про стягнення 16995264,62 грн пені та 3 % річних у сумі 1 200 443, 04 грн за період з 25.02.2016 по 29.06.2016 дійшли таких висновків.

Відповідно до умов Договору, зокрема пункту 6.1, прострочення з оплати поставленого газу починається з 26 числа місяця, наступного за місяцем в якому газ було поставлено. При цьому суми, які підлягають відшкодуванню позивачеві на підставі Протокольних рішень, не враховуються.

За таких обставин суди зазначили, що доданий відповідачем до письмових пояснень розрахунок пені та 3 % річних є правильним (т. 4, арк. спр. 46- 48). Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 269 506,23 грн пені та 3 % річних у сумі 18 976,14 грн.

5.21. Суди, керуючись частиною третьою статті 551 ЦК та статтею 233 ГК, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % відмовили. У судових рішеннях зазначено, що фактично задоволений розмір позовних вимог є меншим, ніж зазначено в клопотанні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

6. Цивільний кодекс України (ЦК)

6.1. Пункт 1 частини другої статті 11

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

6.2. Частина перша статті 509

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.3. Частина друга статті 625

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.4. Частина перша статті 626

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

6.5. Стаття 712

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6. Статті 525, 526

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

6.7. Частина перша статті 530

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.8. Пункт 1 статті 612

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.9. Стаття 611

У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

7. Господарський кодекс України (ГК)

Стаття 230

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

8. Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX (08.02.2020)

8.1. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.3. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

9.2. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК.

9.3. Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

9.4. Згідно з пунктом 14 зазначеного Положення постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

9.5. Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

9.6. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

9.7. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 «Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ» затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до зазначеного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Уповноважений банк подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

9.8. Згідно із положеннями частин першої - третьої статті 12 ГК держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Таке регулювання було визначено Постановою КМУ № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (далі - Порядок) , чинною на час відносин сторін, яких стосується спір зі справи. Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (ПАТ «НАК «Нафтогаз України»).

9.9. Відповідно до пункту 7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою КМУ № 20, для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, Державного підприємства «Енергоринок», які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

9.10. З огляду на викладене попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків, про те що:

підписання Протокольних рішень фактично засвідчує згоду їх учасників на встановлення нових умов проведення розрахунків за газ за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету;

позивач безпідставно вважає, що до розрахунків, які здійснюються на підставі Протокольних рішень, слід застосовувати строки виконання відповідачем зобов`язання, встановлені Договором.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволені вимог позивача, які стосуються стягнення пені та застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК, у частині здійснення розрахунків за поставлений відповідно до Протокольних угод природний газ.

За таких обставин попередні судові інстанції також дійшли правильного висновку щодо відмови в задоволені вимог позивача про стягнення суми інфляційних втрат.

9.11. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

9.12. Відхиляються посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 923/1099/17.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

ГПК визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. В цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18).

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019 справу № 924/296/18 разом із касаційною скаргою ПАТ «НАК «Нафтогаз» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2018 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю вирішити питання наявності, чи, навпаки, відсутності підстав для відступу від правової позиції щодо обґрунтованості нарахування відповідних сум, викладеної у справі № 923/1099/17.

31.05.2019 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 924/296/18, в якій зроблено правовий висновок, що незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення зі споживача 3 % річних, інфляційних втрат і пені у випадку підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, навіть незважаючи на те, що відповідно до встановлених фактичних обставин справи № 924/296/18 у пункті 6.1 договору «сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови КМУ № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором».

Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду 08.08.2019 зі справи № 905/1449/18, від 22.01.2019 зі справи № 908/868/18, від 12.02.2020 зі справи № 916/2259/18 та ін.

9.13. Висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо визначення Договором, (з урахуванням внесених додатковими угодами змін) дати початку прострочення виконання грошового зобов`язання обґрунтовані та узгоджуються з положеннями глави 18 ЦК.

9.14. У касаційній скарзі не зазначені арґументи щодо порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального або процесуального права, пов`язаних із висновками, покладеними в основу судових рішень в частині задоволення позовних вимог, а також не наведено вагомих доводів, з огляду на які можна дійти іншого висновку у цій справі та відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об`єднаної палати.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Позивач, звернувшись з касаційною скаргою, не спростував висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, та не довів неправильного застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень.

11. Судові витрати

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 зі справи №925/1586/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко